Деклараційна кампанія – 2025: способи подання податкової декларації про майновий стан доходи

опубліковано 31 січня 2025 року о 10:32

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Деклараційна кампанія – 2025: способи подання податкової декларації про майновий стан доходи

Звертаємо увагу, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (декларація), а саме:

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року для платників податку, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Нормами п. 179.10 ст. 179 Кодексу визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної декларації, а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 179.12 ст. 179 Кодексу).

Довідково: форма заяви про видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 (із змінами).

Закон України № 4113: новації у справлянні рентної плати за користування надрами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни, зокрема до пункту 252.8 статті 252 Податкового кодексу України

Так, відповідно до внесених змін, для гірничих підприємств, які з гірських порід видобувають корисну копалину, товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що відповідно до розділу V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (із змінами) класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;

2505 – піски природні всіх видів;

250700 – каолін та інші глини каолінові,

запроваджено для цілей оподаткування Рентною платою мінімальну фактичну ціну реалізації переліченої Товарної продукції як одиниці бази оподаткування.

Податкові зобов’язання обчислюються за фактичною ціною реалізації для згаданої Товарної продукції визначається надрокористувачами за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше одиниці бази оподаткування для:

УКТ ЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну;

УКТ ЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну;

УКТ ЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:

не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;

придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.

Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті

Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.

Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.

Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).

До якого контролюючого органу мають звертатися фізичні особи, які володіють кількома об’єктами житлової чи нежитлової нерухомості в різних населених пунктах, щоб звірити дані?

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Якщо дані контролюючих органів не співпадають з даними підтвердженими платником податку на підставі відповідних оригіналів документів, такими як документи на право власності, податкова служба робить перерахунок за його адресою і надсилає нове повідомлення-рішення. Попереднє рішення вважається скасованим.

Якщо платник податків подає документи на нерухомість, якої немає в базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку здійснюється на підставі поданих платником відомостей. Це діє до отримання податковою службою інформації від реєстраційних органів про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Дніпропетровщина: юридичні особи поповнили місцеві бюджети податком на нерухоме майно на понад 640,8 млн гривень

У січні – грудні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників понад 640,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). Порівняно з січнем – груднем 2023 року надходження збільшились на понад 10,0 млн грн, темп росту – 101,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подається на загальних підставах.

Єдиний податок: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 707,8 млн гривень

Протягом 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 707,8 млн гривень.

Повідомляємо, що юридичною особою, яка є платником інших податків і зборів, заява про застосування спрощеної системи оподаткування подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи юридична особа отримує витяг з реєстру платників єдиного податку в паперовому вигляді безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Нові правила для мобілізованих ФОП: звільнення від податкових зобов’язань

З 1 грудня 2024 року уточнено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються мобілізовані ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Так, на період військової служби звільняються від обов’язку:

- нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;

- нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку;

- нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку.

Підставою для такого звільнення є подані за місцем податкової реєстрації наступні документи:

- заява самозайнятої особи;

- копія військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Наголошуємо, що зазначені документи подаються протягом 10 днів після демобілізації, а у разі перебування особи на лікуванні - протягом 10 днів по його завершенню.

Якщо мобілізована особа має найманих працівників, то на строк своєї служби вона може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату. Уповноважена особа зобов’язана нараховувати та утримувати податки та збори з доходу у вигляді заробітної плати найманих працівників. Після демобілізації самозайнятої особи протягом 180 днів має сплатити ці податки та збори до бюджету. При цьому штрафи та фінансові санкції за цей період не будуть нараховані.

Довідково.

Згідно із Законом України від 4 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» абзац перший пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції.

На Дніпропетровщині визначилися з критично важливими підприємствами

Засідання комісії з визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період днями відбулося під головуванням виконуючого обов’язки голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрія Яндульського.

Участь у засіданні взяла заступниця начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

На розгляді були звернення від підприємств різних сфер: бізнесу, телекомунікацій і спортивних шкіл. Всі вони пройшли спеціальну юридичну експертизу.

Заявники надали необхідні документи та отримали схвальні рішення.

Про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Пунктом 1 розд. III Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно – комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).

Територіальний орган ДПС не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (абзац перший п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Отже, помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та пеня підлягають поверненню платнику на підставі Заяви, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заяву може бути подано в один з таких способів:

- безпосередньо до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми;

- засобами поштового зв’язку;

- засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет.

Випадки, в яких прибуток КІК звільняється від оподаткування

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39 прим. 2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.

Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду (п.п. 39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ);

контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.

