Право на податкову знижку

опубліковано 14 травня 2025 року о 15:33

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Обмеження:

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

ДПС використовує міжнародні практику управління комплаєнс-ризиками

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками на період з 01.01.2025 по 31.12.2026 (далі – Загальний план), схвалений Протоколом засідання Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками від 27.12.2024 № 3-ЕК СУПР, демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками.

В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Його використання є належною практикою, яка застосовується в податкових адміністраціях Європейського Союзу.

Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей як Національної стратегії доходів України до 2030 року, так і програмних документів України з управління державними фінансами.

Традиційною стратегічною метою розроблення та реалізації планів вдосконалення є підвищення добровільного дотримання законодавства при одночасному зниженні витрат на дотримання законодавства для платників податків та детінізація національної економіки.

Добровільне дотримання податкового законодавства в Україні означає реєстрацію у якості платників податків, коли це необхідно, вчасне подання податкової звітності, надання повної та точної інформації при декларуванні належних бюджету платежів та сплату всіх податків у встановлені законодавством терміни.

ДПС має намір впливати на всіх платників податків щодо дотримання їх податкових зобов’язань з розумінням того, що для досягнення оптимальних рівнів дотримання законодавства необхідно бути в курсі поведінки платників податків та розробляти методи впливу на їх поведінку. ДПС спрямована на впровадження у своїй діяльності кращих міжнародних практик податкового адміністрування та адаптації їх до особливостей національного податкового законодавства і реалій національної економіки.

Подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОПа за допомогою Електронного кабінету

Пунктом 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134107;

Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134207;

за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133109;

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133209.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103407/F0103309» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35¹.3 статті 35¹ ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Підтримка мобілізованих самозайнятих осіб – важливий напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не можуть виконувати податкові обов’язки, а також членів їх сімей.

За результатами проведення аналізу переліку ФОПів, яким нараховуються податкові зобов’язання, зокрема з єдиного податку та військового збору і які ймовірно не можуть виконувати свої податкові зобов’язання, фахівцями податкової служби регіону у межах чинного законодавства здійснюються належні заходи реагування.

Зокрема, для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.

За вищезазначеними номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:

- сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;

- порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;

- відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

ФОПу, місцезнаходження або місцем проживання якого є тимчасово окупована територія, нараховано дохід: відображення ознаки доходу у звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що ст. 42 Господарського кодексу України визначено: підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).

Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язаний відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за «157» ознакою доходу.

Які ставки податку на прибуток встановлені ПКУ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток на прибуток підприємств становить 18 відсотків.

Згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей:

а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;

б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;

в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15 та 18 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 відс. від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);

18 відс. від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.

При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої/другої груп!

Абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ (абзац третій п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Отже, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) відповідає Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік), з урахуванням визначених цим Переліком дат початку бойових дій або тимчасової окупації.

При цьому обмежень щодо права не сплачувати єдиний податок для ФОП – платників єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, ПКУ не встановлено.

Враховуючи зазначене, ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, мають право не сплачувати єдиний податок у періоді, визначеному абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Звертаємо увагу, що норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Електронний кабінет – дієва допомога користувачам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що для суб’єктів господарювання та громадян в Електронному кабінеті, який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізована велика кількість електронних послуг та сервісів.

Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.

Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на єдиний рахунок визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Акцизний податок з ввезених товарів: більш ніж на 36 відс. зросли надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

У січні – квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з ввезених товарів надійшло понад 81,6 млн грн акцизного податку. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – квітнем минулого року надходження виросли майже на 21,7 млн грн, або на 36,2 відсотків.

Очільниця податкової служби регіону подякувала всім за фінансову підтримку економіки країни та нагадала, що з 01 квітня до 31 грудня 2025 року виробники та імпортери сигарет застосовують коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання.

Звертаємо увагу, що коефіцієнт 1,1 застосовується при розрахунку акцизного податку, який сплачується (з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання) за марки, отримані у період з 01 квітня по 31 грудня 2025 року та при визначенні податкового зобов’язання у деклараціях з акцизного податку за звітні періоди квітень – грудень 2025 року.

