Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) функціонує комунікаційна податкова платформа (КПП), створена для ефективного діалогу податкової служби з бізнесом і громадськістю.

Це зручний і ефективний механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу, та податковими органами.

Переваги КПП:

- можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування;

- розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства;

- оперативний зворотний зв’язок від фахівців ГУ ДПС.

Щоб скористатися цим ресурсом для оперативного вирішення питань в сфері оподаткування або якщо є потреба у проведенні певних заходів за визначеною тематикою, необхідно просто надіслати звернення на електронну скриньку КПП dp.ikc@tax.gov.ua. Комунікатори – фахівці податкової служби Дніпропетровщини оперативно його опрацюють та нададуть відповідь.

Користуйтеся ресурсами ДПС!

 

Мобільний застосунок «Моя податкова»: для отримання податкової знижки подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи у зручний спосіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що за витратами, понесеними у 2024 році, громадяни мають можливість скористатись податковою знижкою. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31.12.2025 (включно).

Нагадуємо, що мобільний застосунок «Моя податкова» надає можливість подати Декларацію для отримання податкової знижки.

Для цього:

- завантажте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay;

- ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача електронних довірчих послуг;

- у розділі «Послуги» оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

- вкажіть суму витрат відповідного виду;

- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

- підпишіть та надішліть сформовану Декларацію.

Долучайтесь та використовуйте більше зручні податкові сервіси!

Довідково: з алгоритмом дій щодо подання Декларації для отримання податкової знижки можна ознайомитись у відеоролику ДПС України «Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка)» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/10156.html).

 

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Крім того, самостійно завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, у т. ч. списки відкликаних сертифікатів, можна у розділі «Пошук сертифікатів та СВС» вебсайту Надавача за посиланням: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС» (https://ca.tax.gov.ua/certs-crls).

 

Управління податковими ризиками – важливий напрямок роботи новітньої ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Державна податкова служба України продовжує роботу над створенням сучасної системи управління податковими ризиками у межах реалізації експериментального проєкту. Це одна з ключових складових реформування податкової системи України, визначених Національною стратегією доходів.

ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати свої ресурси.

Також оновлено методики ризик-орінтованого підходу. Удосконалено методологію відбору платників із найвищими податковими ризиками – залежно від виду операцій, обраної платником податків системи оподаткування. Формується єдиний цифровий простір для сучасного податкового адміністрування.

Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування. І ДПС України активно працює над модернізацією та реінжинірингом усіх процесів. Цей напрям є ключовим для побудови сучасної, клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби, яка працює ефективно, прозоро і в партнерстві з платниками податків.

 

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань ставка військового збору становить – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом другим п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (далі – ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

Відповідно до абзацу третього п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ .

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, дохід, одержаний у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Виключення становлять суми грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби (у тому числі особам, що проходять альтернативну службу), передбаченого законом, що виплачуються з бюджету чи бюджетною установою.

Крім того, тимчасово, на період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції ООС, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (зі змінами).

 

До уваги суб’єктів ЗЕД!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) зобов’язані дотримуватись правил валютного законодавства.

У разі:

- експорту – валютна виручка має бути зарахована на рахунок в українському банку у строк, встановлений Національним банком України;

- імпорту – товари (роботи, послуги) мають бути своєчасно отриманими.

За порушення строків розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % заборгованості.

Законодавчі механізми захисту для бізнесу:

- своєчасно та в повному обсязі надавайте документи про здійснені зовнішньоекономічні операції до уповноважених банківських установ;

- отримайте висновок Мінекономіки про подовження строку розрахунків;

- звертайтеся до суду (арбітражу) з позовом щодо стягнення заборгованості з нерезидента;

- засвідчуйте наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасно завершити розрахунки в відповідних уповноважених органах.

Акцентуємо увагу, що перевірки здійснюються лише за наявності інформації про порушення валютного законодавства, отриманої від банків.

 

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

 

Коли ФОП подає податкову декларацію з плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата).

 

Які фермерські господарства отримують державну допомогу по сплаті єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 13 прим. 1.1 ст. 13 прим. 1 Закону України від 26 червня 2004 року № 1877-ІV «Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» (зі змінами та доповненнями) сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у сумі:

0,9 мінімального страхового внеску – перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску – другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску – третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску – четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску – шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску – сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску – восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до п. 42 розд. VI Бюджетного кодексу України.

Згідно з п. 13 прим. 1.3 ст. 13 прим. 1 Закону № 1877 фінансова підтримка надається зазначеному у ст. 13 прим. 1 Закону № 1877 сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску – перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску – другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску – третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску – четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску – шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску – сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску – восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 13 прим. 1 Закону № 1877, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (зі змінами).

 

Платники ПДФО – ФОПи, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця сплачувати авансовий внесок з ПДФО за кожне місце роздрібної торгівлі пальним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному цим підпунктом.

Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Авансовий внесок з ПДФО сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до цього підпункту, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим цього підпункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до цього підпункту, протягом строку, встановленого абзацом першим п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 Кодексу.

Для цілей застосування п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15 °С.

Підпунктом 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Для платників ПДФО – ФОПів, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим цього підпункту) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з ПДФО за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 Кодексу;

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності п. 177.10 ст. 177 Кодексу.

 

Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступника голови робочої групи «Офіс податкових консультантів» Тетяни Литвиненко на тему: «Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів».

Нагадуємо, що з вересня цього року в Україні розпочали роботу Офіси податкових консультантів – спеціалізовані центри при Головних управліннях ДПС та м. Київ, створені для надання кваліфікованих безоплатних усних консультацій з питань застосування податкового законодавства.

Офіс податкових консультантів – це новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс. Місія Офісу податкових консультантів – допомогти платникам у складних податкових питаннях зменшити кількість податкових спорів та штрафів та підвищити добровільну сплату податків.

Сучасна Державна податкова служба України прагне забезпечити максимально комфортне та прозоре партнерство з бізнесом та громадянами. Робота податкових консультантів демонструє новий рівень комунікації з платниками, направлений на аналіз конкретної ситуації запитувача та надання практичних роз’яснень.

Консультаційна підтримка в Офісі податкових консультантів надається з усіх ключових напрямків: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий борг тощо.

У Дніпропетровській області Офіс податкових консультантів розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн-пт з 8.30 по 17.00), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (телефон для запису (056) 374 - 31- 18). Приміщення Офісу облаштоване за сучасними стандартами доступності для забезпечення зручного та комфортного отримання податкових послуг особами з інвалідністю та маломобільними групами населення. Крім того, запроваджено послугу онлайн-сурдопереводу, завдяки чому люди з порушеннями слуху можуть отримувати податкові консультації ще зручніше та без перешкод у комунікації.

