Червоногригорівська селищна рада
Нікопольський район Дніпропетровська область
Рішення виконкому
від 21 грудня 2020р. № 43
Про комісію з питань захисту прав дитини при виконкомі Червоногригорівської селищної ради
Опубліковано 29 грудня 2020

З метою сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток, відповідно до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Постанов Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю», від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаних із захистом прав дитини», керуючись статтями 32, 34, 38, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет селищної ради

ВИРІШИВ:

1. Утворити комісію з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Червоногригорівської селлищної ради, згідо Додатку 1.

2. Затвердити Положення про комісію з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті, згідно Додатку 2.

3. Затвердити Рекомендації щодо діяльності комісії з питань захисту прав дитини, згідно Додатку 3.

4. Службі у справах дітей здійснювати організаційне забезпечення діяльності комісії.

5.Вважати таким ,що втатило чінність рішення виконкому від 12.08.2020 року №100 «Про утворення комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Червоногригорівської селищної ради».

6. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на секретаря селищної ради  Людмилу Щербину.


Селищний  голова             Олександр ПРОКОПЕНКО

Додаток 1

до рішення виконкому

 від 21.12.2020 року №43

 С К Л А Д   К О М І С І Ї

з питань захисту прав дитини виконкому Червоногригорівської селищної ради

1. Прокопенко Олександр Анатолійович  - голова комісії, селищний голова;

2.Щербина Людмила Федорівна  - заступник голови комісії, секретар селищної ради;

3.Ляшенко Анна Валеріївна –        секретар комісії, головний спеціаліст служби в справах дітей

Члени комісії:

4.Ступак Микола Олександрович – староста  Придніпровського старостонського округу

5.Полянський Володимир Олексійович–староста  Дмитрівського  старостинсткого округу

6.Горун Михайло Сергійович- дільничний офіцер поліції Нікопольського відділення поліцій ГУ НПДО

7.Сулименко Ніна Григорівна - лікар-педіатр Червоногригорівської АЗПСМ(за згодою);

8.Москаленко Максим Валентинович–депутат Червоногригорівської селищної ради

9.Кавалер Юрій Володимирович - директор КЗ ЗСО «Камянська ЗОШ I -IIIступенів» (за згодою);

10. Плат Олександр Олександрович -головний спеціаліст відділу правового забезпечення,економічного розвитку та інвестицій

11.Біла Олена Ігорівна - практичний психолог КЗ Придніпровського ДНЗ «Теремок» (за згодою).


Секретар селищної ради                              Людмила Щербина


Додаток 2

                                                                                 до рішення виконкому

від21.12.2020 року № 43

 

ПОЛОЖЕННЯ

Про комісію з питань захисту прав дитини

При виконавчому комітеті Червоногригорівської селищної ради

1. Комісія з питань захисту прав дитини (далі - комісія) є органом, що утворюється виконавчим комітетом Червоногригорівської селищної ради .

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

3. Основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

1) затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, який складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, членами міждисциплінарної команди із числа виконкому селищної ради, зокрема служби у справах дітей, структурних підрозділів  виконавчого комітету селищної ради, з питань освіти, охорони здоров’я,  уповноважених підрозділів органів Національної поліції, закладів освіти, охорони здоров’я,  контролює виконання уповноваженими суб’єктами заходів цього плану відповідно до їх компетенції, забезпечує його перегляд та коригування;

2) розглядає питання щодо:

подання службою у справах дітей заяви та документів для реєстрації народження дитини, батьки якої невідомі;

доцільності надання дозволу органом опіки та піклування бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробили батьки дитини;

доцільності підготовки та подання до суду позову чи висновку органу опіки та піклування про позбавлення, поновлення батьківських прав, відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;

вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини;

вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини;

вирішення спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та визначення способів такої участі;

підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;

доцільності побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав;

визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

доцільності встановлення, припинення опіки, піклування;

стану утримання і виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків;

стану збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

розгляду звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов’язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами;

доцільності продовження строку перебування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі охорони здоров’я, освіти, іншому закладі або установі, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток;

3) розглядає підготовлені уповноваженими суб’єктами матеріали про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі сім’ї, в якій батьки не виконують батьківських обов’язків (існує ризик відібрання дитини чи дитину вже відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських прав), сім’ї, дитина з якої влаштовується до закладу інституційного догляду та виховання дітей на цілодобове перебування за заявою батьків, сім’ї, в якій вчинено домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, і за результатами розгляду цих матеріалів подає уповноваженим суб’єктам рекомендації щодо доцільності:

обов’язкового надання соціальних послуг особам, які не виконують батьківських обов’язків, вчинили домашнє насильство чи жорстоке поводження з дитиною;

направлення (в разі потреби) батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до уповноважених суб’єктів, які відповідно до компетенції розробляють і виконують такі програми;

4) розглядає питання щодо обґрунтованості обставин, за яких відсутні можливості для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за місцем проживання (перебування), та приймає рішення про доцільність влаштування дитини до закладу, який здійснює інституційний догляд і виховання дітей, незалежно від його форми власності та підпорядкування, пансіону за заявою батьків із визначенням строку її перебування в закладі;

5) розглядає питання щодо обґрунтованості наявності поважних причин, у зв’язку з якими опікун чи піклувальник несвоєчасно подали заяву для продовження виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією), а також приймає рішення про доцільність виплати допомоги за минулий період.

Під час ухвалення рішення про доцільність влаштування дитини до закладу, який здійснює інституційний догляд і виховання дітей, незалежно від його форми власності та підпорядкування, пансіону враховується думка дитини у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити;

5. Комісія має право:

одержувати в установленому законодавством порядку необхідну для її діяльності інформацію від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

подавати пропозиції щодо вжиття заходів до посадових осіб у разі недотримання ними вимог законодавства про захист прав дітей, у тому числі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

утворювати робочі групи, залучати до їх роботи уповноважених суб’єктів, громадські об’єднання (за згодою) для підготовки пропозицій з питань, які розглядає комісія;

залучати до розв’язання актуальних проблем дітей благодійні організації, громадські об’єднання, суб’єктів підприємницької діяльності (за згодою).

6. Комісію очолює голова  виконавчого  комітету  селищної ради .

Організація діяльності комісії забезпечується відповідною службою у справах дітей.

7. До складу комісії на громадських засадах входять керівники структурних підрозділів  виконавчого  комітету  селищної ради  з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей,представники ії Нікопольського відділення поліцій ГУ НПДО Національної поліції ,закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення.

8. Основною організаційною формою діяльності комісії є засідання, які проводяться в разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини загальної кількості її членів.

До участі в засіданнях комісії обов’язково запрошуються повнолітні особи, стосовно яких приймається рішення або складається висновок органу опіки та піклування. Ці особи повинні бути належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання.

У разі неявки таких осіб на засідання та неповідомлення про поважні причини відсутності рішення або висновок можуть бути прийняті без їх участі на наступному засіданні комісії, про час та місце проведення якого такі особи повинні бути попередженні письмово.

На засідання можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, що беруть безпосередню участь у розв’язанні проблем конкретної дитини, з правом дорадчого голосу, дитина, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

9. Комісія відповідно до компетенції приймає рішення, організовує їх виконання, подає рекомендації органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення або підготовки висновку для подання його до суду.

10. Рішення або рекомендації комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

11. Окрема думка члена комісії, який голосував проти прийняття рішення або рекомендацій, викладається у письмовій формі та додається до нього (них).

12. Голова, його заступник і члени комісії беруть участь у її роботі на громадських засадах.

