Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

опубліковано 22 квітня 2026 року о 14:44

Національна стратегія доходів: пріоритетні напрями розвитку податкової системи

Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – НСД) визначає вектор розвитку сучасної податкової системи.

Основна мета впровадження НСД – трансформувати податкову систему в максимально зрозумілу, прозору та зручну для платників податків.

Один із ключових напрямів НСД – перехід до ефективної взаємодії з платниками, а саме: від контролю – до співпраці. При цьому, створення умов, за яких дотримання податкового законодавства стає простим і логічним – основа добровільного виконання платником своїх обов’язків.

Пріоритетні напрями розвитку податкової сфери:

- цифровізація послуг і розширення електронних сервісів;

- оптимізація податкових процедур і процесів;

- покращення комунікацій з громадянами, бізнесом і громадськістю;

- консультаційна підтримка платників.

Результат впровадження НСД – стабільна та передбачувана податкова система, як умова економічного зростання держави.

Безбрар’єрність – основа ефективної взаємодії податкової служби з платниками

▼ Отримати консультацію або послугу – особисто, телефоном чи онлайн – це сучасний стандарт комфорту і безбар’єрності.

З метою ефективної взаємодії з платниками податкова служба застосовує різні формати комунікацій.

▼ У разі необхідності особистого відвідування податкової у центрах обслуговування платників (ЦОП) (https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/) кожен має можливість не залежно від місця своєї податкової адреси отримати широкий спектр послуг.

Для зручності осіб з порушеннями слуху у ЦОПах діє послуга перекладу жестовою мовою.

▼ Для економії часу можна скористатись цифровим інструментом – записатися до електронної черги для відвідування ЦОПу у зручний для платника час за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/queue або за номерами телефонів Контакт-центру ДПС.

▼ В Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс) представники бізнесу і громадяни особисто можуть отримати фахову допомогу з податкових питань.

Консультації надаються за такими напрямами: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.

Графік роботи Офісу: понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, субота та неділя – вихідні дні; телефон модератора – (056) 374 31 18

▼ Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП) – комфортний механізм оперативного зворотного зв’язку від ДПС, за допомогою якого здійснюється, зокрема розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства.

Скористатися ресурсом можна, надіславши лист на електронну скриньку КПП – dp.ikc@tax.gov.ua.

▼ «Гарячі лінії» – це консультації, роз’яснення законодавства, допомога у користуванні електронними сервісами та вирішення типових питань без необхідності особистого візиту.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області діють «гарячі лінії», зокрема за такими напрямами:

- надання консультацій платникам податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html

- вирішення питань мобілізованих ФОП та ветеранів – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

- консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі та відповідності платника критеріям ризиковості – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html

- з питань оподаткування юридичних осіб – https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy-teritorial

- з питань декларування громадянами та самозайнятими особами отриманих доходів – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/746766.html

▼ Для швидких довідок та консультацій працює Контакт-центр ДПС (https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/), звернувшись до якого можна, зокрема:

- отримати інформацію щодо застосування податкового законодавства;

- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;

- подати звернення або пропозиції.

Номери телефонів для зв’язку:

0 500 501 007 (Vodafone),

0 770 501 007 (Київстар),

0 730 501 007 (Lifecell)

(вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента),

0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Дзвінки приймаються щодня:

з 08 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю – до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі).

Питання можна ставити не лише телефоном, але й через чат у Viber.

▼ Електронний кабінет: онлайн-сервіс, який надає понад 130 електронних послуг. Сервіси Електронного кабінету доступні 24/7/365.

Вхід до Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ або через вебпортал ДПС.

▼ Чат-бот «TAX control»: інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.

Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – https://control.tax.gov.ua/.

▼ Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР): зручна онлайн-платформа, де розміщено готові відповіді на популярні запитання платників. Скористатися ресурсом можна у будь-який час за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/ .

Формати комунікацій з податковою службою – це зручно і оперативно, економно у часі, різні опції для різних потреб, інклюзивність та безбар’єрність.

Обирайте максимально комфортний спосіб взаємодії та користуйтеся ресурсами ДПС!

Деклараційна кампанія 2026: за яким ідентифікатором форми документа громадянами подається податкова декларація про майновий стан і доходи?

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами і доповненнями).

Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100215.

Куди подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи ФО – нерезидентом при продажу інвестиційного активу фізичній особі на території України, якщо нерезидент не має місця проживання в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому гл. 2 розд.II ПКУ (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку платника податку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередню, а у випадках, передбачених податковим законодавством, представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (п.п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, у разі якщо фізична особа – нерезидент не має місця проживання в України уповноважений чи законний представник такої особи подає річну Декларацію про доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до контролюючого органу, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку.

У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа – нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків.

В Україні стартує Глобальне опитування платників податків

Запрошуємо платників податків до участі у дослідженні у формі опитування щодо витрат на дотримання податкового законодавства.

Опитування проводиться за підтримки Світового банку у співпраці з Державною податковою службою України та реалізується незалежними дослідницькими компаніями – турецькою UDA Consulting та українською Info Sapience – у рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.

Результати опитування стануть основою для вдосконалення податкового адміністрування, підвищення прозорості та покращення надання послуг.

Мета дослідження – зібрати відгуки бізнесу щодо:

- часу та витрат на дотримання податкового законодавства;

- складності податкового адміністрування;

- досвіду платників податків у взаємодії з податковою системою.

