Увага!  

З 01.01.2026 відкрито новий рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску» 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує про таке.

Звертаємо увагу платників, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю – внесок цільового призначення, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Засади збору та ведення обліку внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 4219.

Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.

Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219, внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100«Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» та вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

 

З 1 січня 2026 року змінюються строки подання нотаріусами інформації до податкової

З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо строків подання нотаріусами інформації про посвідчені договори та видані свідоцтва про право на спадщину.

При вчиненні нотаріальних дій щодо:

- посвідчення договорів купівлі-продажу (міни) між фізичними особами нерухомого та рухомого майна;

- видачі свідоцтв про право на спадщину;

- посвідчення договорів дарування,

нотаріуси подають до контролюючого органу інформацію, визначену пунктами 172.4, 173.4 та 174.4 Податкового кодексу України.

Строки подання інформації

- державні нотаріальні контори – щомісяця;

- приватні нотаріуси – щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).

Інформація подається до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Форма подання

Відомості подаються за формою додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку і нарахованого єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.

Новації передбачені Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».

До уваги платників податків – фізичних осіб: триває деклараційна кампанія – 2026

З 1 січня 2026 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2025 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори –конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Кодексу);

доходи, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Кодексу);

іноземні доходи (підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Кодексу);

від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (стаття 177 Кодексу);

від здійснення незалежної професійної діяльності (стаття 178 Кодексу);

та в інших передбачених Кодексом.

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (підпункт 170.10.4 пункту 170.10 статті Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (пункт 179.3 статті 179 Кодексу).

Водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.

Також зазначено випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до пункт 179.2 статті 179 Кодексу.

Це стосується платників, які отримали:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Кодексу.

Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до статті 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Кодексу).

Чи необхідно фізичній особі, яка надає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу (далі – ЦКУ) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Отже, надання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 ПКУ без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем (ФОП).

Такий платник за результатами звітного податкового року зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору.

Порядок та терміни реєстрації ПРРО

► Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317).

► Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку СГ як платника податків до фіскального сервера ДПС засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

► У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання (СГ).

Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються СГ у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

► Фіскальним сервером ДПС здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

► Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, СГ надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції

► У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

► Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

► Про реєстрацію ПРРО СГ направляється інформація у вигляді квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

► За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер ДПС формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови

 Довідково: Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями)

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни тепер мають право на податкову знижку за оренду житла

З 1 січня 2026 року розширено коло платників податку, які мають право на податкову знижку за витратами на оренду житла.

Відтепер до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.

Новації передбачені Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, яким внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю): як визначається об’єкт оподаткування ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (із змінами та доповненнями), плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 (із змінами та доповненнями) передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Отже, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Увага! Шахраї! 

Останнім часом почастішали випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб, які видають себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Шахраї телефонують платникам податків з мобільних номерів телефонів (096) 652 92 12 та (098) 844 61 28 з проханням надати грошову допомогу за сприяння вирішення проблемних питань.

У черговий раз наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо бути уважними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону (093) 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

Будьте пильними – захистіть себе від шахраїв.

 

Охоронна діяльність і єдиний податок: що змінюється з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідні зміни передбачені Законом України від 3 грудня 2025 року № 4698-ІХ, який набрав чинності 26 грудня 2025 року.

У зв’язку з цим Державна податкова служба України інформує платників єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність, про порядок переходу на загальну систему оподаткування.

Для реалізації права на здійснення підприємницької діяльності такі суб’єкти господарювання можуть добровільно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2026 року.

Яка процедура переходу на загальну систему

Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу за своєю податковою адресою. Вона подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308, одним із способів:

- особисто платником податків або його уповноваженим представником;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- в електронній формі з використанням

- засобів електронного зв’язку з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

З метою дотримання вимог Закону № 4698 рекомендований граничний строк подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування – до 20 січня 2026 року включно.

Усі подані заяви підлягають опрацюванню контролюючим органом у встановленому порядку.

Зазначена позиція ДПС погоджена із Міністерством фінансів України.

Фізичною особою одержано дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є самозайнятою особою: порядок сплати ПДФО 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Нормами п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.

Ключові показники для платників єдиного податку

Мінімальна заробітна плата – 8 647 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 грн;

 Граничні обсяги доходу:

І група – 1 444 049 грн;

ІІ група – 7 211 598 грн;

ІІІ група – 10 091 049 грн.