  

Секретар виконкому                      Людмила Щербина

 Додаток 3

до рішення виконкому

від21.12.2020 року № 43

 РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо діяльності комісії з питань захисту прав дитини

  • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

У цих методичних рекомендаціях наступні поняття рекомендується використовувати у такому значенні:

1.1.1. Комісія з питань захисту прав дитини (далі – Комісія) – це консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті селищної ради, створений з метою захисту найкращих інтересів дитини.

1.1.2. Консультативно-дорадчий орган – це орган при виконкомі селищної ради, що утворюється з метою урахування інтересів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і громадян при здійсненні окремих своїх функцій чи виконанні поставлених перед нею конкретних завдань.

1.1.3. Інші терміни вживаються у цих рекомендаціях у значеннях, наведених у Сімейному, Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, законах України „Про охорону дитинства”, „Про попередження насильства в сім’ї”, „Про Національну поліцію”, „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, „Про захист суспільної моралі”, „Про протидію торгівлі людьми” та інших нормативно-правових актах України.

2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ

1.2.1. У своїй діяльності Комісія керується положеннями Конституції України, Сімейного і Цивільного кодексів України, законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”,„Про охорону дитинства”, „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, „Про освіту”, „Про соціальні послуги”, „Про соціальну роботу з сім՚ями, дітьми та молоддю”, постанови Кабінету Міністрів України „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” від 24.09.2008 № 866 (зі змінами),  та інших нормативно-правових актів.

1.2.2. Повноваження та функції Комісії не можуть бути передані іншим дорадчим органам та комісіям.

1.2.3. Рішення органу опіки та піклування та Комісії мають різну правову природу і не є тотожними. Орган опіки та піклування виносить рішення щодо питань, пов’язаних із захистом прав дитини, які є обов’язковими до виконання.

Рішення Комісії оформлюються витягами із протоколу та мають рекомендаційний характер. Зокрема, рішення Комісії може лягти в основу рішення органу опіки та піклування або його висновку до суду.

1.2.4. Діяльність Комісії ґрунтується на принципах:

• збереження найкращих інтересів дитини – дії та рішення Комісії, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити;

• законності – будь-які рішення та процесуальні дії Комісії ґрунтуються виключно на вимогах чинних нормативно-правових актів;

• безсторонності – при прийнятті рішення щодо захисту прав дитини Комісія не може займати будь-чию позицію, а захищає дотримання найкращих інтересів дитини;

• рівності – при розгляді спору та прийнятті рішення Комісія дотримується рівності, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних та інших переконань, роду і характеру занять, місця проживання, часу проживання в даній місцевості та інших обставин;

• колегіальності – Комісія розглядає спори, що належать до її компетенції виключно на засіданнях та під час колективного обговорення та голосування.

3. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА СКЛАД КОМІСІЇ

2.3.1. Утворення та ліквідація Комісії, а також формування та зміна її складу затверджується рішенням виконавчого комітету селищної ради.

2.3.2. Комісія утворюється лише при тих органах місцевого самоврядування, у складі яких є служба у справах дітей.

2.3.3. Оскільки Комісія розглядає питання, що стосуються найважливіших сфер життєдіяльності дитини, її рішення можуть призвести до зміни її подальшого статусу, особиста участь голови на засіданнях є пріоритетною.

2.3.4. Комісія складається не менше як з п’яти осіб. До її складу можуть входити представники інших органів, установ та організацій з метою всебічного розгляду випадку та забезпечення найкращих інтересів дитини. Засідання є правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини загальної кількості її членів.

 4. ФОРМА ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ

2.4.1. Розгляд питань, що належать до компетенції Комісії, проводиться членами Комісії виключно через безпосередню участь на засіданнях.

2.4.2. У разі потреби голова Комісії може залучати до участі у засіданнях  фахівців та експертів з різних сфер, для розгляду питань, які потребують додаткового вивчення.

Крім цього, за клопотанням фізичних осіб, які є ініціаторами розгляду Комісією питання, фізичних осіб, життя яких стосуються питання, що розглядаються Комісією, а також служби у справах дітей до засідання можуть бути залучені юристи (адвокати), представники громадськості та інші особи, участь яких може бути корисна в процесі розгляду відповідного питання ( утому числі особи, в полі зору яких перебували дитина, її сім’я).

Залучення до участі вищезазначених осіб можлива виключно за умови гарантій забезпечення головою та членами Комісії законодавства України про захист персональних даних, а також згоди однієї із сторін (у випадку розгляду спору).

2.4.3. Чергові засідання Комісії відбуваються не рідше одного разу на три місяці, а позачергові – за потребою.

2.4.4. Інформація щодо місця та часу проведення планового засідання може доводитись до відома членів Комісії наприкінці попереднього завдання або не пізніше ніж за 5 робочих днів разом із порядком денним(у письмовому або електронному режимі)

У разі проведення позачергового засідання Комісії секретар може повідомити про нього членів Комісії за 1 робочий день, а в екстрених ситуаціях – у день проведення засідання, письмово або в телефонному режимі.

У випадку неучасті у засіданні члени Комісії повідомляють секретаря письмово або у телефонному режимі із зазначенням причини неявки.

2.4.5. На засідання можуть бути запрошені батьки (усиновлювачі) або особи, що їх замінюють, а також діти (якщо вони можуть висловити свою думку і це не шкодить їх психічному та фізичному здоров’ю). Питання за участю дітей, як правило, розглядаються першочергово.

У випадку, коли участь вищезазначених осіб на засіданні у вказаний Комісією час є неможливою з поважних причин і про це повідомлено секретаря Комісії письмово або в телефонному режимі, розгляд питання може бути перенесено на наступне засідання (кількість таких перенесень не повинна порушувати права дитини на захист та вирішення проблемних питань).

Запрошення на засідання Комісії відправляється батькам (усиновлювачам) або особам, що їх замінюють, рекомендованим листом із повідомленням про вручення (бажано), на адресу їх фактичного проживання або на іншу адресу, яка відома працівникам служб у справах дітей не пізніше ніж за 5 календарних днів до нього (у разі проведення позачергового засідання - за 1 робочий день, а в екстрених ситуаціях – у день проведення засідання, письмово або в телефонному режимі).

2.4.6. Заяви, звернення, клопотання, документи та матеріали для розгляду Комісії подаються в службу у справах дітей.

Після реєстрації та отримання матеріалів секретарем питання включається до порядку денного засідання Комісії або передається уповноваженому органу та розглядається у строки, визначені законом.

2.4.7. При виникненні необхідності до порядку денного засідання Комісії може вноситися у письмовій формі додаткове питання, яке потребує термінового розгляду, за умови наявності всіх матеріалів, необхідних для розгляду.

5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГОЛОВИ ТА ЧЛЕНІВ КОМІСІЇ

2.5.1. Засідання Комісії веде голова Комісії, а разі його відсутності – його заступник (головуючий на засіданні). У разі відсутності голови Комісії та його заступника засідання Комісії не проводиться.

2.5.2. Головуючий на засіданні Комісії зобов’язаний:

- підтримувати порядок у залі засідань, виявляти шанобливе ставлення до членів Комісії та присутніх на засіданні;

- ставити на голосування пропозиції, що надійшли в ході розгляду питань;

- на підставі обговорення та голосування оголошувати результати схвалень з питань, які були розглянуті на засіданні Комісії.

2.5.3. Права головуючого на засіданні Комісії:

- достроково припинити заслуховувати запрошених на засідання Комісії, щодо яких розглядаються питання, якщо вони порушують вимоги законодавства та норми етики, висловлюються не за порядком денним, використовують образливі слова, розповсюджують інформацію, оприлюднення якої може зашкодити дитині;

- оголосити перерву на 30 хвилин або припинити засідання Комісії у випадку виникнення під час роботи Комісії надзвичайних ситуацій, при грубому порушенні громадського порядку;у разі виникнення загрози безпеці учасників засідання і неможливості її негайного усунення;

- викликати співробітників служби охорони, територіальних органів Національної поліції країни у випадку грубого порушення громадського порядку, виникнення загрози безпеці учасників засідання;

- у випадку, якщо після поновлення засідання порушення порядку ведення засідання Комісії продовжується, головуючий має право перенести розгляд  питання та оголосити засідання закритим.