Це друга хвиля Глобального опитування в Україні. Перше опитування було проведено у травні 2024 року.

Дослідження проводиться за стандартизованою методологією опитування щодо витрат платників податків на дотримання податкового законодавства, розробленою Світовим банком.

До веб-опитування запрошуються юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Днями посилання на анкету надійде платникам у приватну частину Електронного кабінету та буде поширене на ресурсах ДПС.

Ваша участь є надзвичайно важливою, адже саме реальний досвід бізнесу стане основою для майбутніх змін.

Важливо: Опитування проводиться виключно в дослідницьких цілях. Відповіді будуть зібрані конфіденційно та анонімно і не будуть передані Державній податковій службі чи будь-якому іншому органу влади. Результати будуть оприлюднені лише в узагальненому вигляді і не використовуватимуться для проведення перевірок чи інших контрольних заходів.

До уваги нотаріусів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що згідно з п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, зокрема, об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, рухомого майна та відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, про посвідчення договорів дарування, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Форму та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено за ознакою доходу «112».

Отже, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного між юридичною особою (покупцем) та фізичною особою (продавцем) не повинен відображати такі відомості в додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки податковим агентом виступає юридична особа – покупець, яка зобов’язана за ознакою доходу «112» відобразити в додатку 4ДФ до Розрахунку дохід, виплачений на користь фізичної особи за придбані корпоративні права та подати такий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Чи включається до податкової декларації про майновий стан і доходи сума поворотної фінансової допомоги, що надається фізичній особі юридичною особою – нерезидентом на термін більше одного року?

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ЦКУ).

Зокрема, згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Тобто, сума коштів, надана юридичною особою - нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Прийняття рішення особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, про припинення діяльності як платника єдиного внеску: як знятись з обліку в контролюючому органі?

Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначених, зокрема, в п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями), здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464 і розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами) (далі – Порядок № 1162).

Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 1162 у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ (далі – заява за формою № 7-ЄСВ) згідно з додатком 5 до Порядку № 1162 та копію відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Платник єдиного внеску може не подавати заяву за формою № 7-ЄСВ та документи, визначені п. 1 розд. V Порядку № 1162, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588). У такому разі датою подання заяви для зняття з обліку платника єдиного внеску вважається дата, що відповідає даті подання заяви згідно з Порядком № 1588.

У разі отримання заяви від платника єдиного внеску про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку.

Відповідні органи ПФУ та Фонду протягом десяти календарних днів з дня отримання інформації про прийняття рішення платником щодо зняття з обліку надають відповідному контролюючому органу довідку про наявність або відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів за формою № 8-СК згідно з додатком 6 до Порядку № 1162 (п. 2 розд. V Порядку № 1162).

У разі ненадання органами ПФУ та Фонду довідок за формою № 8-СК (додаток 6) у зазначений строк або у разі встановлення заборгованості платника єдиного внеску, який знімається з обліку, контролюючий орган складає довідку про стан розрахунків за платежами до контролюючого органу, ПФУ та Фондів за формою № 9-ЄСВ згідно з додатком 7 до Порядку № 1162, яку надсилає (видає) платнику єдиного внеску чи уповноваженій особі платника (п. 4 розд. V Порядку № 1162).

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників (п. 5 розд. V Порядку № 1162).

Згідно з п. 6 розд. V Порядку № 1162 після зняття з обліку особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку № 1162.

До уваги неприбуткових організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) стосовно, у якому звітному періоді у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій благодійною організацією відображаються операції із надання благодійної допомоги комунальному підприємству у формі оплати робіт, якщо благодійна організація виступає платником (третьою стороною) за договором підряду, укладеним між підрядником і замовником (комунальним підприємством) та у попередньому звітному році благодійна організація перерахувала підряднику аванс за виконання робіт, а акт виконаних робіт на суму такого авансу підписано в поточному звітному році, повідомляє.

Відображення у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій благодійною організацією у статусі неприбуткової організації операцій із надання благодійної допомоги комунальному підприємству у формі оплати робіт у межах статутної діяльності такої благодійної організації здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів у відповідному звітному (податковому) періоді.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44301

У разі працевлаштування осіб з інвалідністю, роботодавець має преференції щодо сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що для роботодавців, які офіційно працевлаштовують осіб з інвалідністю, передбачені пільгові умови щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Такі, роботодавці сплачують єдиний внесок за такими ставками до бази нарахування єдиного внеску:

- 8,41 % – для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю;

- 5,5 % – якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці;

- 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС, якщо кількість працівників з інвалідністю становить не менше 50 % від загальної чисельності, а фонд оплати їхньої праці – не менше 25 % витрат на оплату праці.

Довідково: частини 13 та 14 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що ДПС України наказом від 07.04.2026 № 257 внесено зміни до наказу ДПС України від 21.12.2020 № 744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Наказ № 257)

Наказом № 257 у новій редакції затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр).

Оновлений Державний реєстр містить перелік РРО, які дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 210 моделей, а саме:

62 моделі РРО – дозволені до первинної реєстрації;

147 моделей РРО, – первинна реєстрація яких заборонена.

