У ДПС відбулась семінар-нарада щодо практичних аспектів роботи з податковими ризиками

опубліковано 25 жовтня 2021 року о 14:41

«Практичні аспекти організації роботи з податковими ризиками» – такою стала тема семінар-наради під керівництвом в.о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова за участі Першого заступника Голови ДПС Наталії Рубан, керівників профільних департаментів і управлінь служби, очільників територіальних органів ДПС.

Євген Олейніков окреслив основні вектори роботи податкової служби України, визначив пріоритети її діяльності у найближчій перспективі та загострив увагу на імплементації комплексного підходу до роботи з податковими ризиками.

Так, керівник податкового відомства наголосив на зміні моделі функціонування служби. Він зазначив, що податкова служба вже давно застосовує ризикоорієнтований підхід – фактично з моменту її створення здійснювався відбір платників та аналіз ризиків, виходячи з тих завдань, які на той час ставилися. Але сьогодні система функціонування Державної податкової служби суттєво змінюється.

«З 1995 року податкова служба була органом з доволі потужною правоохоронною функцією. В той час вибудовувалася лінійна система роботи з податковими ризиками. Реалізувати все, що напрацювали, податківці намагалися під час перевірки і після цього робота спрямовувалася на відстоювання її результатів. Силовий підрозділ супроводжував більшість цих етапів. На сьогодні податкова міліція завершила своє існування, тобто модель змінено остаточно. Фактично функція доведення порушень податкового законодавства, функція роботи з податковими ризиками комплексно буде покладатися на податкову службу. Саме ми повинні будемо забезпечити ефективність цієї роботи», – підкреслив Євген Олейніков.

За його словами, на заміну лінійній системі вже сьогодні реалізується Комплексна система реагування на податкові ризики, яка унеможливлює монополізацію питання виявлення податкових ризиків одним підрозділом та робить процес ідентифікації ризику більш ефективним.

«Інформація, з якою працюють податківці, має перетворитися на чітку, логічну послідовність аргументів, які доводять, що наявні ознаки дають підстави вважати, що дії або бездіяльність платника податків створюють можливість недекларування або неповного декларування ним зобов’язань», – зазначив Євген Олейніков.

Завдяки комплексному підходу Державна податкова служба отримує можливість узагальненого бачення проблеми податкових ризиків, а після ідентифікації ризику спільно визначається комплекс заходів реагування.

Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан акцентувала увагу керівників департаментів та територіальних органів ДПС на необхідності якісного запровадження комплексної системи реагування на податкові ризики, адже від цього залежить якість процесу адміністрування податків та усіх його складових.

Учасники семінару-наради також розглянули питання організації роботи з податковими ризиками, якості супроводження судових справ щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та рішень комісій регіонального рівня про внесення платників податків до категорії ризикових, адміністрування податків та надання сервісних послуг платникам податків тощо.

Під час розгляду дискусійних аспектів очільники регіональних управлінь податкової служби мали можливість поділитися практичним досвідом.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/511573.html

Інтерв’ю в. о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова виданню «LB.ua

Система моніторингу реєстрації податкових накладних зупиняє реєстрацію лише 0,4 % – 0,5 % накладних. Проте така зупинка не є забороною діяльності платника податків. Про це розповів в. о. Голови ДПС Євген Олейніков в інтервʼю виданню «LB.ua».

«Зупинка означає, якщо ми зупинили реєстрацію податкової накладної, будь ласка, надай нам підтвердження, що та операція, яка в ній зазначена, дійсно була. Дайте нам документи. І все. Якщо ти їх даєш, то твоя податкова накладна реєструється», – зазначив Євген Олейніков.

За його словами, у серпні цього року 180 тис. платників податків подали на реєстрацію 27 млн податкових накладних, які були зареєстровані. При цьому в 19 тис. платників податків 145 тис. накладних реєстрацію було призупинено. За кількістю накладних це – 0,54 відсотка від загальної кількості. За сумою це –1,1 відсотка від загальної суми, яка подана на реєстрацію.