2.5.4. Члени Комісії під час засідання мають право:

- отримувати від доповідачів та запрошених надання роз’яснень щодо питань, які розглядаються;

- висловлювати свою особисту думку членам Комісії і особам, відносно яких розглядається питання;

- пропонувати зміни та доповнення до рекомендацій Комісії;

-вносити пропозиції щодо перенесення розгляду питання на наступне засідання Комісії;

- якщо у члена Комісії за результатами розгляду матеріалів та отриманих пояснень виникли принципові зауваження і пропозиції, вони обов’язково вносяться до протоколу засідання Комісії;

- повноваження члена Комісії не можуть бути передані іншим особам.

6. РІШЕННЯ КОМІСІЇ

2.6.1. Рішення Комісії складається у вигляді протоколу, що є основним актом.  [1]

2.6.2. Реквізити протоколу:

 - дата проведення засідання та порядковий номер протоколу; 

- прізвища та ініціали членів Комісії, які присутні на засіданні, а також відсутніх;

 - порядок денний; 

- прізвище, ініціали батьків (усиновлювачів) або осіб, що їх замінюють, які присутні на засіданні (по кожному пункту порядку денного окремо);

- обставини справи, що стали передумовою розгляду Комісією;

- зібрані в процесі розгляду питання матеріали;

- інформація, отримана від запрошених осіб;

- результати голосування;

- резолютивна частина, яка виключає можливість неоднозначного тлумачення рішення Комісії (по кожному питанню порядку денного окремо).

 2.6.3. Протокол готується секретарем до трьох робочих днів та підписується головою та секретарем Комісії. Після підписання протоколу секретар готує витяги з протоколу та передає їх до органу опіки та піклування. Витяг з протоколу підписується секретарем Комісії. 

2.6.4. Витяг з протоколу використовується лише для підготовки рішень, висновків органів опіки та піклування виконавчого комітету селищної ради. На відміну від рішення органу опіки та піклування, витяг з протоколу оскарженню не підлягає.

2.6.5.Фізичним особам надаються рішення органу опіки та піклування, які стосуються їх життя, прийняті за результатами розгляду питання на засіданні Комісії на основі витягу з протоколу.

Висновки органу опіки та піклування, складені за результатами розгляду питання на засіданні Комісії на основі витягу з протоколу надаються суду відповідно до його ухвали про відкриття провадження по справі.

  

7. АЛГОРИТМ РОЗГЛЯДУ КОМІСІЄЮ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ

 7.1. Розгляд та подання пропозицій до індивідуального плану соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. 



Нормативно-правові документи: Порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (наказ Мінсоцполітики від 20.01.2014 № 27); Типове положення про комісію з питань захисту прав дитини, затверджене постановою Кабінету Міністрів України   від 24.09.2008 № 866.

Органи, уповноважені на розгляд питання: Комісія.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (надаються службою у справах дітей тавідділом соціального захисту населення):пропозиції суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю до проекту індивідуального плану соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Особи, які запрошуються на засідання: члени Комісії, батьки (усиновлювачі) або особи, що їх замінюють, а також експерти або фахівці (у разі потреби).

Актуальне питання – формальний підхід до складення індивідуального плану соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. В індивідуальному плані має бути відображено зміст діяльності суб’єктів, соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю, а також закладів, що надають послуги дитини, її сім’ї, зокрема служби у справах дітей, фахівця соціальної роботи, який надає соціальні послуги сім’ї дитини, закладу освіти, до якого дитина зарахована для здобуття відповідного рівня освіти, сімейного лікаря, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та ін. Пропозиції до індивідуального плану мають надаватися безпосередньо працівниками цих структур та закладів.

Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, надає копію затвердженого індивідуального плану службі у справах дітей замісцем походження дитини протягом 7 днів.

Фінальний документ: погоджений індивідуальний план соціального захисту дитини.

7.2.Реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини, дитини, покинутої в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я, а також дитини, мати якої померла чи місце проживання матері встановити неможливо

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; закони України „Про охорону дитинства”, „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітейˮ, „Про державну реєстрацію актів цивільного стануˮ, Порядок діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (далі – Порядок); форми документів про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцій про порядок їх заповнення (наказ МОЗ та МВС                 від 17.12.2013 № 1095/1239), наказ МОЗ, МОН та Мінсоцполітики від 23.10.2013 № 903/1464/711 „Про здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту”.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем виявлення дитини (у тому числі за місцем знаходження закладу, в якому народилась або залишена дитина), який приймає рішення про реєстрацію народження дитини, таоргани реєстрації актів цивільного стану, які безпосередньо здійснюють таку реєстрацію.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: служба у справах дітей.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збираються службою у справах дітей):

♦ повідомлення-клопотання закладу охорони здоров’я, освіти, іншого закладу для дітей (у разі наявності);

♦ копія медичного свідоцтва про народження дитини та акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забирати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину;

♦ копія довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (у разі пропуску строку реєстрації народження дитини);

♦ у разі необхідності – висновок за результатами обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту;

Особи, які запрошуються на засідання: члени Комісії, а також, за необхідності, особи, що виявили дитину.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади у разі створення в ній служби у справах дітей (далі – орган опіки та піклування).

Розгляд питання на Комісії, оформлення протоколу та прийняття рішення органу опіки та піклування з окресленого питання повинне відбутися протягом                 15 днів після надходження повідомлення про таку дитину.

7.3. Надання дозволу бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробили батьки дитини.

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування (як правило, за місцем проживання (перебування) батьків дитини (одного з них), або у разі, якщо місцепроживання (перебування) батьків дитини (одного з них) невідоме - за місцем знаходження закладу, в якому народилась або залишена дитина).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: дід, баба як з боку матері дитини, так і батька, інші родичі, які повинні надати докази родинних зв’язків із дитиною(питання розглядається виключно у разі, коли батьки дитини (один з них) відомі).

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії(подається заявником):

♦ заява;

♦ копія паспорту та довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) заявника (заявників);

♦ довідка про доходи заявника за останні 6 місяців або його декларація про доходи за останні 6 місяців;

♦ копія свідоцтва про народження дитини (у разі наявності).

Вищезазначений перелік документів не є вичерпним.

Особи, які запрошуються на засідання: заявник або заявники, а також за наявності – інші родичі.

Актуальні питання. Під час розгляду даного виду питань виникають спори щодо досягнення домовленості між родичами дитини та визначення пріоритетного права когось із них забрати дитину. Можуть бути виявлені сумнівні обставини під час з’ясування родинних зв’язків заявника з дитиною, доведення яких є обов’язком заявника, а також спір між родичами за місце проживання дитини.

З метою врегулювання даних спорів до уваги можуть братись документи, надані заявниками по аналогії з пунктом 40 Порядку.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення голови органу опіки та піклування про надання або ненадання відповідного дозволу.

Розгляд питання на Комісії, оформлення протоколу та прийняття рішення органу опіки та піклування з окресленого питання повинне відбутися у максимально короткі строки з метою забезпечення якомога швидшого вибуття дитини із закладу у сім’ю, що є її в найкращих інтересах.

7.4. Позбавлення батьківських прав

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; Практика застосування судами законодавства про розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав (постанова Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3).