З першого дня свого відкриття Офісом податкових консультантів надано 2003 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства. Це свідчить про затребуваність платників у консультаційних послугах та значний попит на сервіс.

Більша частина запитів надходить від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань:

- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (43,7 % від загальних звернень);

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (21,3 %);

- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (23,8 %);

- виникнення та погашення податкової заборгованості (8,0 %).

Досвідчені спеціалісти Офісу податкових консультантів ГУ ДПС у Дніпропетровській області своєю роботою підтверджують, що сучасна Державна податкова служба України – це не тільки контролюючий орган, але помічник, порадник та підтримка для платників податків.

Тож у разі виникнення питань стосовно податкового законодавства запрошуємо звертатись до Офісу податкових консультантів.

 

Порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

▪ РРО вже зареєстрований;

▪ модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

▪ РРО не відповідає сфері застосування зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

▪ центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

▪ щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за ф. № 20-ОПП);

▪ суб’єкта господарювання (далі – СГ) не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

▪ СГ не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

▪ СГ або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

▪ щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

▪ у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

▪ екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

▪ СГ є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) СГ повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

 

Перетворення юридичної особи: які податкові обов’язки платника і чи чекати на перевірки

Державна податкова служба України підготувала відповіді на актуальні питання платників щодо перевірок, ПДВ, декларацій, реєстраційних дій та перенесення показників у випадку реорганізації юридичних осіб шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми підприємства).

Передусім сам факт перетворення не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки за пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України. Позапланові перевірки у випадку реорганізації проводяться, коли юридична особа припиняється, розпочато процедуру реорганізації (крім перетворення), закривається відокремлений підрозділ, порушено справу про банкрутство або подано заяву про зняття з обліку. Рішення про такі перевірки приймається лише за наявності податкових ризиків у діяльності платника.

Водночас реорганізація може враховуватися при включенні підприємства до плану-графіка планових перевірок, але не як окрема підстава, а з урахуванням рівня податкових ризиків. До плану-графіка потрапляють платники з високим, середнім або незначним ступенем ризику несплати податків. Пріоритет мають суб’єкти з найбільшими ризиками.

При перетворенні підприємства податковий номер не змінюється, а всі дані про реорганізацію контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру. Тому додатково повідомляти ДПС про перетворення не потрібно, якщо відповідні реєстраційні дії вже внесені до реєстру.

Підприємство, створене внаслідок перетворення, вважається новоствореним платником податку на прибуток і звітує за річний період, який починається з дати перетворення і триває до кінця звітного року. Правонаступник має право зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалося у підприємства, яке припиняється, з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

Щодо ПДВ: реорганізація шляхом перетворення потребує перереєстрації платника ПДВ. Платник має подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів після завершення перетворення. За результатами перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний номер платника ПДВ не змінюються. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється за самостійним рішенням контролюючого органу відповідно до статті 184 Податкового кодексу України.

Операція з реорганізації шляхом перетворення не є об’єктом оподаткування ПДВ, а сума від’ємного значення ПДВ може бути перенесена до податкового кредиту правонаступника за заявою платника та після підтвердження документальною перевіркою контролюючого органу. При цьому питання віднесення підприємства, утвореного внаслідок перетворення, до категорії «ризикових» платників ПДВ розглядається комісією регіонального рівня на загальних підставах – за критеріями ризиковості та наявною податковою інформацією.

Детальніше про окремі аспекти перетворення платників податків – за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/956751.html.

 

ЦОПи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – безбар’єрний простір для отримання податкового сервісу 

Податкова, як сервісна служба, безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання.

Центри обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечують кожному відвідувачу вільний доступ до податкового сервісу – отримання адміністративних та інших послуг.

Так, протягом жовтня 2025 року фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС забезпечено обслуговування 5 573 суб’єктів звернень та надано 5 369 адміністративних послуг. За вказаний період значна кількість відвідувачів ЦОП скористалась можливістю запису в «електронну чергу», це є просто і зручно.

З метою забезпечення комфортних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, розширення кола суб'єктів звернень, які мають можливість звернутись за отриманням послуг, фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, на постійній основі здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад та в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того, здійснюються адресні виїзди мобільного ЦОПу до платників, які відносяться до маломобільних груп населення. Протягом жовтня поточного року було забезпечено 12 виїздів мобільного ЦОПу, за результатами яких співробітниками податкової інспекції було здійснено обслуговування 982 суб’єктів звернень, з яких 135 особам надано адміністративні послуги.

Крім того, протягом жовтня місяця поточного року здійснено 16 адресних виїздів мобільного ЦОПу безпосередньо за податковою адресою суб’єкта звернень та надано 36 адміністративних послуг.

За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Дніпровської ДПІ (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників та Царичанського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 94 629 платників податків, яким надано 90 833 адміністративні послуги (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги.

Обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення здійснюється податківцями у рамках роботи мобільного ЦОПу. Так, приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів відбувається шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за попередньою домовленістю з громадянином: за десять місяців п. р. працівниками Дніпровської ДПІ, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено: 98 адресних виїздів, 252 виїзди до ЦНАПу; надано 318 адміністративних послуг.

Працівники Дніпровської ДПІ ГУ ДПС також проводять чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити актуальні питання без відвідування податкової. За десять місяців 2025 року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 350 виїздів.

Протягом січня – жовтня 2025 року співробітниками Кам’янської ДПІ ГУ ДПС (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) опрацьовано 35 309 звернень та надано 33 734 адміністративні послуги, у т. ч. 11 594 – в електронній формі.

Фахівцями Кам’янської ДПІ ГУ ДПС, які взяли участь у роботі мобільного ЦОПу. За десять місяців 2025 року здійснено 52 виїзди та надано 81 адміністративну послугу платникам податків.

Крім того, за період з січня по жовтень 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 148 чергувань в ЦНАПах Кам’янського району, під час яких надано 2 566 адміністративних та інших послуг.

На Нікопольщині для зручності платників працюють два ЦОПи (ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ). При візиті до ЦОПів ДПІ кожен відвідувач отримує турботливий супровід та кваліфіковану допомогу у вирішенні його питань. За період з 01.01.2025 до 31.10.2025 ЦОП ДПІ надано 16 675 адміністративних послуг, у тому числі 5 580 – в електронній формі.

Під час роботи мобільного ЦОПу працівниками Нікопольської ДПІ здійснено 40 виїздів та надано суб’єктам звернень 49 адміністративних послуг.