Розмір ставки єдиного податку:

І група – 332,80 грн/міс (не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму)

ІІ група – 1 729,40 грн/міс (не більше 20 % розміру мінімальної заробітної плати (далі – МЗП))

ІІІ група – 3 % доходу (у разі сплати податку на додану вартість згідно ПКУ)

5 % доходу (у разі включення податку на додану вартість до

складу єдиного податку)

ІV група – залежить від категорії (типу) земель та їх розташування

Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

І група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)

ІІ група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)

ІІІ група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)

ІV група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП)

Військовий збір:

І група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)

ІІ група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)

ІІІ група – 1 % від доходу

ІV група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП)

Яким чином здійснюється автоматичне стягнення податкового боргу з використанням електронних платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:

здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.

Процес формування платіжних інструкцій на стягнення коштів для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється у відповідності до вимог Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43852

До уваги платників, які обирають спрощену систему оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо: чи має право фізична особа – підприємець (ФОП) третьої групи, яка з 01 січня податкового (звітного) року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, перейти у поточному році на третю групу платника єдиного податку (у т. ч. у зв’язку зі збільшенням граничного обсягу доходу, що пов’язано з розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року), інформує.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платниками єдиного податку третьої групи є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ (абзац другий п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка з 01 січня самостійно відмовилася від спрощеної системи оподаткування та перейшла на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на третю групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року.

Водночас, відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, третьої групи за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, під час проведення якої виявлено порушення платником вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Національна стратегія доходів до 2030 року: удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Національною стратегією доходів до 2030 року, що затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р (далі – Стратегія), передбачено удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок (розділ 4.2.2(b).

Одним із пріоритетів у цьому напрямі є цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи та застосування новітніх підходів до її проведення, де ключовим заходом є запровадження в діяльність органів ДПС процедури електронного аудиту («Е-аудит»).

Отже, Стратегією, зокрема, передбачено впровадження ІТ-рішень для обробки даних SAF-T UA для великих платників податків та запуск у використання системи «Е-аудит».

На сьогодні з метою доопрацювання та усунення недоліків стосовно формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) ДПС на постійній основі проводиться робота з розробником щодо модернізації версії V2.0, зокрема складено Детальний технічний опис елементів SAF-T UA V2.0_2 (1). Оновлену версію стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) V2.0_2 (1) розміщено на вебпорталі ДПС, про що направлено повідомлення в електронні кабінети великих платників податків.

До того ж проводиться аналіз та вивчення демо-версії системи електронного аудиту «Е-аудит» (наразі розміщена не на тестовому середовищі ДПС).

Водночас удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, роз’яснення порядку формування та подання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження концепції електронного аудиту, ДПС повідомлено про можливість укладання Меморандуму з великими платниками податків про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит) шляхом надсилання відповідних повідомлень до електронних кабінетів великих платників податків.

Протягом 2024 ДПС заключено/пролонговано 24 Меморандуми про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки, та проведено з ними онлайн-зустрічі.

ДПС з метою забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, зокрема на постійній основі проводить інформаційно-розʼяснювальну роботу серед платників податків, в межах якої протягом 2024 року надано 55 листів-розʼяснень про формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), організовано групи в месенджерах, за результатами яких опрацьовуються питання з платниками; актуальна інформація розміщується на сторінці в мережі Facebook), проводяться zoom сесії з платниками з приводу вивчення проблемних питань заповнення стандартного аудиторського файлу SAFT UA;

Крім цього, великим платникам податків направлено інформаційні повідомлення щодо можливості прийняття участі у пілотному проекті «е-аудит» та направлено повідомлення бізнес-спільнотам щодо їх залучення до онлайн-зустрічі з великими платникам податків, на якій представники ДПС роз’яснять питання, пов’язані з форматом та порядком надання електронних документів (інформації), сформованих великими платникам податків на вимогу контролюючого органу.

Разом з цим для зручності платників податків на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано за такими розділами: «Нормативно-правові акти; Презентація; Повідомлення; XSD (визначена схема для стандартного аудиторського файлу SAF-T UA); Контакти; Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит)». Ознайомитися із зазначеною інформацією є можливість за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua.

