Сьогодні 30 серпня - Міжнародний день жертв насильницьких зникнень - це день, створений для того, щоб привернути увагу до долі осіб, які зникли безвісті!

У цей день у багатьох країнах проводяться заходи, які покликані зберігати пам’ять про тих, чия доля досі невідома. Сотні тисяч людей, чиї рідні зникли безвісти – в усіх куточках світу, не знайомі між собою, але з однаковим болем – 30 серпня розділяють свій біль, підтримують один одного та разом плекають надію.

З лютого 2022 року Україна перебуває в стані кризи, бореться за свій суверенітет. Для тих, хто перебуває на окупованих територіях війна супроводжується постійним терором. Сотні українців безпідставно затримані російськими військовими з початку військових дій. Багато з цих випадків є насильницькими зникненнями. Людей затримують з різних причин, одна із них ніби то через підтримку України та політичну приналежність. Жодна причина не є законною підставою для затримання під час війни відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Зник безвісти - два слова, які стали страшними буднями для українців. З огляду на останні події в Україні - російську окупацію Криму та сходу країни та військових дій по всій Україні, Міжнародний день зниклих безвісти набув актуальності для нас. Страшні цифри за якими сотні тисяч людських облич з болем та відчаєм в очах… Зникнення близької людини - це трагедія для членів родини, які страждають через відсутність новин та переживають муки очікування; страждають від «невизначеної втрати» - вони балансують між надією побачити, почути чи доторкнутись до рідної людини та відчаєм від думки, що вони ніколи не дізнаються про її долю.

Жертв часто утримують без зв’язку з зовнішнім світом, без пред’явлення звинувачень. Жертви викрадення зазнають допитувань, тортур та сексуального насильства. У багатьох випадках їх примусово переміщують на інші окуповані території України чи навіть до росії. Незліченна кількість членів родини зіштовхуються з жахом, коли не можуть знайти своїх близьких. Окупаційна влада відмовляється визнавати зникнення та надавати будь-яку інформацію. Для деяких навіть закінчення окупації не приносить полегшення - російські війська під час відступу забирають із собою наших полонених.

Виконавчий комітет Червоногригорівської селищної ради та мешканці, які проживають на території громади, висловлюють слова безмежної підтримки рідним та друзям зниклих безвісти. Ми чекаємо та віримо, що зниклі безвісті повернуться до нас, до своїх домівок!