Наказ № 257 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80064.html

Закон України № 4835: щодо справляння військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що 15.04.2026 набрав чинності Закон України від 07 квітня 2026 року № 4835-IX«Про внесення змін до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо справляння військового збору» (далі – Закон № 4835).

Закон № 4835 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 14.04.2026 № 71.

Законом № 4835 до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесено такі зміни:

1. В абзаці п’ятому підпункту 1.1 слова і цифри «по 31 грудня року, у якому» замінено словами і цифрами «по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому».

2. В абзаці шостому підпункту 1.3 слова «за роком, у якому» замінено словами «за третім календарним роком після року, у якому».

3. У підпункті 1.14 слова і цифри «по 31 грудня року, у якому» замінено словами і цифрами «по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому».

Декларування 2026: не тільки податкові зобов’язання, а й податковий кешбек

Подання Декларації

Декларування доходів в Україні – це щорічна кампанія, під час якої фізичні особи звітують про отримані доходи, з яких не були сплачені податки, та декларують доходи для отримання податкової знижки шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація).

Декларація подається відповідно до ст. 179 ПКУ. ЇЇ форма, затверджена наказом МФУ № 859

Хто подає Декларацію?

Декларацію зобов’язані подати:

громадяни, у яких виникає обов’язок щодо її подання;
фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування;
фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи;
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.

Декларацію мають можливість подати

фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку.

Коли фізичні особи – платники ПДФО зобов’язані подати Декларацію?

Випадки, за яких платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу Декларації, визначені ПКУ.

І це:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ);
іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Які граничні строки подання Декларації?

Терміни подання Декларації, визначені ПКУ:

фізичні особи – підприємці (ФОП) (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати Декларацію до 01 травня року, наступного за звітним (у 2026 році граничний термін подання Декларації – 30.04.2026);
громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання Декларації, – до 01 травня року, наступного за звітним (у 2026 році граничний термін подання Декларації – 30.04.2026);
ФОПи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця, наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням;
резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку, – по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

За несвоєчасне подання Декларації передбачена фінансова та адміністративна відповідальність (глава 11 ПКУ).

Яким способом можна подати Декларацію?

Платник податків самостійно обирає спосіб подання Декларації:

особисто або уповноваженою особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);
засобами електронного зв’язку в електронній формі (далі – електронна форма) з дотриманням вимог законів України № 851та № 2155.

Громадяни, які отримували іноземні доходи та перебувають за кордоном, можуть надіслати Декларацію поштою або в електронній формі.

Подати Декларацію в електронній формі можна, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» у режимі «ЕК для громадян»

Зазначений електронний сервіс дозволяє сформувати Декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т.ч. для використання права на податкову знижку. При складанні Декларації в Електронному кабінеті здійснюється часткове її автоматичне заповнення на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

скорочує час і витрати при поданні Декларації;
мінімізує помилки при заповненні Декларації;
надає можливість подати копії первинних документів як додаток до Декларації в онлайн-режимі.

Які платники ПДФО звільняються від обов’язку подання Декларації?

Від обов’язку подання Декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів звільняються платники податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т. ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року.

Важливо!

Декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною);

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

За яких умов обов’язок подання Декларації вважається виконаним платником ПДФО?

Випадки, за яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, визначені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Це стосується платників, які отримали:

доходи, у тому числі іноземні, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений ПДФО;
доходи у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній разом з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Що таке податкова знижка?

Платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати, зокрема, на:

навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
переобладнання особистого транспортного засобу на використання різних видів біопалива;
отримання доступного житла за державними програмами;
оплату допоміжних репродуктивних технологій;
частину відсотків за іпотечним кредитом;
суму коштів або вартість майна на благодійність неприбутковим організаціям;
страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення.

Фактичні витрати повинні бути обов’язково підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обовʼязково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією.

Громадяни для реалізації свого права на податкову знижку мають можливість подати Декларацію. Порядок надання податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Хто може отримати податкову знижку?

Право на податкову знижку мають громадяни України – резиденти, які офіційно працюють, а отже є платниками ПДФО, і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).

У разі виконання вищезазначених умов право на податкову знижку, зокрема за навчання, має той, хто за нього сплачує.

Наприклад, студент, який офіційно працює та сплачує податки, або найближчі його родичі, тобто члени сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, – батько, мати, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені. Отже, чоловік може отримати податкову знижку за оплату навчання дружини, або мама – за навчання сина.

Дідусь або бабуся, рідні брати та сестри, онуки, племінники, тітки не мають права на податкову знижку, так як вони не є членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення. Цей нюанс слід враховувати при укладанні договору на навчання та заповненні платіжних документів.

Приватний підприємець отримати податкову знижку також не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 ПКУ.

Проте, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Отже, отримати податкову знижку може лише фізична особа – резидент, яка отримує офіційно заробітну плату і сплачує з неї ПДФО за ставкою 18 %.

Які обмеження права на нарахування податкової знижки?

Податкова знижка може бути надана фізичній особі – виключно резиденту, який має РНОКПП, а також резиденту – фізичній особі, яка відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.
Загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Правом на нарахування податкової знижки фізична особа – платник податку може скористатися лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Нагадуємо, що Декларація на право отримання податкової знижки за 2025 рік подається по 31 грудня (включно) 2026 року.

Декларування доходів та витрат громадянами Дніпропетровщини: цифри, тенденції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за підсумками декларування доходів, отриманих громадянами за 2025 рік, станом на 01.04.2026 надано 6 567 податкових декларацій про майновий стан і доходи, що на 816 Декларацій більше ніж за аналогічний період 2025 року.

Задекларована сума доходу складає понад 6,4 млрд грн, що майже на 1,9 млрд грн більше ніж у 2025 році.

Також майже на 9,0 млн грн зросла задекларована до сплати сума ПДФО та майже на 24,6 млн грн – військового збору (ВЗ). У січні – березні 2026 року до бюджету надійшло ПДФО – понад 28,6 млн грн, ВЗ – понад 14,8 млн гривень.

У порівнянні з минулим роком збільшилась кількість поданих Декларацій із доходом, отриманим за межами України; доходом від надання майна в оренду та інвестиційним доходом.

Найбільшу питому вагу у загальній сумі задекларованого доходу та нарахованих податкових зобов’язань з ПДФО і ВЗ складають доходи, отримані від:

успадкування майна: до сплати ПДФО понад 23,4 млн грн, ВЗ – майже 23,1 млн грн;
операцій з інвестиційними активами: до сплати ПДФО – понад 5,9 млн грн, ВЗ – понад 1,6 млн грн;
доходи за межами України: до сплати ПДФО – понад 5,8 млн грн, ВЗ – майже 1,8 млн грн;
продажу майна: до сплати ПДФО – понад 2,6 млн грн, ВЗ – майже 2,7 млн грн;
надання майна в оренду: до сплати ПДФО – понад 1,5 млн грн, ВЗ – понад 0,4 млн гривень.

Протягом 2026 року спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення поданих Декларацій із задекларованою сумою доходу понад 1 млн гривень. Так, за 2025 рік дохід понад 1,0 млн грн задекларували 941 громадянин, що на 248 громадян більше ніж в аналогічному періоді минулого року. Загальна сума задекларованого доходу склала понад 4,9 млрд гривень. Сума до сплати ПДФО збільшилась на 4,8 млн грн, ВЗ – на 10,0 млн грн та складає: ПДФО – 41,3 млн грн, ВЗ – 15,1 млн гривень.

Також збільшилась кількість громадян, які надали Декларації у зв’язку з використанням права на податкову знижку. Надано 2 325 Декларацій, що на 416 Декларацій більше ніж за відповідний період 2025 року. Сума ПДФО, що підлягає поверненню, становить 14,1 млн гривень.

Довідково:

ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
Наказ МФУ № 859 – наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, (із змінами).
Закони України № 851 та № 2155 – закони України від 22 травня 2003року № 851 «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05.10.2017 № 2155 «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у фінансову підтримку держави, забезпечення її обороноздатності.

Деклараційна кампанія 2026: задекларувати доходи допоможе застосунок «Моя податкова»

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за наслідками 2025 року до 01.05.2026.

Зручний і простий формат подання Декларації – мобільний застосунок «Моя податкова».

Мобільний додаток особливо зручний для тих, хто цінує швидкість.

Через зазначений застосунок можна:

- авторизуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП);

- заповнити та перевірити Декларацію;

- подати Декларацію у кілька кліків онлайн.

Детальніше про Деклараційну кампанію 2026:

Кому необхідно подати декларацію

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html

Як отримати відомості про доходи

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html

Строки подання

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

Єдиний рахунок у дії: податківці Дніпропетровщини провели вебінар для бізнесу

Як зробити сплату податків простішою, швидшою та зручнішою? Саме цьому питанню була присвячена онлайн-конференція на тему «Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку», яку провели фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровської області (ГУ ДПС).

Під час зустрічі учасникам нагадали про алгоритм функціонування єдиного рахунку, який дозволяє сплачувати більшість податків і зборів через один рахунок, значно спрощуючи фінансові операції.

Податківці акцентували увагу, що для переходу на єдиний рахунок необхідно подати через Електронний кабінет «Повідомлення про використання єдиного рахунку», отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, та подати до банку платіжні документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку.

Фахівці ГУ ДПС нагадали, що рішення про використання єдиного рахунка платник може змінити лише один раз на рік.

Також суб’єктам господарювання розповіли про обмеження: єдиний рахунок не використовується для сплати податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту, а також для перерахування частини чистого прибутку державними і комунальними підприємствами.

Окремо зупинилися на практичних аспектах заповнення платіжних інструкцій.

Учасники заходу отримали корисні поради та вичерпні відповіді на запитання, а також практичні рекомендації щодо використання сервісу.

Впровадження єдиного рахунку – це не лише про зручність, а й про підвищення прозорості та ефективності податкових розрахунків, наголосили податківці.

Такі дискусії покликані допомогти бізнесу впевнено орієнтуватися у сучасних податкових інструментах та стати ще одним кроком до налагодження ефективного діалогу між податковою службою та бізнесом, а також популяризації сучасних цифрових сервісів.

Податківці Дніпропетровщини посилюють обізнаність надрокористувачів: у центрі уваги – рентна плата

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн-зустріч із представниками бізнесу регіону, присвячена актуальним питанням адміністрування рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення. Захід об’єднав підприємців і податківців навколо ключових аспектів прозорого та ефективного використання природних ресурсів.