У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;

контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим. 2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 п.п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 39 прим. 2.4.3 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.4.1 або 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39 прим. 2.4.4 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

ФОПом отримані кошти у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб: оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, відповідно до пунктами 1 та 2 Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (далі – Порядок № 331), компенсація витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі – компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством. Компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом. Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком № 331, один раз.

Компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена п. 1 Порядку № 331, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім п. 3 Порядку № 331 (загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб – шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331), за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення (п. 3 Порядку № 331).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться, зокрема витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно дорозд. IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб» (п. 292.9 ст. 292 ПКУ).

Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11ст. 292 ПКУ).

Оскільки дохід, отриманий фізичними особами – підприємцями у вигляді компенсації витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності такими підприємцями, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІ «Про соціальні послуги».

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, сума компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, яка надається фізичній особі з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

До загального фонду держбюджету у 2024 році надійшло 133,6 млрд грн акцизного податку

У 2024 році до загального фонду державного бюджету надійшло 133,6 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів.

Це на 16,5% (18,9 млрд грн) більше, ніж у 2023 році. Показник доходів виконаний на 103,3 %, додатково до бюджету надійшло 4,3 млрд гривень.

Минулого року спостерігалася позитивна динаміка надходжень з основних підакцизних товарів.

З виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції надійшло 11 млрд грн. Це на 8,5 % (0,9 млрд грн) більше, ніж у 2023 році та на 15 % (1,4 млрд грн) більше показника доходів.

З вироблених та ввезених тютюнових виробів торік надійшло 96,6 млрд грн. Це на 20,3 % (16,3 млрд грн) більше, ніж у 2023 році та на 7,7 % більше, ніж показник доходів.

Акцизний податок за операціями з алкогольними напоями: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 561,1 млн гривень

Протягом січня – грудня 2024 року за операціями з алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників акцизного податку надійшло майже 561,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 55,4 млн грн, або на 11,1 відс., порівняно з відповідним періодом 2023 року.

Повідомляємо, що для зменшенням у платника ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику) податковою службою запроваджено систему заходів та процедур – систему управління комплаєнс-ризиками, яка сприяє комплексному вирішенню проблем недотримання законодавства.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!

Щодо порядку подання Декларації з акцизного податку за новою формою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що 21 листопада 2024 року за № 1752/43097 Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – наказ № 567).

Пунктом 3 наказу № 567 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності з 01 січня 2026 року.

27.12.2024 наказ № 567 опубліковано в Офіційному віснику України № 109.

Метою прийняття наказу № 567 є приведення у відповідність форми декларації з акцизного податку і Порядку її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) (далі – Декларація), до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», які передбачають:

- доповнення Декларації рядками за кодами операцій в частині відображення понаднормативних втрат спирту, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, зазначення використання пільгових обсягів скрапленого газу та важких дистилятів (газойлів);

- викладення в новій редакції додатків 1, 2, 3 до Декларації з метою відображення:

- розрахунок суми акцизного податку, яка підлягає сплаті, у тому числі за сформовані унікальні ідентифікатори, відповідно до електронних марок, які нанесені на товар, операції з ввезення та реалізації якого є об’єктом оподаткування акцизним податком з урахуванням норм втрат сировини та готової продукції;

- особливостей використання податкового векселя при ввезенні алкогольних напоїв на митну територію України для подальшого їх розливу в споживчу тару.

При цьому наказом № 567 передбачено визнати таким, що втратив чинність з 01.01.2026 додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», оскільки з початком використання електронної акцизної марки для маркування зазначених підакцизних товарів такий додаток втрачає свою актуальність.

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Таким чином, починаючи із звітного періоду – січень 2025 року застосовується оновлена форма Декларації для складання звітності, яка подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку в терміни не пізніше 20 лютого 2025 року.

Стосовно сплати військового збору з доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору.

Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено статтею 178 розділу IV Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу (пункт 178.2 статті 178 розділу IV Кодексу).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу).

Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV Кодексу, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 178.7 статті 178 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Розрахунок податкових зобов’язань з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.

Отже, податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовуватиметься до доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року.

Закон України № 4015: новації у частині визначення мінімального податкового зобов’язання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новими пунктами 671 та 74.

Так, відповідно до п 671 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при обрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2025 рік та наступні роки, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, застосовується зі значенням 0,057.

Сума МПЗ визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара (пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів».

На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ірина ГРАБАР.

Питання 1: Яким наказом визначений порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Відповідь: Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом від 22 березня 2023 року № 148, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (далі – Порядок № 148).

Питання 2: В яких випадках застосовується Порядок № 148?