Органи, уповноважені на розгляд питання: справи щодо позбавлення батьківських прав розглядаються виключно судом (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України). Комісія лише надає рекомендацію для органу опіки та піклування, висновок якого подається на розгляд до суду.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: служба у справах дітей за власною ініціативою або згідно з ухвалою суду про відкриття провадження по цивільні справі за позовом одного з батьків, особи, в сім’ї якої проживає дитина, закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває, органу опіки та піклування, прокурора, самої дитини, яка досягла                   14-річного віку.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або позивачем до суду):

♦ ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі про позбавлення батьківських прав (надається позивачем);

♦ копія паспорта або свідоцтва про народження дитини (надається позивачем або запитуєтьсяслужбою у справах дітей);

♦ акт обстеження умов проживання дитини, якщо існує загроза вчиненню насильства над дитиною – оцінка рівня її безпеки згідно із додатком 10 до Порядку (складається службою у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини (надається позивачем або запитується службою у справах дітей);

♦ довідка з місця роботи матері (батька), доходи, характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання, довідка з центру зайнятості (запитується службою у справах дітей);

♦ інформація, що свідчить про невиконання батьківських обов’язків, у тому числі за можливості свідчення сусідів, родичів (збираються службою у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ довідка закладу охорони здоров’я про стан здоров’я дитини (запитується службою у справах дітей);

♦ довідка та характеристика закладу освіти, де навчається або виховується дитина, бажано – з результатами психолого-педагогічного діагностування дитини та аналізом участі батьків у навчанні та вихованні (запитується службою у справах дітей);

♦ довідка територіального органу Державної виконавчої служби про заборгованість по аліментах у разі наявності заборгованості (запитується службою у справах дітей);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: позивач (якщо питання вже розглядається у судовому порядку), батьки дитини, у тому числі той, відносно кого розглядатиметься позбавлення батьківських прав, дитина (якщо вона може висловити свою думку) та інші особи, участь яких може бути корисна в процесі розгляду відповідного питання.

Проблемні питання. Практика показує, що батьки, відносно яких розглядатиметься позбавлення батьківських прав, часто не з’являються на засідання Комісії. У такому випадку члени Комісії повинні зважати на наявні підтверджені документально та свідченнями інших осіб підстави для позбавлення батьківських прав.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту висновку органу опіки та піклування про доцільність / недоцільність позбавлення батьківських прав або позову до суду.

Також вищезазначений витяг може використано для прийняття службою у справах дітей рішення про взяття дитини на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Крім цього, витяг з протоколу засіданні Комісії з окресленого питання може містити:

рішення про взяття центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді під соціальний супровід сім’ї, в якій порушуються права дитини (завершення або продовження у разі необхідності строку соціального супроводу);

направлення у разі потреби батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до суб’єктів соціальної роботи, які відповідно до компетенції розробляють та впроваджують такі програми.

Строки розгляду питання на Комісії, підготовка висновку органу опіки та піклування чи позову до суду з окресленого питання залежать від:

- факту залишення дитини без батьківського піклування (протягом місяця після виявлення такої дитини, пункти 11, 14 Порядку);

- висновку щодо рівня безпеки дитини (згідно із актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, додаток 10 до Порядку).

7.5. Поновлення батьківських прав

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; Практика застосування судами законодавства про розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав (постанова Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3).

Органи, уповноважені на розгляд питання: справи щодо поновлення батьківських прав розглядаються тільки (виключно) судом (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України). Комісія лише надає рекомендацію для органу опіки та піклування, висновок якого є обов’язковим при судовому розгляді справи.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: мати, батько, які позбавлені батьківських прав.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або позивачем до суду (частково):

♦ ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі про поновлення батьківських прав (надається позивачем до суду);

♦ копія паспорта, довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) того з батьків, який поновлюється у батьківських правах (надаються позивачем до суду);

♦ акт обстеження умов проживання того з батьків, який поновлюється у батьківських правах (складається службою у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ довідка про доходи або декларація, довідка з місця роботи та характеристика того з батьків, який поновлюється у батьківських правах (надаються позивачем до суду);

♦ інформація (докази) про зміну поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, у тому числі зафіксовані свідчення сусідів, родичів (надаються позивачем до суду);

♦ зафіксована думка осіб, з ким проживає дитина (запитується службою у справах дітей);

♦ зафіксована думка самої дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у разі, якщо дитина не має статусу позбавленої батьківського піклування – дитина опитується за згодою другого з батьків, не обмеженого у своїх батьківських правах);

♦ зафіксована думка другого з батьків, якщо він не позбавлений батьківських (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: батьки, у тому числі які позбавлені батьківських прав, особи, з якими проживає дитина, а також сама дитина, якщо вона може висловити свою думку (УВАГА! Думка дитини запитується Комісією окремо від того з батьків, який позбавлений батьківських прав, якщовідсутнє рішення суду про дозвіл на побачення у присутності або за згодою іншого з батьків, якщо вінне обмежений у своїх батьківських правах), інші особи, свідчення яких можуть бути корисні в процесі розгляду відповідного питання.

Актуальні питання. На практиці члени Комісії найчастіше стикаються із небажанням самої дитини повертатися до біологічних батьків, навіть коли вони змінили спосіб життя, тому думка дитини тут набуває принципового значення.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту висновку органу опіки та піклування про доцільність / недоцільність поновлення особи у батьківських правах.

7.6. Вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: спір може вирішуватися органом опіки та піклуванняза місцем проживання дитини або судом (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: один з батьків дитини.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії, визначений Порядком (збирається заявником або позивачем до суду та службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

♦ заява (у разі необхідності в прийнятті рішення органу опіки та піклування);

♦ копія паспорта заявника (надається заявником);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) (надається заявником);

♦ копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності) (надається заявником);

♦ зафіксована думка самої дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молодіза згодою батьків, не обмежених у своїх батьківських правах);

Додатково: ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі(у разі необхідності отримання висновку органу опіки та піклування) (надається позивачем).

Особи, які запрошуються на засідання: батьки дитини, а також дитина, якщо вона досягла віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Актуальні питання. Проблемним моментом при вирішенні даного спору є можливість заслуховувати дитину (якщо вона може висловити свою думку) без присутності її законних представників. Комісії доцільно вислухати незалежну думку дитини. Секретарю Комісії рекомендується отримати згоду (бажано письмову) батьків або законних представників залишити дитину наодинці з Комісією для заслуховування її думки.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для надання її висновку до органу опіки та піклування, підготовки на його основі проекту рішення голови органу опіки та піклування або проекту висновку опіки та піклування до суду.

7.7. Вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем проживання дитини або суд (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: мати або батько дитини.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається заявником або позивачем до суду та службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

1) передбачені Порядком:

♦ заява одного з батьків (у разі необхідності в прийнятті рішення органу опіки та піклування);

♦ копія паспорта (надається заявником);

♦ копія свідоцтва про народження дитини (надається заявником);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) (надається заявником);

♦ копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності) (надається заявником);

♦ довідка з закладу освіти, бажано – з результатами психолого-педагогічного діагностування дитини та аналізом участі батьків у навчанні та вихованні (запитується службою у справах дітей);

♦ довідка про сплату аліментів (у разі наявності) (надається заявником);

♦ акт обстеження умов проживання обох батьків (складається службами у справах дітей за місцем проживання кожного з них із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ довідка про доходи батьків (надається заявником);

♦ зафіксована згода дитини, яка досягла 10 років (обов’язково). Важливо – з 14 років дитина визначає своє місце проживання самостійно (запитується службою у справах дітей із залученнямцентру соціальних служб для сім’ї, дітей та молодіза згодою батьків, не обмежених у своїх батьківських правах);

2) додатковими документами можуть бути:

♦ ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі (у разі необхідності отримання висновку органу опіки та піклування) (надається позивачем);

♦ інформація із закладу охорони здоров’я про стан здоров’я дитини, бажано – з аналізом участі батьків у забезпеченні догляду за дитиною (запитується службою у справах дітей);

♦ довідка про стан здоров’я батьків (надається заявником);

♦ характеристика батьків з місця роботи (у разі наявності) (надається заявником);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї (надаєтьсяцентром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: батьки та дитина (якщо вона може висловити свою думку), інші особи, свідчення яких можуть бути корисні в процесі розгляду відповідного питання.

