Опікунська рада при виконавчому комітеті Червоногригорівської селищної  ради (далі – опікунська рада) утворена рішенням виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради від 19.10.2023 №340 при органі опіки та піклування, яким є виконавчий комітет Червоногригорівської селищної  ради, та має консультативно-дорадчі функції. Опікунська рада здійснює свою діяльність гласно, відкрито та колегіально

Опікунська рада відповідно до покладених на неї завдань:

1. Розглядає скарги на дії опікунів (піклувальників).
2. Здійснює нагляд за діяльністю опікунів та піклувальників.
3. Готує висновки органу опіки та піклування про доцільність призначення опіки над недієздатною особою та призначення опіки над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності з послідуючим затвердженням цього висновку рішенням виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради.
4. Розглядає питання про використання опікунами пенсій, державної допомоги, аліментів, які одержують підопічні, прибутків від їхнього майна та грошових вкладів.
5. Здійснює обстеження житлово-побутових умов підопічних, має право залучати для цього відповідних спеціалістів.
6. Розглядає звіти опікунів про виконання покладених на них обов’язків щодо підопічних.
7. Розглядає питання, що стосуються забезпечення особистих, майнових і житлових прав та інтересів повнолітніх фізичних осіб, які визнані недієздатними, дієздатність яких обмежена, та дієздатних фізичних осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.
8. Розглядає та заслуховує у разі необхідності інформацію про використання опікунами (піклувальниками) доходів підопічних, звітів опікунів (піклувальників) про виконання покладених на них обов’язків, звітів про збереження та охорону майна, що належить підопічним, тощо.
9. Розглядає інші питання, віднесені законодавством до компетенції органів опіки та піклування.

За яких умов особа може бути визнана недієздатною та які правові наслідки це матиме 

Відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Особа є дієздатною до моменту встановлення її недієздатності в судовому порядку.

Єдиною підставою визнання особи недієздатною є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 39 Цивільного кодексу України).

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу.

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (частина 3 статті 296 Цивільного процесуального кодексу України).

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Розгляд справи про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Важливо зазначити, що особа не може бути визнана недієздатною лише  на підставі наявності у неї когнітивних порушень, якщо при цьому вона є психічно здоровою та здатною усвідомлювати значення своїх дій.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна (частина 1 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України).

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

З повагою, відділ соціального захисту населення Червоногригорівської селищної ради