Під час зустрічі учасникам детально роз’яснили порядок справляння рентної плати, а також нагадали перелік корисних копалин загальнодержавного значення. Окрему увагу приділили платникам ренти, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами або здійснюють видобуток у межах договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Фахівці ГУ ДПС наголосили, що об’єктом оподаткування виступає обсяг видобутої корисної копалини після первинної переробки. Вартість одиниці продукції визначається за спеціальною методикою, яка, зокрема, включає фактичну ціну реалізації (з урахуванням коригувань), витрати на видобуток і нормативну рентабельність.

Учасників ознайомили з діючими ставками рентної плати, а також нагадали про строки подання звітності.

Не менш важливою темою діалогу стало питання отримання та використання спеціальних дозволів на користування надрами. Учасникам нагадали, що такі дозволи мають чітко визначену мету – від геологічного вивчення до промислового видобутку або будівництва підземних об’єктів. Строки дії дозволів можуть сягати до 50 років залежно від виду діяльності.

Податківці звернули увагу, що дозвіл є чинним лише разом з Угодою про умови користування надрами, яка передбачає конкретну програму робіт, екологічні вимоги та зобов’язання перед місцевими громадами. Порушення цих умов або несплата рентної плати протягом шести місяців може стати підставою для припинення права користування надрами.

Відкритий діалог із бізнесом сприяє підвищенню рівня податкової культури та забезпечує баланс між економічним розвитком і відповідальним використанням природних ресурсів.

Податкова пільга для осіб з інвалідністю та батьків дітей з інвалідністю: як скористатися

Громадяни з інвалідністю та батьки дітей з інвалідністю можуть скористатися податковою соціальною пільгою. Вона дозволяє зменшити суму податку із заробітної плати та отримувати більший дохід «на руки». Станом на 1 січня 2026 прожитковий мінімум становить 3328 грн, відповідно розмір пільги – 1664 грн.

Хто може скористатися:

150 % від розміру пільги (2496 грн):

- батьки дітей з інвалідністю (у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років);

- особи з інвалідністю I чи II групи (у тому числі з дитинства).

200 % від розміру пільги (3328 грн):

- особи з інвалідністю I та II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

Головні умови:

- Пільга діє лише для офіційної заробітної плати та прирівняних до неї виплат, компенсацій і винагород.

- Зарплата за місяць не має перевищувати встановлений ліміт (прожитковий мінімум × 1,4, округлено до найближчих 10 грн), що у 2026 році складає 4660,00 грн.

Як скористатися:

Подайте роботодавцю заяву та копії документів: посвідчення особи з інвалідністю (або довідку МСЕК) чи свідоцтво про народження дитини та її медичний висновок.

Деклараційна кампанія 2026: Скільки треба заплатити податків при отриманні спадщини

Отримали спадщину або тільки плануєте оформлення – важливо знати, скільки доведеться сплатити податків.

У новому відео пояснюємо:

- коли податок – 0%,

- хто платить 5% + військовий збір,

- і в яких випадках ставка складає 18% + військовий збір.

Дивіться, як правильно задекларувати ці доходи до 1 травня та чому важливо встигнути зі сплатою до серпня.

Е-кабінет – сучасний онлайн-інструмент для платників

Державна податкова служба України забезпечила платникам можливість виконання обов’язків щодо подання звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

Для забезпечення можливості платникам податків формування та подання документів в електронній формі на вебпорталі ДПС публікує електронні форми усіх податкових документів.

Усі форми податкової звітності оцифровані та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Для формування та надсилання документів звітності в електронній формі платник може використовувати обране на власний розсуд програмне забезпечення, у т.ч. інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет», мобільний застосунок «Моя податкова» (фізичні особи), чи Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Разом з тим, користувачі Електронного кабінету мають можливість перегляду поданої звітності (меню «Перегляд звітності») незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях та вивантаження обраного документу у форматі pdf.

Електронний кабінет забезпечує електронну комунікацію платника податку з контролюючим органом, крім подання податкової звітності, при направленні листів в електронному вигляді, надсиланні запитів на отриманні індивідуальної податкової консультації, поданні заяв/запитів, а також отриманні витягів за надісланими запитами.

Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки: відображення у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи для ФОП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою встановленою п. 289.2 ст. 289 ПКУ.

Фізичні особи – підприємці для отримання інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) мають можливість звернутись через портал електронних сервісів до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру або до Центру надання адміністративних послуг.

На вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в підрозділі «Ринок та оцінка земель» розділу «Напрями» на початку поточного року розміщається інформація щодо індексації нормативної грошової оцінки земель за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

У рядку 14 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначається річна сума єдиного податку, визначена на поточний рік, з розбивкою поквартально (графи 7 – 10).

Отже, при визначенні суми єдиного податку на поточний рік у графі 4 розрахункової частини Декларації для фізичних осіб – підприємців зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки станом на 01 січня поточного року, яка індексується на коефіцієнт індексації за попередній рік.

При цьому для отримання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (з урахуванням коефіцієнтів індексації) необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми податкової декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 16.06.2015 № 560 (зі змінами), внесеними наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 26.09.2023 № 520, за ідентифікаторами форм:

F0602008 – для фізичних осіб;

J0602008 – для юридичних осіб.