Актуальні  питання: 

1) відповідно до пункту 72 Порядку місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.

Тому, Комісія при розгляді питання маже враховувати за наявності - документально засвідчені відомості закладів охорон здоров’я або уповноважених органів Національної поліції про зловживання батьками спиртними напоями або вживання наркотичних засобів, факти поведінки, яка шкодила здоров'ю та розвитку дитини.

УВАГА! Відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ                                   від 06.04.2016 № 139, відомості про усі заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування не пізніше 24 годин після їх подання.

Тобто, інформація, навіть підтверджена органами Національної поліції, про відкриття кримінального провадження по відношенню до одного з батьків (у тому числі за заявою іншого) не є доказом його протиправної поведінки, у тому числі по відношенню до дитини.

Тобто відкриття кримінального провадження по відношенню до одного з батьків не може вважатися основним аргументом щодо прийняття рішення або складання висновку на користь іншого з батьків.

Водночас наголошуємо, що одним із призначень рішення про визначення місця проживання дитини є забезпечення її безпеки під час отримання різних видів послуг у закладах освіти, охорони здоров’я тощо без присутності того з батьків, з яким визначено місце проживання дитини.

Так, наприклад, якщо мама (батько) надали копію рішення про визначення місця проживання дитини з ним (нею) до закладу дошкільної  освіти, забирати дитину із нього після завершення занять в кінці дня має право тільки він (вона) або інші особи з його (її) дозволу.

У разі, якщо один з батьків дитини дійсно вчиняв насильство по відношенню до неї, проте розслідування по відкритому кримінальному провадженню ще не завершено, рішення ще не винесено, зволікання з прийняттям рішення органу опіки та піклування або складанням його висновку до суду щодо визначення місця проживання дитини може наражати її на небезпеку.

З огляду на зазначене, при наданні одним із батьків інформації щодо відкриття кримінального провадження по відношенню до іншого батьків як аргументу не на його користь, Комісії варто застосовувати індивідуальний підхід до кожної ситуації, враховувати склад злочину, в якому звинувачується особа, свідчення інших осіб, в першу чергу дитини (якщо вона може їх висловити) для прийняття рішення про:

- продовження розгляду питання для підготовки рішення органу опіки та піклування або висновку до суду;

- відкладення розгляду питання до завершення розслідування по кримінальній справі;

2)особливості реєстрації місця проживання дитини у разі проживання батьків за різними адресами.

Відповідно до статті 10 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” та пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згідно зі статтею 161 Сімейного кодексу України та пунктом 72 Порядку орган опіки та піклування або суд уповноважені визначати місце проживання дитини з одним із батьків виключно у разі наявності спору між батьками з окресленого питання.

Водночас звертаємо увагу, що статтею 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” обов’язок зареєструвати місце проживання новонародженої дитини покладено на обох батьків. Тому відсутність згоди батька, що проживає за іншою адресою, на реєстрацію місця проживання дитини за адресою проживання матері без поважних на це причин може засвідчувати наявність спору батьків про місце проживання дитини (виключно у разі наявності в органу опіки та піклування достовірних відомостей про місце його проживання (перебування);

3) проблемним моментом при вирішенні даного спору є можливість заслуховувати дитину (якщо вона може висловити свою думку) без присутності батьків. Комісії доцільно вислухати незалежну думку дитини. Секретарю Комісії рекомендується отримати згоду (бажано письмову) батьків залишити дитину наодинці з Комісією для заслуховування її думки.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для надання її висновку до органу опіки та піклування, підготовки на його основі проекту рішення голови органу опіки та піклування або проекту висновку опіки та піклування до суду.

7.8. Участь одного з батьків у вихованні дитини

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем проживання дитини, а у разі невиконання рішення останнього – суд (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: той з батьків дитини, хто проживає окремо від дитини.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається заявником або позивачем до суду та службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

1) передбачені Порядком:

♦ заява того з батьків, що проживає окремо від дитини (у разі необхідності в прийнятті рішення органу опіки та піклування);

♦ копія паспорту (надається заявником);

♦ копія свідоцтва про народження дитини (надається заявником);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) заявника (надається заявником);

♦ копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності) (надається заявником);

♦ довідка про стан здоров’я дитини (запитується службою у справах дітей);

♦ зафіксована думка дитини, зокрема щодо її особистої прихильності до кожного з них (запитується службою у справах дітей із залученням психолога центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молодіза згодою батьків, не обмежених у своїх батьківських правах);

2) додатковими документами можуть бути:

♦ ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі (у разі необхідності отримання висновку органу опіки та піклування) (надається позивачем);

♦ довідка з закладу освіти, бажано – з результатами психолого-педагогічного діагностування дитини та аналізом участі батьків у навчанні та вихованні (запитується службою у справах дітей);

♦ акт обстеження умов проживання заявника (складається службою у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю виключно у разі клопотання заявника про визначення способу участі його у вихованні дитини у вигляді забирання дитини на вихідні, канікулярні дні, спілкування з дитиною за місцем його проживання);

♦ характеристика з місця роботи заявника (у разі наявності) (надається заявником);

♦ довідка про сплату аліментів (у разі наявності) (надається заявником);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: мати та батько дитини, а також дитина, якщо вона досягла віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, інші особи, свідчення яких можуть бути корисні в процесі розгляду відповідного питання.

Актуальне питання -  проблемним моментом при вирішенні даного спору є можливість заслуховувати дитину (якщо вона може висловити свою думку) без присутності батьків. Комісії доцільно вислухати незалежну думку дитини. Секретарю Комісії рекомендується отримати згоду (бажано письмову) батьків залишити дитину наодинці з Комісією для заслуховування її думки.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для надання її висновку до органу опіки та піклування, підготовки на його основі проекту рішення голови органу опіки та піклування або проекту висновку опіки та піклування до суду.

7.9. Побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України.

Органи, уповноважені на розгляд питання: виключне право на розгляд даного питання належить суду (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України), проте при судовому розгляді є обов’язковим висновок органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, що ґрунтується на матеріалах, зібраних і досліджених на засіданні Комісії.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: батько, мати, які позбавлені батьківських прав.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається позивачем до суду та службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

♦ ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі (надається позивачем);

♦ зафіксована думка дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

♦ зафіксована думка осіб, з ким проживає дитина (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді,у разі, якщо дитина не має статусу позбавленої батьківського піклування – дитина опитується за згодою другого з батьків, не обмеженого у своїх батьківських правах);

♦ довідка про стан здоров’я того з батьків, який позбавлений батьківських прав і виявив бажання спілкуватись з дитиною (надається позивачем);

♦ копія паспорта того з батьків, який позбавлений батьківських прав і виявив бажання спілкуватись з дитиною (надається позивачем);

♦ характеристика на того з батьків, який позбавлений батьківських прав і виявив бажання спілкуватись з дитиною (надається позивачем);

♦ довідка про сплату аліментів (у разі наявності) (надається позивачем);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: той з батьків, який позбавлений батьківських прав і виявив бажання спілкуватись з дитиною, інший з батьків, якщо він не позбавлений батьківських прав, або особа, з якою дитина проживає, дитина, яка може висловити свою думку (УВАГА! Думка дитини запитуєтьсяКомісією окремо від того з батьків, який позбавлений батьківських прав,до прийняття рішення суду про дозвіл на побачення, за згодою другого з батьків, не обмеженого у своїх батьківських правах), інші особи, свідчення яких можуть бути корисні в процесі розгляду відповідного питання.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту висновку органу опіки та піклування до суду.

