Надання комунального майна в оренду: чи є об’єкт оподаткування ПДВ та як складається за такими операціями податкова накладна?

опубліковано 04 вересня 2024 року о 16:02

Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю

Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!

Фактична перевірка кафе у м. Дніпрі

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюється контроль за діяльністю об’єктів торгівлі.

В літній період особлива увага приділяється закладам, які надають послуги та продаж продукції в місцях масового відпочинку.

Податківцями регіону проведено доперевірочний аналіз господарської діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у кафе м. Дніпра. Під час проведення фактичної перевірки, встановлено факти:

- здійснення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

- відсутність у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД.

За результатами такої перевірки зафіксовані порушення на загальну суму 893 тис. гривень.

Надання комунального майна в оренду: чи є об’єкт оподаткування ПДВ та як складається за такими операціями податкова накладна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 29 ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

- в оренду надається єдиний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Які встановлені ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктами 3 і 4 щодо ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).

Так, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ставки рентної плати встановлюються у розмірах, встановлених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (крім понижувальних коефіцієнтів, визначених, п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які застосовуються до 01 вересня 2024 року).

Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки рентної плати встановлені у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому до 01.09.2024, з урахуванням примітки 1 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

- радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;

- стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;

- радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2000 – 2300 МГц, 2400 – 2510 МГц, 2545 – 2565 МГц, 2570 – 2575 МГ, 2610 – 2630 МГц, 2665 – 2685 МГц, 2690 – 3400 МГц, 3800 – 7000 МГц та 10 – 42,5 ГГц.

Примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Поряд з цим, п. 4 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Видобування підземних вод: скільки додатків 5 до податкової декларації з рентної плати подається, якщо протягом звітного кварталу платником отримано дозвіл на спеціальне використання води?

Відповідно до п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Статтею 4 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (із змінами) передбачено, що однією з основних вимог до дозвільної системи у сфері господарської діяльності є, зокрема, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з Рентної здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).

При цьому у рядку 4 Додатка 5 зазначається інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках). Така інформація заповнюється згідно з отриманим документом на спеціальне водокористування (примітка 7 до Додатка 5).

Тобто, по кожному отриманому дозволу на спеціальне використання води заповнюється окремий Додаток 5.

Слід зазначити, що графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядка 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядка 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» Додатка 5 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – КАТОТТГ).

За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація (примітка 8 до Декларації).

Таким чином, якщо протягом звітного кварталу суб’єктом господарювання, який здійснює видобування підземної води, отримано дозвіл на спеціальне використання води, то таким суб’єктом подається Декларація з відповідною кількістю Додатків 5, що відповідає кількості отриманих дозволів на спеціальне використання води, на підставі яких здійснюється (здійснювалося) видобування підземних вод у поточному році за кодом адміністративно-територіальної одиниці, зазначеним у рядку 2 Декларації.

З якого періоду виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати декларації з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.

Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню. При цьому, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії подає до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації.

Пунктом 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ передбачено, зокрема, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Отже, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати Декларації з дати отримання ліцензії на виробництво електричної енергії.

Чи подається декларації з акцизного податку СГ, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами?

Згідно п. 212.1 ст. 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є:

- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

- особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

При цьому платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Згідно вимог Порядку № 14 виробники рідин, що використовуються в електронних сигаретах та платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах заповнюють Розділ Б «Податкові зобов’язання з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах)» Декларації та Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» до Декларації.

Виробники та імпортери, зокрема, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що здійснюють їх реалізацію у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами заповнюють Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Декларації та Додаток 6 прим.1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах)» до Декларації.

Слід вказати, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами зобов’язані подавати декларацію акцизного податку, як особа:

- яка здійснює виробництво та/або імпорт;

- яка є платником 5 відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який звітний (податковий) період зазначається в рядку 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» та в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» при виправленні помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, повідомляє.

Відповідно до п. 1 розд. VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), (далі – Порядок № 21) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок), заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України (далі – особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету).

У розділі І Розрахунку здійснюється розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за звітний (податковий) період. У розділі ІІ Розрахунку здійснюється розрахунок уточнення таких податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно з п. 3 розд. VII Порядку № 21, у разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею Розрахунку (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ)), розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий у спосіб, визначений абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Таким чином, Порядком № 21 не передбачено окремої форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, нарахованого отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України.

