Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

опубліковано 10 грудня 2025 року о 12:27

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) функціонує комунікаційна податкова платформа (КПП), створена для ефективного діалогу податкової служби з бізнесом і громадськістю.

Це зручний і ефективний механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу, та податковими органами.

Переваги КПП:

- можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування;

- розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства;

- оперативний зворотний зв’язок від фахівців ГУ ДПС.

Щоб скористатися цим ресурсом для оперативного вирішення питань в сфері оподаткування або якщо є потреба у проведенні певних заходів за визначеною тематикою, необхідно просто надіслати звернення на електронну скриньку КПП dp.ikc@tax.gov.ua. Комунікатори – фахівці податкової служби Дніпропетровщини оперативно його опрацюють та нададуть відповідь.

Користуйтеся ресурсами ДПС!

Щодо подання заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

З метою підвищення поінформованості платників податків щодо функціоналу інформаційно – комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), зокрема щодо листування платників податків із контролюючими органами в електронному вигляді через Електронний кабінет шляхом поданням такими платниками податків заяв про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, ДПС України повідомила таке.

З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами звертаємо увагу на можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

У підпунктах 17.1.13 та 17.1.14 пункту 17.1 статті 17 Кодексу передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено Кодексом, реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами)

Листування контролюючих органів із платниками податків, визначеними в абзаці першому пункту 42.4 статті 42 Кодексу, які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, забезпечення взаємодії платників податків із контролюючими органами з інших питань, передбачених Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 421.2 статті 421 Кодексу).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами) (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 18 Порядку листування контролюючих органів із платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, здійснюється в електронній формі за умови подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з таким платником здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).

Переваги листування контролюючих органів із платниками податків в електронному вигляді:

- отримання документів від контролюючого органу через Електронний кабінет;

- отримання повідомлень на електронну пошту про надходження документів в Електронний кабінет (інформація про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет); забезпечення своєчасного отримання повідомлень, вимог, рішень та іншої офіційної кореспонденції;

- зменшення кількості візитів платників податків до контролюючих органів;

- доступ до архіву листування в Електронному кабінеті.

Слід зазначити, що протягом 2025 року сервісами Електронного кабінету скористалися понад 3,1 млн платників податків.

Долучайтеся!

Нові канали комунікації з Контакт-центром ДПС – комфорт і зручність для платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для зручності громадян та бізнесу Контакт-центр ДПС працює з номерами мобільних операторів:

· Vodafone – 0 500 501 007

· Київстар – 0 770 501 007

· lifecell – 0 730 501 007

Нові номери забезпечують більш стабільний, швидкий і зручний зв’язок, даючи можливість здійснювати дзвінки у межах власних мобільних тарифів без додаткових витрат. Сучасні технології, зокрема VoLTE та Wi-Fi-дзвінки, роблять комунікацію ще якіснішою.

ДПС продовжує впроваджувати сучасні інструменти сервісного обслуговування та створювати умови, за яких звернення до податкової стає простим, швидким і комфортним.

Після розмови з оператором користувачі можуть залишити фідбек щодо якості обслуговування, що допомагає ДПС удосконалювати обслуговування та покращувати сервіси.

Про критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку

З 01.01.2025 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Зокрема, внесені зміни до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Пов’язані особи – це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв визначених п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Так, п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено такими критеріями:

- доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку (абзац дванадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

- вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік ( п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Враховуючи те, що зміни набрали чинності 01.01.2025, то нові критерії визнання осіб пов’язаними, визначені абзацами дванадцятим та тринадцятим п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовуються починаючи зі звітного періоду 2025 року.

До уваги ФОП – платників єдиного податку другої групи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) нарахування авансових внесків по єдиному податку та військовому збору для платників єдиного податку другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Чи може фізична особа – підприємець (далі – ФОП) – платник єдиного податку (ЄП) другої групи, яка за період мобілізації або дії контракту починаючи з 2022 року сплачувала авансові внески з ЄП, а з 2025 року – з ЄП та військового збору, з метою скасування таких нарахувань та повернення за відповідні періоди надміру сплачених сум, подати уточнюючі податкові декларації платника єдиного податку – ФОПа (далі – Декларація) за 2022 – 2024 роки та як заповнити річну Декларацію за 2025 рік?

Відповідно до абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ФОП – платник єдиного податку другої групи, призваний на військову службу під час мобілізації, незалежно від наявності найманих працівників та отримання доходу від здійснення господарської діяльності під час проходження військової служби, звільняється від обов’язку сплати авансових внесків по єдиному податку та військовому збору та подання за цей період податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Згідно з абзацом восьмим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт.

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (ФОП та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Зазначена вище норма не встановлює обмежень щодо скасування (анулювання) нарахувань авансових внесків по єдиному податку та військовому збору у разі їх сплати самозайнятою особою.

Отже, якщо мобілізована або прийнята на військову службу за контрактом ФОП – платник єдиного податку другої групи сплатила нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору такі суми після скасування (анулювання) контролюючим органом нарахованих зобов’язань можуть бути повернуті платнику за умови дотримання норм ст. 43 ПКУ (подання заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми та відсутність податкового боргу у такого платника).

На сьогодні ДПС не отримано відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи, отже для вирішення питання скасування (анулювання) за відповідні періоди нарахованих авансових внесків по єдиному податку та військовому збору та як наслідок – повернення надміру сплачених сум ФОП – платник єдиного податку другої групи може звернутись до контролюючого органу за місцем податкової адреси з відповідною заявою з наданням копій підтверджуючих документів.

Подання уточнюючих річних податкових декларацій платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) за звітні періоди, які припадають на період мобілізації ФОП – платника єдиного податку другої групи з метою скасування нарахувань єдиного податку за відповідні періоди та повернення надміру сплачених сум не вимагається.

В Декларації за 2025 рік у розділах ІІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку другої групи» «Щомісячні авансові внески єдиного податку» та VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору для платників єдиного податку першої, другої груп» «Відмітка про щомісячні авансові внески військового збору платників єдиного податку першої, другої груп» (у разі виникнення обов’язку щодо подання такої декларації у платника податку або фактичного її подання) зазначаються фактично сплачені суми авансових внесків по єдиному податку та військовому збору.

Листування з ДПС через Електронний кабінет – сервіс зручної взаємодії з податковими органами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що меню «Листування з ДПС» дає можливість надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного територіального органу ДПС.

Для цього в меню «Листування з ДПС» необхідно обрати:

- регіон, в якому знаходиться орган ДПС;

- орган ДПС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Для збереження проєкта листа натиснути кнопку «Зберегти».

Збережену чернетку можна підписати та надіслати до органу ДПС в меню Вхідні/вихідні документи у вкладці «Вихідні документи», натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити»: Підпис та надсилання

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Трудові відносини: своєчасна сплата єдиного внеску гарантує найманим працівникам соціальний захист

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що своєчасно сплачений роботодавцем єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) забезпечує соціальні гарантії найманим працівникам.

Основна ставка єдиного внеску – 22 % від фонду заробітної плати. Це є джерелом фінансування лікарняних, декретних і допомоги по безробіттю.

Коли працівник працює офіційно і роботодавцем своєчасно сплачується єдиний внесок, то такий працівник у певних випадках має фінансову підтримку, яка надходить з державних соціальних фондів. Такі виплати фінансуються через єдиний внесок.

Це гарантує виплати:

- за листками непрацездатності (лікарняними), у разі хвороби працівника;

- під час вагітності і пологів та декретної відпустки;

- у разі призупинення трудового договору чи втрати роботи.

Також, сумлінна сплата єдиного внеску забезпечує зарахування страхового стажу для отримання працюючим майбутньої пенсії.

Працівники, які не оформили трудові відносини, позбавляють себе цих виплат і гарантій, особливо сьогодні, у непростих умовах воєнного стану.

На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пунктами 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» (із змінами та доповненнями), частини другої ст. 32 Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (із змінами та доповненнями) та частини четвертої ст. 17 розд. II Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» (із змінами та доповненнями).

До уваги суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі – платників акцизного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку № 14 платник, який відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію пива, алкогольних напоїв, заповнює та подає лише розділ «Д» «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Розділ Д) та Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації.

Декларація складається платником у порядку, встановленому ст. 48 ПКУ. Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною (п. 1 розд. ІІ Порядку № 14).

Пунктом 16 розд. ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати - заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. такої суми до подання уточнюючої Декларації.

Згідно з п. 11 розд. V Порядку № 14 підсумок показників Додатка 6 зазначається у рядку «Усього» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 розділу Д Декларації.

Тобто Розділ Д Декларації заповнюється на основі показників, розрахованих у Додатку 6, а тому при поданні уточнюючої Декларації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, до такої Декларації подається Додаток 6.

Касовий апгрейд: актуальні питання застосування РРО/ПРРО

Використання РРО/ПРРО – обов’язок кожного відповідального суб’єкта господарювання

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) та порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (Закон № 265).

Закон № 265 визначає застосування РРО/ПРРО обов’язковими під час здійснення суб’єктами господарювання (СГ) розрахункових операцій і зобов’язує їх:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Реєстрація і взяття на облік контролюючим органом РРО та підстави для відмови

Реєстрація РРО здійснюється у контролюючому органі за основним місцем обліку СГ як платника податків. Для його реєстрації СГ або його представник подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311406 в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Термін служби РРО встановлює виробник. У випадку якщо ним не встановлено строку служби (це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою, яка встановлює термін експлуатації РРО 7 років з моменту введення в дію, але не більше 9 років від дати випуску апарата.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо, зокрема:
- РРО вже зареєстрований;

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр РРО);

‑ РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за формою № 1-РРО;

‑ центр сервісного обслуговування не включено до Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за формою № 1-РРО;

- у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО, контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО, надає або надсилає суб’єкту господарювання повідомлення про відмову із зазначенням підстав для такої відмови.

Скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії

Для скасування реєстрації РРО, що знаходяться на територіях, які тимчасово окуповані, або на яких ведуться бойові дії, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків заяву про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) та/або заяву про скасування реєстрації РРО (форма № 4-РРО) (розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, та положення гл. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (Порядок № 547)).

Зазначені документи можуть бути подані в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Процедура розпломбування РРО в центрі сервісного обслуговування за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547).

Відомості щодо зареєстрованих/скасованих РРО, об’єктів оподаткування та контролюючі органи, у яких суб’єкт господарювання перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, відображаються у приватній частині Електронного кабінету.

Загалом скасування реєстрації РРО відбувається у таких випадках:

- суб’єкт господарювання подав заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;

‑ вичерпано строк служби РРО, вказаний у Реєстрі РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру РРО;

- закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

- РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;

- виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

- установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

- наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

- наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

- суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

- в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

- викрадено РРО;

- змінено власника РРО;

- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за формою № 20-ОПП);

- суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Скасування реєстрації РРО передбачає одночасне скасування книги обліку розрахункових операцій, що зареєстрована на такий РРО (гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547).

РРО та ПРРО – це не просто вимога закону, а крок до відповідального ведення бізнесу та захисту прав споживачів.

РРО та ПРРО – це легко, прозоро та безпечно.

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Всі охочі можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Зручні сервіси у мобільному – це нагальна потреба під час дії воєнного стану в країні. Сучасні та зручні застосунки від ДПС допоможуть дотримуватися вимог податкового законодавства, не обтяжуючи бізнес додатковими витратами, і захистять покупців.

Довідково.

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

Щодо подання заяви іноземною компанією про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок № 663).

Порядок № 663 розроблений відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу податкового резидента України.

Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 663).

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України на підставі подання до контролюючого органу заяви іноземної компанії про взяття на облік як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі – заява за формою № 1-ІК) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії (додається) (п. 2 розд. ІІ Порядку № 663).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 663 контролюючий орган під час розгляду поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК для отримання статусу податкового резидента України перевіряє:

зазначення в заяві обов’язкових для заповнення реквізитів, повноту та достовірність даних щодо іноземної компанії та наявності підпису відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії;

взяття на облік такої іноземної компанії контролюючим органом відповідно до п. 64.5 ст. 64 глави 6 розд. ІІ ПКУ за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління в Україні;

відповідність зазначених у поданій заяві реквізитів про іноземну компанію, що внесена до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Пунктом 6 розд. ІІ Порядку № 663 визначено, що якщо заява за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України подана іноземною компанією, яка не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління та/або місце ефективного управління в Україні не підтверджується наявними в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб відомостями або поданими іноземною компанією документами та/або у такій заяві не зазначені обов’язкові для заповнення реквізити, та/або надані недостовірні або неповні дані, та/або відсутній підпис відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії, контролюючий орган протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви, повертає іноземній компанії заяву та додані до неї копії документів, інші додаткові відомості та пояснення (у разі їх подання) для усунення виявлених недоліків (із зазначенням підстав повернення заяви).

Іноземна компанія після виправлення недоліків та уточнення реквізитів має право повторно подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 663 іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі подання заяви за формою № 1-ІК з ознакою «Відмова від статусу податкового резидента України» до контролюючого органу та за результатами проведення перевірки контролюючим органом у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства.

Відмова іноземною компанією від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи.

РРО/ПРРО: за нестворення (несвоєчасне створення) фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) передбачена відповідальність

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек (далі – щоденний Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (п. 1 глави 1 розд. II Порядку № 547).

За порушення встановленого Законом № 265 порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій – до платників податку застосовується штраф відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП):

на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:

на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, застосування відповідальності за незбереження фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) створених РРО або ПРРО не передбачено.

Чи має право суб’єкт господарювання зареєструвати нову КОРО, якщо правоохоронними органами були вилучені всі касові документи?

Питання реєстрації нових книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на період вилучення правоохоронними органами касових документі має прийматись контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків індивідуально щодо кожного суб’єкта господарювання виходячи із обставин справи.

Чинним Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зі змінами), не передбачено підстав для відмови у реєстрації КОРО у зв’язку з вилученням правоохоронними органами всіх касових документів.

У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян

У цифрову епоху електронний ключ став невід'ємним інструментом для бізнесу та громадян.

Електронний ключ або кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це цифровий аналог вашого власноручного підпису.

Електронний документ з КЕП має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з власноручним підписом.

КЕП дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.

Отримати КЕП ви можете у відокремлених пунктах реєстрації (далі –ВПР) – представництвах Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС), які розташовані в приміщеннях державних податкових інспекцій Дніпропетровської області, у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Станом на 01.12.2025 ВПРами Дніпропетровської області сформовано понад 33 тисячі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки.

КЕП КНЕДП ДПС є універсальними. Їх можна використовувати на всіх цифрових платформах в Україні, а також за кордоном, що значно спрощує ведення бізнесу та взаємодію з державними органами

Які ж системи підтримують використання КЕП КНЕДП ДПС?

Відповідь на це питання можемо знайти на вебсайті КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) у розділі «Системи, які підтримують використання КНЕДП ДПС».

Серед них такі програмні продукти та онлайн сервіси, як:

- Електронний сервіс «Електронний кабінет»;

- Мобільний застосунок «Моя податкова»;

- Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»;

- Публічні закупівлі «ProZorro»;

- Петиції Президенту України;

- Електронні послуги Мін’юсту;

- Система електронної взаємодії органів виконавчої влади;

- Загальнодержавний портал державних закупівель;

- Електронна звітність Державної служби статистики України;

- Національне агентство з питань запобігання корупції;

- Портал електронних послуг пенсійного фонду України;

- Міністерство соціальної політики, «Послуга призначення допомоги при народженні дитини»

- Державна казначейська служба України, Є-Звітність;

- ЄДЕБО Міністерства освіти та науки України;

- Система відбору арбітражних керуючих;

- Електронні послуги Мінсоцполітики, Призначення житлової субсидії;

- Електронні послуги Державного земельного кадастру;

- Єдиний веб-портал використання публічних коштів;

- Електронний суд;

- ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ;

- Подача боржниками та організаторами аукціонів відомостей про справи про банкрутство;

- TAXER;

- Державна служба України з надзвичайних ситуацій;

- Особистий кабінет для мешканців міста Дніпра;

- M.E.Doc;

- СОТА;

- iFin;

- Соната;

- QD PROFESSIONAL;

- Helsi;

- АРМ «Автошкола» та інші.

Даний перелік не є вичерпним.

Додатково повідомляємо, що за консультаціями щодо використання зазначених сервісів потрібно звертатись до власників сервісів.

Є питання до податкової? Тепер до Контакт-центру ДПС можна звернутися і за мобільними номерами

Щоб отримати швидку довідку та консультації телефонуйте в Контакт-центр ДПС. Для зручності користувачів запрацювали додаткові мобільні номери:

Vodafone – 0 500 501 007

Київстар – 0 770 501 007

lifecell – 0 730 501 007

Дзвінки здійснюються в межах вашого тарифу – без зайвих витрат і з максимально швидким з’єднанням.

Також працює традиційний номер Контакт-центру, безкоштовно зі стаціонарних, з мобільних – за тарифом оператора:

0 800 501 007

Після розмови можна залишити відгук: ваша думка допомагає нам покращувати якість сервісу.

Також нагадуємо, що ДПС має багато каналів зв’язку, щоб кожен міг отримати послуги комфортно – особисто, телефоном чи онлайн.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958035.html.

Як підтвердити, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір доходу кратний кількості дітей, що дає право на ПСП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Також, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування соціальної пільги» визначено, що платник податку подає роботодавцю заяву про застосування пільги за формою встановленою Державною податковою службою України (далі – ДПА України).

Форму заяви про застосування пільги затверджено наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (далі – Наказ № 461), однак він втратив чинність.

Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування пільги.

Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову соціальну пільгу, платником податку може подаватися заява у довільній формі.

При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом № 461.

Оскільки скористатися підвищеним кратним кількості дітей доходом при реалізації права на податкову соціальну пільгу, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратного кількості дітей.

Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратного кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.

Чи подає ФОП – власник нежитлової нерухомості до контролюючого органу правовстановлюючі документи з метою звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта / об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем ДПС України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.

Враховуючи зазначене, ФОПом не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.

Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.

Про перевірку застрахованою особою інформації щодо сплати за неї єдиного внеску

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 Закону № 2464).

ДПС відповідно до покладених завдань формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру.

Реєстр страхувальників – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску – страхувальників (ст. 19 Закону № 2464).

Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).

Водночас відповідно до п. 2 частини четвертої ст. 20 Закону № 2464 персональна електронна облікова картка, яка заводиться на кожну застраховану особу, зберігається в реєстрі застрахованих осіб.

Оскільки ведення реєстру застрахованих осіб покладено на ПФУ, то з питання отримання застрахованою особою інформації щодо сплати роботодавцями за неї єдиного внеску доцільно звернутися до ПФУ або його територіальних органів.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).

Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.

Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Відповідно до п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.

Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Поряд з цим, п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: як проводити розрахункову операцію?

► Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

► РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок продавця, оскільки така операція не є розрахунковою (продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN)).

► У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

► У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

► Фіскальний чек може бути надано, зокрема:

- шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься;

- та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

До уваги платників орендної плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 35 Земельного кодексу України від (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 ЗКУ).

Частиною четвертою ст. 35 ЗКУ визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (частина шоста ст. 35 ЗКУ).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (частина перша ст. 116 ЗКУ).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара (п.п. «в» частини першої ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного Земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Враховуючи вищенаведене, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства, які отримали документи, що засвідчують право на земельну ділянку, то такі громадяни, є платниками земельного податку.

Електронний кабінет: для уникнення подвійного оподаткування до заяви про підтвердження резидентського статусу платник надсилає документи/відомості

Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (далі – Порядок № 248).

Пунктом 3 Порядку № 248, зокрема, встановлено, що заяву про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган перевіряє дані, зазначені у Заяві, зокрема на відповідність ПКУ та відповідному міжнародному договору України. Платник податку може надати документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування (п. 4 Порядку № 248).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.

Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету мають можливість створити, підписати та надіслати до контролюючого органу Заяву (ідентифікатор форми J/F 1308202).

Форма Заяви, яка затверджена Порядком № 248, не передбачає подання платником податків додатків разом з Заявою.

Скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, платники податків мають можливість надіслати до контролюючого органу лист, який містить документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування.

Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється лист, тип документу, тематика, а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації листа в органі ДПС платник податків може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

До уваги ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і мають найманих працівників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

Частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817 встановлено, що розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець (далі – ФОП), що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

В даному випадку ФОП має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та офіційно оформленого найманого працівника, який наразі перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії військового стану і у цей період ФОП сам здійснює діяльність (без фактичного використання найманої праці), тому його ситуація підпадає під дію вимог частини тринадцятої ст. 42 Закону Закон № 3817, де у суб’єктів господарювання наявні наймані працівники.

При цьому частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817 не передбачено будь-яких обмежень та виключень стосовно відсутності необхідності дотримання вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати для тих суб’єктів господарювання, які отримали будь-яку ліцензію на право роздрібної торгівлі у яких наймані працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період такий суб’єкт господарювання сам здійснює таку діяльність.

Отже у разі недотримання вимог рівня середньомісячної заробітної плати ФОП, у якого офіційно оформлений найманий працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період сам ФОП здійснює таку діяльність, це вважатиметься порушенням частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817.

Відповідно до п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.

Порядок отримання статусу резидента Дефенс Сіті

Отримання статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469) є добровільним. Для отримання статусу резидента Дефенс Сіті юридична особа звертається до Міністерства оборони України (далі – Міноборони) із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті в порядку, встановленому Законом № 2469.

Відповідно до частини третьої ст. 36 Закону № 2469 юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міноборони рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті.

Міноборони приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті (далі – заявник), відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою ст. 36 Закону № 2469, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою ст. 36 Закону № 2469. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення (частина п’ята ст. 36 Закону № 2469).

Згідно з частиною першою ст. 38 Закону № 2469 заява про надання статусу резидента Дефенс Сіті, що подається заявником до Міноборони, повинна містити:

1) повне найменування заявника, ідентифікаційний код заявника в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, контактні дані заявника (адреса електронної пошти, контактний номер телефону);

2) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату і місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів) посадової особи заявника, а саме керівника, члена виконавчого органу, головного бухгалтера або іншої особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку заявника (якщо така функція здійснюється не особисто керівником);

3) перелік видів діяльності, які здійснює заявник;

4) інформацію щодо відповідності вимогам, встановленим частиною п’ятою ст. 37 Закону № 2469;

5) інформацію про виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель за попередній календарний рік, а також про участь у виконанні державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця / субпідрядника з оборонних закупівель для цілей розрахунку кваліфікованого доходу.

Форма, порядок подання та розгляду заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті, а також методика розрахунку кваліфікованого доходу встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Частиною другою ст. 38 Закону № 2469 визначено, що до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті додаються:

1) довіреність або її копія, засвідчена у встановленому порядку, якщо заява подається від імені заявника його представником за довіреністю;

2) звіт про відповідність за формою та з додатками, визначеними ст. 41 Закону № 2469;

3) інші документи, що підтверджують відомості, зазначені в заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті, визначені КМУ.

Заява про надання статусу резидента Дефенс Сіті та документи, що додаються до неї, подаються заявником до Міноборони в порядку та спосіб, визначені КМУ (частина третя ст. 38 Закону № 2469).

Міноборони розглядає заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті протягом 10 робочих днів з дня її надходження та приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті або про відмову у наданні статусу резидента Дефенс Сіті, якщо під час її розгляду не виявлено передбачених ст. 38 Закону № 2469 підстав для повернення заяви без розгляду (частина четверта ст. 38 Закону № 2469).

Відповідно до частини п’ятої ст. 38 Закону № 2469 Міноборони може повернути заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду з таких підстав:

1) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутні відомості про заявника або наявні відомості про державну реєстрацію його припинення, перебування в стані припинення (крім перетворення), визнання його банкрутом або порушення провадження у справі про банкрутство;

2) заявник звернувся з проханням про повернення раніше поданої заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду;

3) заявник подав не в повному обсязі документи, що додаються до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті;

4) заява або хоча б один з документів, що додаються до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті:

а) підписані особою, яка не має на це повноважень;

б) оформлені з порушенням вимог Закону № 2469, складені не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно із Законом № 2469.

У разі виявлення підстав для повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду Міноборони протягом п’яти робочих днів з дня надходження такої заяви надсилає відповідне рішення заявнику на адресу його електронної пошти, зазначену у заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті (за наявності), разом з обґрунтованим поясненням підстав повернення заяви без розгляду, що має містити конкретні факти на підтвердження наявності таких підстав. Таке обґрунтоване пояснення також має містити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків (частина шоста ст. 38 Закону № 2469).

Якщо Міноборони не надіслало заявнику рішення про повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду у строк, передбачений частиною шостою ст. 38, вважається, що Міноборони прийняло заяву і підстави для її повернення без розгляду відсутні (частина сьома ст. 38 Закону № 2469).

Частиною восьмою ст. 38 Закону № 2469 визначено, що Міноборони відмовляє заявнику в наданні статусу резидента Дефенс Сіті з таких підстав:

1) заявник не відповідає вимогам, встановленим частиною п’ятою ст. 37 Закону № 2469;

2) зазначена в заяві інформація є недостовірною;

3) упродовж 12 календарних місяців, що передували місяцю, в якому заявником подано заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті, такий заявник втратив статус резидента Дефенс Сіті і відповідне рішення про втрату заявником статусу резидента Дефенс Сіті не скасовано у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною дев’ятою ст. 38 Закону № 2469 рішення Міноборони про повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду, про надання та про відмову у наданні статусу резидента Дефенс Сіті набирають чинності в день прийняття і цього дня надсилаються заявнику в електронній формі з електронним підписом, накладеним відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», на адресу його електронної пошти, зазначену в заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті.

Одночасно з рішенням про надання статусу резидента Дефенс Сіті Міноборони вносить відповідний запис до реєстру Дефенс Сіті. Витяг з реєстру Дефенс Сіті надсилається заявнику одночасно з рішенням про надання статусу резидента Дефенс Сіті.

Оперативне доведення податкової інформації не тільки підвищує рівень обізнаності платника, а й запобігає порушенням законодавства

Податкова служба Дніпропетровщини приділяє особливу увагу комунікаціям з платниками податків. Інформаційно-роз’яснювальна робота має системний характер і сприяє діяльності суб’єкта господарювання у правовому полі.

На минулому тижні формати спілкування традиційні: семінари, зустрічі та засідання «круглих столів».

Так, семінари організовано і проведено для платників м. Кривий Ріг, м. Самар, сел. Юр’ївка та с. Дубовики.

Також, фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілись з представниками бізнесу м. Кам’янське.

Крім того, у м. Дніпрі, м. Покров, сел. Софіївка та сел. Васильківка за участі представників ГУ ДПС відбулись засідання «круглих столів».

На заходах – акцент на важливих новаціях і нормах податкового законодавства.

Говорили про: податкову знижку; подання звітності і сплату податкових зобов’язань ФОПами, які були мобілізовані, у т. ч. які проходять військову службу на контрактній основі; особливості застосування РРО/ПРРО; легалізацією трудових відносин; ПДВ і роботу консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС; особливості отримання консультацій в Офісі податкових консультантів тощо.

Фахівці ГУ ДПС ознайомили присутніх з візією і цілями Національної стратегії доходів до 2030 року, з порядком реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, засадами і принципами безбар’єрності.

Крім цього, платникам нагадали про можливість здійснення листування з податковою службою дистанційно через Електронний кабінет: заяву про бажання отримати документ через Електронний кабінет (Заява) можна відправити у декілька кроків. Присутнім роздали листівки з інструкцією щодо подання Заяви за QR-кодом.

У рамках роботи платформи «Діалог влади та бізнесу» в Криворізькій районній військовій адміністрації відбулася нарада з суб’єктами господарювання щодо актуальних і проблемних питань, які виникають під час здійснення бізнесом господарської діяльності. До участі долучилися фахівці ГУДПС, органів виконавчої служби та центру зайнятості. В ході діалогу податківцями проведено аналіз певних ситуацій і представникам бізнесу надані фахові відповіді на запитання.

Для доступності і комфортного отримання суб’єктами звернень адміністративних послуг фахівці ГУ ДПС, задіяні у роботі мобільного ЦОПу, приймають платників податків у Центрах надання адміністративних послуг територіальних громад (ЦНАП). Це ще один напрямок діяльності податкової служби, спрямований на створення безбар’єрного простору.

Минулотижневі чергування податківців відбулись у ЦНАПах виконавчого комітету Вільногірської міської ради (м. Вільногірськ) та Марганецької міської ради (м. Марганець). Під час роботи мобільного ЦОПу представники податкової служби Дніпропетровщини приймали заяви, надавали консультації та практичну допомогу платникам.

Попередити порушення податкового законодавства та законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи – один із пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини. Відкритий діалог з представниками бізнесу і громадськості сприяє не тільки обміну актуальною інформацією, а й налагодженню партнерських відносин з платниками. Своєчасно отримана податкова інформація – це запорука роботи бізнесу без порушень.

Адже забезпечення фінансової стабільності держави – це сьогодні надважливо.

Відшкодування збитків за пошкоджене, знищене (втрачене) майно: що з базою оподаткування ПДВ?

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

битками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів / послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та / або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів / послуг, поставлених таким платником податку.

Враховуючи викладене, кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Крім того, згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів /послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Отже, якщо під час придбання або виготовлення майна платник податку сформував податковий кредит, а в подальшому воно було знищене, втрачене або внаслідок пошкодження майна його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за прямим призначенням, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства щодо питань нарахування ПДВ при отриманні платником податків коштів як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, у кожній конкретній ситуації необхідне детальне вивчення документів (матеріалів).

Отже, для надання відповіді з порушеного питання платникам податків необхідно звернутися до контролюючих органів з детальним описом конкретної ситуації та наданням копій документів для отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ.

Які обов’язкові реквізити має містити фіскальний чек?

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601, далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);

назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);

адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомлення за ф. № 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);

вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);

назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);

сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);

вид операції (рядок 15);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… – MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених ПРРО в режимі офлайн;

yyyyMMdd – дата чека;

HHmmss – час;

NNNN… – фіскальний номер розрахункового документа;

sm – сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 – фіскальний номер РРО/ПРРО, яким створено чек (рядок 29);

для фіскального чека, що створюється РРО:

код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);

для фіскального чека, що створюється ПРРО:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним ПРРО (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);

заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 33);

фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Положення № 13 рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).

Рядки 16, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розд. ІІ Положення № 13).

Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).

Рядок 19 фіскального чека повторюється для кожної форми оплати відповідно до кількості використаних засобів оплати. Для форми оплати «ГОТІВКА» рядок 18 не друкується (п. 7 розд. ІІ Положення № 13).

Рядки 20, 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 8 розд. ІІ Положення № 13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 21 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 9 розд. ІІ Положення № 13).

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД: відповідальність

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно з ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.

Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Звертаємо увагу, що ДПС України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті. Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.

Повідомляйте:

- про невидачу фіскального чека,

- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,

- відмову прийняти картку,

- роботу без державної реєстрації,

- неоформлених працівників.

Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності (для ФОП), які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб – підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Про термін, в який працівник має повернути невикористану суму коштів/електронних грошей, виданих на відрядження

Відповідно до п. 19 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148) готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

Пунктом 20 розд. II Положення № 148 визначено, що фізичні особи – довірені особи установ/підприємств - юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.

Форма Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (зі змінами).

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (зі змінами) (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Абзацом першим п. 11 розд. II Інструкції № 59 передбачено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (абзац другий п. 11 розд. II Інструкції № 59).

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац п’ятий п. 11 розд. II Інструкції № 59).

При цьому, нормами законодавства не передбачено окремих строків для повернення суми коштів/електронних грошей, отриманих як аванс на відрядження або під звіт, у випадку, якщо відряджений працівник не використав частину суми такого авансу.

Тобто, якщо працівник отримав аванс на відрядження та не використав частину суми такого авансу, то він повинен до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, припиняє свою діяльність: терміни подання податкової декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО

Відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).

Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. І Інструкції податкова декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Водночас, така фізична особа може подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання такої податкової декларації.

Де можна ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), можна на вебсайті КНЕДП ДПС:

1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Водночас, для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/ скасований);

2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).

Оплата за навчання підтверджується одним розрахунковим документом за весь навчальний період – рік, семестри якого припадають на різні календарні роки: що з податковою знижкою?

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) п.п. 166.1.1 п. 166.1 якої встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Водночас, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку має право включити до податкової знижки витрати понесені в звітному році у вигляді суми коштів, сплачених безпосередньо нею за навчання, незважаючи на те, що вони підтверджуються одним розрахунковим документом, де зазначена сума за весь навчальний період – рік, семестри якого припадають на різні календарні роки.

Перевірка достовірності РНОКПП: надання відповіді органами ДПС на запит державних установ

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Перелік відомостей, що включаються до Державного реєстру визначено пунктами 70.2 – 70.3 ст. 70 ПКУ.

Так, до Державного реєстру включається, зокрема, інформація щодо:

прізвища, імені та по батькові (за наявності);

дати народження;

місця народження (країна, область, район, населений пункт);

місця проживання, а для іноземних громадян – також громадянство;

серії, номера свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;

Порядок реєстрації та внесення змін до відомостей Державного реєстру регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).

Підставою для реєстрації у Державному реєстрі, відповідно до розд. VII Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків за ф. 1ДР (далі – Облікова картка за ф. 1ДР), яка містить, зокрема, відомості щодо прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, місця народження, місця проживання.

Згідно з розд. ХІІІ Положення № 822 ДПС присвоює Обліковій картці за ф. 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.

Підтвердженням достовірності РНОКПП є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі,– Картка платника податків, або дані про РНОКПП з Державного реєстру, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.

Перевірку достовірності формування РНОКПП здійснює виключно ДПС.

Підставою для взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру, відповідно до розд. VIIІ Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення)

Згідно з розд. IX Положення № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. 1ДР/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР)/Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта за ф. № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП)

Слід зазначити, що при внесенні змін до даних, що вносяться до Державного реєстру з Облікової картки за ф. 1ДР та/або Заяви за формою № 5ДР, реєстраційний номер не змінюється.

Також, відповідно до розд. VI Положення № 822 юридичні особи, ФОПи, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов’язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 (зі змінами) (п. 2 розд. VI Положення № 822).

У разі отримання від державних органів та органів місцевого самоврядування інформації про внесення даних до відповідних реєстрів або зміну даних, що включаються до Облікової картки за ф. 1ДР, здійснюються зміни даних про особу в Державному реєстрі.

Підпунктом 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, зокрема право контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру, зокрема, органам державної влади.

Відповідно до п.п. 191.1.36 п. 191.1 ст. 191 ПКУ, інших законодавчих актів, що визначають правові основи організації та діяльності державних органів, з метою інформаційної підтримки їх повноважень та надання їм інформації, необхідної для реалізації закріплених за такими органами функцій і завдань, на сьогодні ДПС реалізовано та реалізовуються проєкти з надання відповідним державним органам інформації з інформаційних ресурсів ДПС, зокрема шляхом електронної інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі.

Згідно з Порядком електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (зі змінами), між ДПС та органами державної влади здійснюється інформаційна взаємодія згідно з вимогами чинного законодавства та на підставі відповідних нормативно-правових актів.

Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами державної влади та місцевого самоврядування виключно з метою виконання обов’язків, покладених на такі органи відповідно до вимог законодавства, яким вони керуються у своїй діяльності, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1007 (зі змінами) затверджено Порядок проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів електронної взаємодії (далі – Порядок № 1007), який регламентує правила проведення ДПС підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру на запити суб’єктів електронної взаємодії та надання відповідей на такі запити.

ДПС забезпечує перевірку на відповідність даним Державного реєстру таких даних фізичної особи, що містяться у запиті суб’єкта електронної взаємодії:

- реєстраційного номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

- прізвища, імені, по батькові (за наявності) фізичної особи;

- дати народження (за наявності) фізичної особи.

У випадку, коли дані, зазначені в запиті суб’єкта електронної взаємодії, не відповідає даним, що містяться у Державному реєстрі, дані підтвердити у Державному реєстрі не можливо, про що ДПС повідомляє такий суб’єкт електронної взаємодії відповідно до Порядку № 1007.

Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг у ЦОП: алгоритм дій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що платники мають можливість здійснити попередній запис на візит до ЦОП через вебпортал ДПС (електронна черга – сервіс попереднього запису до ЦОП для отримання адміністративних та інформаційних послуг).

Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги (запис до ЦОП) необхідно:

1) на головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг» (https://zir.tax.gov.ua/main/queue). Натиснути кнопку «Продовжити»;

2) зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу;

3) перейти за посиланням та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».

Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.

Також Контакт-центр ДПС (за номерами телефонів 0 800 501 007, 0 500 501 007 (Vodafone), 0 770 501 007 (Київстар), 0 730 501 007 (Lifecell)) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП (електронна черга).

Звертаємо увагу, що при отриманні послуг платнику податків можуть знадобитися: паспорт громадянина України, реєстраційна картка платника податків (РНОКПП), свідоцтво про народження (якщо оформлюється документ на дитину), додаткові документи, які необхідні для отримання конкретної послуги (довідки, дозволи, доручення тощо).

У разі оголошення повітряної тривоги ЦОПи призупиняють роботу. Усі працівники та відвідувачі переходять до найближчого укриття. Після відбою повітряної тривоги обслуговування платників поновлюється протягом часу, необхідного для повернення з укриття.

Забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами – це діяльність податкової служби, спрямована на підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

ДПС розповіла, яким має бути фіскальний чек, та закликала українців завжди його брати та перевіряти

Невидача фіскального чека чи незастосування РРО/ПРРО. Це майже половина скарг, які отримує ДПС від громадян через «TAX Control». Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

«Здавалося б, це дрібниця. Бо дуже часто на автоматі ми викидаємо чек, або взагалі не звертаємо увагу, чи отримали його. Але дрібниць не буває!» – додала вона.

По-перше: чек – це захист кожного покупця!

Він підтверджує покупку, дає право на повернення чи гарантію.

По-друге: це підтвердження того, що бізнес працює відкрито і сплачує податки.

Але це в тому випадку, якщо чек не фальшивка. Перевірити, що чек справжній – дуже просто.

Леся Карнаух оприлюднила відео, де чітко прописані 4 маркери справжнього фіскального чека: додати посилання

У шапці – назва підприємства і назва господарської одиниці, її адреса і код підприємства.

Далі – назва товару або послуги, їх кількість та вартість.

Обов'язкова форма оплати, податки, загальна сума.

Завжди є фіскальний номер, дата, час і номер чека.

У чеку можуть бути й інші обов'язкові реквізити та додаткова інформація, але це вже питання податкової.

Перевірити чек легко можна на cabinet.tax.gov.ua. Не знайшли його в реєстрі? Повідомте ДПС.

Які витрати мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу?

Статтею 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.

Згідно з абзацом третім п. 178.3 ст. 178 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.

Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (із змінами) (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.

Пунктом 10 ст. 31 Закону № 1403 та абзацом третім п. 3 ст. 42 Закону № 1404 визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.

Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403, № 1404 та Наказу № 2830/5.

Яка сума (вартість) благодійної допомоги не включається до загального оподатковуваного доходу певних категорій платників ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається: платникам податку, визначеним абзацом другим підпункту «а», підпунктом «б» та абзацом другим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Довідково: підпункт 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Кодексу.

Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності кількох фізичних осіб: нарахування контролюючим органом земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).

Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку;

г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:

у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.

Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Дії суб’єкта господарювання перед початком використання КОРО/РК та її закінченням

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що згідно з п. 4 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок), перед початком використання книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору.

Після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операції суми розрахунку (п. 11 глави 4 розд. II Порядку).

Відповідно до п. 1 глави 2 розд. IIІ Порядку перед початком використання розрахункової книжки (РК) на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в розрахунковій книжці (п. 9 глави 2 розд. IIІ Порядку).

Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи

Підпунктом «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (зі змінами та доповненнями);

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Разом з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (абзац перший п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) (абзац другий п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.

Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.

Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

- на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);

- на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

- на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Передача в оренду нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): період, з якого припиняється подання податкової декларації екологічного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (із змінами та доповненнями). Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 - 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає Повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у Повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді..

Сервіс «Пульс» - оперативна допомога платникам у вирішенні проблемних питань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Наступна

Приєднуйся до команди тих, хто рятує життя!