Про затвердження Технологічного регламенту з виробництва питної води комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради

Червоногригорівська селищна рада

Нікопольський район Дніпропетровська область

Рішення сесії

від 24 вересня 2021р. № 697 – 11/VІІI

Опубліковано 27 вересня 2021

Розглянувши клопотання директора комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради про затвердження «Технологічного регламенту з виробництва питної води комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради", з метою забезпечення населення безпечною та якісною питною водою, відповідно до вимог діючого законодавства, керуючись ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити «Технологічний регламент з виробництва питної води комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради» (додається).

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію селищної ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою (Саларьов).

Селищний голова Олександр ПРОКОПЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Червоногригорівської

селищної ради

від 24 вересня 2021 року

№ 697 - 11/VІІІ

Міністерство Регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства України

		«ЗАТВЕРДЖУЮ»:
		Директор Комунального підприємства
		«Дніпро» Червоногригорівської селищної ради
		_________________ Є.В. Євдокименко
		«_____» _____________ 2021 року

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

з виробництва питної води

Комунального підприємства «Дніпро»

Червоногригорівської селищної ради

ТР 36.00-37516696-01-2021

Термін введення: «____» ___________ 2021 р.

Термін дії до: постійно

с. Придніпровське 2021 р.

ЛИСТ УЗГОДЖЕННЯ

Виконавець

Засновник	ПІДПРИЄМСТВО			ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ	ПІДПИС	ВИКОНАВЦІ	ПІДПИС
Червоно-григорівська селищна рада	Комунальне підприємство «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради					.

ДОКУМЕНТ		Організаційний документ
	×	Технологічний документ
		Типова форма документа
		Тариф, прейскурант послуг
		Довіреність
		Проект документа
		Інше
Назва документа			ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ з виробництва питної води комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради
Позначення документа			ТР 36.00 -37516696-01-2021
Кількість сторінок			34
Додатки			-
Короткий опис призначення			Внутрішній нормативний документ комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради

Узгодження

ОРГАНІЗАЦІЯ, СЛУЖБА, ДЕПАРТАМЕНТ	РЕЗУЛЬТАТ РОЗГЛЯДУ		ПОСАДА, ПІБ	ПІДПИС, ПЕЧАТКА	ДАТА УЗГОДЖЕННЯ
		УЗГОДЖЕНО
		УЗГОДЖЕНО З УРАХУВАННЯМ ЗАУВАЖЕНЬ
		УЗГОДЖЕНО
		УЗГОДЖЕНО З УРАХУВАННЯМ ЗАУВАЖЕНЬ
		УЗГОДЖЕНО
		УЗГОДЖЕНО З УРАХУВАННЯМ ЗАУВАЖЕНЬ
		УЗГОДЖЕНО
		УЗГОДЖЕНО З УРАХУВАННЯМ ЗАУВАЖЕНЬ

Анотація

Технологічний регламент складений вперше згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Строк дії технологічного регламенту встановлено на постійний термін (термін використання існуючої технології водопідготовки). Підтвердження дії регламенту оформлюється наказом по підприємству. Допускається підтвердження дії регламенту затвердженням документів про внесення змін в нього.

Оригінал технологічного регламенту затверджено у кількості 2 (два) примірники. Перший примірник зберігається у директора, другий у майстра насосної станції. Організації, що проводять узгодження, видають висновки отримують копії технологічного регламенту (в електронному вигляді).

Технологічний регламент розроблений відповідно до «Положення про технологічні регламенти водопровідних та каналізаційних споруд» з урахуванням нових вимог та підходів до виробництва питної води відповідної якості.

Технологічний регламент розроблено відповідно до «Положення про технологічні регламенти водопровідних та каналізаційних споруд», що затверджено Міністерством ЖКГ УРСР у 1981р. Також були враховані нормативні вимоги ДСТУ 1.3:2004 «Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов».

Водопостачання с.Придніпровське, с.Мусіївка та частина смт. Червоногригорівки здійснюється від насосної станції комунального підприємства «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради (далі КП «Дніпро»), загальною проектною потужністю 4,2 тис.м³/добу.

Експлуатація системи водопостачання с.Придніпровське, с.Мусіївка та частини смт. Червоногригорівки здійснюється персоналом КП «Дніпро».

Технологічний регламент є основним технічним документом, що визначає рецептуру, режим та порядок операцій технологічного процессу приготування питної води. Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, що введений у дію 01.01.1999 р., код продукції –36.00. Згідно ліцензії серії АВ № 601267 види діяльності за КВЕД:

- 36.00 Забір, очищення та постачаня води (основний).

Безумовне дотримання усих вимог технологічного регламенту є обов’язковим та забезпечує відповідність якості питної води на виході зі споруд заявленим вимогам. Також дотримання вимог технологічного регламенту є запорукою раціонального та економічного ведення виробничого процесу, збереження обладнання та безпечності роботи.

Технологічний регламент повинен використовуватися при пуско-налагоджувальних роботах, постійній експлуатації та роботі в особливих умовах.

За технологічною схемою забір води передбачно з Каховського водосховища насосною станцією І-го підйому (першого підйому), яка по трубопроводах подає воду на очисні споруди насосно-фільтровальної станції ІІ-го підйому (далі НФС).

На очисних спорудах, в яких передбачена проектом одноступенева схема очищення, вода проходить повний цикл очищення та знезараження і надходить у резервуари чистої води, звідки насосами станції другого підйому подається у водопровідні мережі КП «Дніпро».

Порядок узгодження, затвердження та оформлення змін та доповнень, що вносяться до діючого постійного технологічного регламенту.

При необхідності (зміна навантажень, режимів, заміна устаткування тощо) в діючі технологічні регламенти вносяться зміни та доповнення.

Внесені зміни не повинні негативно впливати на працездатність і безпеку всієї технологічної системи в цілому. Додаткове узгодження та отримання висновків не потребується, якщо зміни та доповнення внесені підприємством до діючого регламенту, не впливають принципово на схему ведення технологічного процесу.

Реєстрація змін ведеться виробничо-технічним відділом. Усі затверджені зміни зберігаються з першим екземпляром, а виконавцям видаються копії.

Всі затверджені зміни реєструються в «Аркуші реєстрації змін і доповнень», форма якого наведена нижче:

4.1. Титульный аркуш заповнюється за формою, що аналогічна прийнятої в основному регламенті, з назвою:

Зміни № ____ до технологічного регламенту ____________________________________

^{(назва та позначення технологічного регламенту)}

4.2. Текст змін та доповнень оформлюється за наступною формою:

Номер розділу та номер сторінки основного регламенту	Стара редакція	Нова редакція

4.3. Останній лист з підписами посадових осіб, ініціаторів та виконавців внесення змін, заповнюється за формою листа узгодження, також як і в основному регламенті. Обов’язково цей лист візується відповідальним виконавцем.

4.4. Затвердження змін проводиться наказом по підприємству. Затверджує зміни керівник підприємства.

Зміст

Розділ	Назва розділу, підрозділу	Стор.
1	Загальна характеристика виробництва	1
2	Характеристика вихідної сировини, матеріалів, реагентів, виготовленої продукції	2-8
3	Опис технологічного процесу	9-15
4	Опис та характеристики технологічного обладнання споруд по виробництву питної води	16-17
5	Норми технологічного режиму	18
6	Контроль процесу виробництва	19-20
7	Основні положення пуску, експлуатації та зупинки виробничих об’єктів за нормальних умов. Правила пуску обладнання після зупинки та ремонтів.	21
8	Регламентні санітарні заходи перед запуском споруд та водопровідних мереж після зупинок. Профілактичні роботи на спорудах та водопровідних мережах.	22-24
9	Основні можливі неполадки та засоби їх усунення. Міри їх попередження.	25
10	Відходи виробництва	26
11	Зони санітарної охорони	27
12	Основні правила приймання, утримання, перевезення матеріалів та реагентів. Складські умови.	28
13	Безпечна експлуатація виробництва та охорона праці	29
14	Перелік обов’язкової документації	30-33
15	Допоміжні цеха	34

1. Загальна характеристика виробництва

Комунальне підприємство «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради розташоване за адресою: вул. Вузлова, буд. 9, с. Придніпровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, поштовий індекс 53280, створене 16.02.2011 року. Рішення сесії Придніпровської селищної ради від 04 лютого 2011 року № 51-7/VІ.

Комунальне підприємство «Дніпро» Червоногригорівської селищної ради діє на підставі безстрокової ліцензії серії АВ № 601267 на впровадження господарської діяльності з централізованого водопостачання.

Згідно інформації з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ), види діяльності за КВЕД:

- 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний);

- 43.21 Електромонтажні роботи;

- 81.10 Комплексне обслуговування об’єктів;

- 81.29 Інші види діяльності із прибирання;

- 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод;

- 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

- 35.13 Розподілення електроенергії;

- 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря;

- 38.11 Збирання безпечних відходів;

- 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами.

Основною виробничою діяльністю КП «Дніпро» є підготовка і забезпечення водою питної якості населення, комунально-побутових об'єктів і промислових підприємств с.Придніпровське,с. Мусіївка, смт.Червоногригорівка; експлуатація водопровідних систем.

Підприємство є первинним користувачем, має власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу №14/ДП/49д-17 від 14.07.2017 року з терміном дії до 14.07.2023 року, затвердженого Державним агентством водних ресурсів України.

Згідно з статистичними даними, чисельність населення в зоні обслуговування підприємства складає: 5960 чол.

Структура КП «Дніпро»:

Чисельність працюючих в КП «Дніпро»: 19 чол.

Джерело водопостачання, водопровід.

Водозабір здійснюється з Каховського водосховища за допомогою вхідного оголовка, який знаходиться на глибині 6 метрів від рівня водоймища. Вода по двох самопливних трубопроводах Ø 200 мм поступає у водоприймач насосної станції першого підйому (надалі НС І-го підйому).

До складу НС І-го підйому входять:

водозабірні споруди;

насосна станція;

Водопровідна насосно-фільтрувальна станція II підйому (надалі НФС IІ-го підйому) потужністю 4,2 тис.м³/добу, складаеться з двох комплексів (насосна станція, фільтрувальна станція) і розташована на відстані 0,5 км від насосної станції I-го підйому, введена в експлуатацію в 1977 році. Споруди були спроектовані Дніпропетровським філіалом інституту «Укргіпроводгосп».

До складу НФС ІІ-го підйому входять:

реагентне господарство:

коагуляторна;

хлораторна (первинне хлорування);

змішувачі;

камери реакцій;

відстійники;

швидкі фільтри (вторинне хлорування);

резервуари чистої води (далі РЧВ);

машинний зал;

прохідна.

З метою поліпшення якості питної води застосовується коагуляція, хлорування (первинне та вторинне). Коагуляція (в тому числі флокуляція) застосовуються для освітлення та знебарвлення води. Первинне хлорування застосовується з метою попередньої обробки води для полегшення та покращення її подальшої очистки. Вторинне хлорування застосовується для знезаражування та консервації її при подачі в мережу.

Очищена вода після фільтрів надходить у резервуари чистої води (далі РЧВ). З РЧВ питна вода насосною станцією подається безпосередньо споживачам.

Аналітичний контроль складу та властивостей вихідної питної води здійснює відомча хіміко-бактеріологічна лабораторія мережі водопроводу (далі ХБЛ).

2. Характеристика вихідної сировини, матеріалів, реагентів, готової продукції

2.1. Загальна характеристика джерела водопостачання.

Джерелом вихідної сировини для підготовки питної води є поверхневі води Каховського водосховища. Каховське водосховище побудоване в 1955 році є також основним джерелом водопостачання й зрошення для півдня України. Його водою забезпечується канал Дніпро-Кривий Ріг, системи водопостачання гірничодобувних комплексів і підприємств Нікопольського та Марганецького промислового комплексу, Запорізької ТЕЦ і АЕС, велика кількість малих зрошувальних систем берегових районів Запорізької, Дніпропетровської й Херсонської областей. У Каховське водосховище скидаються шахтні, промислові й господарчо-побутові зворотні води.

Велика місткість водосховища (16,0 млрд.м³) дозволяє вести сезонне контролювання рівнів джерела на базі відрегульованого потоку, що надходить зверху за течією з Кременчуцького водоймища. Завдяки цьому є можливість уникнути весняного підтоплення міст, що розташовані на його берегах.

Головні морфометричні характеристики Каховського водоймища наведені у таблиці 2.1.1.:

Таблиця 2.1.1.

Об’єм водосховища, млрд.м³	Площа водозбору, км²	Площа водосховища, км²	Висота над рівнем моря, м		Глибина, м		Довжина, км	Ширинакм
			НПГ	ГМО	середня	макс		середня	макс
16,0	2160,0	475000,0	16,00	12,70	8,4	44,0	49,4	9,3	20,0

По морфометричних характеристиках, гідрогеології і конфігурації акваторія Каховського водосховища поділяється на три частини:

Верхня частина, має широтний напрямок. Тут виділяють дві ділянки: річко подібну (з глибинами до 12м та переважанням протягом року річкового режиму) та озероподібну, що відокремлена від річко подібного піщаною грядою, з незначними глибинами (3 – 5м).

Середню частину, з глибинами 8 – 10м та перехідними рисами від річкового до озерного режиму. Середня частина також має широтний напрямок.

