Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує

опубліковано 13 листопада 2025 року о 09:55

ПРРО від ДПС – сучасне та зручне програмне рішення для бізнесу

Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 27 грудня 2023 року № 1218-р схвалена Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (НСД). Це дорожня карта реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД включають, зокрема, відновлення довіри платників податків до контролюючих органів, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та впровадження сучасних ІТ-рішень податкового адміністрування.

Одним з важливих аспектів зазначених цілей є цифровізація процесів контролю та фактичних перевірок, яка передбачає вдосконалення технології передачі даних з РРО (ПРРО).

Державна податкова служба України пропонує бізнесу безоплатне програмне рішення, призначене для реєстрації розрахункових операцій – «ПРРО ДПС», яке відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS, Windows, Web доступна для завантаження на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni - rro/ та на відповідних платформах App Store Google, Play (для Android та iOS).

Переваги ПРРО від ДПС:

- безкоштовність,

- мобільність – може бути використане на будь-якому гаджеті,

- проста та зручна реєстрація,

- безкоштовні та автоматичні оновлення,

- можливість роботи в режимі офлайн.

Для допомоги користувачам на вебпорталі ДПС розміщено банер «Програмні РРО», який містить:

- активні посилання на цифрові платформи для завантаження ПРРО від ДПС,

- керівництво користувача для відповідних операційних систем,

- нормативно-правові акти, пов’язані з роботою ПРРО,

- роз’яснення для платників,

- відповіді на актуальні питання,

- відеоуроки та презентації,

- реєстраційні форми,

- форми для отримання електронних довірчих послуг.

Державна податкова служба України продовжує працювати над впровадженням та удосконаленням цифрових технологій, що мінімізують вплив людського фактору та забезпечують прозорість під час здійснення податкового контролю.

Консультаційний центр – дієва допомога платникам ПДВ

Отримати вичерпну інформацію про критерії ризиковості та фахові рекомендації стосовно усунення проблемних питань і безперебійної реєстрації податкових накладних платник ПДВ має можливість, звернувшись до консультаційного центру Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр).

Консультаційний центр працює для всіх.

Фахівці, задіяні у роботі Консультаційного центру, проявляють індивідуальний підхід до кожного звернення, у тому числі щодо питань мінімізації ризиків блокування податкових накладних.

За особистим зверненням консультації надаються платникам у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- А.

Звертаємо увагу платників податків регіону, що консультації можна отримати без попереднього запису, за умови наявності документів, що посвідчують особу або довіреності на представництво інтересів суб’єкта господарювання.

Графік роботи Консультаційного центру: з понеділка по п’ятницю з 08:30 до 12:30 та з 13:00 до 17:00.

Якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, до Консультаційного центру можна звернутися і за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Консультаційний центр – дієва допомога платникам ПДВ. Практика відкритого спілкування доводить свою результативність у вирішенні нагальних питань. Конструктивний діалог податківців з платниками допомагає бізнесу працювати у правовому полі.

До уваги банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2024 № 618 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань обліку рахунків/електронних гаманців платників податків у контролюючих органах», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2024 за № 1945/43290 (зі змінами) (далі – наказ № 618) внесено зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503 (далі – Порядок № 721).

Наказом № 618 відповідно до вимог пункту 69.21 статті 69 Податкового кодексу України визначено порядок повідомлення Центральним депозитарієм цінних паперів, депозитарними установами органів ДПС про відкриття/закриття рахунків в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, рахунків умовного зберігання (ескроу) часток товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.

Також наказом № 618 внесено зміни, зокрема, до структури та назви електронного повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах (файл Р), структури повідомлення про припинення (зняття з обліку) платника податків (файл U), довідника помилок, переліку кодів причин відмови у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків, визначених Порядком № 721.

Крім цього, оновлені версії електронних форм повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах (файл F), повідомлення про відкриття/закриття електронних гаманців платника податків (файл Н).

Електронні форми зазначених повідомлень розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen/.

Закон України № 4577: преференції для резидента Дефенс Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469).

Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:

Кодексом передбачено, зокрема:

● нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469;

● вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті: резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток підприємств.