Відповідь: Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;
сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;
сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;
повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;
повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

Питання 3: Як заповнюється реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Відповідь: Реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Питання 4: Якщо платник в реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначив помилковий «Код виду сплати»?

Відповідь: У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

ФОПом – платником єдиного податку першої – третьої груп отримано безповоротну фінансову допомогу: чи включати до доходу?

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Статтею 292 ПКУ встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи те, що сума отриманої безповоротної фінансової допомоги не є доходом отриманим від господарської діяльності, то такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням, зокрема, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 851).

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1246).

Податкова накладна/розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням, зокрема, Закону № 851, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено тривалість операційного дня. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Відповідно до п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Також відповідно до п. 26 Порядку № 1246 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:

- операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування триває з 0 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Крім того, відповідно до п. 42 прим. 1.10 ст. 42 прим. 1 ПКУ у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.

Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначені п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДПС не застосовуються за умови, якщо у роботі Електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на вебпорталі ДПС, або її існування підтверджено рішенням суду.

Яким чином перераховується військовий збір великим платником податків після його переведення на облік за новим місцем обліку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що згідно з п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ, за новим місцем обліку.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями)(далі – БКУ).

Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.

До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі статтями. 64, 64 прим. 1, 66, 69 прим. 1 та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (п. 1 ст. 29 БКУ).

Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 БКУ).

Водночас, оскільки військовий збір в повній мірі зараховується до державного бюджету, а окремі норми п. 168.4 ст. 168 ПКУ регламентують порядок перерахування податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету, то дані норми для військового збору не можуть бути застосовані.

Таким чином, великий платник податків після взяття на облік за новим місцем обліку перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків.

Подання заяви ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп щодо звільнення від сплати військового збору на період щорічної відпустки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки або щодо терміну тимчасової втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.

При цьому, нормами п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що, зокрема, платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну сплати авансових внесків по військовому збору, до контролюючого органу подається заява у довільній формі:

- щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;

- щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).

ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у невизначених місцях: особливості заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (із змінами).

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності, відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ, Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)», в якому зазначається наступна інформація:

- код за КАТОТТГ – зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3);область, район, населений пункт;

- вулиця, номер будинку/офісу/квартири;

- індекс.

Отже, фізична особа – підприємець, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в Заяві обов’язкові відомості, у тому числі щодо місця провадження господарської діяльності.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

Подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Відповідно до абзацу другого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.

Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає, зокрема, подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків (далі – Повідомлення) (абзац сьомий п. 1 розд. I Порядку).

Відповідно до п. 1 розд. VI Порядку до Переліку платників, що оприлюднюється ДПС на своєму офіційному веб-сайті, включається інформація про:

- найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Форму оприлюднення Переліку платників наведено в додатку 1 до Порядку.

ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників за відповідними формами (додатки 2, 3 до Порядку) та в порядку, встановленому Міністерством фінансів України (п. 2 розд. VI Порядку).

Згідно з п. 3 розд. VI Порядку ДПС не оприлюднює у Переліку платників інформацію про платника податків, який протягом 5 робочих днів після отримання від ДПС інформаційного повідомлення про включення його до Переліку платників подав повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків.

Форму повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників наведено в додатку 4 до Порядку.

Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників подається платником засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за підписом керівника (уповноваженої особи) платника податків.

Пунктом 4 розд. VI Порядку передбачено, що у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку платників протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків від платника податків.

Відмова платника в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників не тягне за собою вилучення такого платника податків із Переліку платників (абзац другий п. 4 розд. VI Порядку).

Повідомлення за формою J1325401 (для юридичних осіб) та F1325401 (для фізичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Який порядок отримання дитиною до 14 років документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків?

З чого почати?

Подати Облікову картку фізичної особи за формою № 1ДР, яка є одночасно є заявою для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО).

Хто подає документи?

Для малолітньої дитини до 14 років Облікову картку за ф. № 1ДР подає один із батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів) або представник за довіреністю.

Які документи потрібні?

Свідоцтво про народження дитини.

Якщо свідоцтво видане не українською мовою, необхідно надати засвідчений відповідно до законодавства переклад свідоцтва українською мовою (оригінал повертається після пред’явлення) та його копію.

Документ, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів).

Додаткові документи (за потреби):

- Якщо батьки або один із них на момент народження дитини були іноземцями чи особами без громадянства потрібно надати довідку про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

- Для підтвердження місця проживання (перебування) можна надати: витяг з реєстру територіальної громади, паспорт у вигляді книжечки, тимчасове посвідчення громадянина України.

