Застосування РРО на території села

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що реалізація товарів на території села звільнена від обов’язкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Звертаємо увагу, що виключення не застосовуються, якщо:

одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи з 1 січня 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року ввелена в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/544976.html повідомила.

Державна податкова служба (далі – ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі – ПРРО Каса).

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

Роз’яснення щодо інформації, яка зазначається в гр. 6 Форми ведення обліку товарних запасів фізичними особами – підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку, у разі внутрішнього переміщення товару

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).

ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.

До уваги платників податків!

З 1 січня 2022 року у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Державною казначейською службою України змінені реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету та окремих рахунків для зарахування платежів до місцевих бюджетів.

Інформація щодо актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджету у 2022 році розміщена на вебсторінках територіальних органів ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki.

Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками на бюджетні рахунки, які діяли до 1 січня 2022 року, не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам для уточнення реквізитів.

Як подається заява про реєстрацію платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 3 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Так, заява про реєстрацію особи – нерезидента як платника ПДВ подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.

До заяви додаються копії: витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код). У заяві про реєстрацію особи-нерезидента як платника ПДВ зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати ПДВ.

Інформація для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи

року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Норми передбачені п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із частиною першою і другою ст. 715 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання (частина перша ст. 716 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліку) платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи мають право здійснювати бартерні операції (взаємозалік).

Ставка збору при придбанні державних облігацій при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 94 розд. XX ПКУ, ставки 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021р. до 31.08.202р. до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції від 19.06.2020 № 738-IX) державні облігації України можуть бути:

довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5%.

Про ставки єдиного податку 

Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад для підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 ПКУ):

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.

Застосування РРО фізичними особами - підприємцями, які здійснюють перевезення пасажирів з використанням талонів, квитків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Статтею 39 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненнями визначено, що документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО та РК не застосовують.

Щодо оціночної вартості об’єкта нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Водночас, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2658), відповідно до ст. 5 якого суб’єктами оціночної діяльності є:

- суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво та Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати (ст.ст. 17 та 22 Закону № 2658).

Враховуючи викладене, з метою заповнення графи 9 «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» розд. V Декларації, для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такий об’єкт належать декларанту на праві власності, декларант може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності, інформація про якого міститься у Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що декларант має право у графі 9 зазначеного розділу Декларації визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на підставі витрат, понесених на придбання/набуття об’єкта нерухомого майна, які можуть підтверджуватися відповідними документами (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо).

Застосування РРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах навчальних закладів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє.

Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Про застосування РРО та ПРРО під час «гарячої лінії» у Томаківській ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.

Нещодавно за участі заступника начальника Томаківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Баршак відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО та ПРРО з січня 2022 року».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.

Питання. Чи потрібно з січня 2022 року застосовувати РРО /ПРРО платнику єдиного податку другої групи?

Відповідь. З 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп стало обов’язковим.

Відповідно до Закону України від 6 липня1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Питання. Як відбувається реєстрація програмного РРО в контролюючому органі?

Відповідь. Реєстрація в контролюючому органі будь-якого програмного РРО – безкоштовного програмного рішення ДПС чи комерційного ПРРО, проводиться автоматично через Єдине вікно подання електронної звітності із застосуванням будь-якого програмного забезпеченням, наявного у суб’єкта господарювання – Електронний кабінет, iFin, Sonata, M.E.Doc тощо.

Реєстрація відбувається на підставі заяви за формою № 1-ПРРО, яка подається виключно в електронній формі.

Питання. Як заповнити заяву за формою № 1-ПРРО?

Відповідь. Інструкція щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет розміщена у банері «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.

 

Зустріч з платниками податків у Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Днями, за організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону), в приміщенні ЦОП Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області була проведена зустріч старшого державного інспектора Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Задорожньої з платниками податків.

Зокрема, під час зустрічі йшлося про особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, порядок подачі одноразової добровільної декларації в електронному виглядi, суб'єкти та об'єкти оподаткування. Також податківець нагадала, що з 1 січня 2022 року стане обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки. Підприємці можуть самостійно обирати вид реєстратора: традиційний касовий апарат або сучасний програмний реєстратор розрахункових операцій.

Крім того, Наталя Задорожня висвітлила питання стосовно правильного заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» та наголосила на перевагах використання електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет».

Під час зустрічі фізичні особи мали можливість поставити свої питання та отримати відповіді на них.

 

У 2021 році платники податків Нікопольського регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 3 млрд 217,7 млн грн податків і зборів

Начальник Нікопольського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Джавун відмітив, що за підсумками 2021 року платниками Нікопольського регіону спрямовано до державного та місцевого бюджетів 3 млрд 217,7 млн грн, що на 495,9 млн грн більше ніж за відповідний період минулого року.

Володимир Джавун висловлює вдячність платникам податків за сумлінну та своєчасну сплату податків, розуміння важливості наповнення бюджетів, від чого залежить соціально-економічний розвиток країни та регіону.

 

Місцеві бюджети Нікопольського регіону отримали 299,8 млн грн плати за землю

За 2021 року від платників Нікопольського регіону до місцевих бюджетів регіону надійшло 299,8 млн грн земельного податку та орендної плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 19,5 млн грн або на 6,5 відсотків. Як повідомила начальник Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Карнаух, власники земельних ділянок і землекористувачі – юридичні особи спрямували до скарбниць  майже 276,6 млн грн плати за землю, фізичні особи – 23,2 млн гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

До уваги платників податків! 13 грудня 2022 року з 10-00 год. до 11-00 год. відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тел. (05665) 5-16-42 на тему: «Актуальні питання щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування». На запитання відповідатиме заступник начальника Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Семеновська.

 

ДПС здійснює податковий контроль за трансферним ціноутворенням

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/548112.html повідомила.

За результатами звітних періодів за 2013-2020 роки платниками податків подано 19,2 тис. звітів на загальну суму 17,8 трлн гривень. Тобто щорічно 2,4 тис. платників звітують про контрольовані операції в сумі більше 2,2 трлн гривень.

ДПС здійснює податковий контроль за трансферним ціноутворенням, який направлений на виявлення, а також упередження ризиків.

З метою аналізу поданих звітів та виявлення ризиків трансфертного ціноутворення, ДПС використовує дані провідних світових інформаційно-аналітичних джерел (Platts, Bureau van Dijk, Argus, Royalty Range, Refinitiv, Youcontrol, інші), які також входять до оприлюдненого на вебпорталі ДПС рекомендованого переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для аналізу операцій з сировинними товарами.

Тобто платники та ДПС для аналізу та встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» фактично використовують дані однакових джерел інформації.

Проте за результатами моніторингу майже 17 тис. звітів про контрольовані операції за звітні 2013-2019 роки, ДПС направлено запити про надання документації з трансфертного ціноутворення практично по кожному 14-му звіту. Так, запитано 617 документацій (у тому числі протягом 2020-2021 років – 276, або 45 %) та отримано 559 відповідей. При цьому ризики трансфертного ціноутворення підтверджені більше ніж у 80 % опрацьованих документацій.

Завдяки налагодженню ДПС аргументованого та конструктивного діалогу окремі платники, не чекаючи початку перевірок, здійснюють самостійне коригування цін контрольованих операцій і, як наслідок, збільшують податкові зобов’язання з податку на прибуток. Зазначене стимулювало проведення відповідних перерахунків не лише за періоди, по яких запитано документацію з трансфертного ціноутворення.

Так, протягом 2015 – 2021 років 883 платника (або 18% від загальної кількості платників, що звітують про контрольовані операції) подали 1 846 декларацій (уточнюючих) з податку на прибуток, добровільно збільшивши фінансовий результат на 25,5 млрд гривень. Лише протягом 2020 – 2021 років 521 платник подав 869 декларацій, якими збільшено фінансовий результат на 10,9 млрд грн, або 43% від загальної суми коригувань.

Ці факти свідчать, що податковий контроль щодо трансфертного ціноутворення сприяє підвищенню податкової культури платників, збільшенню податкової ефективності та добровільної сплати податку на прибуток.

У випадках наявності беззаперечних фактів та аргументації контролюючого органу щодо наявних ризиків трансфертного ціноутворення та не здійснення самостійного коригування податкових зобов’язань з податку на прибуток, організовуються перевірки.

Протягом 2021 року за встановленими фактами невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» завершено 28 перевірок, або 28% від загальної кількості перевірок, проведених у 2015-2021 роках (100 перевірок). За їх результатами донараховано 417 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на 1,6 млрд гривень.

Також на сьогодні триває 26 перевірок з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки», які планується завершити у 2022 році.

Відповіді з Бази знань отримали високу оцінку від платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/549107.html повідомила.

ДПС постійно працює над оновленням Бази знань у «Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі» (ЗІР) та наповненням її новими відповідями на запитання для забезпечення громадян своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді відповідей на запитання із понад 37 напрямів; ставками податків; глосаріями та довідниками; щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС; змінами в податковому законодавстві, з можливістю підписки на отримання таких змін на електронну адресу та інше.

На сьогодні розділ «Запитання-відповіді з Бази знань» містить понад 11 тис. запитань-відповідей з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Кожен платник податків, який користується ЗІР, може оцінити відповідь на будь-яке запитання. Значення зафіксованого рівня задоволеності користувачів відображається на головній сторінці ЗІР.

Станом на 31.12.2021 загальний результат фіксації рівня задоволеності платників податків відповідями склав 87,07 %.

Крім того, у ЗІР можна скористатись переходом у Viber чи Telegram та отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, надіслати електронного листа із запитанням, яке буде розглянуто у найкоротший час, або отримати допомогу з використання ЗІР від працівника Контакт-центру ДПС.

У 2021 році платники податків відвідали ЗІР майже 3 млн разів, а з початку функціонування сервісу (з 2013 року) – більше 25 млн разів.

ДПС постійно вдосконалює свої сервіси та закликає платників долучатись до користувачів ЗІР zir.tax.gov.ua. Оцінку відповідей на запитання можна залишити в Базі знань до будь якого запитання, або надіслати відгуки щодо роботи ЗІР на idd@tax.gov.ua

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у 2021 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/549288.html повідомила.

Завдяки свідомому ставленню платників до сплати податків ДПС звітує про успішне виконання завдання Уряду. Надходження до бюджету перевищують як визначені індикативи, так і показники відповідного періоду минулого року.

У результаті:

2021 рік:

індикатив – 596,0 млрд грн;

факт – 614,4 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +106,9 млрд грн, або +21,1 відс.

Перевиконання індикативу: +18,4 млрд грн, або +3,1 відс.

У т.ч. ПДВ:

індикатив (сальдо) – 151,7 млрд грн;

факт – 155,8 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +38,1 млрд грн, або на 32,3 відс. більше!

Перевиконання індикативу: +4,0 млрд грн, або +2,7 відс.

Протягом 2021 року платникам податків на рахунки відшкодовано 159,7 млрд грн податку на додану вартість, що на 16,6 млрд грн, або на 11,6 відс. більше, ніж у 2020 році. Таке збільшення пояснюється зростанням заявлених до відшкодування сум ПДВ, що зумовлено сприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках.

Варто зазначити, що річні індикативні показники Мінфіну для ДПС у 2021 році збільшувалися тричі на загальну суму 60,7 млрд грн, у т.ч. з ПДВ – 17,7 млрд гривень.

Грудень 2021 року:

індикатив – 40,6 млрд грн (індикатив без урахування збільшення на 20,7 млрд грн. Фактично індикатив у грудні було збільшено на 20,7 млрд грн за рахунок досягнутого перевиконання індикативів Мінфіну за 11 міс. 2021 року на 30,0 млрд гривень);

факт – 49,7 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +15,0 млрд грн, або +43,1 відс.

Перевиконання індикативу: +9,1 млрд грн, або +22,4 відс.

У т.ч. ПДВ:

індикатив (сальдо) – 13,0 млрд грн;

факт – 15,5 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +6,0 млрд грн, або у 1,6 раза більше.

Перевиконання індикативу: +2,4 млрд грн, або +18,7 відс.

У грудні 2021 року платникам податків на рахунки відшкодовано 17,3 млрд грн податку на додану вартість, що на 2,9 млрд грн, або на 20,1 відс. більше, ніж у грудні 2020 року.

Увага! Шахраї!

До Державної податкової служби України надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання невідомих осіб, які представляються посадовими особами ДПС, її територіальних органів, та просять про надання фінансової допомоги.

Шахраї можуть використовувати різні номери телефонів, розрахункові рахунки, картки різних банківських установ.

Наголошуємо, що посадові особи ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.

Просимо платників податків бути обережними та уважними. У разі надходження таких звернень від нібито «податківців» радимо звертатися до органів Національної поліції (тел. 102) або на «гарячу» телефонну лінію ДПС «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5).