Для резидента Дефенс Сіті передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умови, що цей прибуток буде використаний на цільове реінвестування (створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо). Використання на інші цілі вважається нецільовим використанням. Якщо звільнений від оподаткування прибуток не буде використано на таке реінвестування у визначений строк, то платник зобов’язаний буде нарахувати та сплатити податок на прибуток із невикористаної частини. У разі невикористання резидентом Defence City звільненого від оподаткування прибутку відповідно до визначених законом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку. Резиденти Defence City (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати: земельного податку починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.

Звільнення від сплати земельного податку поширюється на:

1) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City;

2) земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.

Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Defence City) та використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності, та не здаються в оренду, лізинг, позичку; екологічного податку починаючи з наступного податкового періоду після надання статусу резидента. У разі втрати статусу резидента Defence City платник податку втрачає право на звільнення від сплати податків. Такий платник зобов’язаний після прийняття рішення про втрату статусу резидента Defence City подати уточнюючу податкову звітність, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання та пеню.

Які волонтерські витрати звільняються від оподаткування ПДФО?

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236);

- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені статтею 11 Закону № 3236.

Норми визначені підпунктами 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Довідково: відповідно до статті 1 Закону № 3236 волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.

Волонтерська допомога – це роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами.

Волонтерська діяльність є формою благодійництва. Загальні засади благодійництва та благодійницької діяльності визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073).

Згідно зі статтею 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Сфери благодійної діяльності, а також види такої діяльності визначені статтями 3 та 5 Закону № 5073 відповідно.

До уваги платників акцизного податку!

Відповідно до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) вимоги до розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу відрізняються залежно від місцезнаходження місць торгівлі та площі їх торговельної зали:

- якщо всі місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами, на які отримано ліцензію, суб’єкта господарювання розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей, міст Києва та Севастополя і знаходяться на відстані від 50 км від цих центрів, а також мають площу торговельних залів до 500 кв. метрів, то розмір середньої щомісячної зарплати має становити не менше ніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

- якщо хоча б одне місце роздрібної торгівлі розташоване у межах таких адміністративних центрів чи на відстані до 50 км до них або незалежно від місцезнаходження має площу торговельної зали більшу за 500 кв. метрів, то середня щомісячна зарплата має бути не меншою за 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Відстань від місця продажу підакцизних товарів до найближчого адміністративного центру доцільно виміряти між адресою місця роздрібної торгівлі та найближчим адміністративним центром області, міст Києва та Севастополя.

У разі необхідності, для цього доцільно звертатися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Національна стратегія доходів: позитивні наслідки цифровізації матеріалів фактичних перевірок

Максимальна автоматизація усіх податкових процесів спрямована на ефективну взаємодію з платниками податків.

Запровадження цифровізації матеріалів фактичних перевірок за допомогою сучасних інформаційних технологій, у рамках Національної стратегії доходів до 2030 року, матиме такі позитивні наслідки:

- зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів щодо формування акта фактичної перевірки;

- дозволить покращити якість та результативність податкового контролю за рахунок автоматизації процесу;

- зменшить вплив «людського» фактору під час складання акта та формування матеріалів фактичної перевірки;

- надасть можливість платникам податків ознайомлюватись із результатами фактичних перевірок в більш зручний спосіб.

Як застрахована особа може перевірити інформацію щодо сплати за неї єдиного внеску роботодавцями?

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (зі змінами) (далі – Основи) застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з приписами ст. 7 Основ загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;

б) у фізичних осіб;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, гіг-спеціалісти, залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі мінами та доповненнями).

Розширений перелік осіб, які підлягають конкретним видам загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведено, зокрема, в Законах України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) та від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 3 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (перелік роботодавців визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону створений автоматизований банк відомостей – реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб), в якому на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються, зокрема, відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску (страхових внесків) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

ПФУ відповідно до покладених на нього завдань формує та веде Реєстр застрахованих осіб, здійснює заходи щодо надання інформації з Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону № 2464 ( п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).

Отже, перевірити, зокрема, факт сплати роботодавцями єдиного внеску можна:

звернувшись безпосередньо до будь-якого сервісного центру ПФУ та отримати Витяг з Реєстру застрахованих осіб;

онлайн – шляхом отримання (перегляду) довідки ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків з Реєстру застрахованих осіб) на вебпорталі електронних послуг ПФУ або у мобільному застосунку «Пенсійний фонд».

Крім того, довідку ОК-5 можна отримати через вебпортал Дія або через мобільний застосунок «Дія».

ФОП - платники єдиного податку не можуть здійснювати діяльність, не зазначену в облікових даних та у реєстрі платників єдиного податку

Фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не мають права здійснювати види господарської діяльності, не внесені до їхніх облікових даних та які відсутні у реєстрі платників єдиного податку.

Провадження діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку, – підстава для втрати права на спрощену систему і переходу на загальну систему оподаткування (пп. 7 п. 298.2.3 ПКУ).

Перейти на загальну систему такий платник повинен з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому така діяльність здійснювалася (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Якщо вид діяльності змінюється – необхідно подати зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), а потім оновити дані у податковій службі.

Нагадуємо: у ЄДР містяться усі відомості про ФОП, зокрема види господарської діяльності.

Саме інформація з ЄДР є підставою для внесення змін до облікових даних платників податків (п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України).

Інформація про зміни у відомостях ФОП автоматично передається з ЄДР до інформаційних систем Державної податкової служби України в електронній формі.

Це відбувається з інтервалом до двох годин після проведення реєстраційної дії.

Приклад:

Програміст, фізична особа – підприємець на 2 групі єдиного податку. При реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в реєстрі платників єдиного податку зазначено КВЕД _62.01 – Комп’ютерне програмування.

Але вирішив розширити свою діяльність та відкрити кафе.

Для цього необхідно:

Внести в ЄДР зміни шляхом додавання КВЕД _56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Подати заяву до податкової про внесення змін до реєстру платників єдиного податку з додаванням КВЕД_56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Після цих дій ФОП може здійснювати діяльність з надання послуг харчування.

Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43614.

ФОПом – платником єдиного податку отримані кошти від YouTube за рекламу, яка розміщується у відеоматеріалах, створених ФОПом: чи є дохід?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, якщо реклама YouTube, яка розміщується YouTube у відеоматеріалах, створених фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, пов’язана з господарською діяльністю платника єдиного податку, то кошти, отримані від YouTube та зараховані на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду) включаються в дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку згідно з главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.

Тобто, якщо YouTube розміщує рекламу, яка рекламує діяльність фізичної особи – підприємця, то кошти, отримані від такої реклами, можуть включатися в дохід платника єдиного податку за умови дотримання наведених вимог.

Водночас, якщо реклама стосується винятково діяльності YouTube, тобто не пов’язана з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то сума вказаних коштів оподатковується як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Самозайнята особа без найманих працівників служить за контрактом: звільнення від сплати єдиного внеску

Абзацом першим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з абзацом шостим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 положення п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» (далі – Указ № 303), та протягом усього особливого періоду.

Враховуючи зазначене, ФОПи (особи, що провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) без найманих працівників, які служать за контрактом у період дії воєнного стану в Україні, звільняються від сплати єдиного внеску за себе з першого дня мобілізації, оголошеної Указом № 303, та протягом усього особливого періоду.

Дніпропетровщина: відкритий діалог податківців з платниками прибирає бар’єри в комунікації, зміцнює партнерські відносини

Обізнаність в податкових питаннях – це гарантія ведення бізнесу без помилок і порушень законодавства. Інформаційно-роз’яснювальна робота фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється на постійній основі, щоб рівень податкової дисципліни платників зростав і податки сплачувались до бюджетів своєчасно.

Минулотижневі заходи традиційно присвячені новаціям податкового законодавства і важливим та актуальним темам.

Так, на засіданнях «круглих столів», проведених для платників м. Дніпро, м. Покров, сел. Софіївка, с. Дубовики та с. Богданівка йшлося, зокрема про можливості електронних сервісів ДПС України, про роботу антикорупційного сервісу ДПС «Пульс», інформаційні ресурси ГУ ДПС, зокрема – комунікаційну податкову платформу, створену на базі ГУ ДПС. На порядку денному питання визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та отримання права на податкову знижку.

Платникам також нагадали про умови і порядок звільнення від податкових зобов'язань ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби. Детально зупинились на алгоритмі дій у разі: якщо фізична особа після призову на військову службу або укладення контракту зареєструвалася як ФОП; якщо мобілізована ФОП 3 групи перевищила протягом календарного року, в якому вона проходила військову службу, встановлений обсяг доходу; якщо анулювано статус платника єдиного податку під час служби за наявність податкового боргу.

Фахівцями ГУ ДПС у м. Кривий Ріг, м. Самар, сел. Юр’ївка та с. Дубовики організовані семінари. На заходах платників ознайомили з новаціями законодавства, зокрема з особливостями оподаткування резидентів Дефенс Сіті; новими вимогами до зарплат або загального місячного оподатковуваного доходу у сфері торгівлі алкоголем, тютюновими виробами та пальним; змінами до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо.

Під час спілкування податківці презентували роботу Офісу податкових консультантів ГУ ДПС (Офіс), який запрацював з початку вересня поточного року. Акцентовано, що Офіс – новий сервіс, орієнтований на комунікацію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Платникам повідомили про принципи роботи Офісу та напрямки, за якими надаються усні консультації.

На зустрічі, яка відбулась з суб’єктами господарювання м. Кам’янське обговорили основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року і переваги запровадження системи управління комплаєнс-ризиками. Податківці також ознайомили платників з особливостями дистанційного листування з податковою службою через Електронний кабінет. У фокусі діалогу і питання офіційного оформлення трудових відносин.

Говорили також про порядок сплати/повернення платежів, зокрема, як правильно сплатити плату за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, через мобільні застосунки банків.

Вільний доступ до отримання адміністративних та інших послуг, які надаються фахівцями ГУ ДПС – це про право і комфорт кожного. Податкова служба для зручності платників співпрацює з Центрами надання адміністративних послуг (ЦНАП) Дніпропетровщини.

Так, у рамках роботи Мобільного ЦОПу працівниками Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзд до ЦНАПу виконавчого комітету Вільногірської міської ради; Нікопольською ДПІ ГУ ДПС до ЦНАПів Марганецької міської ради та Томаківської селищної ради.

Під час роботи фахівці ГУ ДПС приймали заяви та надавали консультації щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР, отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР), проведення звірки по земельному податку та податку на нерухоме майно тощо.

Інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби Дніпропетровщини спрямована на оперативне доведення до платників важливої і актуальної податкової інформації. Ефективна взаємодія податкової служби з бізнесом і громадськістю позитивно впливає на рівень виконання платниками податкового законодавства. У час викликів це особливо необхідно, адже своєчасне наповнення бюджетів – це вагома підтримка економіки країни і життєдіяльності громад.

Нарахування земельного податку і орендної плати за земельні ділянки, належні до сплати фізичним особам (громадянам)

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Абзацами першим – шостим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.

У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.

При цьому абзацами першим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, нарахування фізичним особам (громадянам) сум земельного податку і орендної плати проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі даних, зазначених у п. 286.1 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 з урахуванням п. 286.5 ст. 286 та особливостей, визначених підпунктами 69.14 і 69.42 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Земельний податок і орендна плата фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287, п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

До уваги самозайнятих осіб!

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) особи, зазначені у пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Перелік роботодавців визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.

При цьому, контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.

З огляду на наведене, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, не повинні повідомляти контролюючий орган про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцями.

Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.

Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.

Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення норм трудового законодавства – це ризики.

Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Сервіс «Пульс» - оперативна допомога платникам у вирішенні проблемних питань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

Попередня

Фахівці Офісів податкових консультантів надали майже 16,5 тис. консультацій: рівень задоволеності сервісом – майже 98 %

Наступна

Відключення електроенергії: як підготуватися і діяти під час аварійних ситуацій