Застосування коефіцієнта 1,1 розповсюджується на всіх виробників та імпортерів тютюнових виробів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 (сигарети без фільтру) та 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром).

За якою формою та за яким ідентифікатором форми в електронному вигляді ФОП подається податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи?

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).

Фізичними особами – підприємцями подається Декларація за ідентифікатором форми F0103806.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена нова форма Декларації за ідентифікатором F0103806, яка подається фізичними особами – підприємцями.

До уваги неприбуткових організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок № 440).

Пунктом 14 Порядку № 440 визначено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку № 440 обставин.

Якщо після державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу контролюючий орган встановив невідповідність неприбуткової організації вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, він приймає рішення про виключення організації з Реєстру з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (абзац дванадцятий п. 8 Порядку № 440).

Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, –

тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи, – 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи, – 2040 гривень.

Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 2040 гривень.

Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами) (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148).

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Яким чином виправити помилки в додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що виправлення помилок, що були допущені у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 з відміткою «Уточнюючий».

У заголовній частині додатка 2 до уточнюючого розрахунку проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 – «Уточнюючий»; у полі 02 вказується поточний звітний (податковий) період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок; у полі 03 – звітний (податковий) період, що уточнюється.

Таблична частина додатка 2 до уточнюючого розрахунку заповнюється наступним чином:

- у рядку додатка 2, що уточнюється, зазначаються вартісні показники зі знаком «–»;

- в наступному рядку зазначаються правильні показники (у разі їх наявності).

Рядки додатка 2, які не потребують виправлення, в уточнюючому додатку 2 не зазначаються.

У такому ж порядку виправляються помилки в додатку 2, не пов’язані з вартісними показниками (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період, дата/номер документа (акта чи довідки)), при цьому підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.

Цифровізація сервісів для платників – пріоритет сучасної податкової служби

Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.

Провести звірку розрахунків з бюджетом та отримати документи, що підтверджують стан розрахунків, платники можуть, не відвідуючи контролюючий орган, – в Електронному кабінеті.

Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно надіслати до органу ДПС за своїм основним місцем обліку Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».

Платникам доступне отримання Витягу, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів. Якщо платник податків у Запиті зазначає позначку про необхідність підпису Витягу, то на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

Результати Деклараційної кампанії 2025: платники Дніпропетровщини задекларували понад 30,2 млрд грн доходу

Нещодавно завершилась кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році. За результатами річного декларування платниками Дніпропетровщини подано 12 694 податкові декларації про майновий стан і доходи, задекларовано доходів на загальну суму 30 282,95 млн гривень. Порівняно з результатами декларування у 2024 році – це на 6 063,25 млн грн більше, темп росту – 125,0 відсотків.

«За підсумками декларування платниками визначено до сплати 369,56 млн грн ПДФО, що на 189,83 млн грн більше ніж у минулому році. Військового збору – 53,03 млн грн., показник виріс на 23,78 млн гривень», – повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, що кількість мільйонерів, які задекларували свої доходи за 2024 рік складає 2 299 осіб, це на 504 особи більше у порівнянні з кількістю таких осіб у 2023 році. Ними задекларовано 27 948,29 млн грн доходів, з яких визначені податкові зобов’язання у сумі 347,12 млн гривень.

До найбільших сум доходів, які декларовано фізичними особами, відносяться доходи:

- від отриманих дивідендів – 7 847,54 млн грн;

- які не включались до загального оподаткованого доходу – 7 093,25 млн грн;

- отримані від спадщини – 1 754,99 млн грн;

- інші – 984,41 млн грн;

- іноземні – 979,59 млн гривень.

Крім того, резидентами Дія Сіті задекларовано дохід у розмірі 848,89 млн гривень.

Також громадянами Дніпропетровської області задекларовано: доходи від продажу майна – 723,21 млн грн; інвестиційний прибуток – 362,41 млн грн, дохід від надання майна в оренду – 271,87 млн гривень.