- Для підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи надається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Куди подавати документи?

До будь-якого контролюючого органу особисто або в електронному вигляді через Е-кабінет або мобільний застосунок «Моя податкова».

Скільки часу це займає?

Реєстрація особи у ДРФО здійснюється впродовж 3 робочих днів після звернення.

Як отримати готовий документ?

Документ, що засвідчує реєстрацію дитини у ДРФО (картка платника податків), може бути виданий одному з батьків (прийомних батьків, усиновителів, опікунів) або представнику за довіреністю.

Дніпропетровщина: надходження до місцевих бюджетів від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – понад 995,4 млн гривень

Протягом січня – грудня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно), надійшло понад 995,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 130,5 млн грн, темп росту – 115,1 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк.

«Висловлюю подяку платникам за фінансову підтримку держави! Для досягнення стратегічних завдань, визначених Національною стратегією доходів до 2030 року, ДПС продовжує впровадження реформ і реалізацію відповідних заходів. Проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» спрямований на поліпшення бізнес-клімату, зміну підходів до комунікації платників з податковою службою та побудову прозорих відносин між державою і представниками бізнесу. Впевнений, що така проста та відкрита комунікація створює новий рівень партнерства між податківцями та платниками податків, а належні умови оподаткування підвищать рівень добровільного дотримання платниками законодавства», – зазначив Сергій Лисеюк.

До уваги власників земельних ділянок та землекористувачів: про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, є базою оподаткування земельним податком та застосовується для розрахунку річної суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік (відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України).

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік –1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік –1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Крім того, Держгеокадастром повідомлено, що витяги, які були та будуть сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 16 січня 2025 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2024 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребуватиме перерахунку із застосування коефіцієнта індексації за 2024 рік.

Роздрібна торгівля пальним: строки сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (далі – авансові внески).

Так, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками цього податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 137.12 ст. 137 ПКУ).

Строки сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств:

- щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ).

Установлено, що положення зазначених норм ПКУ застосовуються з першого числа місяця, в якому набрав чинності Закон № 4015, тобто з 01.12.2024.

Враховуючи, що Закон № 4015 набрав чинності з 01 грудня 2024 року, перший авансовий внесок платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані були сплатити за грудень 2024 року у термін не пізніше 20 грудня 2024 року.

Звертаємо увагу, що під роздрібною торгівлею пальним слід розуміти діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з нафтоналивного несамохідного морського/річкового бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817)).

Місце роздрібної торгівлі пальним – це об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник; спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Більш детальніше щодо окремих змін, внесених Законом № 4015 до Податкового кодексу України та інших законів України – в Інформаційному листі № 8/2024 ДПС України, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/847114.html

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район)інформує, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.1.0 станом на 10.01.2025 (Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 року по 10.01.2025 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.33.1.0) (станом на 10.01.2025):

Додано нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:

S0401212 – № 1-ціни (пром) (місячна). Звіт про ціни виробників промислової продукції;

S0600118 – №1-торг. Звіт про товарооборот торгової мережі;

S2702416 – № 24-сг (місячна) Звіт про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин.

Довідники:

spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» - станом на 03.01.2025 року.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ДПС

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 25,6 млн грн частини чистого прибутку

Впродовж січня – грудня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 25,6 млн грн частини чистого прибутку.

Звертаємо увагу, що із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).

При цьому, згідно з пунктами 49.18 та 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також із метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, за підсумками 2024 року у терміни, встановлені Кодексом, має подаватися Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (із змінами).

Комунікаційні податкові платформи: ефективний спосіб вирішення питань у сфері оподаткування

Державна податкова служба створила комунікаційні податкові платформи для ефективного діалогу податкової служби та бізнесу і оперативного вирішення питань в сфері оподаткування. Такі платформи функціонують у всіх територіальних органах ДПС.

Це дуже зручний механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу, та податковими органами.

Переваги комунікаційних платформ:

- Можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування.

- Розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства.

- Оперативний зворотній зв’язок від фахівців ДПС.

Щоб скористатися цим ресурсом, необхідно просто надіслати звернення на електронну скриньку платформи у відповідному територіальному органі ДПС. Комунікатори з ДПС оперативно його опрацюють та нададуть відповідь.

Маєте питання з оподаткування – звертайтеся на комунікаційні податкові платформи. ДПС завжди готова проконсультувати та допомогти.

Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Користуйтеся ресурсами ДПС!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення з 01.02.2025

Наступна

Деякі питання надання державної підтримки внутрішньо переміщеним особам