3 частина, глибини збільшуються у напрямку греблі від 13м до 25 – 44м.

Каховське водосховище характеризується малою проточністю та по водному балансу відноситься до озероподібних водойм з весняною проточністю та зимовим зниженням рівня. Коефіцієнт водообміну дорівнює 2,5 – 3,5. У верхній ділянці швидкість руху в основному мала – не перевищує 0,1м/сек, окрім руслової ділянки, де швидкість від 0,2 – 0,5м/сек влітку та восени, 1,5 – 2,0м/сек у паводок. У середній частині вона дорівнює 0,08 – 0,25м/сек, 0,16 – 0,19м/сек у паводок. У нижній частині швидкість руху води складає 0,01 – 0,08м/сек влітку та 0,16 – 0,19м/сек весною. Для Каховського водосховища найбільше значення в динаміці водних мас мають стічні течії, які відмічаються по всій довжині. Головний транзитний потік стічної течії в основному рухається по затопленому руслу р. Дніпро. На середині ділянки окрім стічної течії спостерігається дрейфові та компенсаційні течії. На цій ділянці транзитний потік рухається по фарватеру водосховища. Біля берегів спостерігається вітрове перемішування, можливі застійні зони. Поверхневі швидкості складають 0,06 – 0,14м/сек, донні – 0,04 – 0,1м/сек.

У весняно-літній період рівні водосховища тримаються на відмітках 16,0 – 15,0 м. додаткове зниження рівня можливе до відмітки 14,0 – 14,2 м, а в окремих випадках до відмітки ГМВ – 12,7 м, але з обов’язковим відновленням рівня до відмітки 14,0м до весняної навігації. Максимальна амплітуда коливань рівня водосховища поблизу Придніпровської насосної станції 0,5 м.

Восени у період льодоутворення при вітряній погоді, за рахунок перемішування, можливо переохолодження глибинних шарів та утворення льоду усередині водного шару (шуги). Навесні можливі дрейфи льодових полів та притиснення їх до споруд.

Хімічний склад води формується за рахунок акумулювання річкової води (р. Дніпро), тому відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвої групи. Сольовий склад води майже не змінюється протягом року.

Для поверхневих вод Каховського водоймища основними показниками якості, які обумовлюють органолептичні властивості її після обробки до норм питної води, є забарвленість і каламутність.

За даними багаторічних досліджень показник забарвленості вихідної води коливається від 30 до 70 градусів, причому треба зауважити, що значні коливання протягом року спостерігаються в період весна - осінь. Максимальні значення забарвленості припадають на першу половину року. Забарвленість вод Каховського водоймища обумовлена в основному природними гуміновими та фульвокислотами. Спостерігались окремі випадки, коли забарвленість підвищується до 80 градусів.

Середні значення каламутності за рік знаходяться в інтервалі 6,0 – 11,3 мг/дм³, але протягом року значення каламутності дуже різняться. Зміна каламутності води має стрибкоподібний характер, тому не можливо виділити період року, коли каламутність приймає максимальні або мінімальні значення. Як протягом місяця, так і протягом року, каламутність змінюється неоднаково, що пов’язано із впливом зовнішніх природних умов на джерело водопостачання. Максимальні показники каламутності становлять близько 30,0 мг/дм³.

Щодо сполук групи азоту, то концентрація нітратів в основному знаходиться в інтервалі 0,5 - 5,5 мг/дм³. Вміст сполук амонію незначний, близько 2,0 мг/дм³, вміст нітритів не перевищує 0,5 мг/дм³.

Перманганатна окиснюваність, яка характеризує наявність в воді органічних речовин природного та техногенного характеру, складає в середньому близько 15 мг/дм³. Це достатньо високі значення, тим більше, що біхроматна окиснюваність (хімічна потреба у кисню) у 90% проб перевищує нормативний показник у 1,5 – 2 рази. Органічна складова у воді Каховського водосховища представлена природним гумусом, що ускладнює її зниження у питній воді при обробці до мінімуму.

Жорсткість, лужність, загальна мінералізація мають невисокі показники, їх значення знаходяться далеко від максимально допустимих концентрацій, які пронормовані у ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання». Для води Каховського водосховища не існує потреби знесолення та пом’якшення перед подачею її споживачам.

Основною проблемою для Каховського водосховища є "цвітіння" його в літній період. Влітку водоймище стає ареною «нападу» мікроскопічних рослин - синьо-зелених водоростей. Із сотень видів цих водоростей дев’ять викликають потужне забруднення, яке і називається цвітінням. Розмноження цих водоростей настільки бурхливе, що усе водосховище покривається слизькою плівкою, внаслідок чого рівень розчиненого кисню в воді різко зменшується, прискорюються процеси гноїння. Відмираючи, ці водорості приносять справжнє лихо – значно погіршуються органолептичні властивості води. Влітку в воді Каховського водосховища кількість фітопланктону може складати більш 2,5 млн. клітин в см³. Також існують збудники вірусних інфекцій, для яких синьо-зелені водорості є бажаною їжею. Але фіксування наявності останніх відбувається у холодний період року, коли кількість конкурентної ентерофлори зменшується.

Сезонний хід загальної мінералізації пропорційний сезонному ходу головних іонів гідрокарбонатів і кальцію, що становлять 50 – 60% від загального мінерального складу. Органічні й біогенні речовини потрапляють у водойму з річковим стоком, атмосферними опадами, промисловими й побутовими стоками й накопичуються в результаті внутрішніх процесів.

Характеристика джерела водопостачання наведена у п.2.2.

2.2. Характеристика вихідної сировини.

Вихідною сировиною для виробництва питної води є поверхневі води Каховського водосховища у районі водозабору КП «Дніпро». Характеристика їх наведена у таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.

№ з/п	Назва вихідної сировини	Міждержавний, націонільний чи галузевий стандарт, ТУ або методика	Показники якості, обов’язкові для перевірки	Норма (припустимі межі) за нормативними документами (номінальне значення та одиниці вимірювання)	Сфера застосування
	Поверхнева вода, Каховське водосховище	Джерела централізованого питного водопостачання ДСТУ 4808:2007 Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання	*Органолептичні показники*		Аналітичний виробничий контроль
			Запах	(1-2) бали
			Присмак (після кип’ятіння)	(1-2) бали
			Забарвленість	(20 – 80)
			Каламутність	(20 – 1500)
			Температура	Літня температура води в результаті скиду стічних вод не повинна підвищуватись більш ніж на 3^оС в порівнянні з середньомісячною температурою самого спекотного місяця року за останні 10 років
			*Загальносанітарні хімічні показники*
			Завислі речовини	Вміст, у разі скиду зворотних вод не повинен підвищуватися більше ніж на 0,25 мг/дм³
			Сухий залишок	£1000,0 мг/дм³
			Сульфати	£500,0 мг/дм³
			Хлориди	£350,0 мг/дм³
			Кальцій	Не нормується
			Магній	Не нормується
			Жорсткість загальна	(3,0–5,0) ммоль/дм³
			Лужність	(1,5–4,0) ммоль/дм³
			Водневий показник	6,5 – 8,5 одиниць рН
			Азот амонійний	£2,0 мг/дм³ (по азоту)
			Нітрити	£3,3 мг/дм³
			Нітрати	£45,0 мг/дм³
			Фосфати	£3,5 мг/дм³ (полі-фосфатів)
			Розчинений кисень	≥4,0 мг О₂/дм³
			Окиснюваність перманганатна	(3 – 10) мгО/дм³
			Окиснюваність біхроматна (ХСК)	£15,0 мгО/дм³
			Біохімічне споживання кисню	£3,0 мг О₂/дм³ (за БСК_повне)
			*Гідробіологічні показники*
			Фітопланктон	Не нормується
			*Мікробіологічні показники*
			Загальне мікробне число (ЗМЧ)	сотні КУО/см³
			Загальні коліформи (лактозопозитивні кишкові бактерії), індекс БГКП	£10000 КУО/дм³

			Термостабільні кишкові бактерії (ТКБ), індекс	£50 КУО /100дм³
			Наявність патогенних ентеробактерій	відсутність
			Коліфаги	£100 БУО/дм³
			Ентеровіруси, аденовіруси та антигени ротавірусів, вірусу гепатиту А	відсутність
			*Паразитологічні показники*
			Число патогенних кишкових найпростіших	відсутність
			Число кишкових гельмінтів	відсутність
			*Показники радіаційної безпеки*
			∑ активність α-випромінювачів	£0,1 Бк/дм³
			∑ активність β-випромінювачів	£1 Бк/дм³
			Радіонуклід цезію (¹³⁷C_S)	£2 Бк/дм³
			Радіонуклід стронцію (⁹⁰Sr)	£2 Бк/дм³
			*Токсикологічні показники хімічного складу води*
			*неорганічні*
			Алюміній	£0,2 мг/дм³
			Берилій	£0,0002 мг/дм³
			Бор	£0,5 мг/дм³
			Залізо загальне	£0,3 мг/дм³
			Кадмій	£0,001 мг/дм³
			Кобальт	£0,1 мг/дм³
			Марганець	£0,1 мг/дм³
			Миш’як	£0,05 мг/дм³
			Мідь	£1,0 мг/дм³
			Молібден	£0,25 мг/дм³
			Натрій + Калій	£200,0 мг/дм³
			Нікель	£0,1 мг/дм³
			Ртуть	£0,0005 мг/дм³
			Свинець	£0,03 мг/дм³
			Селен	£0,01 мг/дм³
			Сурма	≤0,05
			Талій	≤0,0001
			Фториди	£1,5 мг/дм³ (для кліматичних районів І – ІІ)
			Хром (ІІІ)	£0,5 мг/дм³
			Хром (VI)	£0,05 мг/дм³
	Цинк	£1,0 мг/дм³
	Роданіди	£0,05 мг/дм³
	Цианіди	£0,05 мг/дм³
	*органічні*
	Бенз(а)пірен	£0,000005 мг/дм³
	Бензол	£0,001 мг/дм³
	Нафтопродукти	£0,3 мг/дм³
	Гексахлорциклогексан (суміш альфа-, гамма- ізомерів)	£0,02 мг/дм³
	ДДТ	£0,002 мг/дм³
	ДДД і ДДЕ (метаболіти ДД	£0,002 мг/дм³
	Алдрин	£0,0004 мг/дм³
	Гептахлор	£0,001 мг/дм³
	Дикофол	£0,02 мг/дм³
	Діазинон	£0,004 мг/дм³
	Диметоат	£0,03 мг/дм³
	Малатіон	£0,05 мг/дм³
	Паратіон-метил	£0,002 мг/дм³
	Формотіон	£0,005 мг/дм³
	Піриміфос метил	£0,01 мг/дм³
	Трихлорметафос-3	£0,02 мг/дм³
	Фозалон	£0,001 мг/дм³
	Хлорпірифос	£0,002 мг/дм³
	Дихлофос	£0,01 мг/дм³
	Трихлорфон	£0,01 мг/дм³
	Альфа-циперметрин	£0,002 мг/дм³
	Лямбда-цигалотрин	£0,01 мг/дм³
	Дельтаметрин	£0,006 мг/дм³
	Перметрин	£0,006 мг/дм³
	Фенвалерат	£0,015 мг/дм³
	Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР)	£0,4 мг/дм³ (по алкилбензол-сульфонату натрія)
	Чотирихлористий вуглець	£0,006 мг/дм³
	Хлороформ	£0,060 мг/дм³
	Дибромхлорметан	£0,030 мг/дм³
	Дихлорбромметан	£0,030 мг/дм³
	Феноли леткі	£0,001 мг/дм³
	Хлорфеноли	£0,0003 мг/дм³

2.3. Характеристика продукції виробництва.

Продукцією виробництва є питна вода КП «Дніпро». Характеристика її наведена у таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1.