7.10. Встановлення опіки, піклування, влаштування у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України; Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України                            від 06.04.2002 № 565; Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 26.04.2002 № 564; Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем походження або проживання дитини, суд (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: особа, яка бажає влаштувати дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, у свою сім’ю.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії: документи, передбачені пунктом 40 Порядку, пунктом 16 Положення про прийомну сім՚ю, пункту 18 Положення про дитячий будинок сімейного типу (надаються потенційними опікунами, піклувальниками, кандидатами у прийомні батьки, батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу).

Додатковими документами можуть бути:

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

♦ зафіксована думка дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: особа (особи), яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, у свою сім’ю,дитина, яка може висловити свою думку, інші особи, свідчення яких можуть бути корисні в процесі розгляду відповідного питання.

Актуальні питання: на засідання Комісіївиноситься питання про подальше функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців є меншим від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення органу опіки та піклування або висновку органу опіки та піклування до суду про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

7.11. Утримання і виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків

Нормативно-правові документи. Порядок взаємодії місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (наказ Мінсоцполітики, МОЗ, МОНмолодьспорту, МВС від 01.06.2012                              № 329/409/652/502); Порядок взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 25.09.2009 № 3385); Порядок здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 23.09.2009 № 3357); Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 565; Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем проживання дитини.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: служба у справах дітей щороку або частіше, у разі наявності підстав вважати, що права дитини у сім’ї опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу порушуються.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії: служба у справах дітей щороку подає Комісії звіт про стан утримання та виховання дитини, влаштованої під опіку, піклування, прийомної дитини, дитини-вихованця, дитячого будинку сімейного типу для розгляду та підставі відвідування із залученням працівників органів освіти та охорони здоров՚я та інформації, що надається фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження родини, закладом освіти, дільничним лікарем-педіатром і дільничним інспектором місцевого відділку поліції. 

Додатково можуть подаватися:

♦ довідка про доходи опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу (надається законними представниками);

♦ зафіксована думка дитини про задоволення її потреб (запитується службою у справах дітейабо центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді без присутності опікунів, піклувальників, прийомних батьків. батьків-вихователів);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: опікуни, піклувальники,батьки-вихователі, прийомні батьки, у разі необхідності – дитина (якщо вона може висловити свою думку) та спеціалісти, які готували інформацію.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для внесення змін або доповнень, у разі необхідності, до індивідуального плану соціального захисту дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або ініціювання питання щодо звільнення опікуна / піклувальника дитини від його обов’язків, відібрання дитини від опікуна / піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу.

Також вищезазначений витяг може використано для прийняття службою у справах дітей рішення про взяття дитини на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Крім цього, витяг з протоколу засідання Комісії з окресленого питання може містити рішення про взяття центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді під соціальний супровід сім’ї, в якій порушуються права дитини (завершення або продовження у разі необхідності строку соціального супроводу).

7.12. Збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,призначення опікуна над майном такої дитини

Нормативно-правові документи: Житловий кодекс УРСР, Сімейний, Цивільний кодекси України; закони України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування”; „Про охорону дитинства”; „Про основу соціального захисту бездомних осіб і безпритульних осіб”, Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем знаходження майна, суд  (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: служба у справах дітей (стосовно збереження майна – щороку); потенційний опікун над майном дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яке їй належить на праві власності.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається службою у справах дітей та потенційним або наявним опікуном над майном дитини): 

1) щодо збереження житла (при визначенні форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; утримання і виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків):

♦ подання служби у справах дітей;

♦копія свідоцтва про народження дитини (служба у справах дітей);

♦ копія рішення виконавчого комітету про влаштування дитини (служба у справах дітей);

♦ копія рішення виконавчого комітету про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (служба у справах дітей) ;

♦ інформація про місце перебування дитини (адреса дитини, прізвище, ім’я, по батькові законного представника або найменування закладу, в якому перебуває дитина) (служба у справах дітей);

♦ адреса, за якою знаходиться житло, що належить дитині, стан утримання житла (акт обстеження житлово-побутових умов за місцем знаходження майна) (служба у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ опис майна опіка (служба у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю; законний представник дитини (за наявності);

♦ документи, які підтверджують право власності житла або користування ним дитиною (служба у справах дітей);

♦довідка про склад сім’ї (служба у справах дітей).

2) щодо призначення опікуна над майном:

♦ заява опікуна, піклувальника дитини про відмову бути опікуном над майном дитини, засвідчену нотаріально або написану ним власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати (законний представник дитини);

♦ подання служби у справах дітей;

♦ копія рішення про влаштування дитини (служба у справах дітей);

♦ опис майна, над яким встановлюється опіка (служба у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю; законний представник дитини (за наявності));

♦ документи, які підтверджують право власності дитини на майно (служба у справах дітей);

♦ акт обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна над майном та висновок про можливість виконання ним обов’язків опікуна (служба у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю).

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення органу опіки та піклування або висновку органу опіки та піклування до суду: збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; призначення (відмова) опікуна над майном; передачі житлового приміщення в оренду.

Витяг також використовується щороку при складанні індивідуального плану соціального захисту дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, до якого вноситься інформація про розв’язання питань захисту житлових і майнових прав дитини (стан збереження; необхідність здійснення заходів, спрямованих на захист житлових прав дитини; своєчасна постановка на квартоблік; передача житла у власність дитини у разі наявності права користування таким житлом лише у дітей вказаної категорії; надання консультативно-методичних рекомендацій законним представникам щодо оформлення спадкування майна дітьми, у разі наявності у них такого права тощо).
7.13. Розгляд звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, іншими законним представниками, обов’язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами

Нормативно-правові документи: Кодекс про адміністративні правопорушення; Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем проживання дитини.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: дитина.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

♦ акт обстеження умов проживання дитини, а якщо існує загроза вчиненню насильства над дитиною – оцінка рівня її безпеки згідно із додатком 10 до Порядку;

♦ довідка закладу охорони здоров’я про стан здоров’я дитини (бажано – з аналізом участі її законних представників у забезпеченні догляду за дитиною);

♦ довідка та характеристика закладу освіти, де з навчається або виховується дитина (бажано – з результатами психолого-педагогічного діагностування дитини та аналізом участі батьків у навчанні та вихованні);

♦ зафіксовані свідчення сусідів, інших осіб, в полі зору яких перебували дитина, її сім’я;

♦ зафіксована думка дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. УВАГА! Згода батьків щодо врахування думки дитини з окресленого питання не обов’язкова).

♦ копія паспорта або свідоцтва про народження дитини (за наявності);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини (за наявності);

♦ довідка з місця роботи матері (батька), доходи, характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу;

♦ інші матеріали про стан сім’ї, у тому вислі інформація (докази), що свідчить про невиконання батьківських обов’язків.

Особи, які запрошуються на засідання: запрошуються дитина, її батьки або інші законні представники, за необхідності особи, в полі зору яких перебували дитина, її сім’я.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту позову органу опіки та піклування до суду щодо позбавлення батьківських прав, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Також вищезазначений витяг може використано для прийняття службою у справах дітей рішення про взяття дитини на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Крім цього, витяг з протоколу засіданні Комісії з окресленого питання може містити:

- рішення про взяття центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  під соціальний супровід сім’ї, в якій порушуються права дитини (завершення або продовження у разі необхідності строку соціального супроводу);

- направлення у разі потреби батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до суб’єктів соціальної роботи, які відповідно до компетенції розробляють та впроваджують такі програми.

7.14. Розгляд доцільності влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступеня за заявою батьків із визначенням строку її перебування у цьому закладі

Нормативно-правові документи: постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитиниˮ; Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778).

Органи, уповноважені на розгляд питання: Комісія за місцем проживання дитини та директор загальноосвітньої школи-інтернату.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: батьки дитини або особи, що їх замінюють, тільки за умови, якщо через стан їхнього здоров’я чи режим робочого часу ускладнюється виховання і догляд дітей (тривале стаціонарне лікування, роз’їзний характер роботи, змінна робота, вахтовий метод роботи).

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається заявниками, службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

♦ заява із повним викладом обставин;

♦ копія паспорта особи, яка подає заяву (надається заявником);

♦ копія свідоцтва про народження дитини (надається заявником);

♦ довідка закладу охорони здоров’я про стан здоров’я дитини, бажано – з аналізом участі її законних представників у забезпеченні догляду за дитиною (запитується службою у справах дітей);

♦ довідка та характеристика закладу освіти, де навчалася або виховувалася дитина, бажано – з результатами психолого-педагогічного діагностування дитини та аналізом участі батьків у навчанні та вихованні (запитується службою у справах дітей);

♦довідки з місця роботи батьків або осіб, які їх замінюють (у крайньому випадку інші документи або свідчення про те, що через режим робочого часу ускладнюється виховання і догляд дітей (роз’їзний характер роботи, змінна робота, вахтовий метод роботи (надається заявником);

♦ акт обстеження умов проживання дитини (складається службою у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;

♦ зафіксована думка дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молодіза згодою батьків, не обмежених у своїх батьківських правах).

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: запрошуються дитина(якщо вона може висловити свою думку), її батьки або інші законні представники, за необхідності особи, в полі зору яких перебували дитина, її сім’я.

Фінальний документ. приймається рішення Комісії щодо доцільності влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату, яке оформляється протоколом, витяг з протоколу передається батьками або особами, що їх замінюють, до пакету документів для подання директору закладу для прийняття рішення про зарахування дитини.

Актуальні питання.

1. При розгляді доцільності влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату, вивчення умов сім’ї дитини, що призводять до такого рішення, суб’єкти соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю, які входять до складу Комісії, зобов’язані вжити вичерпних заходів щодо соціальної підтримки родини з метою недопущення  потрапляння дитини до інтернату. Тобто наголошуємо, що коли складні життєві обставини сім’ї встають на заваді батькам у повноцінному виконанні ними своїх обов’язків по вихованню дитини, громада зобов’язана надати їм допомогу, що вирішуватиметься на Комісії.

Малозабезпеченість, статус одинокої матері або одинокого батька, багатодітність, безробіття, внутрішнє переміщення сім’ї не можуть бути об’єктивними підставами зарахування учнів до загальноосвітніх шкіл-інтернатів.

2. Зарахування учнів до загальноосвітніх шкіл-інтернатів I-III ступенів за наявності рішення Комісії проводиться у разі, коли ускладнюється виховання і догляд дитини через:

1) стан здоров’я – тривале стаціонарне лікування батьків або осіб, які їх замінюють. Наголошуємо, що законодавством не визначено жоден інший вид лікування (у тому числі санаторний) як підставу для зарахування дитини до школи-інтернату.

Проте усі випадки, у тому числі тривалість та час лікування, через що ускладнюється виховання і догляд дитини, унормувати фактично неможливо через їх різноманіття. Саме тому розгляд питань щодо обґрунтованості обставин, за яких відсутні можливості для здобуття дітьми повної загальної середньої освіти за місцем проживання (перебування), та прийняття рішень про доцільність їх влаштування до загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступеня за заявами батьків покладено на Комісії, що є консультативно-дорадчим органом, рішення якого приймається відкритим голосуванням.

Крім цього, просимо враховувати, що відповідно до підпункту 9                           пункту 24 Порядку тривала хвороба батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов՚язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, є підставою для надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та подальшого її влаштування до сімейних форм виховання.

Тобто вищезазначена тривала хвороба батьків не є тотожною з поняттям тривалого стаціонарного лікування, через яке ускладнюється виховання і догляд дитини.

2) режим робочого часу батьків дитини або осіб, які їх замінюють, – роз’їзний характер роботи, змінна робота, вахтовий метод роботи. Законодавство не надаєправа враховувати інші режими та види робіт, окрім вищезазначених, для зарахування дитини до школи-інтернату.

При цьому звертаємо увагу, що Кодекс законів про працю визначає, що трудовий договір укладається,як правило, в письмовій формі. При цьому визначено перелік умов, за яких додержання письмової форми є обов՚язковим (стаття 24). Таким чином, законодавством України допускається існування усного трудового договору.

3. Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов՚язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Тобто відсутність одного з батьків, у тому числі виїзд його за кордон, його хвороба, графік роботи, не звільняють іншого від обов’язку особисто виховувати дитину.

4. У разі, якщо за місцем проживання (перебування) дитини (у тому числі дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування) є загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів, дитина може навчатися у такому закладі як у загальноосвітній школі (без ночівлі). В таких випадках рішення Комісії приймається без врахування стану здоров’я та режиму робочого часу батьків або інших законних представників дитини, оскільки у Змінах такі обставини є важливими у разі, якщо вони стають на заваді для здобуття дітьми повної загальної середньої освіти за місцем проживання (перебування).

5. Рішення Комісії не є обов’язковим для влаштування дітей до гімназій-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

8. ІНШІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ ПРАВ ДІТЕЙ

У разі потреби прийняття колегіального вирішення та / або існування спору на засідання Комісії можуть виноситись інші питання, які стосуються забезпечення прав та найкращих інтересів дітей, у тому числі нижченаведені.

8.1. Повернення дитини на виховання до батьків

Нормативно-правові документи: Сімейний кодекс України, Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: служба у справах дітей за місцем проживання дитини (пункт 11 Порядку), орган опіки та піклування за місцем походження дитини, суд за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України (пункт 27 Порядку).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: служба у справах дітей,батьки або один з них.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається заявниками, службою у справах дітей,центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

♦ документи, визначені пунктом 27 Порядку для дітей, які мали статус дітей, позбавлених батьківського піклування;

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) батьків, дитини (надається батьками);

♦ акт обстеження умов проживання батьків (складається службою у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ довідка про доходи батьків або копія декларації про доходи, засвідчена у встановленому порядку (надається батьками);

♦ копії паспортів батьків (надається батьками);

♦ свідоцтво про народження дитини або її паспорт (надається батьками);

♦ рішення про влаштування дитини (у тому числі тимчасове) до закладу інституційного догляду та виховання дітей або сімей (сім’ї родичів, знайомих, опіка, піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу, сім’я патронатного вихователя) (надається службою у справах дітей);

♦ витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини (надається батьками);

♦ довідка закладу охорони здоров’я про стан здоров’я дитини (бажано – з аналізом участі батьків у забезпеченні догляду за дитиною);

♦ довідка та характеристика закладу освіти, де з навчалася або виховувалася дитина (бажано – з результатами психолого-педагогічного діагностування дитини та аналізом участі батьків у навчанні та вихованні);

♦ зафіксована думка дитини (якщо вона може її висловити) (запитується службою у справах дітей або центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.УВАГА! Згода батьків щодо врахування думки дитини з окресленого питання не обов’язкова);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: запрошуються дитина (якщо вона може висловити свою думку), її батьки або інші законні представники, за необхідності особи, в полі зору яких перебували дитина, її сім’я. Бажано забезпечити спілкування дитини з членами Комісії окремо від її батьків.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для:

підготовки висновку органу опіки та піклування про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові, а також рішення органу опіки та піклування про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

підготовки позову органу опіки та піклування до суду щодо позбавлення батьківських прав, відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Також вищезазначений витяг може використано для прийняття службою у справах дітей рішення про взяття дитини на: первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Крім цього, витяг може використано для прийняття службою у справах дітей рішення про вибуття дитини з притулку для дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, центру соціальної підтримки дітей та сімей (служба у справах дітей засновника відповідного закладу).