Очільниця податкової регіону подякувала всім, хто сумлінною сплатою податків проявляє свою стійку громадянську позицію, підтримує сьогодні економіку і обороноздатність нашої країни.

Чи зобов’язані виробники (постачальники) здійснювати доопрацювання РРО у разі зміни законодавчих вимог?

Відповідно до абзацу третього ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.

Щодо визначення ФОПом – платником єдиного податку другої – третьої групи МПЗ для земельних ділянок, які орендовано у громадянина

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.

Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.

Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої групи, яка орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких ділянок.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у встановленому порядку.

Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Таким чином, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів та вартість товарів, перерахованих (переданих) платниками податку на прибуток підприємств Збройним силам України та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, включених до складу витрат, не здійснюється.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)).

Сплата військового збору ФОП на загальній системі оподаткування «за себе» у разі зміни протягом року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.

Покупець отримує товари за допомогою подарункового сертифіката (з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів): проведення розрахунків через РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до пунктів 1 та 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

- проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахунків, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- проводити розрахунки через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення № 13.

При цьому, при розрахунку за товари (послуги), які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів, за які внесено попередню (авансову) оплату, – у фіскальному касовому чеку, зокрема, зазначаються:

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

- назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ);

- позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

Разом з тим, позначення форми оплати (рядок 18 фіскального чека) повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій (п. 5 розд. I Положення № 13).

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків з використанням подарункового сертифіката, відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахунки проводяться через РРО (для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) з позначенням форми оплати: «БЕЗГОТІВКОВА». При цьому, суб’єкт господарювання має право уточнити вид оплати: «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно» та суму коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума покупки більша ніж вартість, зокрема, подарункового сертифіката, талонів, то в чеку зазначається декілька форм оплати: «готівкова та/або безготівкова» та сума коштів за кожною формою оплати, яка була використана при здійсненні розрахунку.

У безоплатному програмному рішенні «ПРРО ДПС» не реалізована функція проведення розрахунків за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів. Водночас, комерційні ПРРО можуть забезпечувати таку функцію.

Разом з тим, згідно з п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України в платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

До уваги платників єдиного податку першої/другої груп, які протягом року перевищили граничний обсяг доходу або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування!

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Водночас, відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, першої – другої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані:

- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

- з наступного календарного кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої (платники єдиного податку першої групи) або третьої групи (платники єдиного податку першої – другої груп), або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна);

- за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна).

Отже, враховуючи норму абзацу першого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, платниками єдиного податку першої та другої груп, які перевищили протягом року обсяг доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, подають Декларацію за ідентифікатором форми F0103309.

При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103309 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається звітний (податковий) період, в якому було перевищено граничний обсяг доходу, або в якому (після якого) було подану заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: рік та період (І квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Чи є об’єктом податкового контролю продаж особистих вживаних речей?

Громадяни, які здійснюють системний продаж товарів за допомогою інтернет платформ протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, зобов’язані зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і сплачувати податки від проведення такої діяльності.

При цьому, ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами.

Продаж індивідуального майна, особистих вживаних речей через маркетплейси OLХ, Prom.ua тощо або через соціальні мережі не є об’єктом податкового контролю з боку ДПС і не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

Водночас, громадянам, які здійснюють систематичний продаж однорідного асортименту товарів, що має ознаки підприємницької (господарської) діяльності, необхідно привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства та:

- офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;

- здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;

- дотримуватися податкового законодавства.

Результати господарської діяльності платників Дніпропетровщини: внесок до загального фонду держбюджету – понад 6,2 млрд грн ПДВ

Протягом січня – квітня 2025 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 6,2 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з січнем – квітнем 2024 року надходження ПДВ мають позитивну динаміку – вони зросли на понад 1,3 млрд грн, або на 26,3 відсотки. На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Керівник обласної податкової служби нагадала, що для допомоги бізнесу на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, де податківці забезпечують інформаційну та консультаційну підтримку платників.