Крім того, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо чергувань працівників Нікопольської ДПІ у ЦНАПах. За звітний період фахівцями Нікопльської ДПІ у рамках роботи мобільного ЦОПу здійснено 63 виїзди, прийнято 2 281 відвідувач та надано 1 520 адміністративних та 407 інших послуг, а також 1 492 консультації.

За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Самарівської ДПІ (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 14 735 платників, яким надано 13 877 адміністративних послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу (з 01.01.2025 по 31.10.2025) фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 26 адресних виїзди та надано 50 адміністративних послуг.

За 10 місяців поточного року фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 68 виїздів до ЦНАПів територіальних громад. В ході чергування за отриманням послуг та роз’яснень до податківців звернулось 1 402 суб’єкта господарювання, яким надано 1 162 послуги.

За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Павлоградської ДПІ ГУ ДПС за отриманням адміністративних послуг звернулось 15 407 платників податків, яким надано 14 680 адміністративних послуг.

Крім того, за 10 місяців 2025 року працівниками Павлоградської ДПІ здійснено в рамках роботи мобільного ЦОПу: 9 адресних виїздів, 86 виїздів до ЦНАПів; надано 215 адміністративних послуг.

Відповідно до графіка до ЦНАПів територіальних громад здійснюються виїзди працівників Павлоградської ДПІ ГУ ДПС. За 10 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ здійснено 95 виїздів.

Протягом січня – жовтня 2025 року до ЦОПів Синельниківської ДПІ (Петропавлівського сектору обслуговування платників, Покровського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 23 575 платника податків, яким надано 22 508 адміністративних послуг (безврахування інших послуг).

Фахівцями Синельниківської ДПІ протягом 10 місяців 2025 року працівниками Синельниківської ДПІ здійснено 87 адресних виїздів мобільного ЦОПу, 26 виїздів ЦОПу до територіальних громад та надано 1 584 адміністративні послуги. За десять місяців поточного року фахівцями Синельниківської ДПІ здійснено 224 виїзди.

В приміщеннях ЦОПів ГУ ДПС на інформаційних стендах, у зручних для огляду місцях, розташовано інформаційний матеріал з актуальною податковою тематикою.

Слід зазначити, що для забезпечення реалізації принципу безбар'єрності податкових послуг та з метою створення середовища, де кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу ГУ ДПС з Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства глухих укладено Договір «Про надання послуг перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови)» від 19.09.2025 року №11-1-2025.

Відповідно до договору особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв'язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7», що створить атмосферу довіри та поваги ефективної взаємодії між державою та платниками податків.

Безбар’єрність – це, коли люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до всіх сфер суспільного життя. В ЦОПах державних податкових інспекцій ГУ ДПС обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми здійснюється поза чергою. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки з розмальовками, іграми та забавками для дітей.

Сьогодні комунікації податківців з громадськістю, бізнесом та громадянами відбуваються за принципами доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності. Особлива увага приділяється інформаційному та цифровому напрямку безбар’єрності – це отримання адміністративних послуг платниками податків та доступності онлайн сервісів ДПС, зокрема, таких як «Електронний кабінет» та мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС.

Сервіси податкової служби направлені на допомогу кожному і забезпечення умов для створення інклюзивного середовища – пріоритет у роботі податкової служби.

 

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 (зі змінами) (далі – платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

 

Право на податкову знижку: способи подачі податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.

Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

 

До уваги суб’єктів господарювання, які виплачують доходи ФОПам, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).

Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

 

Податкова знижка за навчання: які необхідно подати документи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський район) нагадує, що громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.

Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Витрати, які включаються до податкової знижки

Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати?

Подати річну Декларацію по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається по 31 грудня (включно) 2025 року.

Які документи необхідно додати до Декларації?

- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка реєстрації місця проживання (прописки) – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію на отримання податкової знижки);

- копію договору з навчальним закладом;

- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, якщо сплата була за чоловіка (дружину);

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (того, хто подає Декларацію на отримання податкової знижки);

- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;

- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).

У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.

Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.

Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати Декларацію?

Скористатися одним із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- через Електронний кабінет.

 

Чи сплачує земельний податок власник земельних ділянок (землекористувач) юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що згідно з п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення діяльності.

Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є:

ліквідація юридичної особи;

смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;

скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п. 37.3 ст. 37 ПКУ).

Оскільки звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.

При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, в тому числі земельний податок, не нараховується та не сплачується з урахуванням норм розд. ХІІ та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 

Закон України № 4536: учасники бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на податкову знижку за витратами у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).

Так, відповідно до внесених змін Законом № 4536 до п.п. 166.3.9 п. 166.3ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки включаються сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який має статус зокрема, учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Норма набере чинності з 01.10.2025.

Нагадуємо, що платник ПДФО має право скористатися зазначеною в п.п. 166.3.9 п. 166.3ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОПи на загальній системі оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Порядок оподаткування доходів, отриманих ФОПом на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ФОПи подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з ПДФО (п. 177.5 ст. 177 ПКУ)

Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Оскільки сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розділом IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОПа на загальній системі оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то такий ФОП також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з ПДФО.

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський район) нагадує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

 

Звернутися до Контакт-центру ДПС стало ще простіше: запрацювали додаткові телефонні номери

Державна податкова служба України запровадила додаткові номери телефону Контакт-центру у мережах Vodafone, Київстар та lifecell. Тепер отримати консультаційні послуги стало ще швидше та зручніше:

0 500 501 007 – для абонентів Vodafone;

0 770 501 007 – для абонентів Київстар;

0 730 501 007 – для абонентів lifecell.

Абоненти можуть телефонувати без додаткових витрат, використовуючи внутрішньомережеві пакети своїх операторів. Особливо це зручно у віддалених громадах, де фіксовані телефони майже не використовуються.

Нагадуємо: як і раніше працює:

0 800 501 007 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку.

Застосування нових телефонних ліній дозволяє рівномірно розподіляти потоки дзвінків, що зменшує кількість «зайнято» та забезпечує стабільну роботу черги.

Обирайте оптимальний спосіб. Наші фахівці готові допомогти. У Контакт-центрі ви можете:

-отримати роз’яснення щодо застосування податкового законодавства;

- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;

- записатися до Електронної черги для відвідування ЦОП;

- подати звернення або пропозиції.

ДПС продовжує розвивати сучасні канали комунікації, щоб зробити спілкування з податковою доступним, оперативним і комфортним для кожного.

Цінуємо вашу довіру. Після звернення ви можете залишити фідбек щодо якості отриманої допомоги – це допомагає нам ставати кращими.

 

Про право на податкову знижку за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Отже, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

 

Податкова Дніпропетровщини: безбар’єрна комунікація з повагою до потреб кожного

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, аби побудувати безперешкодну комунікацію для якісного обслуговування платників податків.

Одним з важливих кроків у цій системній роботі стало запровадження з вересня цього року в центрах обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС послуги сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху.

Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».

Для того, щоб скористатися послугою платник має повідомити фахівця ЦОП про потребу у сурдоперекладачі. Спеціаліст забезпечить відеозв’язок із професійним перекладачем з УТОГ, який супроводжуватиме діалог у реальному часі і забезпечить двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки.

Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні звітності та наданні інших адміністративних послуг.

Таким чином, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу з урахуванням своїх індивідуальних потреб, що забезпечує реалізацію принципу безбар’єрності податкових послуг.

Запровадження послуги перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це не лише технічне удосконалення, а й важливий крок до побудови інклюзивного суспільства.

 

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 08.10.2025 № 1460/44866(далі – наказ № 494).

Наказом № 494 внесено зміни до Поряду формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.20214 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок). Основними з яких є:

1.У тексті Порядку та його додатках відповідно виключено посилання на категорії фізичних осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та залишено посилання на підпункт 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

2. Порядок доповнено новими положеннями, відповідно до яких фізична особа – благодійник,яка включена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації(далі – Реєстр), може отримувати про себе дані з Реєстру в електронній формі у вигляді витягу на надісланий нею запит про отримання витягу (далі-запит).

Пунктами 2.2. та 2.5 розділу ІІ Порядку зі змінами внесеними наказом № 494 передбачено,що фізична особа-благодійник має право в електронній формі через Електронний кабінет або за допомогою електронних комунікацій надіслати до ДПС запит (електронна форма F1320601). Витяг формується засобами Інформаційно-комунікаційних систем ДПС і надсилається фізичній особа-благодійнику автоматично за допомогою електронних комунікацій в електронній формі та розміщується в Електронному кабінеті.

 

Щодо статусу юридичної особи як платника єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 10, який визначає окремі особливості застосування положень п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4, п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ (щодо наявності податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року), п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва у податковому (звітному) році, яка становить менш як 75 відс.) та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ (щодо виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків).

Пунктом 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що на період з 01 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, положення п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ застосовуються виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.

Для цілей, визначених п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків (п.п. 10.1 п. 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 10.2 п. 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі ДПС 23.05.2023 за посиланням: Головна/Прес-центр/Новини/До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)! (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/678890.html) Законом № 3050-IX визначено умови, які дають право набути / підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у разі, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва є меншою 75 відс., але дорівнює або перевищує 50 відсотків.

Так, набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи мають право суб’єкти господарювання, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 50 відс. (включно), за умови, якщо у таких платників не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

 

Ким засвідчується довіреність на проведення реєстрації/внесення змін у ДРФО та отримання картки платника податків, якщо у нотаріуса не можливо її засвідчити?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) (п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розділу IX Положення № 822).

Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII / п. 1 розд. IX Положення № 822).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Стосовно посадових і службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Згідно з п. 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (зі змінами), (далі – Порядок № 419), посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі – заповіти і довіреності), відповідно до ст.ст. 245 і 1252 Цивільного кодексу України та ст. 40 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (зі змінами та доповненнями), мають право такі посадові, службові особи:

уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування – довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;

начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах.

Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а також Порядком № 419.

 

Дніпропетровщина лідер по надходженнях до держбюджету рентної плати за воду

На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) приділили увагу актуальним питанням та особливостям адміністрування рентної плати за спеціальне використання води та за користування надрами за видобування підземної води.

Наша область займає перше місце серед регіонів країни по надходженнях рентної плати за воду. У січні – жовтні цього року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло майже 69 млн грн рентної плати за використання води, це на понад 11,8 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року.

Найвагоміші платники з рентної плати за спеціальне використання води у Дніпропетровській області за сумами надходжень – виробники енергії та тепла, комунальні підприємства з водопостачання.

Учасникам заходу нагадали, що рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів. Первинні водокористувачі, які видобувають воду зі свердловин, сплачують два види ренти: за воду і за користування надрами, оскільки підземна вода належить до корисних копалин (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України та ст. 23 Кодексу України про надра).

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі відповідного дозволу.

Фахівці ГУ ДПС зазначили, що у випадку відсутності дозволу на спеціальне водокористування або необхідність змін щодо встановлених лімітів забору чи використання води, необхідно його отримати.

Увагу учасників звернули на строки діючих дозволів на спеціальне водокористування, які автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Діалог став черговим кроком у системній роботі ГУ ДПС та спрямований на обізнаність платників у законодавстві.

 

До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), – юридичні особи, які є власниками нерухомого майна, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов’язання за звітний рік з Податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Підпунктами 14.1.175, 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо платник не сплатив суми податку, задекларовані в податковій декларації, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення раніше нарахованих сум згідно з нормами п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон), внесені зміни до ПКУ, зокрема в частині адміністрування Податку.

Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується Податок за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти нерухомості, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, юридичними особами-власниками об’єктів нерухомості Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеному наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік).

Для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки: території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку), території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку), та тимчасово окуповані Російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку).

При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, поширення дії п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485).

З огляду на вищевикладене платникам Податку:

які до дати набрання чинності Законом (06.05.2023) відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, визначених п. 2 розд. І Переліку, або територіях тимчасово окупованих російською федерацією, визначених розд. ІІ Переліку, які до дати набрання чинності Постановою № 485 (03.05.2024) задекларували за 2024 рік податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених п. 3 розд. І Переліку, надано право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період, починаючи з 01.05.2024, шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Відповідно до норм ПКУ пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до п. 129.9 ст. 129 ПКУ (згідно з п.п. 129.9.7 п. 129.9 ст. 129 ПКУ, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану).

Отже, до платників Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за об’єкти нерухомості за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, з метою зменшення відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податкових зобов’язань з Податку, не застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій (п. 124.1 ст. 124 ПКУ) та пені (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

 

Дохід, отриманий ФОПом на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України I (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Нарахування,утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.

Нарахування,утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ становить - 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.

При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.

 

Чи має право платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Поняття терміну «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦКУ).

Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів / послуг.

Також п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ст. 102 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено ст. 200 ПКУ, та показників податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

 

До уваги резидентів Дія Сіті!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.

Заголовна частина Розрахунку передбачає рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» зазначаються відповідні ознаки платника податків, а саме:

091 – роботодавець, якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;

092 – бюджетна установа;

093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;

094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю;

095 – резидент Дія Сіті.

