Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

опубліковано 12 березня 2026 року о 08:41

ПРРО – легальний і комфортний спосіб ведення бізнесу

Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – це:

- автоматизована звітність;

- довгострокове зберігання даних;

- зручний доступ до чеків

ПРРО доступні на платформах Windows, Android, iOS (Apple) та у веб-версії (WEB)

Завантажити ПРРО легко – з вебпорталу ДПС

Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Сучасні і зручні податкові сервіси доступні кожному, приєднуйтесь до найпростішого способу проведення розрахунків!

Як дистанційно оновити дані в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків: покрокова інструкція

Громадяни, які змінили особисті дані (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання тощо), зобов’язані повідомити про це податкові органи протягом одного місяця.

Оновити персональні дані зручно та без черг можна через «Електронний кабінет платника».

Подати заяву онлайн можна на підставі таких документів:

- Для громадян України: паспорт (книжечка або ID-картка).

- Для дітей (до 14 років): свідоцтво про народження.

- Для іноземців: посвідка на тимчасове або постійне проживання в Україні у формі ID-картки.

Покроковий алгоритм дій в Електронному кабінеті:

Вхід та створення:Оберіть режим «ЕК для громадян»пункт «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)».

Заповнення даних:

- Вкажіть ваш РНОКПП та актуальну особисту інформацію (прізвище, ім’я, по батькові і т.п.).

- Якщо відбулася зміна ПІБ, обов’язково вкажіть попередні дані.

- Заповніть відомості про місце народження та актуальну адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено спеціальне поле для внесення даних про зареєстроване місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Документи:Вкажіть реквізити документа, що посвідчує особу (серія, номер, дата видачі).

Вибір ЦОП:Оберіть зручний для вас Центр обслуговування платників, де ви зможете отримати готову картку платника податків.

Додатки до заяви

Надання сканованих копій документів є обов'язковою умовою для подання заяви. Копії мають бути у форматі PDF або у вигляді зображень:

-Для паспортів-книжечок – усі заповнені сторінки (1–6 та реєстрація).

-Для ID-карток – обидва боки та витяг про місце проживання.

-При зміні прізвища, імені, по батькові – свідоцтво про шлюб, розірвання шлюбу або про зміну імені.

-У разі внесення змін стосовно малолітніх осіб (до 14 років) – свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя чи опікуна), витяг про місце проживання, документ, що підтверджує зміну ПІБ дитини (у разі наявності такої зміни).

Фінальний етап

Після заповнення натисніть «Зберегти», підпишіть документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та відправте до ДПС. Система автоматично перевірить правильність заповнення полів перед відправкою.

Детальніше – за посиланням:

https://tax.gov.ua/data/material/000/679/803602/Podannya_Zayavi_pro_vnesennya_zm_n_do_Derzhavnogo_re_stru_f_zichnih_os_b.pdf

Довідково: Такі вимоги передбачені Податковим кодексом України та наказом Міністерства фінансів України № 822, яким затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та соціальний захист працівників

Перевагами офіційно оформленої праці найманих працівників є:

- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень;

- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків, передбачених законодавством;

- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Водночас, незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій, а саме:

- не фіксується в офіційних документах;

- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;

- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків та єдиного внеску.

Акцентуємо увагу, що законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства для роботодавців передбачені штрафи, а також податкові наслідки.

Дотримання законодавства про працю та належне оформлення трудових відносин є основою соціальної стабільності, захисту прав працівників і ефективної роботи підприємств.

Наголошуємо, що задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія майбутнього кожного працюючого.

До уваги платників!

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Прозоре ведення бізнесу – це про чесність, легальність і відповідальність

Ведення прозорого бізнесу у період викликів сьогодення – це резильєнтність економіки та фундамент для зміцнення обороноздатності країни

Відкритість діяльності суб’єктів господарювання забезпечує стабільні податкові надходження та їх позитивну динаміку, прозорість фінансових потоків, підтримку критичної інфраструктури, підвищення рівня соціального захисту населення та зниження рівня незадекларованої праці. Це сприяє легалізації трудових відносин, створює умови для інвестицій та фінансової підтримки країни.

Прозорість бізнесу – це не лише вимога закону, а й стратегічний пріоритет податкової служби для створення партнерських відносин між державою та бізнесом.

Прозорість допомагає бізнесу уникати помилок, а податковій – фокусувати увагу лише на ризикових суб’єктах.

ДПС України (ДПС) впливає на прозорість бізнесу через поєднання контрольних функцій, цифрових інструментів та стимулювання добровільного дотримання норм законодавства, зокрема шляхом проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи.

Одним із інструментів такого впливу є контроль та виявлення схем ухилення від сплати податків.

Найпоширенішою з таких схем ухилення від оподаткування залишається так зване «дроблення бізнесу» – штучний поділ господарської діяльності між кількома суб’єктами господарювання, здебільшого фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, з метою зменшення податкового навантаження.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється аналіз наявної податкової інформації, отриманої із баз даних ДПС, та встановлюються ймовірні ризики, які можуть свідчити про ухилення від сплати податків та використання схем з мінімізації податкових зобов’язань платниками через «дроблення бізнесу».

Так, за результатами проведеного аналізу інформації у Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) у частині обсягів проведених розрахунків та окремих реєстраційних даних платників податків, які здійснюють діяльність на території регіону, виявлені окремі суб’єкти господарювання, які одночасно проводять господарську діяльність у межах однієї й тієї ж господарської одиниці (магазину, ресторану, кафе тощо) а саме: господарська діяльність здійснюється за однією адресою, господарські одиниці мають однакову спільну назву (торгівельну марку, бренд тощо), що по суті їх пов’язує.

Також з’ясовано, що на таких господарських одиницях одночасно можуть здійснювати діяльність двоє та більше платників податків, які використовують РРО при продажу товарів.

Таким чином, виникла ймовірність, що мета здійснення такої господарської діяльності може бути обумовлена мінімізацією обов’язкових податкових та інших платежів до бюджетів усіх рівнів шляхом окремого розподілу розрахунків при продажу товарів між платниками податків, переважно тими, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Основні ознаки ймовірного «дроблення» бізнесу це:

- робота кількох ФОП в одному торговому приміщенні;

- використання однієї торгової марки або бренду;

- використання ФОП однакових IP-адрес для доступу до клієнт-банку та програмних РРО;

- масова реєстрація ФОП за однією адресою;

- робота найманих працівників за сумісництвом.

Результати перевірок торговельних мереж на Дніпропетровщині

Протягом грудня 2025 року, січня та лютого 2026 року ГУ ДПС проводились заходи щодо залучення до оподаткування суб’єктів галузі роздрібної торгівлі, зокрема, як торговельних мереж ритейлу електронної техніки, так і торговельних мереж фуд-ритейлів, у тому числі і заходи податкового контролю.

Станом на сьогоднішній день за результатами проведеної роботи відмовились від «дроблення бізнесу» шляхом залучення фізичних осіб – підприємців, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, та почали здійснювати діяльність як суб’єкти господарювання на загальній системі оподаткування 11 торгівельних мереж фуд-ритейлу.

Також, у ході здійснення заходів податкового контролю проведено 147 фактичних перевірок господарських об’єктів вищезазначених галузей роздрібної торгівлі, за результатами яких за порушення встановленого порядку проведення розрахунків, ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та інші порушення законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС, застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6,83 млн гривень.

Ведення прозорого бізнесу сьогодні – вагома перевага для кожного підприємця

Незамаскована діяльність забезпечує не тільки стійкість економіки, а й відкриває доступ платникам до державних преференцій.

Прозорий бізнес – це не лише юридична відповідальність, а й внесок у розвиток та безпеку країни.

Прозорий бізнес – це основа сильної держави та безпечного розвитку власної справи суб’єктів господарювання.

Практичні кейси для бізнесу від податкової Дніпропетровщини

Журналісти «Вістей Придніпров’я», «Дніпро Інформ», «Новини Підгородне» поспілкувалися з головним державним інспектором відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенією Білоусовою. Під час пресконференції йшла мова про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Журналіст: Євгеніє, яка ситуація на сьогодні у Дніпропетровській області з розблокуванням податкових накладних?