Водночас витяг з протоколу засідання Комісії з окресленого питання може містити:

- рішення про взяття центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  під соціальний супровід сім’ї, в якій порушуються права дитини (завершення або продовження у разі необхідності строку соціального супроводу);

- направлення у разі потреби батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до суб’єктів соціальної роботи, які відповідно до компетенції розробляють та впроваджують такі програми.

8.2. Питання надання повної цивільної дієздатності

Нормативно-правові документи:Цивільний кодекс України.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором; особа, яка недосягла повноліття після реєстрації шлюбу; неповнолітня особа, яка записана матір’ю або батьком дитини; фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем проживання дитини (за наявності письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника), а у разі відсутності такої згоди – суд (за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії:

♦ особиста заява дитини;

♦ копія свідоцтва про народження або паспорта дитини (надається заявником);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини(надається заявником);

♦ письмова згода кожного з батьків або осіб, які їх замінюють (запитується службою у справах дітей);

♦ копія трудової книжки та довідка з місця роботи дитини (надається заявником);

♦ довідка із закладу освітиз результатами психолого-педагогічного діагностування дитини (у разі наявності) (запитується службою у справах дітей);

♦ копія свідоцтва про народження дитини заявника (у разі наявності) (надається заявником);

♦ довідка закладу охорони здоров’я про стан здоров’я дитини (запитується службою у справах дітей);

♦ висновок за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї, інформація про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу, у якому повинна бути чітко відображена здатність особи то самостійного життя (надається центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді).

Особи, які запрошуються на засідання: запрошуються дитина, її батьки або інші законні представники, за необхідності особи, в полі зору яких перебували дитина, її сім’я.

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення органу опіки та піклування або висновку органу опіки та піклування до суду.

8.3. Питання надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти

Нормативно-правові документи: Сімейний, Цивільний кодекси України; закони України „Про охорону дитинства”, „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей”; Порядок.

Органи, уповноважені на розгляд питання: органи опіки та піклування за місцем знаходження майна, суд(за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України).

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: батьки або інші законні представники дитини.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається заявниками для подання службі у справах дітей):

♦ заява кожного з батьків (опікунів, піклувальників) (заявники, дитина, яка досягла 14 років);

♦ копія паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, паспортного документа іноземця (заявники);

♦ копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі наявності) (заявники);

♦ документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на відчужуване майно (заявники);

♦ витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданий відповідно до законодавства (заявники);

♦ копія свідоцтва про народження дитини (заявники);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування), про склад сім’ї або витяг з домової книги (заявники);

♦ копія рішення про встановлення опіки над дитиною (для опікунів, піклувальників) (заявники, служба у справах дітей);

♦ копія рішення про встановлення опіки над майном дитини (для опікунів, піклувальників) (заявники, служба у справах дітей);

♦ копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності) (копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України; копія свідоцтва про смерть одного з батьків (у разі наявності) (заявники);

♦ попередній договір на придбання нового житла (стаття 635 Цивільного кодексу України) (у разі потреби) (заявники);

♦ у разі виїзду сім’ї на постійне місце проживання за кордон додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім’ї (заявники).

Особи, які запрошуються на засідання: запрошуються дитина, яка досягла 14 років, її батьки або інші законні представники.

Фінальний документ. оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення органу опіки та піклування або висновку органу опіки та піклування до суду.

Додатково: орган опіки та піклування може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 177 Сімейного кодексу України. У разі усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини, орган опіки та піклування звертається в установленому законодавством порядку до нотаріуса для зняття заборони відчуження такого майна.

Якщо батьки, опікуни, піклувальники не виконують рішення органу опіки та піклування щодо збереження майна дитини, служба у справах дітей подає голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади клопотання про необхідність звернення до суду з метою захисту майнових та житлових прав дитини.

8.4. Розгляд спорів щодо виселення, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Нормативно-правові документи: Сімейний, Цивільний кодекси України.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем знаходження майна,суд(за підсудністю справ відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України). територіальні органи Державної виконавчої служби.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: законні представники дитини, служба у справах дітей, орган опіки та піклування.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається заявниками, службою у справах дітей):

♦ ухвала суду про відкриття провадження по цивільній справі (суд; територіальні органи Державної виконавчої служби; позивачі);

♦ копія паспорта позивачів (заявники);

♦ копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі наявності) (заявники);

♦ документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на майно (заявники);

♦ витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданий відповідно до законодавства (заявники);

♦ копія свідоцтва про народження дитини (заявники);

♦ довідка про реєстрацію місця проживання (перебування), про склад сім’ї або витяг з домової книги (заявники або за запитом служби у справах дітей);

♦ копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності) (заявники);

♦ копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України; копія свідоцтва про смерть одного з батьків (у разі наявності) (заявники);

♦ акт обстеження умов проживання дитини (служба у справах дітей із залученням інших суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю);

♦ документи з ОСББ або ЖЕК про стан оплати житлово-побутових послуг (заявники або за запитом служби у справах дітей);

♦ інші документи, які мають істотне значення для вирішення порушеного питання (запити служби у справах дітей).

Особи, які запрошуються на засідання. запрошуються дитина, яка досягла 14 років, її батьки або інші законні представники.

Фінальний документ. оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту висновку органу опіки та піклування до суду.

8.5. Розгляд способів реалізації права батьків, взятих під варту, або засуджених до позбавлення волі, та дитини на спілкування

Нормативно-правові документи: Сімейний, Кримінально-виконавчий  кодекси України, закон України, Закон України „Про попереднє ув’язненняˮ, Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 565; Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564.

Органи, уповноважені на розгляд питання: орган опіки та піклування за місцем проживання дитини.

Суб’єкт, що ініціює розгляд питання: батьки дитини (один з них),взяті під варту, або засуджені до позбавлення волі.

Перелік документів, що подаються на розгляд Комісії (збирається службою у справах дітей, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

♦ заява батьків дитини (одного з них),взятих під варту, або засуджених до позбавлення волі, які не позбавлені батьківських прав, з викладенням бажаних способів та періодичності спілкування (листування, спілкування по телефону, відвідування (тільки для засуджених до позбавлення волі);

♦ зафіксована думка дитини (якщо вона може її висловити) щодо бажання / не бажання спілкуватися, бажаних та зручних для неї способів та періодичності спілкування (запитується службою у справах дітейабо центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

♦ зафіксована думка осіб, з ким проживає дитина, щодо бажаних, зручних та доступних для них способів та періодичності спілкування (наприклад враховується, чи є можливість у законних представників дитини відвозити її на побачення батьком, засудженим до позбавлення волі, бажану заявником кількість разів на місяць / рік) (запитується службою у справах дітейабо центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);

Особи, які запрошуються на засідання: дитина (якщо вона може висловити свою думку), особа, з якою дитина проживає, інші особи, свідчення яких можуть бути корисні в процесі розгляду відповідного питання.

Актуальне питання: на практиці виникають ситуації, колиособи з якою дитина проживає, зокрема опікун, піклувальник, прийомні батьки, батьки-вихователі, заперечують проти спілкування дитини зі своїми батьками (одним із них), взятими під варту, або засудженими до позбавлення волі, аргументуючи це негативним впливом таких батьків на дитину.

У разі погіршення психічного або емоційного стану дитини під впливом відповідного спілкування, варто розглянути можливості щодо зміни його форми (наприклад замість відвідувань – телефонні розмови, замість телефонних розмов – листування).

Фінальний документ: оформляється протокол, витяг з якого використовується службою у справах дітей для підготовки проекту рішення органу опіки та піклування про визначення способів реалізації права батьків, взятих під варту, або засуджених до позбавлення волі, та дитини на спілкування.

 Секретар виконавчого комітету                              Людмила ЩЕРБИНА

                                                                  

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux