Безбар’єрність — це принцип організації суспільного простору та взаємодії, за якого кожна людина має рівний доступ до всіх можливостей: освіти, працевлаштування, пересування, участі в громадському житті.

Це не лише про пандуси та ліфти — це і про мову, інформацію, цифрову доступність, ставлення до людей з інвалідністю чи інших соціально вразливих груп.

Безбар’єрність — це підхід, який враховує потреби всіх: людей з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, батьків із дитячими візочками, людей похилого віку, осіб, які пережили травматичний досвід або мають когнітивні порушення.

Інклюзивність — це процес залучення всіх членів суспільства до активної участі в його житті. Йдеться насамперед про ті групи людей, які раніше з різних причин опинялися «на узбіччі» суспільних процесів — не з власної волі, а через недосконалість системи, яка не враховувала їхніх потреб і особливостей.

Це стосується людей з інвалідністю, представників різних національностей, релігій, гендерних і сексуальних ідентичностей (гетеро-, гомо- чи бісексуальних осіб), людей з різним кольором шкіри чи розрізом очей. Вони нерідко стикаються з дискримінацією, нерівним ставленням та обмеженим доступом до базових прав і послуг. Відкриємо та знайдемо разом можливості та створимо безбар’єрну громаду!