Бабин Яр став місцем найбільшого масового поховання жертв нацизму в Україні.

Масові страти в ньому тривали усі два роки німецької окупації - там знайшли свою смерть полонені червоноармійці, моряки Дніпровського загону Пінської військової флотилії, радянські підпільники, роми (теж за національною ознакою), українці, пацієнти психіатричної лікарні, заручники з-поміж цивільного населення тощо.

Натомість не існує ніяких даних, що когось з членів ОУН, вбитих нацистами в Києві, розстріляли чи поховали саме в Бабиному Яру. Попри встановлений там хрест, йдеться лише про припущення. Навіть щодо Олени Теліги нема жодних документів, які б насправді пов'язували її з убивством чи похованням у Бабиному Яру.

За спогадами її соратників, вона вкоротила собі віку в камері гестапо на Володимирській, 33. За іншою версію, там була розстріляна. Проте в обох випадках місце поховання достеменно невідоме.