Отже, у разі подання Розрахунку з позначкою «Уточнюючий» рядок 02 «Звітний податковий період, за який подається» (та розділ І Розрахунку) не заповнюється, у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначається звітний податковий період, що уточнюється, та заповнюється розділ ІІ Розрахунку.

В Електронному кабінеті можливо здійснити пошук фіскального чека створеного ПРРО

Дніпропетровщина: з початку року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників надійшло понад 84,4 млрд грн платежів

Протягом січня – серпня 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 84,4 млрд грн, що майже на понад 15,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця ГУ ДПС, до бюджетів усіх рівнів платники Дніпропетровщини спрямували понад 61,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 12,4 млрд грн, або на 25,4 відсотків.

До державного бюджету у січні – серпні поточного року від платників надійшло понад 33,8 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн або на 28,0 відс., більше ніж за підсумками січня – серпня 2023 року.

Місцеві бюджети з початку 2024 року поповнились на понад 27,3 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн більше, ніж у січні – серпні 2023. Темп росту надходжень складає 122,4 відсотки.

Державні цільові фонди впродовж восьми місяців 2024 року отримали понад 23,2 млрд грн, що майже на 3,2 млрд грн, або на 15,9 відс., більше ніж за аналогічний період минулого року.

«Дякуємо платникам за ефективну роботу, відповідальне ставлення до фінансових зобов’язань перед державою, за підтримку економічного потенціалу країни та проявлену громадянську свідомість! Не зупиняємось, працюємо задля Перемоги!» – підсумувала Наталя Федаш.

Джерела погашення податкового боргу

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

До зведеного бюджету у січні – серпні 2024 року надійшло 1 043,2 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – серпні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 043,2 млрд грн. До державного бюджету надійшло 766,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 277,1 млрд грн.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – серпні 2024 року становили 695,4 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 110 відс. При цьому, на рахунки платників відшкодовано 95,8 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,4 раза (+56,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 4,6 відс. (+5,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,6 відс. (+2,9 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – серпні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,9 раза (+93,3 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – у 1,4 раза (+48 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 22,4 відс. (+24,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 22,2 відс. (+15,2 млрд грн).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у серпні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 151,3 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 111,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 39,8 млрд грн.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у серпні 2024 року становили 102 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 5,2 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 5 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 12,2 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 114,5 відс. (+5,4 млрд грн), з податку та збору на доходи фізичних осіб – 103,4 відс. (+0,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 100,8 відс. (+0,1 млрд грн).

У розрізі основних платежів у серпні 2024 року приріст порівняно з серпнем 2023 року становить з податку на прибуток – 36,7 відс. (+11,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 20,4 відс. (+3 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 26,8 відс. (+2,7 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 8,2 відс. (+1,6 млрд грн).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

До уваги платників акцизного податку

З 1 вересня 2024 року, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (далі – Закон № 3878), який опубліковано у газеті «Голос України» від 01.09.2024, застосовуються нові ставки акцизного податку на бензин, газойлі (дизельне пальне), скраплений газ, та паливо моторне альтернативне.

Так, з 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно встановлено наступні ставки акцизного податку:

на бензини – 242,6 євро за 1000 літрів;

на газойлі (дизельне пальне) – 177,6 євро за 1000 літрів;

на скраплений газ – 148 єро за 1000 літрів;

на паливо моторне альтернативне – 184,08 євро за 1000 літрів.

Змінами, внесеними Законом № 3878 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), також передбачено:

- визначення терміну «проміжні продукти» відповідно до Директиви № 92/83/ЄС від 19 жовтня 1992 року про гармонізацію структур акцизного збору на спирт та алкогольні напої (доповнено пункт 14.1 статті 14 Кодексу новим підпунктом 14.1.261);

- збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 гривні за 1 літр (на 3,81 гривні), тобто на рівні розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) (зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3
статті 215 Кодексу). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів набирають чинності та починають діяти з 1 грудня 2024 року;

- встановлення нових розмірів ставок акцизного податку на пальне з огляду на їх мінімальний рівень, передбачений Директивою Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства для оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії.

Зокрема, на основні види пального з 1 січня 2028 року встановлено такі ставки акцизного податку:

на бензини – 359 євро за 1000 літрів;

на газойлі (дизельне пальне) – 330 євро за 1000 літрів;

на скраплений газ – 250 євро за 1000 літрів;

на паливо моторне альтернативне – 272,4 євро за 1000 літрів.