№ з/п	Назва готової продукції	Міждержавний, націонільний чи галузевий стандарт, ТУ або методика	Показники якості, обов’язкові для перевірки		Норма (припустимі межі) за нормативними документами (номінальне значення та одиниці вимірювання)		Сфера застосування
	Питна вода	ДСанПіН №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»	*Мікробіологічні показники*				Аналітичний виробничий контроль
			Загальне мікробне число (ЗМЧ), при t 37ºС -24 год.			£100 (£50)³ КУО/см³
			Загальні коліформи			відсутність
			E. coli			відсутність
			Ентерококи			відсутність
			Патогенні ентеробактерії			відсутність
			Коліфаги			відсутність
			Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші			відсутність
			*Паразитологічні показники*
			Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші			відсутність
			Кишкові гельмінти			відсутність
			*Органолептичні показники*
			Запах: 20^ºС/60^ºС			£2 бали
			Забарвленість			£20,0 (35,0)¹ градусів
			Каламутність			£0,58 (2,03)¹ мг/дм³
			Смак та присмак			£2 бали
			Температура			не нормується
			*Фізико-хімічні показники*
			Водневий показник			6,5 – 8,5 одиниць рН
			Залізо загальне			£0,2 (1,0)¹ мг/дм³
			Загальна жорсткість			£7,0 (10,0)¹ (1,5 – 7,0)² ммоль/дм³
			Загальна лужність			(0,5 – 6,5)² ммоль/дм³
			Кальцій			(25,0 – 75,0)² мг/дм³
			Магній			(10,0 – 50,0)² мг/дм³
			Марганець			£0,05 (0,5)¹ мг/дм³
			Мідь			£1,0 мг/дм³
			Поліфосфати (за РО₄^3-)			£3,5 мг/дм³
			Сульфати			£250,0 (500,0)¹ мг/дм³
			Сухий залишок			£1000,0 (1500,0)¹ (200,0 – 500,0)² мг/дм³
			Хлор залишковий вільний			£0,5 мг/дм³
			Хлор залишковий зв'язаний			£1,2 (0,8 – 1,2)⁴ мг/дм³
			Хлор залишковий загальний			не нормується
			Хлориди			£250,0 (350,0)¹ мг/дм³
			Цинк			£1,0 мг/дм³
			Нафтопродукти			£0,1 мг/дм³
			Поверхнево активні речовини аніонні			£0,5 мг/дм³
			Феноли леткі			£0,001 мг/дм³
			Хлорфеноли			£0,0003 мг/дм³
			*Санітарно-токсилогічні показники*
			Алюміній			£0,5 мг/дм³
			Амоній			£0,5 (2,6)¹ мг/дм³
			Кадмій			£0,001 мг/дм³
			Кремній			£10,0 мг/дм³
			Миш’як			£0,01 мг/дм³
			Молібден			£0,07 мг/дм³
			Натрій+ Калій			£200,0 (2,0 – 20,0)²
			Нітрати			£50,0 мг/дм³
			Нітрити			£0,5 мг/дм³
			Ртуть			£0,0005 мг/дм³
			Свинець			£0,01 мг/дм³
			Фториди			(0,7 – 1,2)² мг/дм³
			Кобальт			£0,1 мг/дм³
			Нікель			£0,02 мг/дм³
			Селен			£0,01 мг/дм³
			Хром загальний			£0,05мг/дм³
			Хром (VI)			£0,05мг/дм³
			Хром (ІІІ)			£0,05мг/дм³
			Берилій			£0,0002 мг/дм³
			Бор			£0,5 мг/дм³
			Сурма			£0,005 мг/дм³
			Цианіди			£0,05мг/дм³
			Роданіди			£0,05мг/дм³
			Хлороформ			£0,06 (£0,1⁵) мг/дм³
			Бенз(α)пірен			£0,000005мг/дм³
	Бромоформ			£0,1⁵ мг/дм³
	Дибромхлорметан			£0,01 (£0,1⁵) мг/дм³
	Бромдихлорметан			£0,1⁵ мг/дм³
	Гексахлорциклогексан (суміш альфа-,гамма- ізомерів)			£0,0005мг/дм³
	ДДТ			£0,0005мг/дм³
	ДДЕ, ДДД (метаболіти ДДТ)			£0,0005мг/дм³
	Алдрин			£0,0005мг/дм³
	Гептахлор			£0,0005мг/дм³
	Дикофол			£0,0005мг/дм³
	Бензол			£0,001 мг/дм³
	1,2-дихлоретан			£0,003мг/дм³
	Тетрахлорвуглець			£0,002мг/дм³
	Трихлоретилен та тетрахлоретилен (сума)			£0,01мг/дм³
	Перманганатна окиснюваність			£5,0 мг/дм³
	*Радіаційні показники безпечності*
	Сумарна альфа-активність	£0,1 Бк/дм³
	Сумарна бета-активність	£1,0 Бк/дм³
	Питома активність ¹³⁷Cs	£2 Бк/дм³
	Питома активність ⁹⁰Sr	£2 Бк/дм³

¹ - Норматив, зазначений у дужках, КП «Дніпро» має право використовувати в окремих випадках, пов’язаних з особливими природними умовами та технологією підготовки питної води, що не дозволяє довести якість питної води до жорсткішого нормативу.

² - Діапазон концентрацій у дужках є показником фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води.

³ - Норматив набрав чинності з 01.07.2020р.

⁴ - Діапазон, зазначений у дужках, згідно п. 3.14. ДСанПіН №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» встановлює обов’язкові межі (необхідний інтервал) для показника.

⁵ - Норматив для суми тригалогенметанів (визначається як сума хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану).

2.4. Характеристика реагентів та матеріалів.

Характеристика реагентів та матеріалів, що використовуються під час виробництва наведена у таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1.

№з/п	Найменування	ГОСТ чи ТУ	Показники якості, необхідні для використання	Показники токсичності і пожаровибухобезпеки
1.	Гідроксіхлорид алюмінію (весняно – осінній період)	ТУ У 20.5-03327724-011:2014	Масова частка основної речовини в перерахунку на Аl₂О₃– 17,0±0,5%; Відносна основність - 40±5%; Густина при 20ºC- (1,25-1,45) г/см³; Масова частка нерозчинного у воді залишку не більше 0,5%; Масова частка хлоридів - 18±5 % рН препарату менше 2,0
2.	Гідроксіхлорид алюмінію (зимовий період)	ТУ У 20.5-03327724-011:2014	Масова частка основної речовини в перерахунку на Аl₂О₃– 15,0±0,5%; Відносна основність - 70±5%; Густина при 20ºC- (1,20-1,40) г/см³; Масова частка нерозчинного у воді залишку не більше 0,5%; Масова частка хлоридів - 13±5 % рН препарату менше 2,0
3.	Флокулянт на основі поліакриламіду	ТУ У24.1-19155069-014:2011	Зовнішній вигляд у формі твердої сипучої речовини – гранули невизначеної форми від білого до світло-жовтого кольору, розмір гранул 0,1-3,0мм; Насипна густина – 0,8±0,05г/см³	горюча речовина, температура самозаймання аеросуспензії 410°С
4.	Гіпохлорит натрію марки А	ГОСТ 11086-76	Коефіцієнт світлопоглинання не менше 20%; Масова концентрація активного хлору не менше 190 г/дм³; Масова концентрація лугу в перерахунку на NaOH - (10-20) г/дм³; Масова концентрація заліза не більше 0,02 г/дм³	Негорюча вибухонебезпечна речовина. підтримує горіння, сильний окисник дозамин по токсичності: ЕDmin=45мг/кг (в/в, людина, одноразово; діє на ЦНС).
5.	Гравій	ТУ 401-08-119-75	Фракції 2 : 5 мм 5 : 10мм 10 : 20 мм 20 : 40 мм	Нетоксичний пожаровибухобезпечний
6.	Пісок - наповнювач фракції 08-3 мм		Коефіцієнт неоднорідності 2.2-2.5 Забруднення <0,5% Радіоактивність <70Бк/кг Стираність <0,5% Подрібнюваність <4,0% Середня щільність 2.6-2.7т/м3насипна щільність 1.35 т/м3 Природна вологість 3.0-5.0% по масі	Нетоксичний пожаровибухобезпечний

3. Опис технологічного процесу.

3.1. Загальний опис технології виробництва

Процес отримання господарської питної води, що відповідає вимогам ДержСаНПіНу №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», є безперервним. Сировиною є сира вода із Каховського водоймища (малюнок 3.1.).

Вода через оголовок інфільтраційного типу по двом трубопроводам Ø200 мм надходить у водоприймач насосної станції першого підйому.

Насосами насосної станції першого підйому вода по водоводу подається на насосно-фільтрувальну станцію другого підйому, яка розташована на відстані 0,5 км від насосної станції першого підйому.

В подану з першого підйому воду додаються розчини реагентів, які дозуються насосами дозаторами (або ежекторами) та подаються в змішувач. Після 2-3 хвилинного змішування з реагентами - гіпохлоритом натрію марки «А», флокулянтом на основі поліакриламіду та коагулянтом - у змішувачах вода самопливом надходить через камери реакції в горизонтальні відстійники, і після відстоювання - на швидкі фільтри.

Освітлена і відфільтрована вода, після вторинного хлорування (під фільтрами) надходить у резервуари чистої води. З РЧВ очищена і знезаражена питна вода надходить до машинного залу другого підйому, звідки вода насосами по водопровідним мережам подається споживачам.

3.2. Опис процесів виробництва.

3.2.1. Знезараження води.

Процес підготовки питної води полягає в тому, що вихідна вода піддається первинному хлоруванню гіпохлоритом натрію (ГОСТ 11086-76) з метою попередньої обробки перед очисними спорудами для полегшення та покращення подальшої очистки і знезаражування. Гіпохлорит натрію сильний окислювач, додавання його у воду викликає окислювання багатьох неорганічних і органічних речовин, які спричиняють кольоровість води (так як вона спричинена в основному наявністю у воді природного гумусу), неприємні запахи і смаки.

Також підвищення концентрації хлорид іона після хлорування підвищує коагулятивну здатність сполук алюмінію по відношенню до гумінових сполук. Гіпохлорит натрію використовується для знебарвлення, дезодорації води та досягнення необхідної бактерицидної чистоти.

Бактерицидна дія хлору є результатом хімічної реакції між хлорнуватистою кислотою та бактеріальною чи вірусною клітинною структурою, внаслідок чого паралізуються їх клітинні життєві процеси. Знешкоджувальна дія хлору виявляється вже через 20 хвилин після його введення.

Вода, що використовується для господарсько-питних цілей, не повинна містити бактерій, що гарантує її санітарну чистоту і запобігає можливості поширення шлунково-кишкових захворювань через водопровідну воду. Перед поданням її споживачеві піддають знезараженню(дезінфекції).

При розчиненні у воді гіпохлорит натрію дисоціює з утворенням гіпохлоритного іона і гіпохлоритної кислоти у співвідношеннях, залежних від рН середовища:

NaClO=Na⁺+ClO^-

ClO^-+H⁺= HClO

рН води Каховського водосховища коливається в межах 7-8 од. головним дезинфікуючим з'єднанням є хлорнуватиста кислота.

HClO=H⁺+ClO^-

Так само з'являються солі хлорнуватистої кислоти (гіпохлорити), які також дисоціюють на іони:

М_ЕCIO=МЕ⁺+CIO^-

При взаємодії вихідної води, що містить іони амонія, з хлором утворюються моно - і дихлорамины, які гідролізуються по рівняннях:

NH₃ + HOCI = NH₂CI + Н₂О (моно хлорамін)

NH₂CI + HOCI = NHCI₂ + Н₂О (дихлорамін)

NHCI₂+ HOCI = NCI₃ + Н₂О (трихлорамін)

При рН в початковій воді, що коливається в межах 7,5 – 8,5 од., утворюються моно хлорамін і в меншій концентрації дихлорамін.

Таким чином, основними продуктами розчинення при низькому вмісті металів і у присутності амонійних солей, тобто основними діючими речовинами в процесі є: хлорнуватиста кислота і моно хлораміни, в меншій мірі молекулярний хлор, іони гіпохлориту, двоокис хлору.

Хлорнуватиста кислота, двоокис хлору, молекулярний хлор, іони гіпохлориту відносять до вільного активного хлору. Монохлораміни до пов'язаного активного хлору.

За даними лабораторних досліджень будують криві хлоропоглинання.

Якщо вода не містить речовин, що взаємодіють з хлором, то крива хлоропоглинання має наступний вигляд:

Якщо вода містить з'єднання, що легко окислюються, то крива хлоропоглинання виглядає так:

Нижче приведена крива хлоропоглинання характерна для вод, що містять гумусові і інші з'єднання, що повільно окислюються. Вона показує хлоропоглинання поверхневих вод, якщо в них не є присутніми солі аміаку.

Присутність у воді амонійних з'єднань або органічних речовин з аміногрупою призводить до того, що на кривій з'являється характерний максимум і мінімум. Такі криві характерні і для води Каховського водосховища в районі водозабору КП « ВУВКГ» ММР.

Хлоропоглинаня води

при наявності у ній амонійних солей

Відрізок кривої до точки А визначає зв'язаний хлор, від точки А до точки В - зв'язаний і вільний хлор, від точки В до точки D - дозу хлору, яку необхідно ввести в вихідну воду для отримання заданої ДержСаНПіНом концентрації залишкового вільного хлору 0,3-0,5 мг/дм³.

Криві хлоропоглинання за наявності додаткових даних (про запах, присмак води, її бактеріологічні показники) дозволяють науково обґрунтовано вибирати дозу хлору для обробки води.

Як видно з кривої залежно від рН води, при молярному співвідношенні Cl₂ : NH₄ < 1 : 1 утворюватимуться моно- і дихлораміни.

Тому на ділянці кривої до точки А увесь залишковий хлор зв’язаний в хлораміни. Збільшення дози хлору призводить до того, що молярне співвідношення введеного хлору і іона NH₄⁺, що міститься у воді, буде більше одиниці, після чого починається окислення моно- і дихлорамінів.

Мінімум В на кривій пояснюється окисленням усіх амінів. Вміст залишкового хлору зменшується майже до нуля в цій точці, яка називається точкою перелому.

При подальшому збільшенні дози хлору концентрація залишкового хлору, який знаходиться вже у вигляді вільного активного хлору і має високу бактерицидність, почне підвищуватися.

Активний хлор, будучи сильним окисником, вступає у взаємодію з органічними і деякими неорганічними речовинами - «поглинається водою». Хлоропоглинання (А_х.г.) води є різницею між дозою активного хлору, що вводиться у воду, і його концентрацією у воді через деякий проміжок часу. Хлоропоглинання характеризує міру забрудненості води органічними і деякими неорганічними речовинами. Вона залежить від концентрації цих речовин у воді, а отже, доза реагенту, що вводиться, також залежить від концентрації забруднюючих речовин. Від хлоропоглинання води залежить хлоропотрібність води (А_х.п.), тобто необхідна бактерицидна концентрація залишкового хлору, яка є сумою хлоропоглинання і необхідній концентрації залишкового хлору.

У зв'язку із складною залежністю хлоропоглинання від ряду чинників необхідну дозу хлору визначають на підставі пробного хлорування. Щоб бактерицидні властивості хлору зберігалися упродовж тривалого часу, концентрація залишкового зв’язаного хлору в питній воді після 60-ти хвилинного контакту має бути 0,8 - 1,2 мг/дм³(згідно ДержСаНПіНу №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»). Доза хлору, що вводиться, має бути більша хлоропоглинання на об'єм залишкового хлору, наявність якого є гарантією того, що окислення бактерій і органічних речовин практично завершене.

Введення хлору до очисних споруд у водоводи з першого підйому робиться зазвичай в дозах 3 - 5 мг/дм³ і залишкового після фільтрів - 0,8 - 1,7 мг/дм³. У разі вірусного забруднення, для забезпечення бактерицидної дії хлору у водопровідних мережах, згідно приписів органів Держсаннагляду, потрібне підвищення концентрації залишкового вільного хлору до 0,6-0,8 мг/дм³ і підвищення дози хлору, що вводиться, при очищенні води.

За даними за 2018 року для отримання концентрації залишкового вільного хлору згідно ДержСаНПіНу необхідна доза хлору, що вводиться, складала в середньому 4,0 - 8,0 мг/дм³.

При сильному забрудненні води Каховського водосховища (бактерійному, підвищення кольоровості внаслідок цвітіння синьо-зелених водоростей та інше) іноді потрібно підвищення дози хлору для досягнення концентрації залишкового хлору до норми потрібної ДержСаНПіНу №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Максимальна доза хлору складала 10,5 мг/дм³.

Хлоропотрібність води описується формулою:

А_х.п. = А_х.г.+ Q,

де А_х.г.- хлоропоглинання води, Q - задана концентрація залишкового хлору у воді.

За величиною А_х.п. вираховують орієнтовний необхідний об'єм активного хлору:

Х = А_х.п. + V,

де V - об'єм води, що підлягає знезараженню.

На очисних спорудах водопроводу КП «ВУВКГ» ММР в якості дезінфектанту застосовується гіпохлорит Na з різним вмістом активного хлору (вміст активного хлору коливається від 140 до 200 г/дм³ згідно ГОСТ 11086 - 76), тому необхідну кількість дезінфікуючої речовини розраховують з урахуванням вмісту активної речовини:

Х_г.х. = Х * 1000 / С,

де С - вміст активного хлору.

3.2.2. Коагуляція.

Далі вода подається у відстійники, де піддається освітленню (видаленню завислих та колоїдних часток) за допомогою коагулянту – гідроксихлориду алюмінію ТУ У 19155069.001-1999.

Коагуляцією називається процес укрупнення часток дисперсної системи внаслідок їх взаємного злипання.

Процес коагуляції завершується утворенням видимих неозброєним оком агрегатів злиплих часток і відділенням цих агрегатів від рідкого середовища. Неодмінною умовою повного завершення процесу коагуляції, тобто утворення пластівців і освітлення води, являється створення режиму перемішування або спрямованого руху часток з різними швидкостями.

Температура води істотно впливає на хід процесу коагуляції, особливо на першій стадії. При низьких температурах процес коагуляції сповільнюється.

Велике значення для проходження процесу коагуляції має величина концентрації водневих іонів (рН середовища) Поверхневі води в основному мають величину рН в межах 7,5 - 8,5 одиниць. У цих умовах колоїдні і завислі частки відрізняються високою мірою стійкості до процесу коагуляції. З цього виходить, що при високому вмісті завислих часток в воді,що піддається обробці, коагуляція уповільнюється.

Коагулянтами називаються хімічні реагенти, які додають до води, щоб викликати коагуляцію. В якості коагулянтів застосовують солі алюмінію. На КП «ВУВКГ»ММР в якості коагулянту застосовується гідроксихлорид алюмінію. При введенні у воду гідроксихлориду алюмінію відбувається його дисоціація і потім хімічна взаємодія з присутніми у воді речовинами, в результаті цих процесів утворюється практично нерозчинний гідроокис алюмінію:

Al⁺ + Н₂О = Al(ОН)₃ + Н⁺

Але оскільки іони металів сильно гідратовані, то їх з'єднання з водою можна оцінити як комплексні, такі, що містять воду в якості лігандів (молекул пов'язаних донорно - акцепторним зв'язком з атомами металу), тому в розчині є присутніми продукти гідролізу – гідрокомплексони, які виділяються в осад і малорозчинні солі за рахунок яких і проходить коагуляція :

Al(Н₂О)₆³⁺ ↔[Al(Н₂О)₅(ОН)]²⁺ + Н⁺

[Al(Н₂О)₅(ОН)]²⁺ ↔[Al(Н₂О)₄(ОН)₂]⁺ + Н⁺

[Al(Н₂О)₄(ОН)²]⁺ ↔ [Al(Н₂О)₃(ОН)₃] + Н⁺

[Al(Н₂О)₃(ОН)₃] ↔ [Al(Н₂О)₂(ОН)₄]^- + Н⁺

Значення рН поверхневих вод таке, що колоїдні частки гідроокису алюмінію, що утворюються, позбавлені поверхневого заряду і тому швидко коагулюють.

Перша зона характеризується збереженням стійкості часток, що забруднюють воду, при малих дозах коагулянту. Друга зона - швидким зменшенням міри стійкості часток, їх здатність до прилипання різко збільшується. У третій зоні відбувається подальше збільшення інтенсивності прилипання, але дуже незначне. Крива характеризує інтенсивність прилипання до поверхні зерен зернистого матеріалу.

Дозу коагулянту (Дк), мг/дм³, допускається приймати при обробці каламутних вод по таблиці:

Каламутність початкової води, мг/дм³	Доза коагулянту для обробки води, мг/дм³
До 100	25 – 35
Понад 100 до 200	30 – 40
Понад 200 до 400	35 – 45
Понад 400 до 600	45 – 50
Понад 600 до 800	50 – 60
Понад 800 до 1000	60 – 70
Понад 1000 до 1500	70 – 80

При обробці кольорових вод доза коагулянту розраховується по формулі:

де Ц - кольоровість вихідної води.

Визначення доз коагулянту в лабораторних умовах проводиться згідно керівництва по хімічному і технологічному аналізу води. Результати лабораторних досліджень заносять в таблицю або зображують за допомогою графіків залежності каламутності і кольоровості фільтрату від доз коагулянту, що вводиться. За отриманими даними визначають граничну дозу коагулянту по безводній речовині (початок ділянки кривої на якому якість фільтрату не залежить від дози реагенту, що вводиться), її приймають за оптимальну. В процесі експлуатації споруд дози реагентів уточнюють, виходячи з умови отримання води якості, що вимагається.

Для розрахунку необхідної кількості коагулянту використовується кольоровість початкової води. Максимальна кольоровість (спостерігається в літній період) складає близько 70 градусів, мінімальна - близько 28 градусів. Виходячи з величини середньої кольоровості за рік, середня доза коагулянту приймається близько 30 мг/дм³ по основній речовині. Ця доза є орієнтовною. У періоди епідеміологічного неблагополуччя (літні місяці, коли відбувається різке збільшення змісту бактерій і вірусів в початковій воді, підвищення каламутності і кольоровості) необхідно збільшувати дозу коагулянту для досягнення якості обробленої води відповідно ДержСаНПіНу №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Розрахункові дози реагентів слід встановлювати для різних періодів року залежно від якості початкової води для досягнення її вимогам ДержСаНПіНу №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», і коригувати в процесі експлуатації споруд. При цьому належить враховувати допустимі їх залишкові концентрації в обробленій воді, передбачені ДержСаНПіНу №2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», є і технологічними вимогами (СНіП 2.04.02-84, п.6.15., п.6.146.).

3.2.3. Флокуляція.

Флокуляція – вид коагуляції, при якому на додаток до безпосереднього контакту частинок відбувається їх взаємодія через макромолекули адсорбованого флокулянта. Довголанцюгові молекули полімеру як би зшивають мікропластівці коагулірів, об'єднуючи їх в більш великі, важкі і добре осідаючі агрегати. Найкраща флокуляція дисперсної фази відбувається при спільній дії коагулянту та флокулянту.

В періоди погіршення якості вхідної води, подається підвищена доза коагулянту (гідроксихлориду алюмінію), що призводить до підвищення вмісту алюмінію залишкового.

Для покращення процесу освітлення а також для зниження вмісту алюмінію залишкового, додатково з коагулянтом застосовується флокулянт на основі поліакриламіду – (ТУ У 24.1-19155069-014:2011, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 25.11.2011р. № 05.03.02-04/114204), концентрація робочого розчину – 0,1%.

Введення коагулянту гідроксид хлориду алюмінію в дозі від 60 до 80 мг/дм³ і флокулянту на основі поліакриламіду у кількості 0,1¸0,2 мг/дм³ дозволяє отримати воду із залишковим вмістом алюмінію 0,1¸0,2 мг/дм³ при показниках забарвленості і каламутності 17 град. та ≤ 0,58 мг/дм³ відповідно. Додаткове введення флокулянту сприяє зниженню вмісту алюмінію залишкового на 10¸20%.

№ з/п	Реагенти	Дози, мг/дм³	Забарвленість, град.	Каламутність мг/дм³	Al_ост, мг/дм³
0	Вихідні параметри води		35,68	5,30	0,026
1	гідроксид хлориду алюмінію	40	20,92	0,62	0,172
	+ флокулянт на основі ПАА	0,1
2	гідроксид хлориду алюмінію	60	17,83	≤ 0,58	0,179
	+ флокулянт на основі ПАА	0,1
3	гідроксид хлориду алюмінію	80	16,80		0,121
	+ флокулянт на основі ПАА	0,1
4	гідроксид хлориду алюмінію	40	22,29		0,166
	+ флокулянт на основі ПАА	0,2
5	гідроксид хлориду алюмінію	60	20,58		0,128
	+ флокулянт на основі ПАА	0,2
6	гідроксид хлориду алюмінію	80	15,77		0,107
	+ флокулянт на основі ПАА	0,2

3.2.4. Фільтрація.

Фільтрація є передостаннім етапом освітлення води. Фільтрацією називається процес пропуску води крізь шар зернистого матеріалу. Фільтром називають резервуар, що заповнений фільтруючим матеріалом та обладнаний пристроями для подачі сирої води, збору профільтрованої води (фільтрату) та промивання фільтруючого матеріалу. На спорудах КП«Дніпро» використовуються швидкі фільтри, які представляють собою безнапірні (самопливні) споруди. Принцип їх роботи полягає у тому, що фільтр заповнюється водою до певного рівня над поверхнею фільтруючого матеріалу. Вода проходить крізь фільтруючий матеріал під тиском стовпа води, що визначається різницею рівнів на висотній схемі споруд.

Чим крупніші завислі частки, які повинні затримуватися у завантаженні фільтра, тим більша може бути швидкість фільтрації та навпаки. Тому фільтрацію води з одночасним коагулюванням може проводити на значно вищих швидкостях ніж без коагулювання. Разом зі збільшенням кількості затриманих в завантаженні завислих часток збільшується гідравлічний опір тіла фільтру. Через деякий час напір, з яким проходить вода крізь тіло фільтра, стає недостатнім для подолання цього опору, і фільтр потребує промивання. Якщо завантаження фільтруючого шару по щільності однорідна та відрізняється тільки крупністю зерен то вони вважаються одношаровими (тільки кварцовий пісок), якщо вони завантажені неоднорідною по щільності та розміру зерен завантаженням – багатошаровими (кварцовий пісок та антрацит).

Зерна завантаження характеризуються ефективною величиною зерен та коефіцієнтом неоднорідності. Ефективна величина зерен відповідає калібру (діаметр кола, що дорівнює по об’єму найбільш крупним часткам, що проходять крізь сито) сита, крізь яке проходить 10% даного піску. Коефіцієнт неоднорідності К_н це співвідношення 80%-го калібру піску до 10%-му (К_н=d₈₀/d₁₀). Звичайно це співвідношення має бути 1,5 – 2,5. Дані, що необхідні для отримання характеристик загрузки отримують ситовим (гранулометричним) аналізом, на підставі розсіювання висушеного зразку середньої проби на каліброваних ситах та визначають процент матеріалу, що залишився на кожному ситі. По даним цього аналізу будують графік гранулометричного складу піску.

У якості критерію оцінювання також використовують еквівалентний діаметр:

де р_і – процент зерен загрузки, що залишилися на ситі з калібром d_к.

Також об’єктом технологічного контролю є міцність матеріалу, яку характеризують подрібненість та потертість. Механічну міцність вважають задовільною, якщо його потертість не перевищує – 0,5%, а подрібненість – 4,0%. Також при необхідності визначають хімічну стійкість фільтруючого матеріалу.

4. Опис та характеристики технологічного обладнання споруд по виробництву питної води

4.1. Насосна станція першого підйому.

4.1.1. Водозабірні споруди.

На насосній станції І-го підйому КП «Дніпро» розташований комплекс водозабірних споруд:

- оголовок;

- самопливні трубопроводи;

- водоприймач;

- насосна станція першого підйому;

- два водогони до другого підйому.

Насосна станція І-го підйому потужністю 4,2 тис.м³/добу, проект якої розроблявся Дніпропетровським філіалом інституту «Укргіпромводгосп» в 1977 році.

Водозабір інфільтраційного типу здійснює забір води. Вода через оголовок по двох самопливних трубопроводах Ø200 мм надходить у водоприймач, розташований на березі Каховського водосховища у районі Придніпровської насосної станції.

4.1.2. Насосна станція.

Насосами насосної станції першого підйому вода подається на очисні споруди водопроводу (ОСВ), які розташовані на відстані 0,5 км від насосної станції першого підйому. У машинному залі першого підйому встановлені: двигун асинхронний АUP/8064УЗ 22кВт 1465 об/мин.;

насос АН 150-125-315 подача -160 м/час напор -30м.

У процесі експлуатації черговий персонал зобов'язаний:

- стежити за станом обладнання, санітарним станом приміщень і території;

- вести журнали обліку та вносити до журналів показання роботи обладнання;

- виконувати вказівки персоналу машинного залу 2 підйому по режиму роботи обладнання.

4.2. Очисні споруди водопроводу.

Очисні споруди водопроводу продуктивністю 1,2 тис.м ³/добу складаються з:

- швидкі фільтри – 6 од.(площа одного фільтра – 9,36м2, інтенсивність промивання – 9л/сек., тривалість промивання – 1,08 хв.(65сек.);

- відстійники, об’ємом 1200м3 – 2 од.;

- резервуари чистої води, об'ємом 1004 м3 – 2 од.

Знезараження (первинне та вторинне хлорування) води проводиться гіпохлоритом натрію. Склад гіпохлориту натрію розташований в будівлі реагентного господарства, обладнаний витяжною вентиляцією і системою пластикових трубопроводів, для прийому товарного гіпохлориту натрію. Дозується гіпохлорит натрію насосами-дозаторами (резерв – ежекторами). Для первинного хлорування встановлені два насоса-дозатора та 2 резервних ежектора в будівлі реагентного господарства. Для вторинного хлорування в будівлі фільтрів встановлено 1 насос-дозатор (резерв ежектор). Прийнята доза хлору для первинного хлорування – 4 мг/дм³, для вторинного – 1 мг/дм³.

У процесі флокуляції використовується флокулянт на основі поліакриламіду – (ТУ У 24.1-19155069-014:2011, концентрація робочого розчину – 0,1%.

4.2.2. Камери реакцій.

Після контакту води із зазначеними реагентами тривалістю 2-3 хв., вода по жолобах надходить у камеру і по двох трубопроводах Ø200мм направляється в камери реакцій. Обслуговує обладнання та споруди оператор хлораторних установок.

У процесі експлуатації черговий персонал зобов'язаний:

- стежити за станом обладнання, санітарним станом приміщень і території;

- стежити за своєчасністю приготування реагентів, їх подачею на обробку води;

- стежити за своєчасною зміною доз реагентів залежно від кількості прийнятої на обробку води і за розпорядженням лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу.

4.2.3. Відстійники.

Відстійники представляють дві залізобетонні самостійні ємності розмірами кожна у плані 6,0х45,0 м при робочій глибині 4,5 м, ємністю по 1200м ³.

Вода по перфорованих трубах Ø250мм надходить в камеру реакцій і при швидкості вихідного потоку 7,5 м/год піднімаючись до рівня проміжної залізобетонної перегородки висотою 3,5 м, надходить у відстійники, де відбувається процес відстоювання суспензії і освітлювання води при горизонтальній швидкості її руху 6,0 мм/сек. При цьому, час перебування води у відстійнику становить 2 год.

Видалення осаду з камер реакцій здійснюється через спеціальний донний випуск Ø150мм.
У кожному відстійнику встановлені повздовжні дірчасті залізобетонні жолоба розмірами 600х300мм з ухилом 0,005. Випуск осаду в каналізацію здійснюється під дією гідростатичного тиску стовпа води при відчиненій спускній засувці Ø300мм. Освітлена вода з усіх відстійників надходить у загальний збірний залізобетонний лоток перетином 0,8х0,8 м. З лотка вода спрямовується на фільтри.

4.2.4. Швидкі фільтри.

Фільтри швидкі з одношаровим завантаженням кварцовим піском фракції 0,5-2,5 мм висотою 1200мм. Підтримуючі шари гравію 2-32мм висотою 300мм. Розмір кожного фільтра в плані 4,0х6,0м. Корисна площа фільтрації 13,2м². При цьому розрахункова швидкість фільтрації становить 10,7м/год., а при форсованому режимі 13,3м/год. У кожному фільтрі встановлено по чотири залізобетонних жолоба, які призначені для рівномірного розподілу і збору води.

Кожен фільтр має боковий канал на повну висоту фільтра. Вода на промивання подається від спеціальних промивних насосів типу.

Всі процеси на фільтрах, з подачі води для фільтрації, відведення відфільтрованої води, промивання, регулюються електрозасувками.

Подача завантажувального матеріалу у фільтри і при необхідності вивантаження його здійснюються за допомогою кран-балки і тельфера з підвішеною металевою баддею (цебром).
Обслуговує обладнання та споруди оператор на фільтрах.

У процесі експлуатації черговий персонал зобов'язаний:

- стежити за станом обладнання, санітарним станом приміщень і території;

- стежити за своєчасністю приготування гіпохлориту натрію на вторинному хлоруванні, його подачею на обробку води;

- стежити за своєчасною зміною дози гіпохлориту натрію в залежності від кількості прийнятої на обробку води і за розпорядженням лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу;

- стежити за якістю промивання фільтрів і не допускати форсованих і ненормованих режимів роботи фільтрів.

4.2.5. Резервуари чистої води.

Для зберігання протипожежного запасу води, запасу на промивання фільтрів і регулювання нерівномірного водорозбору споживачами призначені резервуари чистої води ємністю 1004м³. Всі резервуари з'єднані між собою системою напускних і випускних трубопроводів із засувками. Для чищення, промивання та дезінфекції передбачена система трубопроводів із засувками в каналізацію.

4.2.6. Насосна станція другого підйому.

Для подачі води споживачам призначена насосна станція 2 підйому. У машинному залі 2 підйому встановлені насосні агрегати різної продуктивності і потужності для максимальної завантаженості обладнання внаслідок нерівномірного водорозбору споживачами. Встановлено насосні агрегати: 300Д-70 з електродвигуном Р=30кВт – 3 од., У процесі експлуатації черговий персонал зобов'язаний:

- стежити за станом обладнання, санітарним станом приміщень і території.

4.2.7. Хіміко-бактеріологічна лабораторія мережі водопроводу.

Для контролю за якістю вихідної води, води по етапах водообробки, питної води перед подачею в розподільчу мережу і в мережі, зворотної води з ОСВ в цеху НФС виконує вимірювання хіміко-бактеріологічна лабораторія мережі водопроводу. Лабораторія обладнана центральним опаленням, водопостачанням, необхідними приміщеннями, обладнанням, реактивами, посудом і меблями.

5. Норми технологічного режиму.

Норми технологічного режиму при очищенні води на спорудах КП «Дніпро» наведені у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

№ з/п	Найменування споруд	Що контролюється	Ед.ізм	Норма	Примітка
1	НС 1 підйому	1.Рівень водосховища 2.Тиск в напірних патрубках основних насосів 3.Температура води з водойми 4.Температура обмотки і підшипників насосів 5.Тиск в напірних патрубках дренажних насосів 6.Витрата води в нагнітаючих трубопроводах основних насосів	м кг/см² ºС ºС кг/см² м³/година	9-12 10-12 1-25 50-70 1,5 900-1500
2	Відстійники	1.Рівень осаду 2.Швидкість руху води по відстійниках	см мм/секунда	0-50 6
3	Фільтри	1.Рівень завантаження, що фільтрує 2.Інтенсивність промивання 3.Швидкість фільтрування 4.Час промивання 5.Гранулометричний склад завантаження, що фільтрує	см л*м²/ секунда м/година хвилина мм	100-150 14-15 3-13,3 4-7 0,5-2,5
4	Резервуари чистої води 1004м³– 2 од.	1.Рівень води 2.залишкова доза хлору	м мг/дм³	Мах 3,50 Мін 1,20 0,8-1,2
5.	Реагентне господарство	1.Концентрація гідроксихлорида алюмінія по масовій часці оксида алюмінія (Al₂О₃). 2.Щільність робочого розчину коагулянта 3.Концентрація обочого розчину флокулянту 4.Тиск повітродувки абсолютний 5.Тиск на підкачуючих насосах власних потреб	% г/см³ % кгс/см² кгс/см²	Не менше 10 1,02-1,05 0,1-0,2 1-2 2,5-3,5
6	Насосна станція II підйому	1.Насоси водопровідних мереж: А) Тиск на насосах Б) Температура на підшипниках 2.Промивні насоси: Тиск на насосах	кгс/см² ºC кгс/см²	0,2-4,0 60-70 2,3

6. Контроль процесу виробництва.

Комплекс завдань передбачає безперервний контроль технологічних параметрів процесу виготовлення питної води, стану устаткування на насосних станціях, водоочисних спорудах і на водопровідній мережі за допомогою датчиків, телемеханічної апаратури, засобів вимірювальної техніки або інших засобів збору і передачі інформації. Алгоритми вирішення завдань досить прості і багато в чому залежать від характеристик технічних засобів, що використовуються. Загальною межею цих алгоритмів є використання операцій усереднювання, лінеаризації або інтеграції вимірюваних величин, порівняння контрольованих параметрів з гранично допустимими значеннями і так далі.

Завдання контролю роботи споруд та мереж повинні вирішуватися цілодобово-безперервно. Оперативне планування режимів здійснюється один раз на добу, а також при різкій зміні водоспоживання або умов роботи водопроводу. Завдання корекції режимів вирішуються по мірі виникнення необхідності зміни розрахункового плану роботи споруд.

Управління спорудами здійснюється відповідно до розрахункового оперативного плану оптимального режиму або в результаті вирішення завдань корекції режиму.

Контроль стану споруд складається з:

періодичного контролю значень технологічних параметрів:

витрат реагентів,

рівня води в резервуарах.

тиску на виході станції,

подачі води по водоводах,

тиску в контрольних точках водопровідої мережі.

періодичне вимірювання технічних параметрів та стану обладнаня,

оперативне відображення значень технологічних параметрів,

виявлення, оперативне відображення і сигналізація відхилень значень технологічних параметрів від встановлених меж,

виявлення, оперативне відображення і сигналізація зміни показників стану устаткування,

виявлення, оперативне відображення і сигналізація про аварійні стани (при виникненні аварії),

періодична реєстрація значення технологічних параметрів і стану устаткування,

періодична реєстрація відхилень значень технологічних параметрів,

оперативне відображення і реєстрація результатів математичних і логічних операцій,

ручне введення інформації.

Прогнозування роботи споруд реалізується шляхом:

оцінюваня якості вихідної води,

визначення доз реагентів,

графіку роботи насосних станцій та агрегатів І-го підйому,

розподілу води по технологічним лініям,

графіку виводу освітлювачів для промивання (тривалість фільтроциклу),

оптимального графіку роботи насосних станцій та агрегатів ІІ-го підйому,

напорів, що вимагаються на виході зі станції ІІ-го підйому,

графіку заповнення та спустошення резервуарів.

6.2. Технологічний контроль роботи споруд по виробництву питної води.

6.2.1. Завдання технологічного контролю - всебічна оцінка технологічної ефективності роботи очисних споруд для своєчасного вживання заходів, що забезпечують їх безперебійну роботу із заданою продуктивністю і необхідною мірою очищення води.

6.2.2. Персонал очисних споруд зобов'язаний:

вести контроль за ходом технологічного процесу і якістю обробки води;

регулювати кількість води, що подається на споруди і чистої води, що відводиться в резервуари;

спостерігати за рівнями і рівномірністю розподілу води між окремими спорудами і їх блоками, рівнями води у резервуарах чистої води, освітлювачах, реагентних баках, втратами тиску у фільтрувальних спорудах, за накопиченням осаду і т.п.;

перевіряти правильність перемикання окремих споруд, їх секцій, трубопроводів, а також реагентних установок; тримати в справності механічне устаткування, КІП і автоматику, дросельні і вимірювальні пристрої і інше устаткування;

- упевнитися в наявності запасу і якості реагентів, матеріалів, що фільтрують, вести спостереження за правильністю їх зберігання; стежити за своєчасною заготовкою розчинів реагентів необхідної концентрації;

перевіряти перелив води через кромки жолобів, лотків, водоприймальних і водорозподільних вікон і т.і.;

спостерігати за режимом дозування реагентів.

7. Основні положення пуску, експлуатації та зупинки виробничих об’єктів

7.1. Для пуску споруд очистки води в експлуатацію необхідна наявність:

- кваліфікованої служби експлуатації та ремонтного персоналу на кожній технологічній ділянці;

- регламенту та інструкцій з пуску;

- інструкцій з обслуговування споруд та обладнання;

- робочих інструкцій та інструкцій з ОП і ТБ;

- необхідного спецодягу, засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та пожежогасіння;

- паспортів на обладнання та акти індивідуального випробування кожного виду обладнання;

- запасу сировини та допоміжних матеріалів;

Пуск обладнання проводиться після встановлення всіх огорож, перехідних містків, перевірки наявності та справності систем сигналізації, приладів КВП та А, справності заземлення.

Перед пуском перевіряється:
• Наявність вихідної води, робочих розчинів реагентів, повітря, електроенергії.
• Стан комунікацій.
• Закриття чи відкриття необхідної запірної арматури, вентилів до приладів КВП.
• Аналіз сировини, матеріалів і реагентів за ГОСТами, ТУ і регламенту.

7.2. Правила прийому пуску обладнання в експлуатацію після його зупинки і ремонту.

Після повного закінчення ремонтних робіт робоче місце приводиться в порядок, приймається відповідальним керівником робіт з прописом в оперативному журналі і повідомленні про закінчення робіт.
• Пуск обладнання може проводитися тільки після запису в оперативному журналі про закінчення робіт і відповідної підготовки відповідно до інструкції на робочому місці.
• Устаткування після капітального ремонту випробовується без навантаження і під навантаженням та приймається в експлуатацію технічною комісією, яка підписує акт приймання устаткування з капремонту.
• Дефекти, помічені під час приймання устаткування з ремонту негайно усуваються ремонтною службою.
• Після усунення всіх дефектів проводиться опресування обладнання.
• Обкатка насосних агрегатів проводиться на робочих місцях.
• Роботи в закритих ємностях, апаратах, місцях підвищеної небезпеки виконуються у відповідності з інструкцією про безпечні методи виконання роботи в закритих ємностях, апаратах за нарядом-допуском у присутності ІТП відповідального за підготовку, організацію та проведення робіт.

8. Регламентні санітарні заходи перед запуском споруд та водопровідних мереж після зупинок. Профілактичні роботи на спорудах та водопровідних мережах

8.1. Спостереження за режимом Каховського водосховища.

Однією з умов забезпечення нормальної експлуатації водозабірних споруд є регулярне спостереження за станом водойми.

Працівники служби експлуатації повинні бути ознайомлені з гідрологічними особливостями водойми, режимом роботи і, виконуючи регулярне спостереження за рівнем води, порівнювати фактичний стан зміни рівня води з проектною характеристикою режиму роботи Каховського водосховища на протязі року. Від рівня води залежить режим роботи насосного обладнання насосних станцій I-го підйому.

Вимірювання рівня проводиться на базі рівнеміра водоприймача I-го підйому. Необхідно стежити за рухом донних наносів, концентруючи увагу на скупченні його в межах оголовків. Ці дані заносяться до журналу експлуатації водозабору при проведенні водолазного обстеження оголовків.

Починаючи з льодоставу і до кінця льодоходу повинні вестися регулярні спостереження за льодовим режимом водойми і його впливом на водозабір.

В період утворення внутрішньо-водного льоду і шуги повинно вестися спостереження за температурою води на різних глибинах водосховища.

8.2. Водозабірні споруди.

При експлуатації водозабірних споруд повинні дотримуватися правила техніки безпеки при виконанні гідротехнічних та водолазних робіт, а також ПТЕ, ПТБ.

На насосній станції повинні бути передбачені:
а) протипожежний інвентар: сокира, лопата, лом, багор, вогнегасники, ящик з піском, пожежні крани та рукави з брандспойтом;
б) гумові рукавички та гумові килимки біля щитів управління електроагрегатів;
в) засоби індивідуального захисту: спецодяг, спецвзуття в індивідуальних шафах спеціально виділених приміщеннях:
- запобіжні пояси з мотузкою;
- аптечка першої долікарської допомоги, вата та дезінфікуючі розчини;
- мило та рушник.
У приміщенні насосної станції на робочих місцях повинні бути вивішені технологічні та електричні схеми, робочі інструкції, інструкції з ТБ, плакати та інші матеріали по ТБ.
Під час руху людей по льоду, рятувальне обладнання необхідно розміщувати на спеціальні дощаті настили.

8.2.1. Пуск і зупинка насосної станції.
Після пуску прослухати роботу агрегату і переконатися в його нормальному функціонуванні, перевірити показання КВП і зробити запис в журналі.
1. Догляд за двигуном необхідно проводити згідно інструкції і паспортних даних.
2. Періодично перевіряти:
- герметичність всіх з'єднань;
- справність усіх контрольно-вимірювальних приладів.
3. Агрегат зупиняти в аварійному порядку при наступних випадках:
- при появи диму з підшипників або торцевих ущільнень;
- при появі диму, іскор з двигуна або появи запаху палаючої ізоляції.
4. Після відключення агрегату закрити засувку на нагнітаючому трубопроводі і вентиль гідрозаливки.
5. При знаходженні агрегату в резерві - не рідше одного разу на місяць проводити запуск агрегату, стежачи за роботою КВП і датчиків.
6. Для проведення періодичних оглядів, усунень виявлених дефектів агрегат виводиться з роботи, при цьому:
- перекрити всі вентилі, засувки і крани на трубопроводах;
- усунути всі виявлені дефекти;
- розкрити кришки підшипників і змастити шийки вала тонким шаром консервуючого мастила;
- покрити тонким шаром консервуючого мастила всі необроблені, непофарбовані частини агрегату.

8.4. Станція очистки.

8.4.1. Реагентне господарство.

Склади реагентів і приміщення для приготування розчинів обладнані припливно-витяжною вентиляцією, опаленням, освітленням і захисними пристроями відповідно до вимог СНиП 2.04-02-84.

Роботи зі складування, транспортування, готування та дозування реагентів та їх розчинів повинен виконувати персонал в спецодязі, спецвзутті, окулярах і рукавицях. У необхідних випадках слід застосовувати ЗІЗ робітника від можливого отруєння (протигази, респіратори).

Всі роботи необхідно виконувати відповідно до вимог робочої інструкції та інструкцій з охорони праці.

8.4.2. Відстійники та камери реакцій.

Відстійники повинні забезпечувати задану ступінь освітлення необхідної кількості води перед її надходженням на фільтри. У процесі експлуатації відстійників персонал зобов'язаний забезпечити необхідну якість води після відстійників. Необхідно вести спостереження за накопиченням осаду і його впливу на роботу споруди, своєчасно видаляти осад, контролювати час перебування і рівномірність розподілу води. У процесі очищення відстійників після видалення осаду стінки, перегородки і днище відстійника обмивають водою з брандспойта, одночасно видаляючи залишки осаду. Після цього всі внутрішні поверхні відстійника дезінфікують водою з вмістом 75-100мг / л хлору і час контакту 5-6 годин. Після промивання чистою водою відстійник запускають в експлуатацію.

8.4.3. Фільтри.

Фільтри випробовуються на водопроникність і по закінченню п'яти діб після їх наповнення загальна витік води з фільтра за добу повинна відповідати ДБН В.2.5-75:2013.
При пропуску води через фільтри повинно забезпечуватися виділення з неї завислих речовин з тим, щоб мутність і кольоровість освітленої води відповідала вимогам ДержСанПіну.
Гранулометричний склад завантаження та висота фільтруючого шару при експлуатації фільтра, а також швидкості фільтрування повинні підтримуватися в проектних межах.
Огляд поверхні завантаження фільтру проводиться як перед промиванням так і шляхом спуску води трохи нижче поверхні піску.
Необхідно звертати увагу на наступне:
- перед промиванням - на загальний вигляд забрудненого піску, товщину мулистого забруднення, рівномірність розподілу забруднення по поверхні фільтра, наявність воронок, відходу піску від стін;
- після промивки - на стан піску, наявність недостатньо промитих місць, залишкового забруднення, викиду гравію і т.д.
Дефекти, що викликають ями і вирви, вказують на несправність дренажної системи та підлягають негайному усуненню.
Забруднення, що не відмилися під час промивки необхідно прибрати з поверхні піску скребком або лопатою.
Швидкість фільтрування повинна бути постійною, ні в якому разі не ривками.
Закінчення фільтрувального циклу і початок промивки визначається:
- підвищенням кількості завислих часток у освітленому вигляді;
- збільшенням каламутності, тобто зниженням якості води.

8.4.4. Резервуари чистої води (РЧВ).

Всі входи лазів в резервуари повинні бути закриті та опломбовані. Вихідні отвори вентиляційних пристроїв повинні бути забезпечені чистою металевою сіткою або спеціальними установками.
Переливні труби повинні мати гідро затвори, що виключають потрапляння забруднення в РЧВ.
РЧВ очищаються від осадів не рідше одного разу на 2-3 роки, раніше цього терміну промивати в разі погіршення якості води.
Очищення та ремонтні роботи оформляються спеціальним актом, в якому вказується:
• Час зняття пломби;
• Особи, які виконують роботи;
• Відповідального за хід виконання робіт;
• Час завершення робіт;
• Дані про проведення дезінфекції;
Перед ремонтом або чищенням РЧВ арматура на підвідних і відвідних трубопроводах чистої води повинна бути закрита та опечатана за участю представника Санітарного нагляду.
Дезінфекція резервуара здійснюється водою, що містить дозу хлору 50-70 мг/л при добовому контакті.

Інструменти і пристосування для миття РЧВ перед початком роботи обробляються 1% розчином гіпохлориту натрію, а також обробляється гумове взуття. Відкриття світлових люків допускається тільки на першій стадії робіт, перед остаточним промиванням люки закриваються, та забезпечується штучне освітлення резервуара.
До РЧВ пред'являються особливо суворі вимоги як з санітарно-гігієнічної точки зору, так і в плані охорони.
Експлуатація РЧВ включає:
• Повсякденний контроль за якістю води, що надходить і виходить з нього, за введенням реагенту (гіпохлориту натрію) та змішуванням його з водою, що надходить до РЧВ;
• Спостереження за рівнем води;
• Справність люків, вентиляційних колонок.

8.4.5. Насосні станції

Монтаж насосів виконується кваліфікованими слюсарями під керівництвом інженера механіка, експлуатація виконується обслуговуючим персоналом, що знає конструкцію насоса, володіє досвідом в експлуатації і обслуговуванні насосного обладнання.

Встановлення та експлуатація електрообладнання повинна здійснюватись відповідно до вимог ПУЕ та експлуатуватися відповідно до «Правил експлуатації електроустановок споживачами».
При проведенні ремонтних робіт двигун повинен бути відключений від джерел електричного струму.
Пуск і зупинка насосів.
Ці роботи проводяться в два етапи:
• Випробування без навантаження;
• Випробування під навантаженням.
До пуску і опробування насосних агрегатів приступають після закінчення робіт з монтажу всього обладнання і трубопроводів насоса, систем змащення, електромонтажних робіт.
Перед пуском насосного агрегату проводиться перевірка правильності обертання електродвигуна шляхом короткочасного його включення при роз'єднаних напівмуфтах.
Електродвигун випробувати без навантаження до встановлення нормальної температури (не вище 65⁰) підшипників, але не менше двох годин.
Забороняється пуск насоса без заповнення його водою.
Не допускається робота насоса при закритій засувці на напірному трубопроводі більше двох хвилин. Напірну засувку потрібно відкривати поступово, щоб пропуск рідини був мінімальним, це виключає нагрів корпусу насоса і електродвигуна. При відкритій напірної засувці необхідно стежити за зростанням навантаження електродвигуна до робочого режиму. У разі перевантаження зупинити агрегат і з'ясувати причину.
При зупинці агрегату спочатку повільно закривають засувку на напірному трубопроводі, потім на всмоктуючому трубопроводі і вимикають електродвигун.
При виконанні ремонтних робіт кабелі електроживлення укладаються в канал і закриваються, щоб уникнути їх механічних ушкоджень.
Обов'язкове заземлення пускової апаратури та електродвигуна, всіх металевих деталей, які можуть перебувати під напругою.
При експлуатації насосних агрегатів необхідно стежити за стрілками приладів, які повинні рівномірно коливатися щодо значення вимірюваного параметра (крім фільтра). Підвищена сила струму вказує на несправність у роботі насоса. Скачки стрілок вказують на підсос повітря.
Заборонено експлуатацію насоса без запобіжного кожуха, який повинен повністю закривати напівмуфти і кріпитися до фундаменту агрегату.

9. Основні можливі неполадки та засоби їх усунення. Заходи їх попередження

- Припинення подачі води на станцію.
- Відключення електроенергії.
- Відсутність освітлення.
- Виникнення пожежі.

9.1. При відсутності води на станції слід:
• Зупинити насоси на насосних станціях I-го підйому.
• Перевірити рівень води в резервуарах і при максимальному його зниженні відключити насоси на насосній станції II-го підйому.
• Зупинити очисні споруди.
• З'ясувати причину відсутності води.

9.2. При відключенні електроенергії:
• Закрити запірну арматуру на нагнітаючих лініях.
• З'ясувати причину відключення і усунути її.
• Підготувати обладнання до пуску.

9.3. За відсутності освітлення:
• Роботи виконувати при аварійному освітленні.
• Використовувати акумуляторні ліхтарі.

9.4. При загорянні електродвигуна:
• Вимкнути електродвигун.
• Гасити кошмою, азбестовим полотном, порошковим або вуглекислотним вогнегасником.

9.5. При виникненні пожежі:
• Евакувати людей із зони пожежі.
• Приступити до гасіння пожежі, використовуючи первинні засоби пожежогасіння.
• Якщо загоряння, вогнище пожежі не вдається ліквідувати власними силами, викликати пожежну команду і організувати її зустріч.

З ціллю забезпечення надійної роботи обладнання та попередження несправностей та зносу обладнання, всіма службами на підприємстві розробляються графіки планово-попереджувальних ремонтів (ППР), згідно яких періодично проводиться обслуговування, поточні та капітальні ремонти споруд та технологічного обладнання. Графіки ППР розробляються відповідно до вимог «Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України» (КДП 204-12 Україна 262-97), затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 08.08.1997р. №63, та погодженого з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством агропромислового комплексу та Державним комітетом України по водному господарству.

ППР дозволяють провести ряд робіт направлених на відновлення обладнання, заміну деталей, що забезпечує економічну та безперервну роботу обладнання.

Обладнання повинно бути вимкнуто від електропостачання, якщо воно знаходиться в резерві.

10. Відходи виробництва

Охорона навколишнього середовища досягається технологічними заходами:
- скид стічних вод у водні об’єкти відсутній;

- стічні води після промивки фільтрів та РЧВ системою виробничої каналізації скидаються у ємність для повторного використання промивних вод.

- відділення від житлової забудови санітарно-захисними зонами;
- при правильній експлуатації споруд повинні бути відсутні шкідливі впливи на атмосферу, грунт і ін.

11. Зони санітарної охорони

11.1. Зони санітарної охорони (ЗСО) водопровідних споруд складається з першого, другого та третього поясів.

11.2. Межа І поясу ЗСО для поверхневого джерела водопостачання (Каховське водосховище) встановлена від водозабірної споруди, яка складається з вхідного оголовка, самопливних водогонів (2 нитки) та насосної станції І підйому з водоприймальною камерою:

- по акваторії по всіх напрямках не менше 100 м;

- по прилеглому до водозабору берегу співпадає з огорожню майданчика.

11.3. Площа І поясу ЗСО по акваторії складає – 13,13 га, по прилеглому до водозабірних споруд берегу – 5,88 га.

11.4. Межа ІІ поясу ЗСО на водоймах, включаючи притоки, встановлена від водозабірних споруд:

- по акваторії вгору за течією – 16,9 км

- по акваторії в інших напрямках на відстані 5 км при кількості вітрів більше ніж 10% в сторону водозабірної споруди.

- по прилеглому до водозабору від урізу води принормальноьу підпірному півні в водосховищі (НПУ 16,00) – 500 м. захоплює населені пункти: с.Мусіївка, с.Придніпровське, смт.Червоногригорівка. Умежах ЗСО ІІ поясу береги річки піднесені й стримчасті. Тут у річку Дніпро впадають дві балки – Мала Кам’янка, Солона та річка Ревун, що перекачується Томасівською насосною станцією в Каховське водосховище. В річку Ревун впадає річка Томаківка. По правому берегу на території ІІ поясу ЗСО знаходяться населені пункти – села Придніпровське, Мусіївна та смт. Червоногригорівка. Площа ІІ поясу ЗСО по акваторії складає – 119,50 га, по прилеглому до водозабірних споруд.

11.5. Межа ІІІ поясу ЗСО охоплює ділянку від урізу води радіусом від 3 км до 5 км, яка місцями співпадає з межами ЗСО ІІ поясу. По акваторії ІІІ пояс ЗСО співпадає з межами ІІ поясу ЗСО. Площа ІІІ поясу ЗСО по акваторії складає – 119,50 га, по прилеглому до водозабірних споруд берегу – 3533,25 га.

11.6. Для майданчика водопровідних споруд встановлена захисна смуга на відстані 100 м навколо огородження.

12. Основні правила приймання, зберігання, перевезення матеріалів та реагентів. Складські умови.

12.1. Приймання, зберігання та перевезення:

12.1.1. Приймання реагентів та матеріалів повинно відбуватися згідно вимог, що зазначені у технічних умовах або ДСТУ на виробництво певного вида реагентів та матеріалів.

12.1.2. При прийманні необхідно перевіряти сертифікати або паспорти на певний вид продукції. Встановлювати відповідність умов перевезення до нормативних, якщо доставка відбувалася транспортом виробника.

12.1.3. При прийманні необхідно упевнитися у цілісності тари, упаковки, термінах придатності продукції та при необхідності провести вхідний контроль.

12.1.4. Реагенти, матеріали, реактиви, що не відповідають якості, заявленої у сертифікаті або паспорті на продукцію не підлягають прийманню та оформленню на складі.

12.1.5. При прийманні посудин, що працюють під тиском (контейнерів, балонів со стисненим або рідким газом) необхідно впевнитися, що посудина промаркірована належним чином для кожного виду газу, а також перевірити строки випробування посудини.

12.1.6. Процеси, пов'язані з розвантаженням реагентів з автомобілів, транспортуванням і складанням реагентів усередині складу і завантаженням в пристрої для приготування розчинів, а також з дозуванням розчинів реагентів, мають бути по максимуму механізовані.

12.1.7. Складські операції повинні виконуватись під керівництвом та наглядом працівника, на якого покладена відповідальність за організацію приймання матеріалів, що надходять на склад, а також безпеку виконання робіт.

12.1.8. Роботи по складуванню, транспортуванню, приготуванню і дозуванню реагентів та їх розчинів персонал повинен проводити в спецодязі, спецвзутті, окулярах і рукавицях. У необхідних випадках слід застосовувати індивідуальні засоби захисту від можливого отруєння (протигази, респіратори).

12.1.9. При роботі з пилоподібними матеріалами необхідно користуватися протипиловими респіраторами.

12.1.10. Після закінчення робіт з пилоподібними матеріалами обслуговуючий персонал повинен прийняти душ.

12.1.11. Дверні отвори складів реагентів, після закінчення навантажувально-розвантажувальних робіт, мають бути закриті.

12.1.12. Реагенти зберігають у відповідній (заводській) тарі до повної їх витрати, у встановленому для кожного їх виду порядку так, щоб унеможливити шкідливої дії на людей та конструкції споруд.

12.1.13. Утримання (зберігання) певних видів реагентів та матеріалів необхідно проводити згідно вимог, що зазначені у технічних умовах або ДСТУ на виробництво та правил техніки безпеки та охорони праці, що діють у галузі.

12.2. Складські умови:

12.2.1.Склади, де зберігаються реагенти та матеріали повинні відповідати вимогам НАПБ Б.07.005.-86 та ДБН В.1.1-7-2002.

12.2.2. Склади, приміщення, для зберігання балонів, заповнених газами, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

12.2.3. Площа віконних прорізів в приміщеннях складів повинна бути якнайменшою, але не менше площі, визначеної розрахунком димовидалення при пожежі. При відсутності в приміщеннях сховищ віконних прорізів необхідно передбачати шахти димовидалення у відповідності з вимогами СНіП 2.04.05-91.

12.2.4. Двірні прорізи для вантажних потоків повинні перевищувати габарити навантажених транспортних засобів, що використовуються, не менше ніж на 0,2 м по висоті і 0,6м - по ширині до кожної сторони. Мінімальні дверні прорізи для вантажних потоків повинні бути шириною не менше 2,4 м і висотою не менше 2,5м.

12.2.5. Складські приміщення, в залежності від їх площі та виду матеріалів, які зберігаються, повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння у відповідності з нормами, що діють в Україні.

13. Безпечна експлуатація виробництва та охорона праці

Система управління охороною праці КП «Дніпро» є цільовою підсистемою загальної системи управління виробництвом. Вона охоплює усі сторони його виробничо – господарської діяльності, колективи структурних підрозділів, технічні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, відповідні потоки інформації.

Метою управління охороною праці є створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, нормативних актів, що відповідають вимогам, створення передумов для неухильного зниження показників виробничого травматизму, професійної захворюваності і аварійності.

Основним завданням охорони праці є організаційно-технічне забезпечення процесів формування безпечних і здорових умов праці в КП «Дніпро», впорядкування і систематизація на основі загальних принципів управління виробництвом, профілактичної роботи, що проводиться на підприємстві, по охороні праці, підвищення її ефективності і цілеспрямованості за рахунок раціонального і планомірного використання усіх організаційних, технічних і економічних ресурсів підприємства.

Однією з передумов ефективного функціонування служби охорони праці є належне правове, нормативно-методичне, інженерно-технічне і інформаційне забезпечення процесу управління.

Нормативно-правове і методичне регулювання питань охорони праці на підприємстві здійснюється на основі Конституції України, Закону України «Про охорону праці», «Кодексу законів про працю України» і інших законодавчих актів, державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, а також нормативних актів, що розробляються на їх основі, і організаційно-розпорядливих документів підприємства.

На підприємстві діє «Положення про навчання з питань по охороні праці».

На КП «Дніпро» працює 19 чоловік, в т.ч. 6 жінок.

На підприємстві проводиться профілактична робота по попередженню виробничого травматизму, порушення правил пожежної безпеки і правил дорожнього руху, зміцненню трудової дисципліни.

З усіма трудящими підприємства проводиться постійна робота по попередженню виробничого травматизму, обставини виробничих травм аналізуються і доводяться до відома усіх працюючих.

На підприємстві згідно затверджених графіків здійснюється оперативний контроль охорони праці.

Зберігання і видача спецодягу проводииться згідно з нормативними актами.

На підприємстві розробляються і вводяться в дію інструкції по охороні праці по усіх професіях, відповідно до НПАОП 0.00-4.15-98. «Положення про розробку інструкцій по охороні праці».

Інструкції по охороні праці переглядаються не рідше за один раз в чотири роки і уточнюються при зміні процесу ведення робіт, використанні нового устаткування і інструменту, наявність нещасного випадку, пов'язаного з недостатніми заходами безпеки, вказаними в інструкції.

14. Перелік обов’язкової документації

14.1. Нормативно-правові акти:

Водний кодекс України (поточна редакція) від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від
25.06.91 р. № 1264-XII,

Закон України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-XII,

Закон України “Про питну воду та питне водопостачання” (поточна редакція) від 10.01.02 р. № 16,

Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 05.06.2014, № 30-ВР №1314-VII,

Закон України “Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року“ від 24.05.2012, № 4836/VI,

Постанова Верховної Ради України “Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 05.03.98 р. № 188/98-ВР,

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” від 20.07.96 р. № 815 (поточна редакція),

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про використання води з Дніпровських водосховищ” від 27.08.96 р. № 541-р,

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами” від 25.03.99 р. № 465,

Постанова Кабінету Міністрів України "Про Програму розвитку вітчизняного виробництва нових високоефективних коагулянтів і флокулянтів та технологій їх впровадження" від 09.12.99 р. № 2232,

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459” від 13.03.02 р. № 321,

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України “Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами” від 15.12.94 р. № 116,

Наказ Державного комітету по житлово-комунальному господарству України “Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України” від 05.07.95 р. № 30,

Закон України від 05.06.2014 № 1314-VII Про метрологію та метрологічну діяльність,

ДСТУ 4808:2007 Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання.

ДСанПіН 2.2.4-171-10. Державні санітарні правила і норми “ Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною ”, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400

ДБН Д.2.6-9-2000. Сооружения водоснабжения и канализации,

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання зовнішні мережі та споруди,

ДСТУ-НБ В.2.5-68:2012 Настанова з будівництва, монтажу та контролю якості трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та каналізації,

ДСТУ 2569-94 Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення,

ГОСТ 12.3.006-75 «ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности»,

НПАОП 41.0-1.01-79 «Правила техники безопасности при эксплуатации систем водоснабжения и водоотведения населенных мест»,

ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны,

ПТЭЭП «Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей Украины», затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006р.,

ПУЕ-2017. «Правила устройства электроустановок Украины»,

Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №126 від 19.10.2004р. «Про затвердження «Правил пожежної безпеки в Україні»,

НПАОП 0.00-1.07–94 «Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением»,

ДСТУ 3041-95 Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення,

ДСП 9.9.5.-080-2002 Правила влаштуваняя і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділенях) мікробіологічного профілю

ДСТУ ISO/IEC 17025-2001 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій»

ГОСТ 4212-76 РЕАКТИВЫ. «Методы приготовления растворов для колориметрического и нефелометрического анализа»

ГОСТ 25794-83 РЕАКТИВЫ. «Методы приготовления титрованных растворов»

ГОСТ 4517-87 РЕАКТИВЫ. «Методы приготовления вспомогательніх реактивов и растворов, применяеміх при анализе»

ГОСТ 4919-77 РЕАКТИВЫ И ОСОБО ЧИСТЫЕ ВЕЩЕСТВА. «Методы приготовления растворов индикаторов и буферных растворов»

ДСТУ ISO 8466-2001 «Якість води. Визначання градуювальної характеристики методик кількісного хімічного аналізу»

ДСТУ ГОСТ 27384:2005 “Вода. Норми похибки вимірювань складу та властивостей”

МВВ КПМ В/Х-01/001:2019 Методика виконання вимірювань запаху, смаку та присмаку

МВВ КПМ В/Х-04/004:2019 Методика виконання вимірювань забарвленості спектрофотометричним методом

МВВ КПМ В/Х-04/006:2019 Методика виконання вимірювань каламутності спектрофотометричним методом

МВВ КПМ В/Х-01/002:2019 Методика виконання вимірювань температури

МВВ КПМ В/Х-03/003:2019 Методика виконання вимірювань сухого залишку

МВВ КПМ В/Х-03/004:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації сульфат-іонів титрометричнимгравіметричним методом

МВВ КПМ В/Х-05/008:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації хлорид-іонів методом аргентометричного титрування

МВВ КПМ В/Х-05/004:2019 Методика виконання вимірювань сумарного вмісту іонів кальцію та магнію титрометричним методом

МВВ КПМ В/Х-05/002:2019 Методика виконання вимірювань загальної жорсткості титрометричним методом

МВВ КПМ В/Х-05/003:2019 Методика виконання вимірювань лужності титрометричним методом

МВВ КПМ В/Х-02/001:2019 Методика виконання вимірювань водневого показника

МВВ КПМ В/Х-04/002:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації аміаку та іонів амонію спектрофотометричним методом з реактивом Неслера

МВВ КПМ В/Х-04/015:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації нітрит-іонів спектрофотометричним методом з реактивом Гріса

МВВ КПМ В/Х-04/014:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації нітрат-іонів спектрофотометричним методом з саліциловою кислотою

МВВ КПМ В/Х-04/016:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації фосфоровмісних речовин спектрофотометричним методом

МВВ 081/12-0008-01 Методика виконання вимірювань масової концентрації розчиненого кисню методом йодометричного титрування за Вінклером

МВВ КПМ В/Х-05/007:2019 Методика виконання вимірювань окиснюваності перманганатної титрометричним методом

МВВ КПМ В/Х-04/003:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів бору спектрофотометричним методом з карміном

МВВ КПМ В/Х-04/005:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації заліза загального спектрофотометричним методом з о- фенантроліном

МВВ КПМ В/Х-04/007:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів кобальту спектрофотометричним методом з нітрозо-Р-сіллю

МВВ КПМ В/Х-04/008:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів марганцю спектрофотометричним методом

МВВ КПМ В/Х-04/011:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів миш'яку спектрофотометричним методом

МВВ КПМ В/Х-04/009:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів міді спектрофотометричним методом з диетилдитіокарбаматом натрію

МВВ КПМ В/Х-04/010:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів молібдену спектрофотометричним методом з роданідом калію

МВВ КПМ В/Х-04/013:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів нікелю спектрофотометричним методом з диметилгліоксимом

МВВ КПМ В/Х-04/018:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів свинцю спектрофотометричним методом з сульфарсазеном

МВВ КПМ В/Х-04/020:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації фторид-іонів спектрофотометричним методом з лантан алізаринкомплексоном

МВВ КПМ В/Х-04/021:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів хрому спектрофотометричним методом з дифенілкарбазідом

МВВ КПМ В/Х-04/022:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації ціанідів спектрофотометричним методом з піридином та барбітуровою кислотою

МВВ КПМ В/Х-04/023:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації іонів цинку спектрофотометричним методом з дитізоном

МВВ КПМ В/Х-04/024:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації роданідів спектрофотометричним методом з піридином та барбітуровою кислотою

МВВ КПМ В/Х-04/017:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації аніонних поверхнево-активних речовин екстракційно-фотометричним методом

МВВ КПМ В/Х-04/019:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації летких фенолів спектрофотометричним методом з 4-аміноантипірином

МВВ КПМ В/Х-04/001:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації алюмінію спектрофотометричним методом

МВВ КПМ В/Х-05/009:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації залишкового активного хлору титрометричним методом

МВВ КПМ В/Х-05/010:2019 Методика виконання вимірювань масової концентрації залишкового вільного хлору титрометричним методом

ГОСТ 18963-73 “Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа”

МВ №2285-81 Методичні вказівки по санітарно- мікробіологічному контролю води поверхневих водоймищ

ВК-2-91 Рекомендації по впровадженню методики гідробіологічного контролю якості води

МВ 10.2 №8.10.10.2.1.-0 Методичні вказівки по санітарно-паразитологічному дослідженню води

МВ 10.2.1-113-2005 Методичні вказівки по санітарно-мікробіологічному контролю якості питної води

Збірник керівних нормативних документів “Якість вимірювань складу та властивостей об’єктів довкілля та джерел їх забруднення”, К.,1987р.,

МВВ 081/12-0004-01 Методика виконання вимірювань масової концентрації хлоридів методом аргентометричного титрування.

МВВ 081/12-0007-01 Методика виконання вимірювань масової концентрації сульфатів гравіметричним методом

МВВ 081/12-0106-03 Методика виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів фотометричним методом з реактивом Неслера

МВВ 081/12-0005-01 Методика виконання вимірювань масової концентрації розчинених ортофосфатів фотометричним методом.

МВВ 081/12-0105-03 Методика виконання вимірювань масової концентрації алюмінію екстракційно-фотоколориметричним методом з 8-оксіхіноліном.

СЭВ «Унифицированные методы исследования качества вод» ч.1,т.1., с1099

Методика виконання вимірювань масової концентрації вільного хлору у природних і стічних водах титрометричним методом РНД 2-15-2009

МВВ №081/12-0311-06 Методика виконання вимірювань температури

МВВ №081/12-0317-06 Методика виконання вимірювань водневого показника (рН) електрометричним методом

КНД 211.1.4.039-95 Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах

КНД 211.1.4.024-95 Методика визначення біохімічного споживання кисню після n днів (БСК) в природних і стічних водах

КНД 211.1.4.042-95 Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинених речовин) в природних та стічних водах

КНД 211.1.4.023-95 Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Гріса в поверхневих та очищених стічних водах

КНД 211.1.4.027-95 Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та біологічно очищених водах

КНД 211.1.4.034-95 Методика фотометричного визначення загального заліза з ортофенантроліном в поверхневих і стічних водах

КНД 211.1.4.021-95. Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах

МВВ 081/12-057-00 Методика выполнения измерений массовой концентрации нефтепродуктов в воде автоматическим анализатором «Микран»

ГОСТ 4979-49 Вода хозяйственно-питьевого и промышленного водоснабжения. Методы химического анализа. Отбор, хранение и транспортирование проб

ГОСТ 24481-80 Вода питьевая. Отбор проб

НРБУ-97. Нормы радиационной безопасности Украины

ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная

ТУ У 19155069.001-1999. Коагулянт для очищення води (гідроксіхлорид алюмінію)

ГОСТ 11086-76 Гипохлорит натрия.

14.2. Інструкції з ОП КП «Дніпро»

14.2.1. Загальновиробничі інструкції

Програма ввідного інструктажу.

Інструкція по пожежній безпеці КП «Дніпро».

14.2.2. Інструкції на робочих місцях

Інструкція з охороні праці водія автотранспортних засобів №1.

Інструкція з охороні праці машиніст насосних установок №5.

Інструкція з охороні праці машиніста екскаватора №6.

Інструкція з охороні праці оператора хлораторної установки №14.

Інструкція з охороні праці слюсаря аварійно-відновлюваних робіт №18.

Інструкція з охороні праці тракториста №24.

Інструкція з охороні праці по пожежній безпеці №35.

Інструкція з охороні праці при виконанні робіт з покосу трави №44.

Інструкція з охороні праці оператора комп’ютерного набору №49.

Інструкція з охороні праці контролера водопровідного господарства №50.

Інструкція з охороні праці при роботі з мотопомпою №52.

Інструкція з охороні праці при роботі з електроінструментом №53.

14.3. Технічна документація:

1. Паспорти на технологічне обладнання, прилади і апарати, засоби вимірювальної техніки, випробувальне обладнання, інше устаткування;

2. Свідоцтва про державну повірку засобів вимірювальної техніки, свідоцтва про атестацію випробувального обладнання, свідоцтва або акти випробування вантажо-підіймальних механізмів тощо;

3. Інструкції з експлуатації приладів, апаратів та вимірювальної техніки;

4. Сертифікати на реагенти, матеріали, що використовуються у процесі водопідготовки, на реактиви для виконання аналітичного контролю;

5. Технологічні, висотні схеми, проекти будівництва споруд.

14.4. Дозвільні документи:

1. Дозвіл на спеціальне водокористування. Виданий та узгоджений Державним агентством водних ресурсів України;

3. Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води. Затверджені Придніпровським сільським головою, узгоджені Дніпропетровським обласним управлінням водних ресурсів, департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА;

4. Зони санітарної охорони водозабору. Затверджені рішенням Виконкомом Червоногригорівської селищної ради;

5. Загальновиробничі норми питомих витрат палива,теплової та електричної енергії.

14. 5. Методична документація:

1. Кульский Л.А. Основы химии и технологии воды. Киев: Наук. думка, 1991.,

2. Ф.Ю.Рачинський, М.Ф.Рачинська “Техника лабораторных работ”, Л., Хімія, 1982р.,

3. “Руководство по химическому и технологическому анализу воды”, М., 1973г.,

4. Рекомендації по організації лабораторного контролю якості води, ВК-12-89,

5. Кульский Л.А., Левченко Т.М., Петрова М.В. Химия и микробиология воды. Киев: Вища школа, 1976.,

6. Мельцер В.З. Сооружения для подготовки, питьевой воды / Водоснабжение и санитарная техника. 1993,

7. Минц Д.М. Теоретические основы технологии очистки воды, М.: Стройиздат, 1964,

8. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию / Г.С. Борисов, В.П. Врыков, Ю.И. Дытнерский и др. М.: Химия, 1991,

9. Рачинский В.В. Введение в общую теорию динамики сорбции и хроматографии. М. : Наука, 1964,

10. Руководство по гигиене водоснабжения /Черкинский С,П., Беляев И.ЙГ., Габович Р.Д. и др. М.: Медицина, 1975,

11. Шевченко М.А. Органические вещества в природной воде и методы их удаления. Киев: Наук, думка, 1966,

12. Слипченко A.B., Кульский Л.А., Мацкевич Е.С. Современное состояние методов окисления примесей воды и перспективы хлорирования // Химия и технология воды. 1990,

13. Романков П.Г., Курочкина И.Я. Гидромеханические процессы химической технологии. Изд. 2-е, перераб. и доп.: Химия, 1974,

14. Бабенков Е.Д. Очистка воды коагулянтами, М.: Наука, 1977,

15. М.Хаммер. Water and Waste-Water Technology/Технология обработки природных и сточных вод. М.: Стройиздат, 1979,

16. Когановский А. М., Клименко Н. А., Левченко Т. М., Рода И. Г. Адсорбция органических веществ из воды. Л.: Химия. 1990.

15. Водопровідні мережі:

З резервуарів чистої води насосами насосної станції другого підйому очищена вода по водопровідних мережах подається в с.Придніпровське, с Мусіївка та смт. Червоногригорівка.

Загальна протяжність водопровідних мереж складає – 52,6 км.

Пожежних гідрантів - 1 од.

Середнє водоспоживання на 1 чол. – 220л/доб.

Промивання і дезінфекція водопровідних споруд і мереж виконується згідно інструкції на виробництво робіт по дезінфекції водопровідних споруд і мереж.

15.2. Автотранспорт.

Автотранспортний цех створено для забезпечення своєчасного виконання виробничих питань з доставки спеціалістів та робітників на місця виконання запланованих та аварійних робіт, а також для виконання спеціалізованих робіт.

В умовах автотранспортного цеху виконуються технічне обслуговування та поточний ремонт транспортних засобів з метою утримання їх у технічно-справному стані, а також своєчасного випуску на лінію.

До складу парк автотранспортного цеху входять вантажні, дорожньо - будівельна техніка та інші транспортні засоби.

№ з/п	Марка, модель транспортного засобу	Кількість
АВТОМОБІЛІ ФУРГОНИ ТА ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКІ
1	FIAT DOBLO	1
ТРАКТОРИ КОЛІСНІ
2	ЮМЗ-6АКЛ	1
ЕКСКАВАТОРИ
3	ЕО-2621	1
4	ЕО-2629	1

Секретар селищної ради Людмила ЩЕРБИНА

До переліку нормативних документів

Каламутність

α-випромінювачів

β-випромінювачів

Радіонуклід цезію (137CS)

Радіонуклід стронцію (90Sr)

Гексахлорциклогексан (суміш альфа-, гамма- ізомерів)

ДДТ

ДДД і ДДЕ (метаболіти ДД

Алдрин

Гептахлор

Дикофол

Діазинон

Малатіон

Паратіон-метил

Формотіон

Піриміфос метил

Трихлорметафос-3

Фозалон

Хлорпірифос

Дихлофос

Трихлорфон

Альфа-циперметрин

Лямбда-цигалотрин

Дельтаметрин

Перметрин

Фенвалерат

Загальні коліформи

Ентерококи

Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші

Кишкові гельмінти

Каламутність

Бенз(α)пірен

Гексахлорциклогексан (суміш альфа-,гамма- ізомерів)

ДДТ

ДДЕ, ДДД

(метаболіти ДДТ)

Алдрин

Гептахлор

Дикофол

8.4.5. Насосні станції

Радіонуклід цезію (¹³⁷C_S)

Радіонуклід стронцію (⁹⁰Sr)