«Зупинили в накладних у цифрах на 2,2 мільярда гривень. А на 1,7 мільярда подано звернень про реєстрацію. На решту не подали. 100-відсоткове влучання з нашого боку. Тобто тут платник податків розуміє, що навіть не варто намагатися ні через нас, ні через суд домагатися повернення, бо підстав немає. Тоді як судова практика в цих питаннях до останнього часу була дуже лояльна. Але навіть у цій ситуації з цих 1,7 млрд грн, які залишились, 1,5 млрд ми потім відреєстрували самостійно. Тобто за поданими зверненнями. І тільки фактично 230 млн гривень – це там, де платник звернувся, але ми відмовили. Вони погодяться або підуть до суду. От і все. Тобто система насправді дуже дружня до платника податку. Якби було по-іншому, ми дійсно зупинили б економіку», – наголосив Євген Олейніков.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/512580.html

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Нещодавно відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради) в якому взяли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова та заступник начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Світлана Іщенко.

Під час засідання розглянуті питання адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб (далі - податок).

Світлана Іщенко розповіла учасникам засідання про перелік фізичних осіб, які відносяться до категорії платників такого податку, базу оподаткування, ставки та пільги із сплати податку та звернула увагу, що у 2021 році ГУ ДПС винесено 73 тис. податкових повідомлень-рішень на суму понад 154,7 млн гривень.

«Так, станом на 01.10.2021 до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону надійшло 106,9 млн гривень такого податку» – зазначив Валерій Леонов.

У ході обговорення члени Комітету Громадської ради звернули увагу, що на теперішній час існує необхідність у законодавчому врегулюванні питання щодо удосконалення наповнення бази даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що в свою чергу дасть змогу збільшити надходження до місцевих бюджетів.

На засіданні також вирішені інші питання щодо діяльності Комітету Громадської ради.

Проведено пресконференцію на тему «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

Начальником управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Копильченко Тетяною 20.10.2021 в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» проведено пресконференцію на тему «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Копильченко Тетяна зазначила, що запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податку на нерухомість) вже має досить тривалу історію. Він був передбачений ще ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII, задовго до набрання чинності Податковим кодексом України (ПКУ).

Податок на майно складається з трьох, фактично різних податків:

– податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

– транспортного податку;

– плати за землю.

Нормами п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПКУ встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.

Місцеві ради в межах повноважень, наданих їм ПКУ, вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (п. 10.3 ст. 10 ПКУ).

«У теперішній час платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти у випадку, якщо вони є власниками об'єктів житлової або нежитлової нерухомості на території України. При цьому об'єктом оподаткування податком на нерухомість є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Об'єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені за законодавством до житлового фонду, дачні та садові будинки. До об'єктів нежитлової нерухомості належать будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Відповідно до п. 266.3 ст. 266 ПКУ, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, і вона використовується як фізичними, так і юридичними особами. А от порядок визначення бази різний. База оподаткування об'єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється податковим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Юридичні ж особи визначають базу оподаткування самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт», – повідомила Копильченко Тетяна.

На податковому обліку в Дніпропетровській області значиться понад 7 тисяч платників податку на нерухомість – юридичних осіб та 23 тис. об’єктів оподаткування.

За 9 місяців поточного року юридичними особами – власниками нерухомого майна сплачено до місцевих бюджетів області 366,2 млн грн, що на 127,3 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року.

Начальник підрозділу нагадала, що враховуючи, вимоги ст. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються до власників нерухомого майна, які не подали податкову звітність з податку на нерухомість.

«З метою наповнення місцевих бюджетів для виконання в повній мірі органами місцевого самоврядування заходів безпеки та якісних умов проживання населення області, фінансування важливих захищених статей видатків, звертаємось до платників – сплачувати податок на майно своєчасно та в повному обсязі, починаючи уже сьогодні», – підсумувала Копильченко Тетяна.

Засідання «круглого столу» в ДПІ у м. Покрові

Головного управління ДПС у Дніпропетровській

За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) днями в приміщенні ЦОП ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській начальник ДПІ у м. Покрові ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олександр Желудков провів засідання «круглого столу» з представниками громадськості та бізнесу.

Під час заходу Олександр Желудков повідомив учасників «круглого столу», що громадяни України мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. Водночас у добровільній декларації не потрібно вказувати інформацію про джерела походження таких активів. Нагадав, що одноразове декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору із задекларованих активів.

Також, в ході проведення заходу посадовець повідомив про порядок проведення одноразового добровільного декларування та заповнення декларації, ставки одноразового збору.

Зокрема, під час засідання «круглого столу» обговорювались питання легалізації трудових відносин, сплати єдиного внеску, роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Олександр Желудков надав вичерпні та змістовні відповіді на всі запитання, які виникали у платників під час заходу.

«Гаряча лінія» в Нікопольській ДПІ на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування»

Днями за участі заступника начальника Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Гроздовської-Боличевої відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.

Питання. Як відкрити спеціальний рахунок в банку для одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Декларант відкриває в банку спеціальний рахунок та вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки, а у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» зазначає «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження грошових коштів, банківських металів декларант має право: перерахувати грошові кошти, банківські метали на власний поточний рахунок фізичної особи, відкритий в банку України; або зняти грошові кошти, банківські метали та закрити спеціальний рахунок; або подати в банк заяву та використовувати надалі цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи, відкритий для власних потреб.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів у випадках, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу.

Питання. Чи треба подавати одноразову добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному банківському рахунку?

Відповідь. Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування.

Питання. Які санкції передбачені за несплату або сплату в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюється передбачені підрозділом 9-4 розділу ХХ Кодексу державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Зустріч з громадянами в Марганецькій ДПІ

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону), днями в приміщенні ЦОП Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулась зустріч з громадянами, на якій начальник Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Захарченко роз’яснила норми та положення закону про проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Учасників зустрічі ознайомлено з об’єктами декларування, ставками оподаткування, бланком декларації та зразком її заповнення, переліком осіб, які можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.

Крім того, Євгенія Захарченко зупинилася на окремих питаннях реєстрації РРО/ПРРО та на недопущенні виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Під час зустрічі громадяни мали можливість поставити свої питання та отримати відповіді на них.

Центрами обслуговування платників Нікопольського регіону за січень-вересень 2021 року надано 15582 адміністративні послуги

Як повідомила начальник Нікопольського відділу електронних сервісів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Жевнерова, за січень – вересень 2021 року до Центрів обслуговування платників Нікопольського регіону звернулось 15582 платники. Надано 15615 адміністративних послуг.

Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (8881) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (2655). Також зареєстровано 966 платників єдиного податку, надано 1440 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 225 реєстраторів розрахункових операцій. Центр обслуговування платників працює за принципом оперативного та якісного обслуговування бізнесу та громадян. Тут видаються довідки, приймається звітність від суб’єктів господарювання, забезпечується швидкий доступ до інформації.

Майже 6,2 млрд грн акцизного податку надійшло до місцевих бюджетів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/513023.html повідомила.

За січень-вересень 2021 року до місцевих бюджетів територіальних громад сплачено акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму майже 6,2 млрд грн. Це на 15,9 відс., або 847,3 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність з продажу підакцизних товарів. Це суттєво впливає на збільшення надходжень до відповідних місцевих бюджетів.

Сума акцизного податку, що сплачується до місцевих бюджетів, відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек, то відповідно не сплачено акцизний податок і як наслідок – бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.

Покупці підакцизних товарів можуть впливати на сплату акцизного податку до місцевих бюджетів, вимагаючи розрахунковий документ у продавця, що в свою чергу забезпечить надходження акцизного податку до бюджету відповідної територіальної громади.

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування до сплати задекларовано понад 4,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/511788.html повідомила.

Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка розпочалась 1 вересня 2021 року.

З початку кампанії громадянами України задекларовано до сплати понад 4,5 млн гривень.

Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.

Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.

Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.

До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут.

Понад 60,9 млрд гривень акцизного податку надійшло до загального фонду держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/510492.html повідомила.

За січень – вересень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі понад 60,9 млрд гривень. Це забезпечило виконання індикативного показника на 105,5 відс., додаткові надходження – майже 3,2 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 15,9 відс., або на 8,4 млрд гривень.

За вересень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі 8,3 млрд гривень. Виконання індикативного показника склало 112,4 відс., додаткові надходження – 916,8 млн гривень. Порівняно з вереснем минулого року надходження збільшилися на 19,9 відс., або на 1,4 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – вересні 2021 року надійшло понад 10,6 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 146,9 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 3,4 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 25 відс., або на 2,1 млрд гривень.

До спеціального фонду Державного бюджету України у вересні 2021 року надійшло майже 1,5 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 157,1 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 533,2 млн гривень. Порівняно з вереснем минулого року надходження зросли на 25,2 відс., або на 295,7 млн гривень.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло більш ніж на 4,2 млн гривень збору за місця за паркування від фізичних осіб

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів (збір) є зокрема, фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Так, платники Дніпропетровщини протягом січня – вересня 2021 року поповнили місцеві бюджети збором за місця для паркування транспортних засобів на суму більше ніж 4,2 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року находження зросли майже на 537 тис. грн або на 14,6 відсотків.

Нагадуємо, що ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Фізичні особи – платників туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 2,5 млн гривень

Фізичними особами Дніпропетровської області протягом січня – вересня 2021 року до місцевих бюджетів спрямовано майже 2,5 млн грн туристичного збору. Ця сума у порівнянні з січнем – вереснем 2020 року збільшилась на 62,4 відс. або більше ніж на 951 млн гривень.

Нагадуємо, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).

Протягом січня – вересня 2021 року від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло майже 61,7 млн грн рентної плати за воду

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;

- суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Платниками Дніпропетровщини за спеціальне використання води до державного бюджету спрямовано рентної плати у сумі майже 31,6 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року більше ніж на 31,5 млн грн або на 104,7%.

Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства перелік водокористувачів – абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це контролюючим органам та органам водного господарства.

До місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 476 млн гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Базовий податковий (звітний) період для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є дорівнює календарному року.

Платники Дніпропетровської області (фізичні і юридичні особи) протягом січня – вересня 2021 року спрямували до місцевих бюджетів майже 476 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Звертаємо увагу, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

На Дніпропетровщині з початку 2021 року громадяни задекларували майже 187 млн гривень іноземних доходів

На Дніпропетровщині протягом січня – вересня 2021 року 295 громадян задекларували іноземні доходи. Загальна сума отриманого доходу складає майже 187 млн гривень.

Звертаємо увагу, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

При цьому, сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Довірчі послуги можна отримати через Електронний кабінет

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків щодо заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу, а також забезпечення взаємодії з контролюючими органами з інших питань, передбачених Податкового кодексу, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, - повідомляють у Головному управлінні ДПС у Сумській області.

Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, платники податків засобами електронного зв’язку можуть подати заяви за такими формами:

- № 17-ОПП (заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку);

- № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів);

- повідомлення за ф. № 20-ОПП (повідомлення про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням).

Подання заяви за формою № 1-ОПП передбачено виключно у разі подання заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Можливості подання в електронному вигляді заяв за формами № 5-ОПП (заява про взяття на облік платника податків для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) та № 8-ОПП (заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків) не передбачено.

Крім того, повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків у фінансовій установі подають банки та інші фінансові установи через «Єдине вікно» або інформаційно-телекомунікаційну систему Електронний кабінет.

Антикорупційний сервіс «Пульс»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, сервіс «Пульс» Державної податкової служби України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її та територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@tax.gov.ua

Інформацію про суб’єктів господарювання, у яких є податковий борг можна отримати на офіційному вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ/ ПЕРЕЛІКИ/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

На офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система повідомить інформацію щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет»

- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи;

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Порядок отримання електронних довірчих послуг в органі ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Інформація про види діяльності (КВЕД) платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє,що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (част. перша ст. 11 Закону Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).

Відомості, що містяться в ЄДР, зокрема, про види діяльності надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту (абз. другий п. 1 част. другої ст. 11 Закону №755).

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.

Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».
Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).

Податковий борг можна відстрочити до 29 грудня 2021 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ» встановлено декілька способів врегулювання погашення податкового боргу. Одним із них є відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків – фізичних осіб. Відстрочити можна суму податкового боргу (у тому числі штрафні санкції та пеню), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення. Звертаємо увагу, що відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків без нарахування процентів за користування таким відстроченням за заявою фізичної особи до 29 грудня поточного року. У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку штрафні санкції і пеня не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників. У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання даного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

Реквізити бюджетного рахунку, за якими сплачується збір по одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Інформація для користувачів ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує про алгоритм дій суб’єкта господарювання при генерації нового кваліфікованого електронного підпису. Зокрема, якщо суб’єкт господарювання (користувач) ще не закрив робочу зміну, але вже згенерував новий кваліфікований електронний підпис, то для роботи з ПРРО за новим ідентифікатором ключа, він повинен подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) з інформацією про новий ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису. При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення J/F1391802 необхідно вказати «Старший касир». Якщо на момент формування нового кваліфікованого електронного підпису зміну на ПРРО було закрито, то в графі «Тип підпису» можна вказати «Касир». Разом з тим, рекомендуємо скасування електронних ключів касирів або їх сертифікатів виконувати після закриття зміни таким касиром.

Застосування РРО при торгівлі виробами медичного призначення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що для застосування реєстраторів розрахункових операцій при торгівлі виробами медичного призначення ними вважається будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Разом із цим, лікарським засобом вважаються будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Нагадаємо, застосування РРО при торгівлі виробами медичного призначення та лікарськими засобами визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Щодо визначення виробів медичного призначення та лікарських засобів, то це регулюється Законом України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи платник подає заяву про надання такої довідки. Довідка готується контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Звертаємо увагу, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. Увага, термін дії Довідки обов’язково зазначається у самій Довідці. У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

Обов’язки орендаря земельної ділянки, на якій розташований водний об’єкт

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що орендарі земельних ділянок зобов’язані у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного контролюючого органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Зазначену вимогу затверджено нормами ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі».

Постачання відходів як вторинної сировини. Що з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ 20%.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором кошти, видані на відрядження або під звіт, що надміру витрачені та не повернуті в термін?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.11 ст. 164 ПКУ).

Отже, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, підлягає оподаткуванню військовим збором.

Чи може платник податків подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет» повідомлення за ф. № 20-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що повідомлення про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП можна подати за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua).

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 63 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку та повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання Повідомлення за формою № 20-ОПП. Подається таке Повідомлення протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Що відноситься до об’єктів оподаткування житлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (ст. 14 ПКУ).

Будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

– житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

– прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

– квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

– котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

– кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, у якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Джерела для погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що джерелами погашення податкового боргу платника податків може бути будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України. Далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами (ст. 87 ПКУ).

Статтею 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ (ст. 87 ПКУ).

Чи підлягає списанню пеня під час карантину

Відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Пунктом 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пунктом 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Як виправити помилки сум єдиного внеску

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Згідно з п. 1 розд. IV Порядку додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.

Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої (нарахованого) у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3, де:

2 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно донараховано суму єдиного внеску;

3 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) платником єдиного внеску самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.

Проведення коригувань показників у Додатках 1, 2 та 3 до Розрахунку здійснюється відповідно до п. 9 розд. V Порядку.

Згідно з п. п. 8 п. 9 Порядку платник єдиного внеску у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, передбачені п. 1 розд. IV Порядку.

Таким чином, платник єдиного внеску у Додатку 1 до Розрахунку за звітний (податковий) період може провести коригування та виправити помилку, яка стосується сум єдиного внеску, допущену у попередніх звітних (податкових) періодах, шляхом донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, 2 або 3.

Інформація щодо перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Дії ФОП – платника ЄП, який планує здійснювати ЗЕД

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас, відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни подається Заява.

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни місця провадження господарської діяльності Заява подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність повинна у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».

При цьому у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

Чи може платник відкрити окремі поточні рахунки у різних банках України?

Нормами підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу та Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України (п. 9 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Кодексу).

За яких умов здійснюється подання повідомлень про наявність заперечень/відкликання проти проведення державної реєстрації припинення СГ?

Частиною шостою п. 13 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями та п. 11.10 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588) передбачено, що до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф. № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП).

Платнику податків (комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або відповідальній особі платника) за його зверненням видаються відомості за ф. № 30-ОПП разом із додатками у разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів (п. 11.11 розд. XI Порядку № 1588).

При цьому п.п. 2 п. 2 наказу Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичний осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України» встановлено, що до запровадження обміну документами в електронній формі між ЄДР та інформаційними системами ДПС передача відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів здійснюється шляхом надсилання повідомлень за попередніми формами (у тому числі за ф. № 27-ОПП та ф. № 28-ОПП).

Наявність в ЄДР відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи.

Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Роботодавець зобов’язаний надсилати

Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує роботодавцям, що за використання праці найманих працівників з порушенням трудового та податкового законодавства, передбачена відповідальність.

До переліку порушень відносяться: допуск працівника до роботи без офіційного оформлення, робота на неповний робочий день при його повній трудовій зайнятості, виплата зарплати «в конверті» тощо.

При встановленні перелічених порушень підприємство, фізична особа-підприємець, платник єдиного податку на І-ІІІ групі оподаткування отримає попередження, а підприємство/підприємець на ІV групі або загальній системі оподаткування сплатить 10 мінімальних заробітних плат (з 01.01.2021 року – це 60 тис грн). За повторне порушення передбачено відповідальність 30 мінімальних заробітних плат (180 тис грн відповідно).

Шановні роботодавці, ви зобов’язані надсилати Повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіального органу податкової служби за місцем обліку їх, як платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Форма зазначеного Повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» та має бути надіслана до початку роботи працівника.

Фінансова звітність з податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що платники податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити та інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною (ст. 48 ПКУ).

Податкова звітність, складена з порушенням не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з декларацією (звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Неподання/несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами) декларації, обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання,

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (ст. 120 ПКУ).

Строки нарахування амортизації нематеріальних активів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що відповідно пп. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, а саме:

група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);

група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо) (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);

група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа);

група 4 - права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років);

група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки);

група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) (строк дії права користування - відповідно до правовстановлюючого документа).

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років.

Сплата ПДФО у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна регулюється ст.ст. 172 – 173 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розд. IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПК).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.

Підстави для отримання податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що Податковим кодексом України передбачена можливість подачі декларації не як обов’язку платника податку, а як підстави для отримання податкової знижки.

До основних витрат, які декларуються громадянами з метою отримання податкової знижки, належать:

частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом;

сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання;

сума страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;

сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу;

сплата видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом (у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним) тощо.

Отримувачем знижки може бути тільки та фізична особа, яка мала доходи у вигляді заробітної плати. Сума витрат, які дають право на отримання знижки у звітному році, не повинна перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Право на отримання знижки, не використане протягом року, на наступний рік не переноситься.

Що таке корпоративні права?

Відповідно до ст. 14 п. 1 п.п. 90 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Що розуміється під маркою акцизного податку?

Відповідно до ст. 14 п. 1 п.п. 107 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Хто відноситься до нерезидентів?

Відповідно до ст. 14 п. 1 п.п. 122 Податкового кодексу України нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Якщо відповідно до вимог укладеного Україною міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору та цього Кодексу фінансовий агент зобов’язаний перевіряти та встановлювати, резидентом якої держави є власник або контролер власника фінансового рахунка, положення цього підпункту застосовуються в частині, що не суперечить правилам міжнародного договору.

Реєстрація книги обліку розрахункових операцій на РРО

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), при цьому кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311303) , яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікації в електронній формі. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Що розуміється під розрахунковим документом?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.

Як юридичні особи сплачують транспортний податок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Попередня

Всесвітній день профілактики остеопорозу

Наступна

Оголошення про перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку