Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо отримали спадок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ. Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок. Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Внесено зміни до нормативних актів з питань застосування РРО/ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.
Наказ Міністерства фінансів України від 26.07.2021 № 427 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій», який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2021 р. за № 1171/36793, набере чинності 17.09.2021 року, в момент офіційної публікації.
Наказом затверджено зміни до нормативно-правових актів, що регламентують процедури реєстрації, опломбування, застосування, обліку реєстраторів розрахункових операцій та центрів сервісного обслуговування в ДПС.
Коротко про деякі зміни:
1. У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:
«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».
2. У Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 7 липня 2020 року за № 635/34918, конкретизовано вимоги до статусу пристрою після встановлення на нього безкоштовного або іншого програмного рішення для програмного РРО, а саме:
«Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з цим Порядком».
Подання декларації ФОП на загальній системі оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що фізичні особи – підприємці подають декларацію про майновий стан і доходи за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Крім того, у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати і інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону. Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Звертаємо увагу, що у разі, якщо протягом звітного періоду підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не проводив і дохід від підприємницької діяльності не отримував, а також не мав інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то має право не подавати податкову декларацію та додаток Ф2.
Щодо роботи ПРРО у режимі офлайн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця. Зазначена норма передбачена п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317). При цьому паралельно з використанням режиму офлайн мають створюватись електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн. Порядок затверджено відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).
Звертаємо увагу, що ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером. Відтак, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).
Окрім того, зауважимо, що абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
Які подарунки треба зазначати в річній податковій декларації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що з 1 січня 2021 року не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1 500,00 грн на місяць. Так, згідно з п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатиметься вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
З різниці між вартістю подарунку та його неоподатковуваною вартістю справлятиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 %.
При отриманні дарунка від СГД, податковим агентом, відповідальним за сплату податку до бюджету, є такий суб’єкт господарювання.
Тобто, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір (1500,00 грн) то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому вказана сума перевищення також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Якщо подарунок отримано від фізичної особи, особою, відповідальною за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровуваний. В цьому випадку застосовуються норми статті 174 ПКУ.
Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи - резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%
Дохід зазначається в річній податковій декларації, крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними - резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунка.
Фізична особа - нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та 1,5% військового збору.
Однак це не стосується подарунків у вигляді грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ПКУ). Тобто подарунки у грошовій формі оподатковуються ПДФО і ВЗ у загальному порядку.
Слід відмітити, що в 2020 році не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1180,75 грн на місяць.
Несвоєчасне подання фінансової звітності з податку на прибуток
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Податкова звітність, складена з порушенням не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Неподання/несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ:
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання,
- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Порядок подання заяви на спрощену систему оподаткування онлайн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).
Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для надіслання підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування підприємцем:
• в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації,
• у запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично,
• у разі переходу на єдиний податок (перша-третя група) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнюються обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Чи нараховується єдиний внесок на суму орендної плати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, підприємців та громадських формувань), є:
- сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Як наслідок, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Як проводиться тестування ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що тестування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна здійснювати використовуючи електронні ключі реальних платників.
Для проведення такого тестування роботи программного забезпечення ПРРО необхідно:
1) зареєструвати ПРРО шляхом подання заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602)), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», за допомогою ключів тестового платника, які можна взяти на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/;
2) сформувати та подати до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F139801 (далі – Повідомлення J/F139801) (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО), вказавши у графі 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення J/F139801 дані з власного (реального) сертифіката ключа;
3) при здійсненні входу за допомогою власного сертифіката ключа необхідно обрати господарську одиницю тестового платника, на яку раніше було подано Заяву за ф. № 1-ПРРО та отримано фіскальний номер ПРРО;
4) обрати касу, на якій буде проводитись тестування.
Інформація для сільськогосподарських товаровиробників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми передбачені абзацами першим і четвертим п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).
Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Інформація щодо об’єктів нерухомого майна в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Відповідно до п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
Таким чином, якщо фізична особа має у власності об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства то обов’язку щодо відображення таких об’єктів у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у такого декларанта не виникає, незалежно від того, що площа зазначених об’єктів перевищує норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Що таке розрахунковий документ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.
Строк служби РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами і доповненнями, строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.
Інформація щодо обліку доходів і витрат самозайнятими особами
Наказом Міністерства фінансів України від 13 травня 2021 року № 261, який набрав чинності 16 липня 2021 року, затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Одночасно слід зазначити, що облік доходів і витрат здійснюється в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету.
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов'язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи.
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов'язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету.
Окрім власне типової форми обліку доходів і витрат, додаток до неї містить форму для обліку амортизаційних відрахувань основних засобів та нематеріальних активів. Однак він не обов'язковий для заповнення, а його дані розраховують за бажанням платника.
Заповнення документів на переказ платежів до бюджету щодо сплати податків, пені, штрафних санкцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує платникам податків, що заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки передбачено розд. І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Відповідно до п. 6 розд. І Порядку № 666 сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. Сплата податку, збору, платежу, єдиного внеску здійснюється платником податку/єдиного внеску безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника. Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби, стягнутих у межах виконавчого провадження, здійснюється такими органами за кожним видом платежу та за кожним видом сплати, та має оформлятися окремими документами на переказ.
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 до Порядку № 666 (п. 10 розд. І Порядку № 666).
За яких підстав відбувається анулювання реєстрації платника ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п.п.4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п.п. «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
- державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Декларант подає особисто в електронній формі одноразову добровільну декларацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Сплата юридичними особами транспортного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Коригування декларації з плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 р. №9) (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку).
Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.
Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:
у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 р.
№1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. №865));
у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);
у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);
у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 ПКУ. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.
При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Чи нараховується ЄВ, якщо тимчасово обов'язки керівника виконує засновник
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
ЄВ нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Статтею 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.
Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄВ не нараховується.
В приватній частині Електронного кабінету є всі коди видів економічної діяльності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Відповідно до пп. 1 і 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу – підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі:
відповідних заяв про державну реєстрацію;
документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
В ЄДР містяться дані, зокрема, згідно з п. 11 частини другої та п. 6 частини четвертої ст. 9 Закону № 755 про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (абзаци перший – другий частини другої ст. 13 Закону № 755).
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».
Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.
Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).
Повідомлення платника податків про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та податкового повідомлення – рішення.
Звертаємо увагу, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».
Довідково: податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Платники податку на нерухоме майно
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Цивільним кодексом України визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Оскільки ст. 266 Податкового кодексу України не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Витрати, які включаються до податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує про можливість повернення частини сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, через реалізацію права на податкову знижку.
Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента, у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу. Перелік товарів (робіт, послуг) визначено нормами Податкового кодексу України.
Податкова знижка застосовується до доходу одержаного за наслідками звітного року виключно у вигляді заробітної плати.
До переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки, належать:
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
- частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом;
- сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
- сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
- оплата допоміжних репродуктивних технологій;
- оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
- сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум зображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до кінця поточного року - 31 грудня 2021 року включно.
Євген Олейніков провів зустріч з представниками ОТД Департаменту казначейства США
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/501743.html повідомила.
План співпраці ДПС та Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США обговорили в.о. Голови ДПС Євген Олейніков та в.о. заступника директора ОТД Департаменту казначейства США Алан Робіду, радники ОТД Феріс Фінк, Філіп Бренд та Сюзан Стенлі.
Експерти ОТД відзначили готовність податківців до впровадження змін та подальшої розбудови функціоналу служби. Це, зокрема, стосується розуміння важливості процесів, які наразі тривають в податковій, та рівень обізнаності працівників щодо кінцевих результатів реформ.
«Наша стратегія роботи з командою податкової служби – пояснення необхідності змін. Працюємо за принципом – змінюємося разом. І коли ми бачимо результати нашої роботи, то це є найкращим стимулом до продовження процесів реформ. Головне, щоб такі зміни мали незворотний характер, щоб їх сприймала вся команда», – впевнений в. о. Голови ДПС Євген Олейніков.
Він також підкреслив, що сьогодні податкова служба не має правоохоронної функції і результати її роботи не лише не погіршилися, але й відчутно зросли. Це дозволило по новому будувати відносини з платниками податків.
Серед основних напрямів експертної допомоги ОТД, в яких зацікавлені в податковій службі, в. о. Голови ДПС Євген Олейнков відзначив обмін інформацією, побудову зручної ефективної системи послуг для платників податків, ефективну взаємодію з правоохоронними органами, систему управління змінами тощо.
За словами експертів ОТД, всі визначені напрями будуть включені до плану роботи місії для максимальної розбудови спроможності ДПС.
Інтерв’ю в. о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова телеканалу «Перший Діловий»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/502544.html повідомила.
У програмі «Підсумки дня» в.о. Голови податкової служби України Євген Олейніков розповів, як просувається податкова амністія: «За півтора тижні ми вже маємо декларації, де люди декларують свої доходи. Зараз проводиться процедура визнання сплати податків, тобто у майбутньому, якщо до вас прийде хтось з моїх колег і спитає звідки кошти, можна буде просто послатися на декларацію».
Він вказав на фактори, від яких залежить успішність податкової амністії: «Ми маємо гарантувати, що ми перевіряємо лише правильність заповнення самої декларації. Протягом року, поки працює податкова амністія, декларацію можна подавати неодноразово. Подана декларація заміняє попередню, а те, що ви сплатили, залишається сплаченим».
Євген Олейніков наголосив на тому, що податкова служба не перевіряє і не має права перевіряти законність отриманих коштів: «Підпис, який ставиться при заповненні спеціальної анкети у банку при проходженні процедури одноразового декларування, і є підтвердженням того, що кошти набуті законним шляхом».
Про податкову знижку на зустрічі з батьками студентів Університету імені Альфреда Нобеля
Одним із пріоритетних напрямів діяльності органів податкової служби Дніпропетровщини є забезпечення своєчасного та об’єктивного інформування громадськості про найважливіші питання як оподаткування так і діяльності.
Особливу увагу податкова служба області приділяє вихованню молодого покоління, як сумлінного платника податків майбутнього.
Сьогодні, 16 вересня 2021 року, у форматі онлайн в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулась зустріч податківців Дніпропетровщини з батьками студентів Університету імені Альфреда Нобеля за темою «Податкова знижка на навчання та порядок її отримання».
Захід відкрив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій.
Він зазначив, що головним фактором процвітання нашої держави є свідома, патріотично налаштована молодь, обізнана в законодавчому полі. Тому інформування платників про норми податкового законодавства, про права платників, є важливим вектором роботи податкової служби.
На зустрічі акцент зроблено на порядку і умовах отримання податкової знижки. Присутніх ознайомлено з процедурою повернення коштів, зокрема, у разі сплати учбовим закладам за навчання.
Крім того, слухачів ознайомлено з можливостями субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сервісами ДПС та перевагами Електронного кабінету.
«Увага податкової служби до молодого покоління направлена на формування свідомості сумлінного платника податків, відповідального громадянина своєї держави. Ми вже зараз маємо орієнтуватись на молодь як на цінність, а не ресурс. Від молодого покоління залежить той шлях, яким наша країна піде у майбутньому. Саме нова українська генерація корегуватиме закони, змінюватиме і вдосконалюватиме суспільне життя України», - підсумував Леонов Валерій.
Погашення заборгованості із виплати заробітних плат – пріоритет роботи податківців Дніпропетровщини
Нещодавно, за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Мазур в Дніпропетровській обласній державній адміністрації пройшло засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.
На засіданні також присутні представники бізнесу – роботодавці.
Частиною 5 ст. 97 Кодексу законів про працю Україні (КЗпП) визначено, що оплата праці найманих працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Крім того, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗпП).
«Податкова служба області не залишається осторонь проблеми забезпечення трудових прав громадян Дніпропетровського регіону і одним із основних напрямків роботи ГУ ДПС є робота по виведенню заробітних плат із «тіні», а також по погашенню заборгованості з виплати заробітних плат», - зауважила Ольга Мазур.
Спільні заходи державних органів направлені на те, щоб недобросовісні роботодавці не ухилялись від оподаткування доходів, виплачених найманим працівникам, та не продовжували порушувати вимоги трудового законодавства.
Виплачуючи заробітні плати працівникам без затримок і в повному обсязі, роботодавці працюють у правовому полі України і не наражають себе на застосування значних штрафних санкцій.
Важливий вектор роботи податківців Дніпропетровщини – розгляд звернень громадян
«Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі», – зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС
Протягом січня – серпня 2021 року до ГУ ДПС надійшло 482 звернення громадян. Основні питання, які порушувалися громадянами у заявах, стосувалися, зокрема, консультацій з питань податкового законодавства – 157 звернень, контрольно-перевірочної роботи – 144 звернень, обліку у Державному реєстрі – 48 звернень.
Нагадуємо, що ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Протягом поточного року на користь органів ДПС вирішено 851 судову справу на загальну суму 3,4 млрд гривень
Станом на 01 вересня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 3 458 справ різних категорій на загальну суму 8,0 млрд гривень.
Із розглянутих судами протягом січня – серпня 2021 року справ, на користь податкових органів області вирішено 851 справу на загальну суму 3,4 млрд гривень.
«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1 437 таких справ на суму 3,2 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь податкових органів вирішено 344 справи на суму 485,5 млн грн», – зазначив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.
Гаряча лінія на тему: «Актуальні питання одноразового (спеціального) добровільного декларування»
За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Томаківській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання одноразового (спеціального) добровільного декларування».
На питання платників відповідала начальник Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Руслана Рибка.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків:
Питання.
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, які строки подання декларації по одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?
Відповідь.
Доброго дня! Строк для подання спеціальної декларації щодо «амністованих» доходів складає один рік — з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Так, у період з з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року фізичним особам пропонується легалізувати свої доходи та майно, набуті до 1 січня 2021 року, за які з будь-яких причин податки не були сплачені раніше, шляхом подання одноразової добровільної декларації та сплати спеціального збору.
Питання.
Вітаю. Підкажіть, будь ласка, що є об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь.
Доброго дня! Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування – це активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Питання.
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, куди та як подавати декларацію по одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?
Відповідь.
Доброго дня! Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.
Засідання «круглого столу» в ДПІ у м. Покрові
Головного управління ДПС у Дніпропетровській
За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) днями в приміщенні ЦОП ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській заступник начальника ДПІ у м. Покрові ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна провела чергове засідання «круглого столу» з представниками бізнес-спільноти.
Під час заходу Валентина Піхтіна докладно інформувала учасників «круглого столу» з питань застосування одноразового добровільного декларування. Зазначила, що декларування є добровільним. Основною метою цього акту є продовження політики держави в сфері детінізації всіх сфер суспільного життя.
Також, під час засідання «круглого столу» обговорювалися питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Під час засідання платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Інформаційна зустріч з громадянами та ФОП Томаківського району
За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нещодавно пройшла зустріч з громадянами та ФОП Томаківського району на тему «Особливості одноразового (спеціального) добровільного декларування. Застосування РРО та ПРРО. Порядок заповнення реквізиту платіжного доручення».
Начальник Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Руслана Рибка наголосила, що одноразове декларування є виключно добровільним і громадяни повинні самостійно прийняти рішення щодо нього, при цьому у випадку декларування таких активів, декларант звільняється від будь-якої відповідальності.
На зустрічі Руслана Рибка нагадала про порядок реєстрації РРО та переваги застосування програмних РРО у порівнянні із традиційними касовими апаратами. Також повідомила, що з 1 січня 2022 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ-ІV груп.
Крім того, начальник Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, окремо зупинилась на порядку заповнення реквізиту платіжного доручення.
Під час зустрічі платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Увага! Шахраї!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/501294.html повідомила.
До Державної податкової служби України надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання невідомих осіб, які представляються посадовими особами ДПС, її територіальних органів, та просять про надання фінансової допомоги.
Шахраї можуть використовувати різні номери телефонів, розрахункові рахунки, картки різних банківських установ.
Наголошуємо, що посадові особи ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.
Просимо платників податків бути обережними та уважними. У разі надходження таких звернень від нібито «податківців» радимо звертатися до органів Національної поліції (тел. 102) або на «гарячу» телефонну лінію ДПС «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5).
Податківцями Дніпропетровщини виявлено схему розкрадання бюджетних коштів на 13 млн грн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/501502.html повідомила.
Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Дніпропетровській області викрито схему незаконного заволодіння бюджетними коштами.
Так, службові особи органу місцевого самоврядування області перед початком старту ринку землі уклали договори на розробку технічної документації для інвентаризації земель із підконтрольною комерційною структурою. Перераховані бюджетні кошти через низку підприємств було виведено з обігу для легалізації та незаконного заволодіння. Сума збитків склала понад 13 млн гривень.
За матеріалами проведеного дослідження органами прокуратури внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за ознаками ст. 191 КК України.
Великі платники податків провели експортно-імпортних операцій на 1094 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/501917.html повідомила.
За 7 місяців 2021 року великі платники податків здійснили експортно-імпортних операцій на суми 623 млрд грн та 471 млрд грн відповідно.
Чотири з п’яти найбільших експортерів серед великих платників податків – це підприємства важкої промисловості. Крім того, підприємства цієї групи в сумі забезпечують 55 % експорту від загального обсягу експортних операцій великих платників податків на суму 344 млрд грн.
Підприємства, що вирощують і торгують зерновими та бобовими культурами, необробленим тютюном, а також кормами для тварин займають 15,6 % від загального обсягу експорту на суму 97 млрд гривень.
Щодо імпорту, то найбільшими імпортерами за 7 місяців 2021 року є підприємства важкої промисловості з 11 % серед великих платників податків та сумою в 51 млрд грн. Крім того, імпортери автотранспортних засобів та приладдям до них займають 14% від загального обсягу імпорту серед великих платників податків. 18% від загального обсягу імпорту займають підприємства газонафтової промисловості України з 85 млрд грн обсягу в абсолютному значенні.
ДПС ретельно перевіряє факти можливих порушень у сфері роздрібної торгівлі підакцизною продукцією
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/503001.html повідомила.
Державна податкова служба на постійній основі здійснює моніторинг інформації з зовнішніх джерел (у т. ч. розміщеної в мережі Інтернет, соціальних мережах Telegram, Facebook, Instagram тощо), а також ретельно перевіряє факти можливих порушень у сфері роздрібної торгівлі підакцизною продукцією (алкогольні напої та тютюнові вироби), викладені в зверненнях органів виконавчої, Уряду, громадян та Асоціацій легальних виробників алкоголю та тютюнових виробів.
За інформацією, наданою Асоціацією «Легальних виробників алкоголю» та Українською асоціацією виробників тютюнових виробів «Укртютюн», встановлено, що майже на 2 тис. господарських об’єктах (місця стихійної торгівлі), які розташовані майже у всіх регіонах України, здійснюється реалізація контрафактної підакцизної продукції (у т. ч. алкогольних напоїв та тютюнових виробів).
Так, протягом поточного року підпорядкованими структурними підрозділами ДПС організовано та проведено обстеження, фактичні перевірки усіх таких господарських об’єктів. За результатами таких перевірок ініційовано вилучення із незаконного обігу підакцизної продукції на суму близько 12 млн грн, застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму майже 6 млн грн, до адміністративної відповідальності притягнуто 396 громадян, які здійснювали реалізацію алкогольних та тютюнових виробів без дозвільних документів (ліцензій) та у місцях, які не передбачені для такої торгівлі.
У разі встановлення випадків реалізації підакцизної продукції з порушенням вимог законодавства України просимо невідкладно інформувати Державну податкову службу України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.
Для всебічного та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.