«Оперативна і прозора комунікація податкової служби з представниками бізнесу спрямована на ефективну та якісну взаємодію з платниками податків, що запобігає виникненню порушень під час здійснення суб’єктами господарювання діяльності. Дякуємо всім, хто в непростих умовах працює, сумлінно сплачує податки і тим самим здійснює свій важливий внесок у підтримку економіки країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання оподаткування юридичних осіб»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання оподаткування юридичних осіб».

На запитання платників податків відповідала - начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі діяльності у сфері адміністративного і допоміжного обслуговування управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Ірина Жуковіна.

Питання 1 : Яким чином та за який період вперше потрібно відобразити нарахування військового збору в декларації платника єдиного податку третьої групи? Який порядок сплати задекларованих сум?

Відповідь: Внесеними змінами до Податкового кодексу України передбачено, що з 01 січня 2025 року військовий збір, зокрема, для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, встановлюється у розмірі 1 відсоток від доходу платника єдиного податку.

Тобто, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) вперше будуть відображати суми військового збору у складі податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року.

Сплачуються суми військового збору зазначеними платниками протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2025 року. Відповідні зміни будуть внесені у форму податкової декларації з єдиного податку.

Питання 2: Чи планується скорочення термінів проведення камеральних та документальних перевірок для платників, які не включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Відповідь: На даний час зазначене питання не розглядається.

З 01 липня 2024 року вже внесено зміни до Податкового кодексу України щодо скорочення термінів проведення камеральних та документальних перевірок з питань бюджетного відшкодування з 30 і 60 календарних днів до 20 і 40 календарних днів, відповідно.

Питання 3: Як здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на суму наданої поворотної фінансової допомоги іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, яка була прощена та щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів (підприємство є платником податку на прибуток)?

Відповідь: Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку.

Водночас, платник податку на прибуток (позикодавець) у разі прощення суми поворотної фінансової допомоги, щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної поворотної фінансової допомоги.

Питання 4: Як платникам податку на прибуток – власникам земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, здійснити розрахунок різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, якщо ми не маємо наміру займатися сільським господарством, наданням пов’язаних із ним послуг та такий вид діяльності відсутній серед внесених ними видів діяльності до ЄДР?

Відповідь: Юридичні особи, платники податку на прибуток на загальних підставах – власники земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, незалежно від того, чи використовуються такими особами ці ділянки для сільськогосподарського товаровиробництва (надання послуг) чи ні, а також у разі відсутності такого виду діяльності серед інших видів діяльності, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, для розрахунку різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів застосовують положення п.п.141.9.3 п.141.9 ст.141 Податкового кодексу України як для платників податку, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік менше 75 відс. – суми сплачених податків, зборів, платежів у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Питання 5: Чи потрібно подавати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств у разі виявлення помилок у фінансовій звітності?

Відповідь: Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України:

із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;

у складі звітної Декларації з поданням до додатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.

Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Проведення звірки даних фізичними особами – власниками декількох об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Який термін подання платниками єдиного податку третьої групи податкової декларації та який строк сплати податку (крім е-резидентів)?

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (податкова декларація) у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Особливості заповнення ф. № 1ДР або ф. № 5ДР фізичною особою, яка постійно проживає за кордоном

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зі змінами і доповненнями (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до ДРФО, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для громадян України:

- паспорт громадянина України;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Таким чином, громадянин України, який виїхав за кордон на постійне місце проживання в Обліковій картці за ф. № 1ДР та заяві про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР використовує дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання та у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказує адресу місця проживання у країні постійного проживання (перебування) за кордоном.

Чи мають право ФОП – платники єдиного податку на автоматичне зарахування військового збору, сплаченого за себе у 2024 році, в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема:

► фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

► платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Враховуючи зазначене, ФОПи – платники єдиного податку, які у 2024 році сплатили військовий збір, мають право на автоматичне зарахування коштів в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік з подальшим відображенням нарахованих сум у складі податкової декларації платника єдиного податку за звітні (податкові) періоди 2025 року.

Визначення граничного терміну сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема ФОПи – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами та доповненнями встановлено, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Військовий збір: понад 2,6 млрд грн надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – квітні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,6 млрд грн військового збору. Це на понад 1,9 млрд грн більше ніж у минулорічному відповідному періоді, темп росту складає 369,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за відповідальність і сумлінну сплату податків та зборів.