Інформаційно-роз’яснювальна робота щодо впровадження процедури «е-аудит» була і залишається важливим напрямом діяльності ДПС щодо роз’яснення платникам податків мети, тенденції змін та досягнутих результатів, а також є важливим фактором в частині заохочення до добровільної участі та формування належного рівня довіри платника податків, постійного збільшення рівня співпраці з ними в цьому напряму.

Інформація розміщена за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatkovi-perevirku/856582.html.

Про скасування нарахування військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому, якщо платники військового збору – ФОПи – платники єдиного податку першої та другої групи не сплачують єдиний податок та військовий збір, то такі особи не заповнюють податкову декларацію платника єдиного податку за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків військового збору.

Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік територій).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для таких платників військовий збір нараховується контролюючими органами та відображається в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) щомісяця, датою, що відповідає граничному терміну сплати військового збору (наприклад, 20 січня за січень, 20 лютого за лютий тощо).

У разі, якщо ФОП – платник єдиного податку першої – другої групи, зареєстрований на тимчасово окупованій території, скористався своїм правом і не сплатив військовий збір, то щомісяця після граничного терміну сплати контролюючий орган скасовує (зменшує) нарахування військового збору, про що в ІКП з’являється відповідний запис.

При цьому, скасування нарахування військового збору в ІКП здійснюється контролюючим органом автоматично (жодних заяв подавати не потрібно) за умови, що податкова адреса таких фізичних осіб – підприємців станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи відповідає Переліку територій, з урахуванням визначених Переліком територій дат початку бойових дій або тимчасової окупації.

У випадку, якщо в ІКП нарахування продовжують відображатися, така фізична особа – підприємець має право подати до контролюючого органу письмову заяву в довільній формі (або в електронній формі через Електронний кабінет), до якої додати копії документів, що підтверджують реєстрацію (податкову адресу) на території бойових дій або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, якщо ці дані відсутні в реєстрах або потребують уточнення.

Який порядок заповнення та подання заяви за формою № 1-ОПП у разі включення/невключення юридичної особи в Реєстр ВПП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Якщо відповідно до критеріїв, визначених п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст.14 та згідно з п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України в установленому порядку платника податків включено/невключено до Реєстру великих платників податків (далі – ВПП) на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне та неосновне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року).

ВПП, які не обліковуються в територіальних органах ДПС, що здійснюють податкове супроводження ВПП відповідно до наказу ДПС, зобов’язані не пізніше 01 грудня поточного року подати заяву (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. № 1-ОПП (далі – Заява за ф. № 1-ОПП) до територіального органу ДПС, що здійснює податкове супроводження ВПП (п. 3 розд. ІІІ Порядку формування великих платників податків, затвердженого в Міністерстві фінансів України від 21.10.2015 № 911 (далі – Порядок № 911).

Платник податків, який не включений до Реєстру ВПП на наступний календарний рік та перебуває на обліку в територіальному органі ДПС, що здійснює податкове супроводження ВПП, переводиться на облік до територіального органу за своїм місцезнаходженням з початку нового податкового періоду. Взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку такого платника здійснюється на підставі Заяви за ф. № 1-ОПП, поданої платником до територіального органу за його місцезнаходженням (п. 1 розд. IV Порядку № 911).

Заява за ф. № 1-ОПП подається із проставленням відповідних позначок «v» або «+» в одному із полів: «включення до Реєстру» або «не включення до Реєстру».

Всі розділи Заяви за ф. № 1-ОПП підлягають заповненню, поля заяви заповнюються юридичною особою наступним чином:

«1 – Податковий номер» вказується код ЄДРПОУ;

«1а – Податковий номер головного підприємства (для відокремленого підрозділу)» не заповнюється, якщо платник не є відокремленим підрозділом;

«2 – Повне найменування українською мовою» зазначається інформація про організаційно-правову форму та назву платника податків з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);

«3 – Скорочене найменування українською мовою» – абревіатура та назва платника податків або інше власне скорочене найменування платника податків (за наявності) відповідно до даних ЄДР;

«4 – Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» – назва контролюючого органу до якого береться на облік ВПП за основним місцем обліку.

«Найменування контролюючого органу, з якого вибув платник» назва контролюючого органу з якого знімається з обліку ВПП за основним місцем обліку;

«5 – Найменування органу державної реєстрації» – зазначається інформація про орган державної реєстрації;

«Код та назва організаційно-правової форми» – зазначається інформація про організаційно-правову форму відповідно до даних ЄДР;

«6 – Основний вид діяльності» зазначається основний вид діяльності юридичної особи згідно з даними ЄДР;

«6а – Другорядні види діяльності» – зазначаються всі інші види діяльності юридичної особи згідно з даними ЄДР;

«7 – Розмір статутного капіталу в національній валюті» – зазначається розмір статутного капіталу в гривнях;

«8 – Місцезнаходження» – зазначається структурована адреса юридичної особи»;

«9- Керівник» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу.

«10 – Головний бухгалтер (бухгалтер чи інша особа, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків)» – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу.

«Інформація про засновників (фізичних осіб)» – заповнюються (за наявності) дані стосовно засновників фізичних осіб – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу, місце проживання»;

«Інформація про засновників (юридичних осіб)» – заповнюються (за наявності) стосовно засновників юридичних осіб – резидентів – податковий номер, найменування, місцезнаходження або (за наявності) ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, найменування, адресні дані.

Інформація про засновників може продовжуватись на наступних аркушах.

У разі включення/не включення юридичної особи до Реєстру ВПП Заява за ф. № 1-ОПП подається платником в один із таких способів:

особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;

поштою;

технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Платникам податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій встановлено ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями встановлено п. 140.1 ст. 140 ПКУ.

Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку на прибуток підприємств, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.

Власний капітал – різниця між активами і зобов’язаннями підприємства (п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (із змінами)).

Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, крім:

від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).

Таким чином, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, невраховані відсотки станом на 01.01.2025 зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь нерезидентів у І кварталі 2025 року.

Отже, платник, у якого у звітному році сума боргових зобов’язань, визначена у п. 140.1 ст. 140 ПКУ, не перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, має право зменшити фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді цього року на суму процентів, не врахованих у зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПКУ, з урахуванням обмежень визначених у п. 140.2 ст. 140 ПКУ та зменшених на 5 відс. (щорічно).

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) щодо: чи вважатиметься порушенням вимог п. 95 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ситуація, коли виготовлені підприємством безпілотні літальні апарати (БПЛА), запчастини для виробництва яких було імпортовано із застосуванням пільги з ПДВ, будуть списані або безоплатно передані на потреби Збройних Сил України, повідомляє.

У розумінні норм п. 95 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України нецільовим використанням суб’єктом господарювання ввезених на митну територію України складових, зокрема до повітряних безпілотних систем, буде вважатися використання таких складових в будь-якій іншій діяльності такого суб’єкта господарювання, яка не пов’язана із його власною виробничою діяльністю з виробництва та/або ремонту повітряних безпілотних систем.

У разі нецільового використання таких складових суб’єкт господарювання (платник ПДВ) зобов’язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні таких складових на митну територію України, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Водночас, з питання щодо визначення цільового використання ввезених на митну територію України складових, зокрема до повітряних безпілотних систем, та, відповідно, можливості застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого п. 95 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, в описаній ситуації доцільно звернутися до Державної митної служби України.

Оподаткування благодійної допомоги ВПО: що варто знати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Законодавчі зміни щодо стимулювання благодійництва

У період дії воєнного стану питання надання та оподаткування благодійної допомоги, зокрема внутрішньо переміщеним особам (ВПО) і громадянам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації, є надзвичайно актуальним. Податковим законодавством України передбачаються певні особливості та низка пільг, спрямованих на підтримку таких осіб та стимулювання благодійництва.

Порядок оподаткування благодійної допомоги, яка надається фізичній особі, визначається пунктом 170.7 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ). З 16 березня 2025 року уточнено та розширено правила застосування окремих норм ПКУ у частині звільнення від оподаткування благодійної допомоги (Закон України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану»).

Зокрема, розширено перелік потреб, сума благодійної допомоги на які не включається до оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Найчастіше така допомога надається на користь:

- внутрішньо переміщених осіб;

- осіб, які постраждали від збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного стану;

- інших категорій осіб, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, зокрема, осіб, які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО у таких населених пунктах та які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України.

Яка благодійна допомога не підлягає оподаткуванню

Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав, зокрема, внаслідок збройної агресії рф у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні та побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (КМУ) (п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

Дія п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ поширюється на благодійну допомогу, яка надається у формі іншій ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові соціальні і побутові потреби та інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ відповідно до п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Перелік потреб, сума (вартість) благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 653 (із змінами) (Перелік № 653).

Вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого, зокрема, внаслідок вище зазначених обставин.

Також не оподатковується сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі – граничний розмір доходу) (п.п. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ).

Для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн (3 028 грн х 1,4 = 4 239,20 грн).

Довідково

Абзац перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Слід зазначити, що положення п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Довідково

Підпункт 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об'єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої професійної спілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (для звітних 2024 та 2025 років граничний розмір доходу складає 4 240 грн).

Отже, якщо благодійна допомога надається конкретній фізичній особі і її розмір протягом звітного податкового року сукупно не перевищує суму граничного розміру доходу, то така сума не включається до оподатковуваного доходу отримувача. У разі, якщо сума допомоги від конкретного підприємства чи ФОПа перевищує 4 240 грн, то з суми перевищення податковий агент, утримує і сплачує ПДФО за ставкою 18 % і військовий збір за ставкою 5 %.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку – отримувач зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір.

Приклад оподаткування нецільової матеріальної допомоги.

Працівнику підприємства – ВПО у 2025 році виплачено нецільову матеріальну допомогу у розмірі 5 000 гривень.

- Неоподатковувана сума допомоги: 4 240 гривень.

- Сума, що оподатковується (сума перевищення): 760 гривень.

- Нарахований та утриманий податковим агентом ПДФО (18 %): 136,80 гривень.

- Нарахований та утриманий податковим агентом військовий збір (5 %): 38,00 гривень.

- Нарахований та сплачений податковим агентом єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22 %): 167,20 гривень.

У такому випадку особа зобов’язана подати річну Декларацію із зазначенням суми такої допомоги та сплатити 174,80 грн податків (ПДФО і ВЗ).

Граничні суми благодійної допомоги у 2025 році

Не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у сумі (вартості), що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року,

- на відновлення втраченого майна,

- на житлові, соціальні і побутові потреби

- та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ (Перелік № 653), що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

У 2025 році ця сума становила 4 000 000 гривень. У разі перевищення зазначеного граничного розміру сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %, а отримувач зобов’язаний подати річну Декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Таким чином, особливості оподаткування благодійної допомоги ВПО та інших осіб, постраждалих від збройної агресії рф, залежать від:

- виду благодійної допомоги (цільова або нецільова);

- форми її надання (грошова або негрошова);

- наявності та дотримання вартісних обмежень;

- відповідності Переліку № 653.

Дотримання вимог податкового законодавства дозволяє отримувачам благодійної допомоги скористатися передбаченими пільгами та уникнути порушень податкового законодавства.

З 1 січня 2026 року змінюється порядок подання Податкового розрахунку для ФОПів та самозайнятих осіб

З 1 січня 2026 року для податкових агентів – фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, змінюється порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до оновлених норм:

- податкові агенти – фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового кварталу (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу);

- інші податкові агенти, крім ФОПів та самозайнятих осіб, подають Податковий розрахунок у строки, встановлені для податкового місяця.

Зміни запроваджено Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Ним внесено зміни, зокрема, до пункту 51.1 статті 51 та абзацу першого підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо строків подання Податкового розрахунку.

Сервіс «Пульс» - оперативна допомога платникам у вирішенні проблемних питань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) функціонує комунікаційна податкова платформа (КПП), створена для ефективного діалогу податкової служби з бізнесом і громадськістю.

Це зручний і ефективний механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу, та податковими органами.

Переваги КПП:

- можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування;

- розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства;

- оперативний зворотний зв’язок від фахівців ГУ ДПС.

Щоб скористатися цим ресурсом для оперативного вирішення питань в сфері оподаткування або якщо є потреба у проведенні певних заходів за визначеною тематикою, необхідно просто надіслати звернення на електронну скриньку КПП dp.ikc@tax.gov.ua. Комунікатори – фахівці податкової служби Дніпропетровщини оперативно його опрацюють та нададуть відповідь.

Користуйтеся ресурсами ДПС!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район)