Євгенія Білоусова: Податківці Дніпропетровщини продовжують системну роботу, яка спрямована на підтримку бізнесу та оперативне вирішення актуальних для платників області питань. Уже понад рік, з 4 лютого 2025 року, в області працює Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр). З початку його роботи регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН враховано 2 307 таблиць даних платників ПДВ, що складає 50,1 % від загальної кількості поданих таблиць (4 526), розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по 94 914 ПН/РК, з них по 88 860 ПН/РК прийняті рішення про їхню реєстрацію в ЄРПН.

А головне, виключено з переліку ризикових 1 945 платників податків.

Якщо говорити про цей рік, то показник загальної кількості податкових накладних, які зупиняються у ЄРПН за січень 2026 року склав 0,37 %, за лютий – 0,33 %.

Журналіст: Сьогодні більш детально хочемо зупинитися на таблиці даних платника ПДВ. Для чого вона потрібна? Кому слід її подати і які основні вимоги щодо її заповнення та подання?

Євгенія Білоусова: Таблиця даних платника ПДВ (таблиця даних) – це зведена інформація, що подається платником до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Якщо пояснити простіше, таблиця даних дозволяє показати логіку господарської діяльності: які придбані товари або послуги використовуються у виробництві чи наданні інших товарів або послуг.

Найчастіше, така таблиця є необхідною для підприємств:

- виробничої сфери;

- підприємств, що виконують роботи;

- надають послуги, які відрізняються від тих, що вони закуповують.

Акцентую увагу, що наявність у платника таблиці даних – одна із ознак безумовної реєстрації ПН в ЄРПН.

Якщо у ПН/РК відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних за умови, що стосовно платника, який подав такі ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, відсутнє чинне рішення про відповідність платника критеріям ризиковості – такі ПН/РК реєструються в автоматичному режимі.

Журналіст: Дуже важливо отримати практичні поради від податківців. На які особливості заповнення таблиці даних платника ПДВ Ви б хотіли звернути увагу підприємців?

Євгенія Білоусова: У таблиці даних платника у графі 2 зазначається вид економічної діяльності відповідно до КВЕД. Комісія рекомендує подавати таблицю даних окремо для кожного виду діяльності згідно з КВЕД.

У графі 3 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що придбаваються платником податку. Коди необхідно зазначати ідентично тим, які зазначає постачальник у ПН, не скорочуючи та не подовжуючи їх; крім того, рекомендується зазначати коди товарів/послуг, які придбавалися протягом останніх 12 календарних місяців.

В графі 4 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються платником податку. Кількість знаків у зазначених кодах, так само повинні відповідати ЄРПН, а також КВЕДу, зазначеному в графі 2.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних комісія регіонального рівня обов’язково зазначає підстави.

Якщо однією з підстав для прийняття рішення про неврахування таблиці даних є наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій.

Журналіст: Ви вже говорили, що понад рік в нашій області працює Консультаційний центр з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН. З якими питаннями і як можна отримати допомогу?

Євгенія Білоусова: Платники податків мають можливість звернутися до консультаційного центру за отриманням кваліфікованої допомоги щодо розблокування податкових накладних, подання таблиці, виключення з переліку ризикових платників податку.

У консультаційному центрі забезпечується використання різних форматів комунікації. Зокрема, надання консультацій під час особистого онлайн або офлайн-прийому, проведення зустрічей у форматі ZOOM-конференцій, надання роз'яснень у телефонному режимі.

Консультаційний центр працює у робочі дні (з понеділка по п’ятницю) з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.

Для визначення дати проведення зустрічі та зручного формату спілкування (онлайн/офлайн) пропонуємо звертатися за телефонами консультаційного центру: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.

Деклараційна кампанія – 2026: іноземні доходи необхідно задекларувати

Якщо фізична особа – резидент отримує доходи за межами митної території України (наприклад, заробітну плату), такі доходи необхідно задекларувати. Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, наступного за звітним. Це стосується й самозайнятих осіб.

Такі доходи оподатковуються:

► податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %,

► військовим збором:

- за ставкою 1,5 % – при отриманні до 31.12.2024 включно,

- за ставкою 5 % – нараховані (виплачені) з 01.01.2025.

При отриманні іноземного доходу у валюті сума такого доходу підлягає перерахунку у гривні за курсом Національного банку України на дату його нарахування (отримання).

Водночас, не потрібно декларувати кошти та сплачувати податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала:

► матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;

► допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.

Про ключові ознаки «дроблення бізнесу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що маніпуляція законодавчими нормами – це значні втрати надходжень до бюджетів, які так потрібні для підтримки обороноздатності країни.

«Дроблення бізнесу» – один з механізмів мінімізації податкових та інших обов’язкових платежів.

Використання таких механізмів свідчить про штучний розподіл і ведення бізнесу через інших суб’єктів господарювання, зокрема через залучення фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Такий підхід дозволяє формально залишатися в межах установлених лімітів доходів та уникати сплати податків у повному обсязі.

На практиці після досягнення одним ФОПом граничного обсягу доходу відповідної групи платника єдиного податку до схеми вводиться інший підприємець. При цьому бізнес продовжує працювати як єдина мережа – з тими самими торговими приміщеннями, персоналом, товарами та брендом.

Ключовими ознаками «дроблення бізнесу» є:

- робота кількох ФОПів в одному торговельному приміщенні;

- використання однієї торговельної марки або бренду;

- використання ФОПами однакових IP-адрес для доступу до клієнт-банку та програмних РРО;

- масова реєстрація ФОПів за однією адресою;

- робота спільних працівників тощо.

Наголошуємо, що суб’єкти господарювання мають здійснювати діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг, дотримуючись вимог чинного законодавства України.

Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової системи

Національна стратегія доходів України (далі – НСДУ) – це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. Для того, щоб національна стратегія доходів була ефективною та успішною, вона повинна мати широку підтримку та політичну волю.

НСДУ втілює стратегію фінансування видаткових потреб і забезпечення фіскальної стабільності у керований і сталий спосіб на противагу довільним і непослідовним реформам.

Яким чином платник податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

До уваги платників податку на нерухоме майно!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

- за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

- за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Довідково: п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Покроковий алгоритм дій для платників по отриманню Витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує платників податків як отримати Витяг щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Для цього достатньо здійснити наступні кроки:

Крок 1: авторизуватися у приватній частині Електронного кабінету

Крок 2: обрати меню «Заяви, запити для отримання інформації»

Крок 3: подати Запит щодо отримання Витягу

Як подати Витяг

В меню «Заяви, запити для отримання інформації» за ідентифікатором форми J/F13002 запит щодо отримання Витягу (далі - Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок), який надсилає до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.

Для отримання Витягу в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами / показниками в розрізі платежів платник проставляє у реквізиті Запиту «в електронній формі із накладенням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС» позначки «узагальнюючі показники за платежами» / «в розрізі платежів» відповідно.

Для отримання Витягу в електронній формі з розрахунком суми пені на податковий борг платник проставляє у реквізиті Запиту «в електронній формі із накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС» позначку «з розрахунком пені (підпункти 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України)».

З урахуванням обраних у Запиті реквізитів платник згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку отримує Витяг:

в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14204) або в електронній формі з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14205), які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладанням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС;

в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та з розрахунком сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14002).

Якщо платником у Запиті не обрано зазначені реквізити, то платник отримає Витяг в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та без розрахунку сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14002).

Для отримання Витягів в електронній формі згідно з додатками 2, 3, 4 до Порядку платник може подати Запит також у паперовій формі, обравши вищезазначені реквізити.

Як отримати Витяг

Витяг за ідентифікаторами форм J/F14204 (додаток 2 до Порядку), J/F14205 (додаток 3 до Порядку), J/F14002 (додаток 4 до Порядку) платник отримує в меню «Вхідні» / «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.

Отриманий Витяг можна:

переглянути без збереження;

завантажити, зберегти та роздрукувати у форматі PDF;

перевірити КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС та кваліфіковану електронну печатку ДПС.

Як перевірити КЕП або печатку

Для перевірки КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС за ідентифікаторами форм J/F14204, J/F14205 платник в Електронному кабінеті здійснює такі послідовні кроки / дії / натискання на відповідні піктограми меню: Вхідні / Витяг / Підпис / Завантаження zip файлу / Розархівація файлів PDF, p7s / Перевірка КЕП шляхом завантаження файлів PDF, p7s за посиланням https://czo.gov.ua.

Для перевірки кваліфікованої електронної печатки ДПС за ідентифікаторами форм J/F14204, J/F14205 платник в Електронному кабінеті здійснює такі послідовні кроки / дії / натискання на відповідні піктограми меню: Введення звітності / Ключ (квитанція № 2 фінальна) / Завантаження zip файлу / Розархівація двох файлів PDF, p7s / Перевірка електронної печатки шляхом завантаження файлів PDF, p7s за посиланням https://czo.gov.ua.

Також з детальною інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Чи можливе в Електронному кабінеті відображення даних Реєстру митних декларацій за датою документа?

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику та адмініструє інформаційні системи у сфері митної справи, зокрема реєстри митних декларацій.

Статтею 4 Митного кодексу України (далі – МКУ) визначено, що механізм «єдиного вікна» – це механізм взаємодії (у тому числі через особистий кабінет) декларантів та інших заінтересованих осіб з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, який забезпечує можливість одноразового подання в електронному вигляді через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» документів та/або відомостей з метою дотримання вимог щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, передбачених МКУ, іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання МКУ та інших законів України;

Відповідно до частини шостої ст. 31 МКУ створення та функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим вказаною постановою, ДПС реалізує державну податкову політику та адмініструє інформаційні системи з питань податкового контролю.

Електронний кабінет платника функціонує в межах інформаційно-комунікаційних систем ДПС та призначений для реалізації повноважень саме у сфері податкового адміністрування.

Отже, Державна митна служба України та Державна податкова служба України є різними центральними органами виконавчої влади з власними інформаційними системами та реєстрами, за які кожна служба відповідає.

Інтеграція Реєстру митних декларацій до Електронного кабінету платника не передбачена чинним законодавством.

ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44135.

Отримана гуманітарна допомога за цільовим призначенням залишається у неприбуткової організації: відображення у звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що у разі отримання гуманітарної допомоги та якщо за цільовим призначенням гуманітарна допомога залишається у неприбуткової організації (отримувача чи набувача), то неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:

у графах 2 – 9 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Додаток ГД до Звіту). Сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.

у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.

Розділ ІІІ заповнюється отримувачем також у випадку, якщо такий отримувач залишає гуманітарну допомогу за цільовим призначенням на свої потреби.

Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку графи 2 – 9 не заповнюються;

у графах 2 – 7 розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту. Значення показників розд. V мають дорівнювати позитивному значенню відповідних граф цього розділу, розрахованих за формулою розд. II – (розд. III + розд. IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.

Показники розд. V Додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переноситься до розд. І «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.

Розділ ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.

Більш детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44133

Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?

Відповідно до підпунктів 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються такі доходи:

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236);

- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону № 3236.

Внесено зміни до форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2025 № 601 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2025 року за № 1794/45200) (далі – Наказ № 601) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2025 № 560 «Про внесення змін до форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань)» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2025 року за № 1738/45144)

Наказ № 601опубліковано в «Офіційному віснику України» від 23.12.2025 № 100 і він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Декларація за кілька хвилин: як подати онлайн через сервіси Електронного кабінету та застосунок «Моя податкова»

Подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи можна буквально за кілька хвилин – без черг і паперової тяганини. Сервіси Електронного кабінету дозволяють заповнити та надіслати документ онлайн, частину даних система підтягує автоматично.

Автозаповнення та мінімум помилок

У приватній частині Електронного кабінету доступний функціонал подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (розділ «Податкова декларація» режиму «ЕК для громадян»).

Сервіс автоматично заповнює частину полів на основі даних із державних реєстрів – зокрема, інформацію про доходи та майно. Це:

- суттєво економить час;

- зменшує ризик помилок;

- спрощує перевірку внесених даних.

Після формування декларації її можна одразу надіслати до податкової разом зі скан-копіями підтверджуючих документів. Такий формат особливо зручний для громадян, які оформлюють податкову знижку і мають додати відповідні документи.

Подання через застосунок «Моя податкова»

Ще простіший варіант – скористатися мобільним застосунком «Моя податкова».

Через застосунок можна:

- авторизуватися за допомогою електронного підпису;

- заповнити та перевірити декларацію;

- подати її онлайн у кілька кліків.

Мобільний формат особливо зручний для тих, хто цінує швидкість і не має можливості працювати з комп’ютером.

Що потрібно для онлайн-подання?

Для роботи з електронними сервісами необхідний кваліфікований електронний підпис (КЕП). Саме він дозволяє пройти авторизацію та підписати документи в онлайн-режимі.

Альтернатива – традиційні способи

Для тих, хто не користується цифровими сервісами, залишаються й класичні варіанти подання декларації:

- особисто або через уповноважену особу;

- поштою з повідомленням про вручення.

Детальніше

Кому необхідно подати декларацію

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html

Як отримати відомості про доходи

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html

Строки подання

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

Декларування – 2026: кому можна не подавати річну декларацію

Частині українців не потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Таку можливість передбачено Податковим кодексом України – якщо протягом звітного року особа отримувала лише ті доходи, які не підлягають оподаткуванню або з яких податок уже був сплачений під час нарахування.

У яких випадках декларація не подається?

Громадяни звільняються від обов’язку декларування, якщо отримували:

- доходи (у тому числі іноземні), що не включаються до загального оподатковуваного доходу згідно із законодавством;

- доходи виключно від податкових агентів (наприклад, роботодавця), незалежно від їх виду та розміру. У такому разі податок автоматично утримується під час виплати;

- доходи від продажу, обміну або дарування майна, якщо вони не оподатковуються, оподатковуються за нульовою ставкою або податок уже був сплачений під час нотаріального посвідчення договору;

- спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою або з якої податок було сплачено раніше.

Що це означає для платників?

Якщо протягом року громадянин отримував лише зазначені доходи, подавати декларацію за підсумками року не потрібно.

Фактично це стосується більшості найманих працівників, які отримують заробітну плату від роботодавця та не мають додаткових оподатковуваних доходів.

Якщо ж упродовж року були інші доходи, що підлягають декларуванню (наприклад, іноземні прибутки чи незалежна професійна діяльність), обов’язок подати декларацію зберігається.

Тож радимо уважно проаналізувати власні доходи, аби впевнитися, чи виникає обов’язок звітування перед державою.

Нагадуємо: деклараційна кампанія триває до 1 травня. Саме до цього часу необхідно задекларувати минулорічні доходи, з яких не були сплачені податки.

Для отримання податкової знижки термін подання – до 31 грудня 2026 року включно.

Детальніше про строки подання декларації – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

В який термін контролююча особа – фізична особа подає повний звіт про контрольовані іноземні компанії?

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання Декларації, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із Декларацією за наступний звітний (податковий) період (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

У разі, якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання Декларації, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою (далі – скорочений Звіт), який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу Декларацію.

При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (п.п. 39 прим. 2.5.4 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

Податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати за допомогою електронних сервісів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що з 01 січня 2026 року стартувала кампанія декларування громадянами та самозайнятими особами доходів, отриманих у 2025 році.

Нагадуємо, що подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) можна легко і зручно за допомогою Електронного кабінету:

1. Увійдіть до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua.

2. Пройдіть електронну ідентифікацію онлайн для отримання доступу до приватної частини (за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Інтегрованої системи електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), Дія Підпису або «хмарного» КЕП).

3. Зайдіть до меню «ЕК для громадян».

4. Для автоматичного заповнення Декларації ви можете отримати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (далі – ДРФО) про джерела та суми нарахованого (виплаченого) доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Для цього оберіть вкладку «Запит про суми виплачених доходів», натисніть «Створити». Вкажіть необхідний період, збережіть, підпишіть за допомогою КЕП та натисніть «Відправити».

5. Після отримання відповіді оберіть вкладку «Податкова декларація» та натисніть «Створити».

6. Визначте необхідну категорію, надав відповіді на запитання в анкеті, що з’явиться на екрані (громадянин; фізична особа - підприємець; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства; особа, яка заявляє право на податкову знижку).

7. Надайте відповіді на питання щодо виду отриманого доходу. На підставі відповідей до Декларації автоматично додаються необхідні додатки.

8. На екрані відкриється Декларація з заповненими даними з ДРФО. У разі якщо Ви отримували доходи, які не включені до ДРФО (наприклад, іноземні доходи), то зазначте такі доходи у відповідному рядку декларації.

9. Заповніть Декларацію та додатки до неї (за наявності). Інформація, внесена до додатків, автоматично переноситься до основних розділів Декларації, суми податкових зобов’язань перерахуються автоматично.

10. За необхідності додайте до Декларації додатки довільного формату. Для цього у розділі VIII натисніть «+», заповніть відповідні графи та у графу «Найменування файлу документа» підтягніть файл у форматі pdf.

11. Перевірте заповнену Декларацію та, якщо все вірно, натисніть «Зберегти».

12. Підпишіть документ за допомогою КЕП та направте до контролюючого органу.

13. Квитанцiї щодо приймання та обробки документу контролюючим органом можна переглянути в режимі «Вхiднi» меню «Вхідні/вихідні документи».

Крім того, подати Декларацію можна через мобільний застосунок «Моя податкова»:

1. Завантажте застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play (додаток може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями).

2. Виконайте ідентифікацію онлайн з використанням файлового або хмарного КЕП.

3. Зайдіть у розділ «Послуги».

4. Оберіть «Декларація про майновий стан і доходи» та натисніть «+» (Створити документ).

5. Оберіть необхідну категорію (громадянин; фізична особа - підприємець; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства; особа, яка заявляє право на податкову знижку).

6. Надайте відповіді на запитання в анкеті.

7. Заповніть Декларацію та додатки.

8. Додайте необхідні документи, кожен з яких не повинен перевищувати 5 Мб. Документи можна завантажити у сканованому вигляді або фото.

9. Перейдіть «далі», підпишіть документ та надішліть до контролюючого органу.

10. Перевірте отримані квитанції у розділі «Повідомлення».

Для реєстрації ПРРО необхідно подати заяву за ф. № 1-ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб: нарахування земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).

Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку;

г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:

у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.

Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Яка гранична сума готівкового розрахунку одного суб’єкта господарювання з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Чи зазначає ФОП при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи інші доходи, отримані як ФО – громадянином та відомості про майно?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

ФОПи, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки (крім ділянок сільськогосподарських угідь); 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Строк сплати ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених платежів та витрат на оренду земельних ділянок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.

Поряд з цим:

у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;

у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.

Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:

самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;

перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Яку обов’язкову інформацію повинен містити в собі QR-код разі наявності в фіскальному касовому чеку?

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (зі змінами) (далі – Положення № 13) визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (РРО) або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… — MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених програмним реєстратором розрахункових операцій в режимі офлайн;

yyyyMMdd — дата чека;

HHmmss — час;

NNNN… — фіскальний номер розрахункового документа;

sm — сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 — фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій, яким створено чек (рядок 29).

З якого віку фізична особа має право займатися підприємницькою діяльністю?

Відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).

Податкова соціальна пільга: платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 3 328,00 гривень).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2026 році складає 4 660,00 грн (3 328,00 грн х 1,4).

У 2026 році ПСП дорівнює 1664,00 грн при граничному доході – 4 660,00 гривень.

Довідково: п.п. 169.1.1 п. 169.1 та абз. перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України.

Визначення об’єкта оподаткування військовим збором для ФОП – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи

Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 2 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Про право підпису податкової звітності особою, яка управляє спадщиною відповідно до укладено договору, за певних умов

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо, чи має право підпису податкової звітності особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладено договору на управління спадщиною, у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директором/бухгалтером), повідомляє.

Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Способи подання податкових декларацій до контролюючих органів передбачені ст. 49 ПКУ.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п.п. «а» п. 49.3 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 43 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.

Статтями 1216 та 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша ст. 1220 ЦКУ).

Водночас, абзацом першим частини першої ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга ст. 1285 ЦКУ).

Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства.

Згідно з п.п. 10.1 п. 10 глави 9 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), у разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

Статтею 47 ПКУ визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Пунктом 13 частини другої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в ЄДР містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, проводиться на підставі документів, встановлених частиною четвертою ст. 17 Закону № 755.

Так, одним із документів для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, є примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб’єкта (особи) про зміни, що вносяться до ЄДР (п. 2 частини четвертої ст. 17 Закону № 755).

Першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є ЄДР.

Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують та передають у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.

Взяття на облік, внесення змін (у тому числі щодо керівника юридичної особи чи особи, яка має повноваження керівника) в контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих відповідно до Закону № 755.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України (далі – Мінюст).

У разі укладання договору на управління спадщиною, особа, яка управляє спадщиною, повинна подати необхідні документи в частині зміни керівника юридичної особи відповідному територіальному органу Мін’юсту.

Після внесення записів до ЄДР щодо зміни керівника юридичної особи, ДПС вносить відповідні дані до своїх інформаційних систем.

Отже, у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор/бухгалтер), особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладеного договору на управління спадщиною, є відповідальною за подання податкової звітності, тому має право підписувати її та подавати до органів ДПС, як керівник юридичної особи, лише після внесення відповідних змін до ЄДР.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у Податковій декларації з транспортного податку після граничного терміну її подання

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401).

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки:

У заголовній частині Декларації:

у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;

у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).

У табличній частині Декларації:

у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);

у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).

Водночас, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Фізична особа має декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу: чи є пільги з податку на нерухоме майно?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (абзац перший п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

При цьому, загальна площа такого об’єкта враховується при обчисленні (розрахунок сумарної загальної площі, визначення питомої ваги) бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб.

Чи є підтвердженням достовірності реєстраційного номера дані про РНОКПП з ДРФО, внесені до е-паспорта або е-свідоцтва про народження?

Відповідно до п. 12 та 13 ст. 3 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»:

е-паспорт – паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності);

е-паспорт для виїзду за кордон – паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО)) (за наявності).

Згідно з п. 11 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822) фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в ДРФО засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (далі – Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.

Перевірка відповідності та підтвердження даних про РНОКПП реєстраційним даним особи, внесених до ДРФО, здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з ДРФО, з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний кабінет: подання юридичною особою податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Згідно з приміткою 16 до Декларації розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) є невід’ємною частиною Декларації, надається відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ. Форма розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (зі змінами) (далі – Розрахунок).

Додаток 1 «Вiдомостi про наявнiсть земельних ділянок» (далі – Додаток 1) і Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) є невід’ємними частинами Декларації.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми, зокрема, для юридичних осіб:

Розрахунку за ідентифікатором форм J0303310;

Декларації за ідентифікатором форми J0103806 разом з додатками:

Додаток 1 – за ідентифікатором форми J0138106;

Додаток 3 – за ідентифікатором форми J0138306.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період – рік щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J0103806» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому у розділі «Допомога» відкритої частині Електронного кабінету розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Які форми фінансової звітності подають неприбуткові організації?

Порядком подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами) (далі – Порядок № 419), визначено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – міжнародними стандартами), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються НП(С)БО «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зі змінами), норми якого застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (зі змінами).

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Формою звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами) (далі – Звіт), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту, який є невід’ємною його частиною.

У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності:

Балансу (Звіту про фінансовий стан);

Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід);

Звіту про рух грошових коштів;

Звіту про власний капітал;

Примітки до річної фінансової звітності;

Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (Балансу, Звіту про фінансові результати);

Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (Балансу, Звіту про фінансові результати);

Звіту про результати фінансової діяльності (заповнюється бюджетними установами (організаціями)).

Детальніше – за посиланням

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44104.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Важливі зміни в порядку призупинення дії трудового договору

Наступна

Пленарне засідання 67 чергової сесії Червоногригорівської селищної ради восьмого скликання від 12 березня 2026 року