«Своєчасна сплата військового збору – це важливий ресурс для допомоги Збройним Силам України і значний внесок в оборону нашої держави», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що з 01.01.2025 військовий збір сплачують усі категорії платників податків.

Так, зокрема, ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір за ставкою 10 відс. від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн); платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – за ставкою 1 відс. від отриманого доходу щоквартально; для ФОПів на загальній системі оподаткування ставка військового збору складає 5 відс. від чистого річного оподатковуваного доходу.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС».

На запитання платників податків відповідала - начальник управління податкових сервісів ГУ ДПС Тетяна ЛИТВИНЕНКО.

Питання 1: Як дізнатись інформацію щодо своїх об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань?

Відповідь: Дізнатись інформацію щодо своїх об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань Ви можете в Електронному кабінеті або мобільному застосунку «Моя податкова». Після електронної ідентифікації користувачам надається доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

На вебпорталі Державної податкової служби України у блоці «Е-СЕРВІСИ» за посиланням https://tax.gov.ua/calculator розміщено сервіс «Калькулятор податку на майно». За допомогою цього сервісу громадяни мають можливість самостійно здійснювати розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.

Питання 2: Чи можу я замовити податковий номер на дитину онлайн?

Відповідь: Так, звичайно. Для реєстрації дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) Ви можете подати Облікову картку фізичної особи – платника податків (1 ДР) та копії документів у розділі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету. Також зазначений сервіс доступний в мобільному застосункку «Моя податкова» у розділі «Послуги».

Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами документів, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовій формі.

Також звертаємо увагу, що платники мають змогу скористатися послугою «єМалятко» та зареєструвати дитину в ДРФО під час державної реєстрації народження. А послуга «ІD-14» дозволяє отримати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм вперше особі у віці з 14 до 18 років з одночасною реєстрацією у ДРФО.

Питання 3: Доброго дня. Чи можна отримати оновлене безкоштовне програмне рішення (ПРРО)?

Відповідь: Так, ДПС України пропонує бізнесу безоплатне оновлене ПРРО ДПС, який розроблений на заміну «ПРРО каса». Це програмне рішення:

- відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО;

- охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play та на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Також за цим посиланням доступне для завантаження «ПРРО ДПС» для OC Windows та web.

Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС», яке необхідно оновити.

«ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для web оновлюється автоматично.

Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені:

керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha;

форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/;

відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi.

Питання 4: Чи можна замовити Витяг з реєстру платників ПДВ в електронній формі?

Відповідь: Так, Державна податкова служба України оновила форму запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ (ідентифікатор форми J/F1301705), в якому відтепер можна зазначити новий спосіб отримання витягу – в електронній формі. Витяг в електронній формі надсилається в електронний кабінет або на адресу електронної пошти платника ПДВ. Для цього у запиті платник ПДВ має обрати відповідний спосіб отримання витягу – в електронній формі.

Питання 5: Чи можу я здійснити попередній запис на отримання послуг у ЦОП?

Відповідь: Так, звичайно. До електронної черги для відвідування Центрів обслуговування платників можна записатись онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням: zir.tax.gov.ua/main/queue.

Також попередній запис на отримання послуг у ЦОП доступний через Контакт-центр ДПС за телефоном 0800 501 007.

Питання 5: Де я можу дізнатись, чи є в мене податковий борг?

Відповідь: Отримати інформацію про свій податковий борг можна за допомогою електронних сервісів від Державної податкової служби, а саме:

в Електронному кабінеті платника податків у розділі «Стан розрахунків з бюджетом»;

у мобільному застосунку «Моя податкова» у розділі «Мої дані»;

у чат-боті InfoTAX у месенджері Viber.

Cервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4

У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п'ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внесу на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

Новий старт для ветеранів та ветеранок: навчання, що відкриває двері в міжнародну торгівлю

Наступна

Національний тиждень безбар’єрності в Україні 2025