Водночас новим пунктом 48 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено графік щорічного збільшення ставок акцизного податку на пальне з 01.09.2024 по 31.12.2027 включно (протягом чотирьох років);

- уточнення терміну «загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети» та розрахунку частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

- уточнення терміну «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет», а саме: зазначається середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет – ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет (з урахуванням усіх податків, у тому числі суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами), реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України за період з 01 січня до 31 грудня включно звітного року, поділеної на суму загальної кількості реалізованих виробниками та ввезених імпортерами сигарет за той самий період, визначеної у деклараціях акцизного податку за січень – грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно уточнення цих термінів набирають чинності та починають діяти з 1 січня 2025 року.

Тетяна Кірієнко привітала студентів та викладачів Державного податкового університету з Днем знань

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь в урочистих заходах з нагоди Дня знань у Державному податковому університеті та привітала студентів і викладачів зі святом та початком нового навчального року.

Вона, зокрема, побажала першокурсникам наповнених знаннями, відкриттями та незабутніми моментами студентських років, а викладацькому складу – сил, терпіння та успіхів студентів, які мотивуватимуть на подальші наукові досягнення та перемоги на професійній ниві.

«У вас попереду не просто роки навчання. У вас попереду декілька років трансформації, самопізнання та створення власного нового «я». Університет – це не лише про лекції та підручники. Це також про те, що треба створити – себе. Це про те, як знайти своє справжнє покликання. Податкова справа – це більше, ніж просто цифри та закони. Це про соціальну справедливість, про баланс, про підтримку держави і людей», – звернулась Тетяна Кірієнко до студентів університету.

Вона зазначила, що багато з сьогоднішніх студентів Державного податкового університету у майбутньому будуватимуть свою професійну кар’єру у лавах податкової служби. І їх знання, ентузіазм та готовність до змін – це те, що допоможе успішно розвиватись державі та рухатися вперед.

Фотоматеріали по темі

Який порядок проведення зустрічних звірок та який документ складається за результатами її проведення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки:

- здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

- забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк.

Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

Формою запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299 (із змінами у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 746), передбачено, що контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пунктами 73.3, 73.5 ст. 73 ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків, та/або інформацію згідно з ст. 39 ПКУ за вказаний період.

Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (із змінами) (далі – Порядок № 1232).

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку № 1232).

Пунктом 3 Порядку № 1232 визначено, що у разі необхідності проведення зустрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб’єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.

Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором) самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб’єкта господарювання віднесено до його компетенції.

Пунктом 4 Порядку № 1232 встановлено, що контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб’єктів господарювання здійснюється контролюючими органами (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку № 1232).

У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (у встановлений ПКУ строк) контролюючий орган проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку № 1232).

Згідно з п. 7 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).

Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця) (п. 8 Порядку № 1232).

Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилаються до контролюючого органу (ініціатора) (п. 9 Порядку № 1232).

Слід зазначити, що п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Що означають терміни «оптова» та «роздрібна» торгівля?

Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 № 130 «Про затвердження національних стандартів України, зміни до національного стандарту, національної зміни до міждержавного стандарту, поновлення чинності міждержавного стандарту та скасування нормативних документів», визначено, що:

- оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг;

- роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Разом з тим, Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначені основні засади державної політики, зокрема, щодо оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, частиною першою ст. 1 якого встановлено, що:

- оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;

- оптова торгівля спиртом етиловим – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спирту етилового іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим та використовують його для виробничих потреб або для особистого некомерційного використання, або суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв;

- оптова торгівля спиртовими дистилятами – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спиртового дистиляту іншим суб’єктам господарювання для подальшого використання відповідно до вимог Закону № 3817;

- оптова торгівля пальним – діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

- роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден.

Чи враховується помилково та/або надміру сплачена сума з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – третім п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату, зокрема, «Код виду сплати» (п. 1 розд. ІІ Порядку № 148).

Згідно з абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (далі – Перелік).

Перелік передбачає, зокрема, такі коди виду сплати, як:

101 – сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску;

125 – авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної помилково та/або надміру сплаченої суми з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

З урахуванням положення п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

В яких рядках декларації з ПДВ відображаються операції з ліквідації основних засобів, за якими нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Нормами п.п. 1 п. 3 розд. 3 Порядку № 21 визначено, що у рядку 1 колонки А податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг при здійсненні операцій на митній території України за звітний період, які оподатковуються, зокрема, за основною ставкою.

Отже, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, то така операція вважається постачанням таких основних засобів. Обсяг такої операції та нарахована сума ПДВ за нею відображаються у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ.