Надання фізичною особою в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна суб’єкту господарювання: оподаткування доходу ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Куди сплачуються авансові внески з ПДФО ФОП, яка здійснює роздрібну торгівлю пальним?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансові внески з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Підпунктом «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ визначено, зокрема, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за її податковою адресою.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання КОРО (РК) (форма № ЗВР-1)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Згідно з п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (із змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1, затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.

Відповідно до п. 4 Порядку звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Звіт) та Довідки про використані РК, форму якої наведено у додатку до Порядку.

Звітність подається до контролюючого органу за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (п. 5 Порядку).

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подаються платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Отже, оскільки Звіт не відноситься до податкової звітності в розумінні норм ПКУ, то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено.

До уваги податкових агентів!

Відповідно до п. 70.12 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи Національний банк України, банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема, у разі:

- виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;

- сплати фізичними особами податків і зборів.

Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).

Згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Облікова картка фізичної особи – платника податків може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.

Подання іноземцем заяви на набуття статусу електронного резидента (е-резидента) прирівнюється до особистого подання до відповідного контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків та заяви для реєстрації в ДРФО.

Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Про одержані фізичними особами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи шляхом подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку визначений п. 4 розд. IV Порядку.

Так, у графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» рядка 06 розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» відображається РНОКПП фізичної особи або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в додатку 4ДФ до Розрахунку (п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку).

Таким чином, податковий агент має право виплачувати дохід фізичним особам, які мають РНОКПП, та громадянам України, у паспортах яких є відмітка про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

До уваги податкових агентів!

- сплати фізичними особами податків і зборів.

Земля у власності не весь рік: як розрахувати мінімальне податкове зобов’язання

При розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) ключове значення має фактичний період володіння або користування землею.

Як роз’яснили у Міністерстві фінансів України на запит ДПС, якщо протягом календарного року ділянка переходить від одного власника чи користувача до іншого (зокрема, на умовах оренди, суборенди чи емфітевзису), МПЗ розподіляється між ними пропорційно часу користування.

Зокрема:

- попередній землекористувач сплачує МПЗ за період з 1 січня до місяця, коли право припинилося;

- новий – починаючи з місяця набуття права на ділянку.

При цьому сума МПЗ включається до загального податкового зобов’язання кожного з учасників окремо, пропорційно періоду фактичного володіння чи користування земельною ділянкою.

Отже, мінімальний річний розмір МПЗ, встановлений положення Податкового кодексу України, підлягає коригуванню залежно від кількості місяців фактичного використання землі. Це дозволяє більш точно розподілити податкове навантаження між платниками та уникнути нарахування зобов’язань за періоди, коли земельна ділянка фактично не перебувала у їх користуванні.

Нагадаємо, що згідно з положеннями Податкового кодексу України мінімальний річний розмір МПЗ становить:

- не менше 700 гривень за 1 гектар загалом;

- не менше 1400 гривень за 1 гектар для ділянок, де рілля становить понад 50%.

Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

В якому меню Електронного кабінету платник може переглянути повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) передбачено, що орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомлення про:

- необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;

- дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за 9 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.

Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, повідомлення щодо дати, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в заяві за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).

Земельні ділянки утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв): чи передбачені для фізичної особи пільги?

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями);

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Тобто, у п. 281.2 ст. 281 ПКУ наведено вичерпний перелік земельних ділянок за видом використання та їх розмір, щодо яких категорії фізичних осіб, зазначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ мають право скористатись пільгами по земельному податку. При цьому до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, в залежності від місця розташування земельних часток (паїв).

Отже, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

Разом з цим від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Які встановлені строки сплати акцизного податку?

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Відповідно до п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, та офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України (далі – НБУ), що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких тютюнових виробів. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (п. 222.2 ст. 222 ПКУ):

податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;

у разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованих тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється подання митної декларації на ввезення таких тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

Що таке місце проведення розрахунків?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

На вебпорталі ДПС розміщена інформація щодо мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої

Відповідно до п. 32 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817:

для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків;

ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Інформація щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оприлюднена на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).

Зручно і швидко подати заяву та отримати довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток можна через Електронний кабінет

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок № 219) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Порядок № 219 визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку № 219).

Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 219 (далі – Заява) (п. 3 Порядку № 219).

Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження (п. 4 Порядку № 219).

Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 5 Порядку № 219).

Для формування та надсилання документів в електронній формі платники можуть використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Е-кабінет).

Вхід до Е-кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Е-кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету надає можливість платнику подати Заяву в електронному вигляді у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ до відповідного органу ДПС.

Датою подання Заяви є дата реєстрації листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено.

Інформацію щодо реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Отримати Довідку або обґрунтовану відмову у її видачі можна безпосередньо в органі ДПС, до якого подано Заяву, поштою або через приватну частину Е-кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи») в залежності від обраного способу отримання Довідки, який зазначений у поданій Заяві.

ОСББ здійснює управлінські функції відносно багатоквартирного будинку: чи подається Заява за формою № 20-ОПП з інформацією щодо такого об’єкта?

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій. На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди. Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ. Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання. При цьому, у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП ОСББ відображає відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.

Детальніше – за посланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38182

Не вистачає стажу для пенсії: як його докупити та що потрібно знати

Стаж можна докупити – і це простий спосіб вирішити проблему, якщо для пенсії не вистачає кількох років. Фактично ви самі сплачуєте єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ті періоди, коли не працювали офіційно, і таким чином додаєте їх до свого страхового стажу.

Як це зробити? Є два варіанти:

Одноразова сплата за минулі періоди

Можна одразу оплатити стаж за місяці, коли ви не працювали. У 2026 році мінімальна сплата єдиного внеску становить 3804,68 грн за кожен місяць. Суму потрібно внести повністю – протягом 10 днів після укладення договору.

Добровільна участь (щомісячна сплата)

Можна укласти договір щонайменше на рік і сплачувати внески щомісяця. У 2026 році мінімальна сплата єдиного внеску становить 1902,34 грн на місяць.

Куди звертатися і які документи потрібні

Щоб заключити договір, потрібно звернутися до податкової служби за місцем проживання з відповідною заявою про заключення договору (в електронному або паперовому вигляді).

До заяви необхідно додати:

- копію документа що посвідчує особу;

- копія трудової книжки (за наявності);

- довідка про страховий стаж (форма ОК-5).

Додатково:

Якщо ви є членом особистого селянського господарства і не належите до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, – додатково потрібен документ, що підтверджує членство в особистому селянському господарстві.

Домашньому працівнику – копію трудового договору

Важливо знати

- На момент заключення договору ви не повинні підлягати загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

- Докупити стаж можна лише за періоди, коли ви не працювали офіційно і не провадили підприємницьку діяльність.

- Якщо ви були застраховані, але внески не сплачували (наприклад, через пільги), такий стаж докупити не можна.

- Заключити договір можуть громадяни від 16 років.

Не виконання умов договору може призвести до його розірвання в односторонньому порядку, що, в свою чергу, позбавляє права заключення такого договору в майбутньому

Що таке страховий стаж і чому він важливий

Страховий стаж – це основа соціального захисту. Від нього залежить право на пенсію, лікарняні, допомогу по безробіттю та інші соціальні виплати.

Де перевірити свій стаж

Перевірити страховий стаж можна онлайн через портал Пенсійного фонду України в особистому кабінеті (за допомогою електронного підпису). Там доступна інформація про:

- страховий стаж;

- зарплату, з якої сплачено внески;

- дані з електронної трудової книжки;

- чи сплачує роботодавець внески вчасно.

Деклараційна кампанія 2026: Як швидко задекларувати доходи від оренди

Отримуєте дохід від оренди майна? Час його задекларувати!

Нагадуємо, що до 1 травня 2026 року потрібно подати декларацію про доходи за минулий рік. У цьому ролику – усе, що потрібно знати орендодавцю:

- Яка загальна сума податків?

- Коли крайній термін сплати?

- Як подати звітність онлайн за 5 хвилин?

Перегляньте, щоб бути в курсі та не відкладати на останній день!

Безбрар’єрність – основа ефективної взаємодії податкової служби з платниками

З метою ефективної взаємодії з платниками податкова служба застосовує різні формати комунікацій.

Для зручності осіб з порушеннями слуху у ЦОПах діє послуга перекладу жестовою мовою.

Скористатися ресурсом можна, надіславши лист на електронну скриньку КПП – dp.ikc@tax.gov.ua.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області діють «гарячі лінії», зокрема за такими напрямами:

- вирішення питань мобілізованих ФОП та ветеранів – https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

- з питань оподаткування юридичних осіб – https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy-teritorial

- отримати інформацію щодо застосування податкового законодавства;

- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;

- подати звернення або пропозиції.

Номери телефонів для зв’язку:

0 500 501 007 (Vodafone),

0 770 501 007 (Київстар),

0 730 501 007 (Lifecell)

(вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента),

Дзвінки приймаються щодня:

з 08 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю – до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі).

Питання можна ставити не лише телефоном, але й через чат у Viber.

Вхід до Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ або через вебпортал ДПС.

Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – https://control.tax.gov.ua/.

Обирайте максимально комфортний спосіб взаємодії та користуйтеся ресурсами ДПС!

Долучайтеся до Глобального опитування платників податків

В Україні розпочалося Глобальне опитування платників податків. До участі запрошуються юридичні особи та фізичні особи – підприємці. Дослідження думки бізнесу триватиме один місяць.

Для заповнення веб-анкети ви можете перейти за посиланням, яке надійшло у приватну частину Електронного кабінету. Або скористатися цим лінком: https://uda.to/tax_srvy_2026_sm

Опитування щодо витрат на дотримання податкового законодавства проводиться за підтримки Світового банку і реалізується незалежними дослідницькими компаніями.

Мета дослідження – вивчити досвід бізнесу щодо:

- витрат часу та ресурсів на виконання податкових вимог;

- складності податкового адміністрування;

- практичної взаємодії з податковою системою.

Результати опитування будуть використані для спрощення процедур та підвищення ефективності адміністрування податків.

Опитування проводиться у межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.

Більше інформації про дослідження, дотримання конфіденційності та інші деталі – тут

Фактична перевірка інтернет-магазину

Одним із пріоритетних напрямів роботи податкової служби є боротьба з тіньовим сектором економіки та викорінення на території держави торгівлі фальсифікованими або завезеними контрабандою товарами.

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) від громадянина надійшло звернення, в якому повідомлялось про продаж телефонного апарату через інтернет-магазин та отримання на пошті моделі зазначеного товару, відмінної від замовленої.

За результатами проведеної фактичної перевірки інтернет-магазину, в якому здійснює господарську діяльність ФОП, встановлено факт відсутності супутніх документів на товар (переважна більшість товару – смартфони), а також форми обліку товарно-матеріальних цінностей.

Фактичною перевіркою зафіксовано порушення на загальну суму майже 1,06 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), суб’єкти господарювання зобов’язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Наголошуємо, що продаж товарів, які відносяться до групи складної побутової техніки, без наявності на господарських одиницях документів, що підтверджують їх походження, може свідчити, що такий товар був незаконно виготовлений або ввезений на територію України.

Порядок проведення зустрічних звірок

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки:

здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк.

Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

Формою запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299 (із змінами), передбачено, що контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 73.3, 73.5 ст. 73 ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків, та/або інформацію згідно з ст. 39 ПКУ за вказаний період.

Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (із змінами) (далі – Порядок № 1232).

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку № 1232).

Пунктом 3 Порядку № 1232 визначено, що у разі необхідності проведення зустрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб’єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.

Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором) самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб’єкта господарювання віднесено до його компетенції.

Пунктом 4 Порядку № 1232 встановлено, що контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб’єктів господарювання здійснюється контролюючими органами (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку № 1232).

У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (у встановлений ПКУ строк) контролюючий орган проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку № 1232).

Згідно з п. 7 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).

Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця) (п. 8 Порядку № 1232).

Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилаються до контролюючого органу (ініціатора) (п. 9 Порядку № 1232).

Слід зазначити, що п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

З якої дати застосовується звільнення від сплати єдиного внеску за себе самозайнятих осіб та членів фермерського господарства у зв’язку із мобілізацією не з першого числа місяця?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, щ відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), визначені п.п. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Отже, звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного реєстру призовників (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) – з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Як заповнюється розділ 3 Заяви за ф. № 20-ОПП у разі закриття платником податків об’єкта оподаткування?

Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Пунктом 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 визначено, що заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків можуть подати Заяву за ф. № 20-ОПП технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, Заява за ф. № 20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином:

у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»;

графи 3-15 та 17 заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 Заяви за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Заяви за ф. № 20-ОПП;

графа 16 не заповнюється.

У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, Заява за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється у випадках, зокрема:

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Видача фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;

за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.

Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.

Деклараційна кампанія 2026: Від 0 % до 18 % – як оподатковується продаж майна

Продали квартиру, машину чи ділянку? Вітаємо з угодою! Тепер саме час з’ясувати, чи не потрібно вам сплатити податки.

У відео зібрали все, що потрібно знати власнику.

Основні правила:

Нерухомість (квартири, житлові будинки, певні земельні ділянки):

- 0 % – якщо це перший продаж у році і майно перебувало у власності понад 3 роки (крім успадкованого майна);

- 5 % ПДФО + 5 % військового збору – якщо це другий продаж за рік або майно було у власності менше 3 років, а також при першому продажу інших об’єктів нерухомості, крім зазначених.

Рухоме майно (легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди):

- 0 % – перший продаж у році.

- 5 % – другий продаж.

- 18 % ПДФО + 5 % військового збору – третій і кожен наступний.

Інші транспортні засоби (крім легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда):

- 5 % – перший та другий продаж у році.

- 18 % ПДФО + 5 % військового збору – третій і кожен наступний.

Зберігайте коротку інструкцію, яка допоможе вам уникнути помилок і зайвих витрат.

Щодо надання ФОПом – платником єдиного податку (друга/третя групи) в безоплатне користування за договором позички нерухомості, загальна площа якої перевищує норми

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема, надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном (багатоквартирними будівлями та житлом, нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями, земельними ділянками) та надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати.

Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України від (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац перший ст. 762 ЦКУ).

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (частина перша ст. 827 ЦКУ).

Таким чином, основною відмінністю договорів оренди та позички є наявність/відсутність оплати за користування майном.

Враховуючи те, що обмеження, встановлені нормою п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, поширюються на ФОП, які надають житлові/нежитлові приміщення в оренду, то ФОП – платник єдиного податку другої та третьої групи, яка здійснює діяльність згідно з КВЕД 68.20, має право надавати в безоплатне користування за договором позички житлове/нежитлове приміщення, загальна площа якого перевищує норми, визначені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Деклараційна кампанія 2026: ключові дедлайни

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026. Фізичні особи подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2025 рік.

Важливо своєчасно подати Декларацію, щоб виконати свій громадянський обов’язок перед державою та уникнути штрафів.

Отже, не пропустіть основні дедлайни подання Декларації:

- до 1 травня – при обов’язковому декларуванні (останній день подання Декларації – 30.04.2026);

- 20 днів – після місяця, в якому ФОП припиняє підприємницьку діяльність;

- 60 днів – до виїзду громадянина на постійне проживання за кордон;

- 31 грудня (включно) – для отримання права на податкову знижку.

Звертаємо увагу, що декларування доходів – це особистий внесок кожного громадянина у фінансову стійкість держави.

Змінені дані, що вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР): дії платника

У разі зміни даних, що вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків, подається заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):

- до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);

- у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.

Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

Довідково: Заява за ф. № 5ДР – додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами).

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Попередня

Декларування від продажу нерухомого та рухомого майна

Наступна

Оздоровлення дітей в ДП МДЦ «Артек» у 2026 році