Враховуючи вищевикладене, платник, який набув статус резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) в середині місяця заповнює рядок «095» (проставляє позначку «Х») заголовної частини Розрахунку починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

 

Київ, Дніпропетровщина та Одещина очолили рейтинг надходжень транспортного податку

Протягом січня – жовтня 2025 року до місцевих бюджетів сплачено 200,4 млн грн транспортного податку. Це на 2,6 % (або +5,1 млн грн) більше відповідного періоду минулого року.

Фізичні особи перерахували 97,8 млн грн, юридичні – 102,6 млн грн.

Найбільші суми отримали бюджети:

Києва – 60,2 млн грн,

Дніпропетровщини – 18,9 млн грн,

Одещини – 15,8 млн грн,

Київщини – 14,6 млн гривень.

Транспортний податок – це річний податок, який сплачують власники окремих категорій легкових автомобілів. Його надходження спрямовуються до місцевих бюджетів і використовуються громадами для фінансування місцевих потреб: ремонт доріг, освітлення вулиць, благоустрій, громадська інфраструктура.

Платниками є власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років, та середньоринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат (у 2025 році – це 3 млн грн).

Перелік автомобілів щороку формує Мінекономіки та публікує на своєму офіційному сайті. Наразі до нього включено 1362 моделі легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2025 році.

Це такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota та інші.

Річна ставка податку фіксована – 25 000 грн за кожен автомобіль.

Фізичні особи отримують податкове повідомлення-рішення від ДПС та повинні сплатити податок протягом 60 днів з дня його отримання.

Юридичні особи самостійно обчислюють податок і сплачують його щокварталу рівними частинами.

Сплатити податок можна:

- через Електронний кабінет платника (розділ «Стан розрахунків з бюджетом»);

- у мобільному застосунку ДПС «Моя податкова»;

- через інтернет-банкінг або у будь-якому банку за реквізитами, зазначеними в повідомленні-рішенні.

 

Внутрішньо переміщені особи: облік та оподаткування

Тема внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – надважлива

Через російську агресію українці вимушені виїжджати з рідних міст та сіл до більш безпечніших регіонів.

Це спричинило масштабну міграцію людей, які потребують допомоги з житлом, роботою, освітою, медициною та психологічною підтримкою.

Тож, тема ВПО наразі є значущою у зв’язку з такими основними факторами:

- соціальна інтеграція: люди змушені були залишити свої домівки і мають адаптуватися до нового життя, що потребує значних зусиль для пошуку житла, роботи, налагодження побуту та соціальних зв'язків;

- економічні виклики: багато ВПО стикаються з безробіттям або низькокваліфікованою, низькооплачуваною роботою, що робить їх вразливими;

- потреба у базових послугах: важливим є забезпечення доступу до якісної освіти, медицини та житла, що є першочерговою потребою для інтеграції;

- психологічна підтримка: багато ВПО пережили травму, втрату, тому їм потрібна психологічна допомога для адаптації до нових умов та подолання наслідків минулого;

- правовий статус та захист: ВПО мають право на соціальні виплати, доступ до медичного обслуговування, права на освіту та інші соціальні послуги. Важливим є забезпечення їхніх прав і свобод та надання юридичної допомоги;

- підтримка приймаючих громад: допомога ВПО також потребує підтримки з боку громад, які їх приймають. Це включає компенсацію витрат на комунальні послуги та інші заходи для інтеграції переселенців;

- вплив на економіку: держава та громади працюють над заходами для самозабезпечення ВПО та розвитку економіки, щоб зменшити навантаження на бюджет та створити нові можливості для працевлаштування.

Про статус внутрішньо переміщених осіб

ВПО – це усі, хто покинув домівки через вторгнення ворога та перемістився у межах держави.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Закон України № 1706) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (п. 1 ст. 1 Законом України № 1706).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується «Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» (Довідка), що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України № 1706 (п. 2 ст. 4 Закону України № 1706).

Така Довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Довідково:

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (із змінами) (далі – Постанова № 509).

ВПО: особливості податкового обліку

Податковий облік ВПО має певні характерні риси, що пов’язані зі зміною місця проживання та наявністю спеціального статусу.

Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Отже, фізичні особи – платники податків, які є ВПО, мають визначити свою податкову адресу та у зв’язку із змінами даних, які вносяться до «Облікової картки фізичної особи – платника податків» або «Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків» і мають відмітку у паспорті, повинні протягом місяця з дня виникнення таких змін подати до контролюючого органу:

- «Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків» за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) або «Заяву про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта» за формою № 5ДРП (Заява за ф. № 5ДРП) відповідно;

- документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Ці документи у разі зміни місцезнаходження надаються ВПО до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту ВПО і взяття на облік ВПО така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої Постановою № 509.

Контролюючий орган вносить зміни до облікових даних платника податків протягом трьох робочих днів з наступного дня після подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР або Заяви за ф. № 5ДРП.

Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у ДРФО, видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

Довідково:

Заява за ф. № 5ДР затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174) «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» із змінами (далі – Наказ № 822) (додаток 12 до Положення).

Заява за ф. № 5ДРП затверджена Наказом № 822 (додаток 13 до Положення).

ВПО – ФОПи: податковий облік

Для ВПО – фізичних осіб – підприємців (ФОП) податковий облік здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (Закон України № 755).

Для державної реєстрації фізичної особи – підприємця або внесення змін платнику необхідно звернутись до органів державної реєстрації щодо надання відповідних документів для внесення відомостей про державну реєстрацію підприємницької діяльності або щодо державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу – підприємця.

Взяття на облік ФОП за основним місцем обліку або внесення змін про нього проводиться контролюючим органом у день отримання відомостей про державну реєстрацію ФОПа та здійснюється датою внесення інформації до баз даних Державної податкової служби України за номером, що відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора у журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік платників податків.

Після чого вносяться зміни щодо місця проживання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Зареєструватися ФОПом або внести зміни щодо ФОПа також можливо, скориставшись порталом «ДІЯ». У такому разі подання будь-яких документів не передбачено.

Відповідно до частини 8 статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням, сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

 

Релокований бізнес – підтримка держави і громад

Під час війни багато платників податків – суб’єктів господарювання (СГ) приймають рішення про переміщення виробничих потужностей у безпечніші регіони для збереження своїх активів та продовження діяльності. Дніпропетровська область стала одним з ключових хабів переміщеного підприємництва.

Релокація – один з головних механізмів виживання бізнесу в умовах війни. Податкова служба у межах своєї компетенції активно підтримує програми з релокації бізнесу. Адже вимушено переміщені компанії забезпечують життєдіяльність економіки та є опорою для економічного відновлення країни.

На Дніпропетровщину з початку повномасштабного російського вторгнення (з 24.02.2022 по 01.11.2025) перемістилося майже 3,4 тисячі (3 388 СГ) суб’єктів господарювання з небезпечних регіонів – АРК Крим, Луганської, Донецької, Харківської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Сумської, Чернігівської областей.

Маємо наступну динаміку зміни адреси суб’єктів господарювання за період з 2022 – 2025 рік:

Період зміни адреси	2022рік	2023рік	2024 рік	Січень – жовтень 2025 року	Усього СГ
Кількість ФОПів	430	590	598	684	2 302
Кількість юридичних осіб	252	255	222	357	1 086
Усього СГ	682	845	820	1 041	3 388

ВПО: податкові пільги

Податковим законодавством України не передбачено пільги щодо оподаткування доходу ВПО.

ВПО, як і інші громадяни, сплачують податки на загальних підставах. Оподаткування залежить від статусу ВПО, наприклад, найманий працівник, ФОП.

Якщо ВПО є ФОПом, то оподаткування доходів залежить від обраної системи оподаткування, обліку та звітності, а саме:

- загальної

- чи спрощеної та групи платників єдиного податку.

Так, доходи ВПО у вигляді заробітної плати, як найманого працівника, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) сплачує роботодавець, перелік яких визначено пунктом 1) частини 1 статті 4 розділу II Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон України № 2464).

ВПО: право на податкову знижку на суму коштів, сплачених за оренду житла

ВПО стикаються з численними викликами, серед яких житлове питання посідає чи не найважливіше місце.

Оренда житла для внутрішньо переміщених осіб є критично важливою для забезпечення житлом.

На суму коштів у вигляді орендної плати за житло, фактично сплачених платником податку, який має статус ВПО, ПКУ, за певних умов, передбачено право на податкову знижку.

Податкова знижка – це реальна можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок).

Отже, це не пільга, а право.

Право на податкову знижку згідно зі статтею 166 ПКУ мають фізичні особи – резиденти, які:

- не є суб’єктами господарювання;

- отримують доходи у вигляді заробітної плати, з яких утримано ПДФО;

- саме у звітному році фактично понесли певні витрати, визначені ПКУ, і які мають документальне підтвердження (це, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії відповідних договорів, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)).

Таким чином, фізособа – платник ПДФО, яка має статус ВПО, може отримати податкову знижку на суму коштів, фактично сплачених нею протягом звітного року, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Платник податку – ВПО має право скористатися такою податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього. Право на отримання податкової знижки на наступні податкові роки не переноситься.

Розглянемо приклад

Фізична особа – ВПО працює менеджером у логістичній компанії з офіційною зарплатою 25 000 грн на місяць. Його дохід за 2024 рік склав 300 000 грн, з якого сплачено 54 000 грн ПДФО (18 %).

За оренду квартири фактично сплачено 12 000 грн на місяць, тобто 144 000 грн за 2024 рік.

Витрати на оренду житла у розмірі 144 000 грн не перевищують ліміт у 213 000 грн, а саме: 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2024 (30 × 7 100 грн = 213 000 грн), що дозволяє отримати податкову знижку.

Податкова знижка складає 25 920 грн (144 000 грн × 18 % = 25 920 грн).

Тож, ВПО має можливість повернути від держави частину сплаченого ПДФО у розмірі 25 920 грн за витратами, понесеними у 2024 році на оренду квартири.

Увага!

Щоб отримати податкову знижку, ВПО має обов’язково укласти офіційний договір оренди житла.

А також мати та зберігати квитанції чи банківські виписки про оплату оренди.

По 31.12.2025 включно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, податкову декларацію про майновий стан і доходи разом із договором оренди.

Звертаємо увагу, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного оподатковуваного доходу платника ПДФО (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Довідково: З 01.01.2024 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 7 100 грн (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Офіс податкових консультацій – центр для надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій

Для отримання консультацій та інформаційних послуг ВПО можуть звернутись, зокрема, до Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс).

Офіс працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.

Прийом відвідувачів здійснюється:

♦ без попереднього запису – у години вільного прийому за режимом роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

субота і неділя – вихідні дні;

♦ за попереднім записом – у зручний для відвідувача час, номер телефону для запису (056) 374 31 18.

Для безпеки платників та співробітників податкової під час сигналу повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

 

 

«Податкові інспектори без кордонів»: Україна посилює контроль за трансфертним ціноутворенням

Україна посилює контроль за трансфертним ціноутворенням, вивчаючи найкращі міжнародні практики у межах програми «Податкові інспектори без кордонів» (TIWB).

Тренінг TIWB за участі представників ДПС був присвячений аналізу класичних механізмів виведення прибутку з України – через роялті, відсотки або внутрішньогрупові послуги.

Значна увага була зосереджена на зворотному процесі: поверненні економічної цінності, створеної українськими фахівцями, коли бізнес міжнародних груп розширюється за кордон, але ґрунтується на українських ідеях, розробках, нематеріальних активах, операційних моделях, програмному забезпеченні та управлінських концепціях.

Українська сторона представила практичні кейси, які демонструють право України на частку прибутку в міжнародних групах, коли основна економічна цінність бізнесу створена саме в нашій державі. Йдеться про можливість застосування франчайзингових моделей, роялті, оплати ноу-хау та інших форм компенсації за використання результатів інтелектуальної праці українських спеціалістів.

Навчання об’єднало експертів HM Revenue & Customs (Велика Британія), Податкової адміністрації Франції та Податкового агентства Швеції. Міжнародні фахівці представили сучасні інструменти аналізу створення вартості у транснаціональних групах, методики оцінки нематеріальних активів та практичні підходи до протидії переміщенню прибутку.

Участь нашої держави в програмі TIWB вже дала практичні результати. Міжнародні експерти підтвердили низку ризиків у контрольованих операціях, ідентифікованих українською стороною. Це стало підставою для самостійних коригувань цін контрольованих операцій та податкових зобов’язань з боку платників податків. Ці коригування були здійснені після доведення невідповідності умов операцій принципу «витягнутої руки», у тому числі на основі підходів та рекомендацій, напрацьованих у ході співпраці з TIWB.

У ситуаціях, коли рекомендації не були враховані, ДПС розпочала документальні перевірки – їх результати також оформлюватимуться за участю фахівців TIWB для забезпечення максимальної прозорості та обґрунтованості.

Залучення ДПС до програми TIWB системно підсилює інституційну спроможність Служби, сприяє впровадженню сучасних міжнародних стандартів та забезпечує справедливий розподіл податкової бази на користь України – там, де насправді створюється реальна економічна цінність.

 

Сервіси Електронного кабінету: зручне і безпечне ведення обліку платежів

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на зустрічі з платниками податків обговорили можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) – головного інструменту цифрової взаємодії платників з податковою, у тому числі у процесі ведення обліку платежів. Діалог відбувся в онлайн форматі.

Податківці звернули увагу учасників інформаційної сесії, що сьогодні через Е-кабінет можна отримати 130 електронних послуг, які постійно удосконалюються. Сервісом можна безкоштовно скористатися у режимі реального часу 24/7/365 як з персональних комп’ютерів, так і зі смарт-пристроїв.

Е-кабінет надає можливість отримувати необхідну інформацію, подавати звітність, реєструвати/коригувати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних, проводити звірки, надсилати листи та запити. Окрім того, можна отримувати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі, сплачувати податки тощо.

Під час зустрічі фахівці ГУ ДПС детально обговорили використання Е-кабінету у частині проведення звірки розрахунків з бюджетами та управління помилково та/або надміру сплаченими сумами.

Окремо зупинилися на сервісі Е-повідомлення та інших послугах, які роблять зручнішими процеси ведення обліку платежів.

У ході діалогу податківці відповіли на запитання учасників заходу та наголосили, що Електронний кабінет – це сучасний захищений, персоналізований і безпечний інструмент цифрової взаємодії, найпростіший і найзрозуміліший у використанні.

Інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, а також відповіді на популярні запитання розміщено за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Податкова служба сьогодні – це мінімум втручання і максимум прозорості та підтримки.

 

Дніпропетровщина: відкритий діалог податківців з платниками податків забезпечує ефективну взаємодію

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з бізнесом і громадськістю спрямовані на досягнення вищезазначеної мети і робота у цьому напрямку проводиться систематично.

На минулому тижні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) спілкувались з платниками під час проведення зустрічей, семінарів, засідань «круглих столів» та чергування в ЦНАПах Дніпропетровської області.

На засіданнях «круглих столів» з суб’єктами господарювання м. Нікополь, м. Жовті Води, м. Синельникове, сел. Солоне та с. Вербки йшлося про новації і важливі норми податкового законодавства та сервісне обслуговування платників. Зокрема, увагу приділили питанням нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю і транспортного податку. Розглянули особливості отримання права на податкову знижку внутрішньо переміщеними особами: зробити це просто та зручно можна за допомогою сучасних електронних сервісів ДПС України.

Крім того, основні засади та принципи безбар’єрності податкової служби – важлива тематика для обговорення. Так, платникам повідомили, що у межах співпраці між ГУ ДПС та Дніпропетровською обласною організацією УТОГ у ЦОПах ГУ ДПС з жовтня цього року особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги сурдоперекладу шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».

Підприємцям також нагадали, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька комунікаційної податкової платформи (dp.ikc@tax.gov.ua), на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись з податковими питаннями.

Офіційне оформлення трудових відносин – одне з питань порядку денного засідань «круглих столів». Зупинились на особливостях і правилах оформлення неповнолітніх працівників та осіб, які мають дітей.

На семінарах, організованих для представників бізнесу м. Дніпро, м. Кривий Ріг, м. Верхньодніпровськ, м. Покров, сел. Петропавлівка та сел. Магдалинівка податківці детально зупинились на питаннях звільнення від податкових зобов'язань для ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби. Звернули увагу, що для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та/або членам їхніх родин у ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній».

Платникам також розповіли про листування з податковою службою дистанційно через Електронний кабінет – головний інструмент цифрової взаємодії з контролюючими органами. Акцентували, що заяву про бажання отримувати кореспонденцію через Електронний кабінет можна відправити у кілька кроків.

Крім цього, учасників заходів поінформовано про новий комунікаційний ресурс податкової служби – Офіс податкових консультантів, мету його створення та головні принципи роботи.

На минулотижневих зустрічах, проведених у м. Дніпро з бізнесом і молоддю, говорили про Національну стратегію доходів до 2030 року (НСД) та переваги системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) у Державній податковій службі України. Зупинились на стратегічних цілях НСД та основних ризиках, які призводять до втрати доходів бюджетів. Звернули увагу, що експериментальний проєкт щодо управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) у Державній податковій службі України – це сприяння дотриманню платниками податків своїх податкових обов’язків.

На онлайн зустрічі з учнями Дніпровського ліцею № 7 Дніпровської міської ради податківці також повідомили хлопцям і дівчатам про механізм отримання податкової знижки, якою можуть скористатися громадяни для часткового повернення сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Податківці наголосили, що податкова знижка – це ефективний спосіб підтримки молоді, зокрема, студентів і молодих спеціалістів, які інвестують у власну освіту чи розвиток.

Податкова – це сервіс. Створити комфортні умови, забезпечити доступність послуг – податківці активно працюють в цьому напрямку. Мобільний ЦОП ГУ ДПС – один з інструментів для створення безбар’єрного простору.

З метою ефективності надання адміністративних послуг і сервісів юридичним та фізичним особами, у тому числі особами з обмеженими фізичними можливостями та іншими особливими потребами, у рамках роботи мобільного ЦОПу:

фахівці Жовтоводського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС здійснили виїзд до ЦНАПів Вишнівської селищної територіальної громади (с. Вишневе) та Жовтоводської міської ради (м. Жовті Води); працівники Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС відвідали ЦНАП Вільногірської міської ради (м. Вільногірськ); податківці Нікопольської ДПІ ГУ ДПС провели чергування у ЦНАПах міських рад Нікопольської (м. Нікополь) і Марганецької (м. Марганець), а також Покровської сільської ради (с. Покровське).

Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу суб’єктам звернень надавались адміністративні та інші послуги, зокрема,

- приймались заяви: про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР); щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР); на застосування пільг зі сплати земельного податку (пенсіонер за віком); на звірку даних щодо сплати податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- надавались: практична допомога щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи; усні консультації з питань земельного податку, МПЗ та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тощо.

Сьогодні бізнес на Дніпропетровщині продовжує працювати і фінансово підтримувати економіку. Комунікації податкової служби з представниками підприємницької діяльності і системна роз’яснювальна робота – це максимальна інформаційна та практична податкова допомога платникам. І, попри непрості умови, результат такої взаємодії – забезпечення позитивної динаміки надходжень до бюджетів.

 

Підстави для проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Функції контролюючих органів визначені ст. 19 прим. 1 ПКУ.

Зокрема, п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

 

Чи підлягають маркуванню МАП одноразові електронні сигарети?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) електронна сигарета – виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.

Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.

 

Про розміри ставок, які встановлені для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

 

Неведення/неналежне ведення обліку доходів і витрат фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує., що відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядок її ведення (далі – Порядок № 261) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 261 встановлено, що Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

Згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат за Типовою формою в паперовому та/або електронному вигляді, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, притягується до адміністративної відповідальності.

 

Відшкодування ПДВ: у які строки проводяться документальні перевірки юридичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що проведення документальних перевірок щодо законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) для юридичних осіб здійснюється у такі строки:

- 10 робочих днів – строк проведення документальної перевірки платників податків, зазначених у підпункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ((абз. б) п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- перевірки інших платників податків – протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а у разі її надання після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган проводить документальну перевірку платника згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Акцентуємо увагу, що відповідно до п.п. 69.2² п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться лише за умови наявності безпечних умов, зокрема:

- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

 

Що є базою оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

 

Безбар’єрніcть - простір довіри

З повагою до потреб кожного податкова служба Дніпропетровщини вдосконалює комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.

У податковій службі безбар’єрність та інклюзія – це:

доступність приміщень для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;

запровадження послуги сурдоперекладу у ЦОПах для людей з порушенням слуху;

адаптовані онлайн-сервіси для людей з порушенням зору;

мобільний ЦОП – адміністративні послуги навіть у найвіддаленіших громадах;

уважне і ввічливе ставлення до кожного платника.

 

Що є базою оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

 

Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на іншу групу сплати єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

 

Тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання становить 24 години: порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

 

Трудові відносини: інформація для роботодавця при оформленні неповнолітньої особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Оформлення трудових відносин з неповнолітніми працівниками має здійснюватися відповідно до законодавства, зокрема й з урахуванням податкових вимог.

Так, відповідно до чинного законодавства, після видання наказу про прийняття на роботу неповнолітнього працівника до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (фактичного виконання працівником трудових обов’язків), роботодавець зобов’язаний повідомити про це Державну податкову службу України за встановленою формою.

Трудовий договір із неповнолітнім працівником укладається у письмовій формі.

Повідомлення подається в електронному або паперовому вигляді разом з копією в електронній формі, а дані про працівника вносяться до Реєстру застрахованих осіб.

Інформацію про працівника, який не досяг 18-річного віку, необхідно окремо фіксувати в Журналі обліку працівників, обов’язково із зазначенням дати народження.

Доходи, отримані неповнолітніми в межах трудових відносин, оподатковуються на загальних підставах. У той же час, у разі наявності підстав та дотримання умов, працівники до 18 років можуть мати право на податкову соціальну пільгу відповідно до статті 169 Податкового кодексу України.

Акцентуємо, що задекларована праця не лише гарантує соціальний захист працівника, а й забезпечує надходження до бюджетів за рахунок сплати податків і зборів та єдиного внеску. Порушення порядку оформлення трудових відносин із неповнолітніми може спричинити адміністративну відповідальність для роботодавця.

Звертаємо увагу, що неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Зокрема, підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, та на інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Важливо: у неповнолітнього працівника не повинно бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку.

Отже, оформлення неповнолітнього працівника – це не лише кадрове питання. Дотримання усіх етапів – є запорукою прозорої діяльності підприємства та правового захисту молодих працівників.

 

Чи сплачує ФОП ПДВ із суми утриманої комісії за користування платіжними системами?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з виконання платіжних операцій, відповідно до пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України, є місце реєстрації їх постачальника.

Таким чином, якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, надаються ФОПу резидентами – надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, то місцем постачання таких послуг є митна територія України. При цьому операції з постачання таких послуг згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій надаються ФОПу нерезидентами, то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території і такі операції також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже ФОПу при придбанні послуг у надавачів платіжних послуг, операторів платіжних систем нараховувати та сплачувати ПДВ за такими операціями не потрібно, незалежно від того, постачальник таких послуг є резидентом, чи нерезидентом.

 

Закон України № 3817: нові вимоги до щомісячних зарплат та загального місячного оподатковуваного доходу

Законом України № 4536 внесені зміни до Закону України № 3817.

Відповідно до нововведень до ст. 42 Закону України № 3817 суб’єкти господарювання (СГ), які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі:

- алкогольними напоями,

- або сидром та перрі (без додавання спирту),

- або тютюновими виробами,

- або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,

- або пальним,

повинні забезпечити працівникам середню місячну зарплату не нижче за дві мінімальні зарплати або півтори мінімальної зарплати – при дотриманні певних умов.

Мінімальний розмір нарахованої середньої щомісячної зарплати для таких суб’єктів господарювання має становити:

► не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати*, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – це не менше 16 000 грн (2 х 8 000 грн));

► не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – це не менше 12 000 грн (1,5 х 8 000 грн)) при одночасному дотриманні таких умов для усіх місць роздрібної торгівлі (місць роздрібної торгівлі пальним):

- їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, має становити не менше:

► 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при одночасному дотриманні таких умов для усіх місць роздрібної торгівлі:

- їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;

► 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для ФОПів, у яких місця роздрібної торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.

Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.

Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:

- розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої СГ, розміру, визначеному частиною 13 статті 42 Закону України № 3817;

- розміру загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною 14 статті 42 Закону України № 3817.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу СГ здійснюється за період, після набрання чинності Законом № 4536, тобто з 01.10.2025 або з дати отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами у разі отримання відповідної ліцензії після 01.10.2025.

Довідково

1. Закон України № 4536 – Закон України від 16 липня 2025 № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Закон України № 4536 набрав чинності з 01.10.2025, крім деяких його положень.

2. Закон України № 3817 – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами).

3. Закон України № 4059 – Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (із змінами).

4. *Статтею 8 Закону України № 4059 з 01.01.2025 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 000 гривень.

 

Придбання товару резидентом Дія Сіті – платником на особливих умовах у нерезидента: чи є об’єкт оподаткування, якщо кошти за такий товар не сплачено/товар не отримано на кінець року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Підпунктом 137.10.4.4 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податкові зобов’язання визначаються у податковій декларації, що подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, відбулася одна з таких подій, зокрема, сплив 365-денний строк (або строк, визначений у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) з дня виплати коштів та/або передачі майна (у тому числі за кордон), якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими або платник податку не отримав у рахунок сплачених коштів майно чи результати виконаних робіт (наданих послуг), або в оплату наданих майна, робіт, послуг кошти (не провів залік зустрічних вимог, внаслідок якого припиняється зобов’язання платника податку із сплати коштів або вивезення майна за кордон).

Вказана норма передбачає сплив терміну за операціями, які були здійснені платником податку, який вже мав статус резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Отже, суми заборгованостей, за якими сплив 365-денний строк з дня виплати коштів та/або передачі майна, є об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах при закінченні терміну в 365 днів з дня здійснення першої операції.

Відповідні роз’яснення наведено на підставі Інформаційного листа № 1/2024 «30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

 

Фізична особа у встановлені строки не отримала ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю (податок) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі, право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

 

Сервіс «Пульс» - оперативна допомога платникам у вирішенні проблемних питань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

 

 

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район)