Чи розповсюджується звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (та з якої дати) на операції з постачання товарів на митній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 27.07. 2024 набрав чинності Закон України від 16 липня 2024 року № 3853-IX «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування».

Відповідно до п. 87 прим.1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ).

При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних комірок ємністю менш як 200 А·год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).

Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим.1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.

Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.

Справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України

Законом № 3603 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.141, згідно з яким не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені знищені об’єкти нерухомості, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової та житлової нерухомості:

- 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

- 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Порядок), внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної Порядком, забезпечує публічний реєстратор.

Перелік публічних реєстраторів Реєстру майна визначено пунктом 15 Порядку, до яких, зокрема, належать місцеві держадміністрації, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад.

Отже, з питання щодо переліку документів та дій, які необхідно вчинити, щоб скористатися особливим порядком справляння плати за землю, платникам доцільно звернутися до відповідного публічного реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.

Задекларована праця підтримує країну

До відеогалереї https://cutt.ly/0eQ4rNfC

Внесено зміни до порядку повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) повідомляє, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 серпня 2024 року № 967 (далі – Постанова № 967) внесено зміни до постанови Кабінет Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (із змінами).

Пунктом 2 Постанови № 967 передбачено, що вона набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 25 квітня 2024 року № 3680-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників».

Постанову № 967 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-17-chervnia-2015-r-s967230824

Реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію): подання суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО

Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Порядок заповнення розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6 - 7 «Територія територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби , які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Виклики воєнного часу – долаємо разом: на Дніпропетровщині відбулась урочиста нарада до Дня підприємця

Під час викликів працюючий бізнес – запорука економічної стабільності країни.

Напередодні Дня підприємця на Дніпропетровщині відбулась обласна урочиста нарада «Виклики воєнного часу – долаємо разом!»

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у заході прийняв участь заступник начальника податкової служби регіону Валерій Леонов, який привітав підприємців та відмітив важливу роль представників малого і середнього бізнесу у розвитку національної економіки.

«День підприємця – це професійне свято тих, хто не тільки розпочав власну справу та взяв на себе відповідальність за добробут своєї сім’ї, але й створює нові робочі місця, постачає на ринок вітчизняні товари і послуги, наповнює бюджети держави. Це свято професіоналів, чиїми думками та енергією створюються матеріальні блага кожного громадянина нашого суспільства. Дякую Вам за сумлінну працю та патріотизм», – зазначив Валерій Леонов.

За ділову ініціативу, наполегливість, високі досягнення і проявлену особисту соціальну відповідальність підприємці відзначені подяками очільниці ГУ ДПС.

Продовжуємо спільно працювати задля Перемоги! Нехай кожна започаткована справа буде вдалою, успішною та корисною для України!

Фактична перевірка ювелірного магазину

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання.

За наявності інформації, яка може свідчити про вчинення суб’єктами господарювання порушень під час проведення розрахункових операцій або використання найманих працівників без належного оформлення, податковою службою організовуються та проводяться фактичні перевірки.

Податківцями проведено фактичну перевірку діяльності ФОПа, який здійснює операції з продажу ювелірних виробів.

Відповідно до норм Податкового кодексу України до проведення фактичної перевірки здійснена контрольна розрахункова операція, за результатами якої встановлено факт продажу продукції без видачі відповідного розрахункового документа (фіскального чека).

Фактичною перевіркою зафіксовано:

- проведення розрахункових операцій без видачі відповідного розрахункового документа (фіскального чеку РРО або ПРРО);

- відсутність ведення у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей;

- відсутність (ненадання в повному обсязі) документів, які належать до предмету фактичної перевірки.

За результатами фактичної перевірки встановлені порушення на загальну суму майже 549 тис. гривень.

Актуальна інформація щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артема Ключнікова на тему «Актуальна інформація щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати».

Хто є платником податку на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заробітної плати ?

Відповідно до податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є в тому числі податковий агент.

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є зокрема - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на дохо фізичних осіб, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

В який строк сплачується податок на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заробітної плати ?

Відповідно до ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок.

Слід зазначити, що якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Окрім того, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Особливості визначення бази оподаткування підчас надання доходу у негрошовій формі ?

Відповідно до пп.164.5 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт який на теперішній час становить 1,219. Коефіцієнт може бути змінено у разі збільшення або зменшення ставки податку на доходи фізичних осіб.

Яка відповідальність за порушення порядку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб ?

Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Діяння, передбачені цією статтею, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків, а втретє та більше 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Який розмір мінімальної заробітної плати у 2024 році?

Зупинюся спочатку на визначені, мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається (на рівні Держави) відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Мінімальна заробітна плата в Україні сьогодні складає 8000 грн. на місяць.

При цьому, додатково зазначу, що середня заробітна плата по Дніпропетровській області коливається від 14479 грн до 16500 грн. на місяць.

Як звітувати до ДПС з питань нарахування та виплати заробітної плати?

Для того, щоб відзвітувати до ДПС за нараховану та виплачену заробітну плату найманим працівникам та сплачені ПДФО, ВЗ та ЄСВ, роботодавець подає до ДПС Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Такий Розрахунок подається щоквартально, протягом 40 днів після завершення звітного кварталу. Наприклад за 1 квартал 2024 року звіт необхідно відправити до податкової не пізніше 10 травня 2024 року.

Перед відправкою обов’язково необхідно перевіряти правильність відображення ознак доходу у відповідності до характеру нарахованого доходу відповідно до Довідника ознак доходів, а також обов’язково перевіряти заповнення всіх граф додатку 4-ДФ, зокрема в частині сум нарахованого/виплаченого доходу та нарахованих та перерахованих податків.

Яка передбачена відповідальність за неподання або подання з помилками звітності про суми виплачених доходів на користь фізичних осіб ?

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?

Питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників - обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

До компетенції якого органу відносяться питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення?

Державна служба України з питань праці - є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує в т.ч. державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення саме підрозділи Держпраці наділені повноваженнями щодо застосування штрафних санкцій до порушників.

Державна податкова служба на постійній основі взаємодіє з Державною службою України з питань праці, та у разі виявлення в ході проведення перевірок порушень законодавства про працю, надсилає такі матеріали до останньої. Акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю є підставою для застосування штрафних санкцій.

Яка відповідальність за порушення трудового законодавства?

Відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю зокрема несуть наступну відповідальність за порушення трудового законодавства за:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена провели чергове засідання експертних груп

Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена обговорили низку звернень з податкових питань під час чергового засідання експертних груп.

Учасники розглянули звернення від платників, які надійшли на адресу РБО. Зокрема, йшлося про адміністрування податку на додану вартість, реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Також було обговорено стан виконання податковою службою судових рішень.

Під час зустрічі представники ДПС надали вичерпні відповіді на запитання та проконсультували з окремих питань застосування податкового законодавства.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

У центрі уваги - критично важливий бізнес

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації на чолі з в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрієм Кульбачем відбулось засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період (далі – Комісія).

Від Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області у заході прийняла участь керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

Комісією розглянуто підстави для прийняття рішення щодо присвоєння підприємствам, установам та організаціям статусу критично важливих.

Таким суб’єктам господарювання необхідно відповідати критеріям, які визначені Кабінетом Міністрів України.

Робота у цьому напрямку триває.

Дніпропетровщина: від платників екологічного податку до спеціального фонду держбюджету надійшло понад 180,1 млн гривень

Впродовж січня – липня 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 180,1 млн грн екологічного податку. Сума надходжень порівняно з аналогічним періодом 2023 року збільшилась на понад 20,2 млн грн, або на 12,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації) – юридичні особи, до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Як визначається показник «місце-доба експлуатації» або «тоннаж-доба експлуатації» при обчисленні рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб водного транспорту і рибництва.

Згідно з п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є, зокрема, для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Підпунктом 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ встановлені розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю:

- для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,2219 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

- для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0246 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування, зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту здійснюється у додатку 6 до Декларації (далі – Додаток 6).

Згідно з приміткою 9 до Додатка 6 вантажомісткість транспортних засобів, що експлуатуються, зазначається:

- для вантажного самохідного і несамохідного флоту – у тоннах;

- для пасажирського флоту – кількість місць.

Тривалість використання водних об’єктів – кількість діб, під час яких відбувалась експлуатація транспортних засобів.

Для кожного виду транспортних засобів, що експлуатується, складається окремий розрахунок (Додаток 6).

Отже при обчисленні рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту показник «місце-доба експлуатації» або «тоннаж-доба експлуатації» визначається, як добуток таких показників: «вантажомісткість транспортних засобів» (р. 5.1 Додатка 6) та «тривалість використання водних об’єктів» (р. 5.2 Додатка 6), які заповнюються у відповідності до примітки 9 Додатка 6.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який код та найменування якого контролюючого органу необхідно зазначати в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» при поданні будь-яких документів необхiдних для розгляду питання прийняття комiсiями регiонального або центрального рiвня рiшення про реєстрацiю податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних, якщо їх подання здійснюється після зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, повідомляє.

Пунктами 11 та 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок № 520) визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, визначено п. 5 Порядку № 520.

Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155).

При цьому рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги), скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України № 851 та № 2155 і реєструється ДПС у день її надходження.

Згідно з п. 66.3 ст. 66 ПКУ у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків відповідно.

Процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, визначені розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588). Переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) здійснюється контролюючими органами протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження платника податків.

Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження платника податків, пов’язану зі зміною контролюючого органу, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням, що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження платника податків.

Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).

Дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в ЄДР, передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.

Також інформацію щодо місця обліку платника податків можливо переглянути в Електронному кабінеті, відповідно до п. 42 прим. 1.2. ст. 42 прим. 1 ПКУ.

Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною контролюючого органу, та при поданні будь-яких документів необхiдних для розгляду питання прийняття комiсiями регiонального або центрального рiвня рiшення про реєстрацiю податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.

Щодо формування відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) звертає увагу, що п. 11.5 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588) визначено, що у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання, зокрема, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи.

Відповідно до п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588 до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.

У разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів відомості за формою № 30-ОПП разом із додатками надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 глави 9 розд. II Податкового кодексу України, за їх зверненням. Додатки до відомостей за формою № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Після погашення заборгованості, направлення до ЄДР відомостей про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючим органом може бути здійснене після отримання відповідного запиту або звернення, зокрема, від комісії з припинення (ліквідаційної комісії, ліквідатора) або особи, відповідальної за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін, встановлений Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами), не більше одного місяця від дні їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Які реквізити зазначаються в РК, що складається після перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною його найменування (ПІБ)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).

Згідно із частиною п’ятою ст. 90 ЦКУ юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

При цьому зміни до установчих документів юридичної особи (у тому числі щодо найменування), які стосуються відомостей, включених до ЄДР, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін (частина п’ята ст. 89 ЦКУ).

Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статями 180 – 184 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку (п. 183.18 ст.183 розд. V ПКУ).

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ, код за ЄДРПОУ, податковий номер, який надають контролюючі органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім’я, по батькові – для фізичних осіб – підприємців є ідентифікаційними даними, які включаються в реєстр платників ПДВ (п.2.2 розд. ІІ Положення № 1130).

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ (п.1.6 розд. І Положення № 1130).

Згідно з п. 183.15 ст. 183 розд. V ПКУ у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.

Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 розд. V ПКУ для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Для перереєстрації платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до ЄДР, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з ЄДР.

Пунктом 4.3 розд. IV Положення № 1130 передбачено, що до дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.

Якщо зміни у даних платника ПДВ стосуються найменування юридичної особи і такі зміни не пов’язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, а також у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові).

Разом з цим, відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.2 ст. 201 розд. V ПКУ визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 розд. V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної визначено п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ. Відповідно до пп. «в», «й» п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ такими реквізитами, зокрема є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг та індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Водночас, згідно з п. 201.10 ст. 201 розд. V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених абзацом 11 п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ (крім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Оскільки при перереєстрації платника у зв’язку із зміною найменування (прізвища, імені та по батькові) не змінюється індивідуальний податковий номер, то зазначені зміни не впливають на ідентифікацію платника, зазначеного у податковій накладній, до якої складається розрахунок коригування.

Таким чином, від дня внесення даних щодо нового найменування юридичної особи у ЄДР і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, затвердженому Положенням № 1130, у зв’язку із зміною найменування (прізвища, імені та по батькові), такий платник ПДВ при складанні податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних повинен зазначати одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові). З дати перереєстрації тільки нове.

Платники рентної плати за видобування природного газу спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 18,1 млн гривень

У січні – липні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 18,1 млн гривень.

Нагадуємо, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року за видобування нафти поповнились рентною платою майже на 1,2 млн гривень

Платники рентної плати протягом січня – липня 2024 року за видобування нафти спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Видобування кам’яного вугілля: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 46,5 млн грн рентної плати

Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 46,5 млн грн рентної плати.

Нагадуємо, що. платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

За спеціальне використання води від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 51,5 млн грн рентної плати

У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 51,5 млн грн рентної плати за спеціальне використання води.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.

При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направлено

Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО компенсована роботодавцем найманому працівникові сума туристичного збору, включена до вартості його проживання у відрядженні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що порядок справляння туристичного збору (далі – збір) визначено ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 268.2.1 п. 268.2 якої платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Водночас, особи, визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме резиденти – фізичні особи, які мають місце проживання в Україні, які прибули у відрядження, не є платниками туристичного збору (п.п. «б» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ).

Підтвердженням перебування такої особи у відрядженні згідно з п. 1 розд. IІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59), є наказ (розпорядження) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (у разі потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також у разі потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником тощо), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Інструкція № 59 є основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Інструкції № 59 підприємство за наявності підтвердних документів відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Витрати на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених п. 5 розд. ІІ Інструкції № 59.

Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Згідно з п. 8 розд. II Інструкції № 59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема, за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Понад 50,9 млрд грн податків, зборів і платежів спрямували платники Дніпропетровщини до зведеного бюджету

За підсумками роботи семи місяців 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до зведеного бюджету понад 50,9 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,6 млрд грн, або на 23,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Взаємодія і оперативний зворотний зв’язок між податківцями і платниками мають певні результати – значна кількість представників бізнесу працює в правовому полі, забезпечуючи позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Дякую платникам за сумлінне і відповідальне ставлення до своїх фінансових зобов’язань перед державою!» – зазначила очільниця обласної податкової.

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора сектору адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Владислава Мостипаки на тему «Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду».

У ході онлайн-конференції було розглянуто актуальні питання та роз’яснено усю важливу інформацію стосовно даної теми.

Сьогодні в Дніпропетровській області проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які винаймають житло. Чи необхідно сплачувати податки з доходів, отриманих від надання житла в оренду?

Так, дійсно, наразі тема орендованого житла досить актуальна. На сьогоднішній день частина території нашої держави тимчасово окупована, на частині ведуться бойові дії. Початок активних бойових дій та запровадження воєнного стану в Україні спонукають громадян лишати свої домівки в пошуках безпеки та захисту. Багато таких громадян знайшли прихисток у Дніпропетровській області, що призвело до значного попиту на орендоване житло.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян, що відповідно до підпункту 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі. При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише квартир, будинків, кімнат, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок. Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором – 1,5%.

Розкажіть, будь ласка, про терміни сплати податкових зобов’язань та подання декларації про майновий стан і доходи.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Так, у разі отримання доходів від надання нерухомості в оренду протягом 2024 року граничні терміни сплати податкових зобов’язань припадають: за 1 квартал – на 10.05.2024, за 2 квартал – 09.08.2024, за 3 квартал – 09.11.2024, за 4 квартал – 09.02.2025. Термін подання декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік – до 01.05.2025.

Скажіть, будь ласка, в який спосіб мешканці нашої області можуть подати декларацію про майновий стан і доходи?

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем своє реєстрації в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет».

Слід зазначити, що у разі звернення платника фахівці податкової служби надають консультативну допомогу з питань заповнення податкової декларації.

Проведено засідання галузевого комітету Громадської ради

За участі керівництва та представників податкової служби Дніпропетровщини відбулося третє засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Спілкувались щодо виконання приватними нотаріусами податкового обов’язку щодо подання інформації до контролюючого органу про вчинені нотаріальні дії. Ознайомилися з порядком повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Рухаємось далі!

Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення / удосконалення відповідних сервісів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:

перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;

подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;

перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

Порядок повернення платежів з бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

для юридичних осіб шаблон «J1302001»,

для фізичних осіб шаблон «F1302002».

Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Платник акцизного податку у звітному періоді не здійснював господарську діяльність: чи подається декларація акцизного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) звертає увагу, що згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:

- суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не здійснював господарську діяльність, але має чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий, зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:

- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;

- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.

Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається органом ліцензування у термін не пізніше 30 календарних днів із дня її надходження.

Частина чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами сплачується щоквартально, фінансовий результат має як позитивне так і від’ємне значення: заповнення Додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (із змінами), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Абзацом другим п. 49.19 ст. 49 ПКУ визначено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (крім платників, визначених п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (із змінами) (далі – Розрахунок).

Частина чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний (податковий) період відображається у рядку 11 Розрахунку, а частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень – у рядку 12 Розрахунку.

У рядку 13 Розрахунку відображається частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що нараховується(ються) до сплати, без врахування суми частини чистого прибутку (доходу), нарахованої за попередній звітний (податковий) період поточного року.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Підприємства, які виплачують дивіденди і прирівняні до них платежі, заповнюють Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації (далі – Додаток АВ) незалежно від того, сплачують вони авансові внески з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів чи ні.

У рядку 1.4 Додатка АВ відображається загальна сума частини чистого прибутку (доходу), сплаченого до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у звітному (податковому) році. При цьому значення рядка 1.4 Додатка АВ враховується у рядку 1 Додатка АВ. Показник рядка 1.4 Додатка АВ має відповідати сумарному значенню показників рядка 13 Розрахунку за такі звітні періоди, за які сплату частини чистого прибутку здійснено у звітному (податковому) році, тобто за ІV квартал попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали поточного звітного (податкового) року.

Якщо протягом звітного року показник частини чистого прибутку за окремі звітні періоди мав позитивне значення, то у рядку 1.4 Додатка АВ відображається сума позитивних значень рядка 13 Розрахунку за відповідні звітні періоди.

Авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал звітного року, задекларованого в рядку 13 Розрахунку, Декларацію за такий рік подано та у такій Декларації нараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств погашено, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за ІV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

У рядку 4 Додатка АВ до Декларації за звітний (податковий) рік відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди (позитивного значення), яка обраховується як підсумок показників:

- суми перевищення частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього звітного року над значенням об’єкта оподаткування поданої Декларації за попередній звітний рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу), оскільки частина чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього року сплачується у звітному році;

- суми частини чистого прибутку (доходу), відрахованої до державного бюджету за відповідний звітний період поточного року (квартал, півріччя, три квартали).

У рядку 5 Додатка АВ відображається сума частини чистого прибутку (доходу), з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, але не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою частини чистого прибутку (доходу), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

Формування податкового кредиту покупцем, який реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця, і який отримав послуги протягом місяця, в якому зареєструвався платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо особа реєструється як платник податку на додану вартість (ПДВ) з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Пунктом 3.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, визначено, що реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.

Згідно з п. 183.9 ст. 183 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст.181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

- індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, включає до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за перший звітний (податковий) період суми ПДВ, сплачені (нараховані) лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата товарів/послуг або отримання товарів/послуг) відбулася починаючи з дати реєстрації такої особи платником ПДВ. Підставою для формування податкового кредиту за такими операціями є належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником податкова накладна, яка, зокрема, містить найменування покупця – платника ПДВ та його індивідуальний податковий номер.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування газового конденсату отримали понад 1,1 млн грн рентної плати

У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 1,1 млн грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень виросла на 451,0 тис. грн, або майже на 69 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.

Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надходження склали понад 3,7 млрд гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,7 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 355,3 млн грн, або на 10,5 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.

Звертаємо увагу, що податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) подається до контролюючих органів за місцем розташування об’єктів оподаткування.

У разі розташування об’єктів оподаткування у місті з районним поділом в різних районах такого міста, то якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, то Декларація надається до контролюючого органу, який обслуговує таку територіальну громаду.

Звертаємо увагу на особливості подання Декларацій та визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг.

Оскільки місцеві податки сплачується до місцевого бюджету, враховуючи те, що у містах з районним поділом – Києві та Кривому Розі для кожного району залишено свої окремі рахунки місцевих бюджетів, тому за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території міст Київ та Кривий Ріг, Декларація подається до контролюючого органу, що обслуговує відповідний район зазначеного міста.

При зазначенні у Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади зазначається код за КАТОТТГ району м. Києва та м. Кривий Ріг (відповідно до розташування об’єктів оподаткування).

По всіх інших містах України з районним поділом подається одна Декларація до одного контролюючого органу.

У січні – липні 2024 року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 21,8 млрд гривень

Протягом січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини збір до загального фонду державного бюджету склав понад 21,8 млрд гривень. Як зауважила очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону Наталя Федаш, це на понад 5,1 млрд грн, або на 30,5 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року.

«Наразі платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів і це свідчить про ефективне адміністрування податків і зборів. Висловлюю щиру подяку нашому бізнесу і всім платникам, хто результативно працює і наповнює державну казну», - зазначила керівниця обласної податкової.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольської, Марганецької, Томаківської державних податкових інспекцій та ДПІ у м.Покрові)

Попередня

Завершення проєкту «Прихисток» з компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб

Наступна

Пам'ятка від ГУ ДПС у Дніпропетровській області 05.09.24